Нобелівська премія миру 2025 року: хто став володарем цієї почесної нагороди?
Марія Коріна Мачадо Паріска - венесуельський політик і громадський діяч, філантроп, депутат Національної асамблеї Венесуели (2011-2014). Засновниця та колишня голова благодійної організації Сумате.
Кандидат у президенти Венесуели під час виборів 2012 року. Опозиціонер, активістка демократичного руху, супротивник соціалістичного уряду Ніколаса Мадуро.
Мачадо виступала в ролі однієї з ключових особистостей під час протестів у Венесуелі в 2014 році, які були спрямовані проти уряду Ніколаса Мадуро.
30 червня 2023 року уряд Венесуели ухвалив рішення, яке позбавило опозиційну політикиню права займати державні посади на протязі 15 років через її активну участь у протестах проти влади.
Мачадо з'явилася на світ 7 жовтня 1967 року в Каракасі, Венесуела. Її батько був підприємцем, пов'язаним із компанією Sivensa, а мама працювала психологом.
Вона росла старшою з чотирьох дочок, виховувалась у католицькій традиції. Закінчила приватну школу у Венесуелі, потім навчалася у школах-інтернатах у США, здійснила кілька поїздок країнами Європи. Прапрадідом Мачадо був Едуардо Бланко - венесуельський політик і письменник, автор роману "Героїчна Венесуела" (1881), який був убитий під час повстання проти венесуельського диктатора Хуана Вісенте Гомеса.
Мачадо отримала диплом з промислового машинобудування в Католицькому університеті Андреса Бельо та здобула магістерську ступінь у фінансах в Інституті перспективних досліджень управлінських наук у Каракасі.
У 1992 році Мачадо заснувала благодійний "Фонд Атенеа", метою якого було надання допомоги дітям-сиротам та бездомним дітям у Каракасі. Вона також мала досвід роботи в автомобільній галузі та тимчасово займалася бізнесом. У 1993 році Мачадо повернулася до Каракаса. На сьогодні вона розлучена і виховує трьох дітей.
Через десять років вона стала однією з ініціаторок створення організації "Сумате", яка підтримує проведення прозорих і справедливих виборів, а також займається навчанням та спостереженням за виборчими процесами.
У 2010 році вона була обрана до Національної асамблеї, набравши рекордну кількість голосів. У 2014 році режим усунув її з посади. Мачадо очолює опозиційну партію "Vente Venezuela" і в 2017 році допомогла заснувати альянс "Soy Venezuela", який об'єднує продемократичні сили в країні, попри політичні розбіжності.
У 2023 році вона оголосила про своє рішення балотуватися на президентських виборах 2024 року. Однак, після того як її участь у виборах була заблокована, вона вирішила підтримати альтернативного кандидата від опозиції, Едмундо Гонсалеса Уррутію.
Опозиція широко мобілізувалася і зібрала систематичну документацію, що підтверджує її перемогу на виборах. Режим же оголосив про свою "перемогу" і посилив контроль над владою.
Мачадо була визнана лауреаткою Нобелівської премії миру, в основному, за її активну діяльність у підтримці демократичних процесів у Венесуелі.
Нобелівські нагороди виникли згідно з волею шведського винахідника і благодійника Альфреда Нобеля (1833-1896). Його найзнаковішим досягненням стало створення динаміту, яке принесло йому чималі прибутки.
Після кончини Нобеля його багатство було використано для заснування фонду, доходи якого щороку розподіляються серед найвідоміших особистостей у галузі фізики, хімії, медицини, літератури та миру. Перший раз нагороди були вручені у 1901 році.
Пізніше до списку нагород включили премію в галузі економіки, засновану Шведським банком в кінці 1960-х років.
Розмір премії варіюється в залежності від фінансових результатів Фундації Нобеля. У цьому році грошова нагорода для лауреатів "нобелівки" становить 11 мільйонів шведських крон, що еквівалентно приблизно 1,05 мільйона доларів США.
Кожен лауреат отримує грошову винагороду, диплом і золоту медаль. Нагороду можуть присудити лише окремим людям, за винятком премії миру, яку також можуть отримати організації.
Цьогоріч на здобуття Нобелівської премії миру було представлено 338 кандидатів, серед яких 244 — це фізичні особи, а 94 — різноманітні організації. Це явне зростання в порівнянні з минулим роком, коли кількість номінантів була меншою.
Максимальна кількість була зафіксована у 2016 році, коли було висунуто 376 кандидатів.
Останній день для подачі кандидатур на Нобелівську премію миру 2025 року сплинув 31 січня.
Список кандидатів залишається конфіденційним протягом п'ятдесяти років, а самостійне висунення на нагороду не є можливим.
Серед кандидатів на цьогорічну Нобелівську премію миру, за інформацією Reuters, фігурують кілька міжнародних організацій та правозахисників. Серед них можна виділити УВКБ ООН, ЮНІСЕФ, "Червоний Хрест", "Лікарі без кордонів", а також суданську ініціативу Emergency Response Rooms.
Серед окремих кандидатів можна відзначити гонконгську активістку Чоу Хан-дун, яка наразі утримується під вартою через свою участь у протестах за демократичні права, а також канадського правозахисника Ірвіна Котлера, який здобув популярність завдяки своїй активній боротьбі за права людини та протидії антисемітизму. У тексті також згадуються НАТО і Міжнародний кримінальний суд.
Президент США Дональд Трамп активно прагне завоювати Нобелівську премію миру, проте експерти оцінюють його шанси на успіх як досить низькі, зокрема через існуючі політичні суперечності.
Багато країн та організацій висунули Трампа на премію миру, хоча критики вважають, що його дії не відповідають критеріям лауреата.
Трамп висловив думку, що для Сполучених Штатів буде "соромно", якщо він не отримає Нобелівську премію миру, адже, як він стверджує, саме він "зупинив сім світових конфліктів". Політик відкрито демонструє заздрість до колишнього президента Барака Обами, який отримав цю нагороду в 2009 році, і жартує, що її надали тільки "за виграш на виборах".
Незважаючи на те, що букмекерські компанії оцінювали шанси президента США на успіх як досить високі, серед основних претендентів також фігурували президент України Володимир Зеленський та Юлія Навальна, вдова опозиційного діяча Олексія Навального, який трагічно загинув у російській в'язниці.
Зауважимо, що уже далеко не перший рік український лідер згадується як кандидат на цю премію. Але, як писали західні медіа, Зеленський навряд чи може перемогти, оскільки він є президентом країни, яка перебуває у стані війни.
На відміну від багатьох інших Нобелівських премій, які зазвичай вручають і оголошують у Стокгольмі, лауреати премії миру визначаються в Осло. Цю процедуру здійснює Норвезький Нобелівський комітет, який складається з п'яти незалежних членів, призначених парламентом Норвегії.
У 2024 році Нобелівську премію миру отримала японська організація Nihon Hidankyo, що вже багато десятиліть веде боротьбу за глобальне ядерне роззброєння.
Об'єднання було створене ще у 1956 році людьми, які пережили атомні бомбардування Хіросіми та Нагасакі. Його мета - домогтися від уряду Японії активнішого захисту прав постраждалих і виступати за повну заборону використання ядерної зброї.
Члени Nihon Hidankyo активно працюють над тим, щоб світ не забував про наслідки ядерної війни. Вони зібрали тисячі свідчень очевидців, оприлюднили численні резолюції та звернення, а також щороку беруть участь у сесіях ООН і міжнародних мирних форумах. Їхня діяльність сприяла формуванню так званого "ядерного табу" - морального принципу, що забороняє використання ядерної зброї.
Протягом десятиліть організацію неодноразово висували на премію миру - у 1985, 1994 та 2015 роках. І лише у 2024-му зусилля активістів були визнані на найвищому рівні. Nihon Hidankyo відзначили "за невтомну боротьбу за світ без ядерної зброї та за свідчення, які нагадують людству, що вона ніколи не повинна бути застосована знову".
6 жовтня стартував нобелівський тиждень. Першими оголосили лауреатів з медицини та фізіології - американців Мері Брунков, Фреда Рамсделла та японця Шимона Сакагучі, відзначених за відкриття механізмів імунної толерантності.
У сфері фізики нагороду отримали Джон Кларк, Мішель Деворе і Джон Мартініс за їхні досягнення в дослідженнях квантового тунелювання та енергетичного квантування в електричних системах.
Премію в галузі хімії здобули Сусуму Кітагава з Японії, Річард Робсон з Великої Британії та Омар Ягхі зі США за їхні наукові досягнення в області метаорганічної хімії.
Літературну премію отримав угорський автор Ласло Краснагоркаї "за його вражаючу та пророчу творчість, яка, навіть на тлі апокаліптичного жаху, підкреслює міць мистецтва".
13 жовтня буде оголошено ім'я володаря Нобелівської премії з економіки, що вручається від імені Центрального банку Швеції на честь Альфреда Нобеля.
Церемонія вручення Нобелівської премії відбудеться 10 грудня в столиці Норвегії, Осло.
