Нова хвиля затримань в Азербайджані — уряд знову почав переслідування журналістів.

[Всі згадки у тексті на англійській мові, якщо не зазначено інакше].

6 грудня правоохоронці в азербайджанській столиці Баку затримали ще шістьох журналістів, і це сталося одразу після того, як загальна увага до конференції COP29 зменшилася, що призвело до нової хвилі арештів. Усі затримані є кореспондентами відомої незалежної новинної платформи Meydan TV, заснованої емігрантом, якого переслідують в рідній країні. 8 грудня їм було призначено попереднє ув’язнення терміном на чотири місяці за формальними звинуваченнями в контрабанді.

З листопада 2023 року подібні звинувачення використовувалися для тиску на журналістів Abzas Media, Toplum TV [азерб.] та Kanal 13 [відео]. Додатково, поліція затримала відомого правозахисника Руфата Сафарова та опозиційного політика Азера Ґасимли. Обидва отримали чотиримісячний термін утримання під вартою: Сафарова обвинувачують у шахрайстві та хуліганстві, тоді як Ґасимли звинувачують у вимаганні [грошей від його боржника].

Затримання відбувалися одночасно 6 грудня. Раміна Джабраїлзаде (Деко) затримали в міжнародному аеропорту імені Гейдара Алієва. Дві журналістки, Айтадж Ахмадова та Хаяла Агаєва, були арештовані в себе вдома. Натіґа Джавадли затримали біля його офісу, коли він ішов на обід, а Айсел Умудову забрали з готелю поблизу Баку, де вона проводила відпустку. Платформа Meydan TV втратила зв'язок з усіма своїми репортерами 6 грудня близько 4 години дня за бакинським часом. Крім того, поліція арештувала Улві Тахірова, заступника директора Бакинської школи журналістики. Останній співпрацював з Meydan TV при проведенні різних тренінгів та освітніх проєктів для молодих і перспективних журналістів.

7 грудня триває серія цілеспрямованих арештів. Серед осіб, які були затримані та допитані, наявні зоозахисник Камран Маммадлі, журналісти Ахмад Мухтар та Рашад Ергун, а також двоє родичів арештованих — Елнур Джаббарзаде та Юніс Рзаєв.

На відміну від Маммадлі, Джаббарзаде та Рзаєва, яких відпустили після допиту, журналіст Ахмед Мухтар отримав адміністративний захід у вигляді 20-денного арешту через звинувачення у хуліганстві та опорі правоохоронним органам.

Адвокат Маммадлі підтвердив, що зоозахисника піддавали катуванню під час затримання.

Як повідомили [азерб.] журналістам адвокати, які захищають затриманих журналістів, усі опитування проходили без участі правозахисників. Редакція Meydan TV підтвердила представникам Global Voices, що під час повторних допитів адвокати вже були присутніми.

Окрім журналістів, 8 грудня поліція також затримала опозиційного політика Азера Ґасимли. Ґасимли їхав забирати свою дитину з футбольного тренування, коли поліція затримала його й забрала до головного відділку поліції міста Баку, де повідомили, що проти нього висуваються звинувачення у вимаганні.

Правоохоронці здійснили обшуки в квартирах усіх затриманих і вилучили всі їхні електронні пристрої.

У нещодавно опублікованій заяві новинна платформа Meydan TV рішуче спростовує усі обвинувачення: "Ми, як команда Meydan TV, категорично заявляємо, що арешти та допити наших журналістів є незаконними, і ми заперечуємо всі висунуті проти нас звинувачення".

#Azerbaijan [Азербайджан] продовжує безсоромно переслідувати незалежних журналістів. Останнім прикладом репресій стало затримання п'яти журналістів з @MeydanTV на очевидно політично вмотивованих підставах. Ми закликаємо до їх негайного звільнення та припинення цього цькування.

Це вже не вперше Meyday TV стало ціллю нападок з боку влади Баку. За понад десять років діяльності на журналістів редакції сипалися вигадані звинувачення, заборони на в'їзд/виїзд, а доступ до їхнього вебсайту в Азербайджані заблоковано [укр.]. Також вони потрапили під низку онлайн-атак, зокрема під зломи і DDoS-атаки на їхню цільову вебсторінку.

У 2014 році, після хвилі арештів, через побоювання переслідувань і репресій відділ новин вирішив закрити свій фізичний офіс у столиці. Відтоді редакція повністю перейшла до роботи у вигнанні, спираючись при цьому на інформацію від команди невтомних журналістів на місцях.

Їхні журналістські матеріали отримали визнання на міжнародному рівні. У 2017 році платформа Meydan TV була удостоєна премії Free Media Award від Фонду Fritt Ord, а в 2024 році стала фіналістом конкурсу World Justice Challenge, присвяченого боротьбі за справедливість у світі.

Азербайджанські провладні ЗМІ добре знаються на проведенні кампаній із завдання репутаційної шкоди як окремим особам, так і організаціям. Перш ніж потрапити під арешт, журналісти Abzas Media й Toplum TV були мішенню для нападок [азерб.] на проурядових новинних вебсайтах, де заявлялося [азерб.], що Toplum TV, Abzas та інші медіа отримують фінансування від західних держав за поширення антиазербайджанських наративів.

Отже, не дивує, що після затримання журналістів Meydan TV виникла хвиля публікацій "розслідувань" [відео], які повторюють офіційну версію подій, стверджуючи, що журналісти Meydan TV нібито причетні до "відмивання коштів" та "нечесних угод".

Владні структури в Азербаджані давно і послідовно тиснуть на незалежні медіа, щоб змусити їх замовкнути. Хвиля обмежень, запроваджених після проголошення незалежності, поступово відтіснила журналістів з незалежних та опозиційних ЗМІ на узбіччя інформаційної сфери, а подеколи, як у випадку з Meydan TV, -- у вигнання.

Окрім арештів та різноманітних методів залякування і дискредитації, влада ухвалила кілька поправок до законодавства, що обмежують свободу преси. Серед останніх прикладів таких дій можна відзначити закон "Про медіа", що вступив в силу в лютому 2022 року, а також Реєстр медіа, який почав функціонувати в жовтні того ж року.

Щоб пройти обов'язкову реєстрацію, журналісти повинні відповідати ряду вимог: від наявності вищої освіти до відсутності судимостей у минулому (що є практично недосяжним для незалежних та опозиційних журналістів, оскільки їм часто проводять допити і не залишають у спокої, а деколи вони навіть відбувають строки в тюрмах). Також необхідно укласти трудовий контракт з медіа-організацією, що є складним завданням для фрилансерів і незалежних кореспондентів — і це лише частина вимог. Додатково, медіа повинно публікувати не менше 20 матеріалів на день; засновник також повинен бути громадянином Азербайджану і працювати в країні, що створює додаткові труднощі, адже чимало видань мають засновників, які перебувають за кордоном через зростаючий тиск.

У липні 2022 року після розгляду законопроєкту "Про медіа", на той час ще не затвердженого, Венеційська комісія разом з Генеральним Директоратом з прав людини та верховенства права Ради Європи у спільному висновку зазначили, що "цей закон становить спробу зарегулювати майже все дотичне до медіасектору в Азербайджані, зокрема онлайн-медіа", а також "непродуктивно зосереджується головним чином на засобах обмеження ЗМІ замість створення умов, необхідних, щоб ЗМІ могли виконувати свою роль "сторожового пса" для громадського контролю".

В окремо проведеній правовій оцінці закону "Про медіа" та його впливу на онлайнові медіаплатформи експерти Azerbaijan Internet Watch, платформи, яка веде моніторинг контролю над інформацією в Азербайджані, пишуть: "Повний аналіз закону показує, що основна його мета полягає в регулюванні онлайн-медіа й журналістики, так само як органи влади регулюють друковані ЗМІ, не зважаючи на особливості й потреби онлайн-медіа, що працюють на основі інформаційно-комунікаційних технологій. Новий закон дає державним органам повноваження призупинити та/або остаточно припинити діяльність онлайн-медіа і накласти жорсткі санкції".

З 2017 року незалежні й опозиційні новинні ресурси стикаються з цензурою у вигляді блокування з надуманих підстав, наприклад, публікація висловлювань, посилань або натяків, в яких критики вбачали заклики до насильницької зміни конституційного ладу, організації масових заворушень та іншої протизаконної діяльності. Ніякими доказами такі звинувачення ніколи не підкріплювалися.

У питанні свободи преси показники Азербайджану постійно знижуються. Це відображається і в тому, які місця займає країна у рейтингах свободи преси, і в особистих розповідях журналістів про переслідування [азерб.] й залякування. У цьогорічному Індексі свободи преси від організації "Репортери без кордонів" Азербайджан опинився на 164 позиції серед 180 країн. Організація Freedom House у своїх індексах свободи у світі та свободи в інтернеті визначає статус країни як "невільна".

Влада в Баку наполегливо запевняє, що нічого з такої критики жодним чином не відповідає дійсності, й натомість звинувачує критиків режиму в подвійних стандартах, упередженні і втручанні у внутрішні справи країни.