Ось нові відомості про Тулсі Габбард: вона є повною маріонеткою Росії, згідно з інформацією від The Independent.
Британське видання The Independent скрупульозно дослідило історію "агентурної" роботи на росію Тулсі Габбард, яку тепер новообраний президент Трамп номінує на посаду директора Національної розвідки. Колишні розвідники і експерти висловлюють обурення та вважають, що через її дикі погляди і постійне повторення російської пропаганди, така номінація викликає справжню тривогу за національну безпеку США і підриває довіру з боку союзників.
Влітку 2015 року три сирійські дівчини, які нещодавно пережили страшний авіаудар і ледь вижили, з'явилися перед Тулсі Ґаббард, демонструючи жахливі опіки по всьому тілі. На той момент Габбард, яка була конгресменом США, здійснювала візит на сирійсько-турецький кордон в рамках своїх обов'язків у комітеті з закордонних справ, і задала їм запитання, як повідомляє британське видання The Independent.
"Звідки ви впевнені, що атаки на вас здійснили Башар аль-Асад або Росія, а не ІДІЛ?" - поцікавилася вона, згідно з повідомленнями сирійського активіста Муаза Мустафи, який виступав перекладачем у її бесіді з дівчатами.
Це було шокуюче усвідомлення конспірологічних поглядів Ґаббарда щодо конфлікту, яке вразило Мустафу і змусило його замовкнути. Він, як і маленькі діти, розумів, що ІДІЛ не має авіації для здійснення повітряних атак. Це питання здавалося настільки абсурдним, що він вирішив не перекладати його, аби не засмучувати дівчаток, найстаршій з яких лише 12 років.
"З того часу я шкодую, що не зовсім коректно передав усе, що вона висловила, - поділився Мустафа в інтерв'ю для The Independent. - Тоді для мене було важливішим інше питання: як вирвати цих дівчат із лап цього злого духа?"
Ще перед тим, як Габбард вийшла з лав Демократичної партії і змогла заручитися підтримкою Дональда Трампа для отримання номінації на посаду директора Національної розвідки, вона вже стала відомою як активна поширювачка російської пропаганди.
У більшості зовнішніх конфліктів, в які втручалася Росія, Габбард виявляла підтримку Москви, критикуючи Сполучені Штати, як зазначає The Independent. Її активна пропаганда кремлівських ідей викликала суттєву опозицію як серед прихильників, так і противників її кандидатури. Її трансформація з антивоєнного демократа на прихильника Москви і союзника MAGA розпочалася під час сирійського конфлікту. Цей руйнівний конфлікт виник у 2011 році внаслідок продемократичних протестів, які були жорстоко придушені режимом Асада, перетворившись на складну мережу угруповань, що залучила до боротьби екстремістських ісламістів з усього світу та світові держави.
Сирійська обсерваторія з прав людини (SOHR), яка є моніторинговою організацією з осередком у Великій Британії та активно співпрацює з місцевими джерелами, зафіксувала загальну кількість загиблих на рівні 503 064 осіб станом на березень 2023 року. Протягом цього періоду загинуло щонайменше 162 390 цивільних, при цьому сирійський уряд і його союзники несуть відповідальність за 139 609 із цих випадків.
Але Габбард, колишня військовослужбовець, яка брала участь у війні в Іраку, зазначила, що сприймає дану ситуацію як "війну за зміну режиму", що підтримується західними країнами з метою усунення диктатора від влади. Вона вважала, що Асад і Росія, які втрутилися в конфлікт, виконують роль законних захисників держави від екстремістських повстань.
У 2015 році, коли Росія почала військову інтервенцію в Сирії на підтримку диктатора Асада, видання The Independent зазначає, що Габбард висловила свою підтримку цьому кроку, незважаючи на зростаючу кількість жертв серед цивільного населення внаслідок руйнівних авіаударів Москви, які досягли тисяч. "Аль-Каїда вчинила напад на нас 11 вересня, і її потрібно перемогти. Обама не завдасть ударів по ним у Сирії, але це зробив Путін. #neverforget911", - написала вона в своєму Твіттері.
Саме через її підтримку Асада і війни росії Мустафа хотів, щоб вона поїхала з делегацією Конгресу на південь Туреччини, щоб зустрітися з жертвами конфлікту. "З досвіду, всі, кого ми привозимо на кордон, і вони бачать жертв, завжди повертаються з реалістичним поглядом на те, що відбувається, і хто стоїть за масовим переміщенням, вбивствами, звірствами тощо, і це було метою", - сказав він. За його словами, для нього було шокуючим те, що в неї була відсутня емпатія. Вона жертвує фактами, навіть коли перед нею стоять маленькі дівчатка і розповідають, що їх розбомбив літак - це не має значення.
Старший науковий співробітник Інституту Близького Сходу Чарльз Лістер, який двічі свідчив про ситуацію в Сирії перед Комітетом закордонних справ Палати представників, коли Габбард була його членом, витратив значний час на спростування її численних теорій змови, пов'язаних із війною. "Її постійне заперечення злочинів, скоєних сирійським режимом, є настільки абсурдним, що можливе призначення її на посаду директора Національної розвідки викликає серйозне занепокоєння", - зазначив він у розмові з The Independent.
Лістер зазначила, що її позиції формуються під впливом дивного сплетення ізоляціоністських настроїв, які проголошують "Америка понад усе", та переконання в цінності автократичних і світських лідерів у боротьбі з екстремізмом. Зокрема, вона висловлювала думку, що сирійські повстанці нібито здійснили хімічну атаку під чужим прапором на своїх прихильників, щоб спровокувати інтервенцію Заходу проти Асада - твердження, яке, згідно з висновками американських розвідслужб, котрі вона незабаром очолить, виявилось несправедливим. Попри наявність численних доказів, вона відмовилася визнати Асада військовим злочинцем і використала кадри бомбардувань, здійснених сирійським урядом, щоб критикувати участь США у конфлікті.
"Її описи кризи в Сирії читаються так, ніби вони були написані в особистому кабінеті Асада, або в Тегерані чи Москві, а не у Вашингтоні", - додає Лістер. На Габбард не вплинула зустріч з жертвами авіаударів Асада в 2015 році. Більше того, через два роки вона поїхала до Дамаска, щоб особисто зустрітися з сирійським президентом, і повернулася ще більш переконаною у своїй думці.
За словами конгресменки, її візит до Асада - перший візит чинного американського законодавця з початку конфлікту, був спрямований на те, щоб покласти край війні. "Я вважаю важливим, що якщо ми сповідуємо справжню турботу про сирійський народ, про його страждання, то ми повинні мати можливість зустрічатися з ким завгодно, якщо є можливість досягти миру", - сказала вона тоді в інтерв'ю CNN.
Габбард змушена була обстоювати свої погляди на підтримку Асада та інших авторитарних лідерів, коли висувала свою кандидатуру на пост президента від Демократичної партії у 2020 році. У ході дебатів під час первинного етапу виборів вона вступила в конфлікт із Камалою Гарріс, яка звинуватила її в тому, що вона є "захисницею Асада, який знищує своїх громадян, як комах".
"Вона прийняла його і стала його апологетом, відмовляючись називати його військовим злочинцем. Я можу лише серйозно ставитися до того, що вона говорить, і до її думки, тому я готова рухатися далі", - додала тоді Гарріс.
Коли Росія розпочала агресію проти України, Габбард знову висловила підтримку діям Москви. "Цю війну та пов'язані з нею страждання можна було б запобігти, якби адміністрація Байдена і НАТО врахували законні занепокоєння Росії щодо її безпеки," – зазначила вона у Twitter у 2022 році.
Габбард, здається, стала жертвою різноманітних теорій змови, що їх просувала Росія у контексті конфлікту, подібно до того, як це відбувалося в Сирії. Однією з таких теорій було російське ствердження про наявність в Україні десятків біолабораторій, які нібито фінансуються Сполученими Штатами і займаються виробництвом небезпечних патогенів.
Пізніше, як зазначає The Independent, вона відмовилася від цих висловлювань, припустивши, що могло статися якесь "непорозуміння і нерозуміння". Часте повторення Габбард тез Кремля здобуло їй схвалення російських державних ЗМІ. Дійсно, в статті, опублікованій 15 листопада в контрольованому російською державою виданні "РІА Новості", Габбард навіть назвали "супержінкою".
Згідно з The Independent, ймовірність того, що Трамп може призначити людину з таким минулим, як у Габбард, на пост керівника американської розвідки, не повинна дивувати тих, хто уважно слідкував за першим терміном нового президента в Білому домі.
Під час саміту з путіним у Гельсінкі у 2018 році тодішнього президента запитали, чи вірить він оцінці розвідувального співтовариства США, яке стверджує, що росія втручалася в президентські вибори 2016 року від його імені. Ця оцінка ґрунтувалася на аналізі того, що було визначено як спонсоровані державою кампанії фейкових постів у соціальних мережах і ерзац-сайтів з поширення неправдивих історій про його опонента від Демократичної партії Гілларі Клінтон, а також кібератаки, спрямовані на Національний комітет Демократичної партії і людей, пов'язаних з кампанією Клінтон.
Але Трамп, який тільки-но провів кілька годин на закритій зустрічі з путіним, приголомшив зібрану пресу і весь світ, заявивши, що він довіряє слову російського лідера більше, ніж словам своїх радників. До кінця свого президентського терміну, як нагадує видання, Трамп неодноразово конфліктував зі своїми власними розвідниками. Він звільнив свого першого директора розвідки, колишнього сенатора від Індіани Дена Коутса, після того, як той неодноразово відмовлявся відступити від урядової оцінки дій росії під час президентських перегонів 2016 року.
Ларрі Пфайффер, директор Центру Гейдена з розвідки, політики та міжнародної безпеки при Університеті Джорджа Мейсона, зазначив, що явна вразливість Габбард до іноземних дезінформаційних кампаній та її близькість до впливових осіб можуть підірвати довіру до Сполучених Штатів серед американських партнерів, з якими США постійно обмінюються розвідувальною інформацією про спільні загрози.
Він зазначив, що розвідувальні органи, як відомо, мають територіальний характер і зазвичай не розкривають подробиць про свої джерела та методи роботи. Це особливо стосується так званої агентурної розвідки, або Humint, що охоплює інформацію, здобуту завдяки шпигунам та інформаторам у ворожих державах, а також від них.
Пфайффер зазначив, що іноземні союзники, напевно, вже мають побоювання щодо того, як друга каденція Трампа вплине на співпрацю з розвідкою, враховуючи досвід нового президента. Він також висловив думку, що призначення Габбард директором Національного розвідувального управління може спричинити додаткові труднощі серед тих партнерів, які відчувають невпевненість.
"На мою думку, вони не відчуватимуть присутність американського представника, з яким можна взаємодіяти на дорослому рівні, - зазначив він. - Я можу запевнити вас, що європейські розвідувальні агентства, включаючи британців, наразі ведуть неформальні обговорення щодо можливих наслідків цього та наших подальших дій."
Екс-військовий розвідник США висловив думку, що репутація Габбард, яка підтримує іноземні наративи, викликає сумніви щодо її здатності виконувати ключову роль директора Національної розвідки, а саме - інформувати президента про загрози, які можуть загрожувати країні.
В інтерв'ю виданню The Independent він зазначив: "Візьмемо, до прикладу, Тулсу Габбард. Її тривала історія висловлювань, які, здається, мають кремлівське походження, ставить під сумнів її здатність адекватно відобразити позицію розвідувального співтовариства. Чи зможе вона подати цю інформацію такою, якою вона є, чи, можливо, стане однією з тих осіб, які прагнуть спотворити, змінити або зовсім проігнорувати цю точку зору на користь своєї власної?"
"На мою думку, це також ставить під сумнів здатність до об'єктивного судження. Відомо, що ця особа має схильність до дезінформації та теорій змови. Це повинно викликати занепокоєння у кожного, хто переймається питаннями національної безпеки США," - зазначив він.
Обрання Трампом колишньої конгресвумен з Гаваїв може створити труднощі для сенаторів, які повинні затвердити її кандидатуру, на різних етапах. Перш за все, ця позиція є особливою серед державних установ, оскільки до кандидатів на посаду директора пред'являються жорсткі вимоги.
У законодавчому акті, прийнятому в 2004 році, що заснував Офіс директора національної розвідки у відповідь на терористичні напади 11 вересня на Нью-Йорк та Вашингтон, а також на невдачі розвідувальної спільноти, які призвели до військового втручання США в Ірак, чітко зазначено, що особа, яка обіймає посаду директора Національної розвідки, "зобов'язана мати значний досвід у галузі національної безпеки".
The Independent нагадує, що першою особою, яка зайняла пост директора Національної розвідки, став Джон Негропонте. Це досвідчений дипломат, який працював послом США в таких країнах, як Ірак, Мексика, Гондурас і Філіппіни, а також представляв країну в ООН і був заступником радника з національної безпеки під час адміністрації Рейгана. Після нього цю посаду обіймали ще троє військових офіцерів високого рангу, які мали значний досвід у сфері розвідки.
Ветеран американської розвідки з тридцятирічним досвідом, Пфайффер, який раніше очолював ситуаційний центр Білого дому та працював начальником штабу тодішнього генерального директора ЦРУ Майкла Гейдена, в інтерв'ю виданню The Independent зазначив, що хоча досвід Габбард у Палаті представників та її військова служба заслуговують на повагу, вони не відповідають вимогам, встановленим законодавцями у 2004 році, що створили цю посаду.
"Цей досвід у галузі національної безпеки... але вона насправді була просто звичайним військовим поліцейським... і її діяльність здебільшого обмежувалася тактичними аспектами, а не стратегічним, довгостроковим плануванням у сфері національної безпеки, як це можна було б сподіватися," - підкреслив він.
Можливо, Габбард і відсунула сирійський конфлікт на задній план, але Мустафа продовжує щоденно взаємодіяти з його жертвами. Він переконаний, що існує явний зв'язок між її поглядами на Сирію та Україну.
"Події в Сирії дали росіянам можливість усвідомити, що вони можуть вчинити так само в Україні", - зазначає він. На його думку, її дії та висловлювання щодо України свідчать про те, що це не просто результат можливого нерозуміння окремого конфлікту. Вона цілком є російською маріонеткою.
