Ольга Айвазовська висловила думку: "Найгірший варіант розвитку подій для України - це сценарій, схожий на грузинський".
Зображення: Макс Требухов Ольга Айвазовська, керівниця правління громадянської мережі "Опора". Коли можна очікувати на проведення виборів?
"Я не можу точно сказати, коли відбудуться вибори, адже за певних умов вони можуть пройти як під час воєнного стану, так і в період припинення вогню. Вибори можливі також після завершення масштабних бойових дій та скасування воєнного режиму. Все залежить від політичної гнучкості лідерів в Офісі Президента та депутатів парламенту, які мають можливості організувати президентську кампанію навіть до завершення воєнного стану", – зазначила Ольга Айвазовська. Вона також підкреслила, що наразі від тих, хто приймає ці рішення, немає жодних конкретних заяв.
Однак вона не зовсім вірить у можливість підготуватися до виборів за строк менший ніж 12 місяців, оскільки електоральний цикл треба захистити від зовнішнього втручання; захистити населення, громадян, учасників, суб'єктів, управлінців, кіберпростір. А це все різні етапи, інструменти і багато часу.
"Середній термін складає 12 місяців. Коли я чую про три-чотири місяці, мене одразу ж цікавить одна тема — Державний реєстр. Я можу детально пояснити, як виглядатиме ситуація на місцях, коли у конкретних громадах 70-80% інформації у реєстрі не відповідає дійсності. І що можна зробити з даними громадян, які перетворюються на голоси в протоколах, якщо керівництво адміністрації чітко усвідомлює, що цих людей немає, і ніхто з них не прийде голосувати", — зазначає Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі "Опора", яка вже понад 20 років займається моніторингом виборчих кампаній в Україні.
Які небезпеки можуть виникнути під час виборів?
До виборів в Україні потрібно готуватися -- морально, ментально, управлінськи, зазначає експертка. Бо, природно, це сильний роз'єднувальний фактор для суспільства.
"Це період природної поляризації, коли кожна політична група відриває від тої частини електорату, що не визначилися, свій потенційний шмат і має профіт з цього. І чим гарячіша дискусія, чим конфронтаційніша вона, тим більш можливим є сценарій, коли ви відділяєте своїх від чужих. І своїх робите прибічниками, які вас фоловлять, які мобілізують інших і які вам дають врешті потенційний відсоток підтримки, який конвертується в програму, фракцію, вплив, уряд і таке інше. Тому очевидний факт, що вибори не можуть нікого єднати. Вони роз'єднують", -- зауважує Айвазовська.
Фото: Макс Требухов
Отже, якщо ми маємо належний рівень спілкування і усвідомлюємо межі, за які не повинні виходити, аби не зашкодити нашій державності, то, за її словами, ця ідеологічна та програмна поляризація приносить вигоду і є корисною для країни.
"Тому що тоді ви дискутуєте про те, як краще відновлювати рідну неньку. А не про те, як зробити все, щоб ваш електорат зненавидів інший електорат і був готовий навіть на громадянське протистояння. Тому що ті процеси, які ми бачили з 16 року в Сполучених Штатах Америки -- це якраз поляризація, яка призвела до розколів у суспільстві", -- каже експертка.
В Україні на даний момент не спостерігається поляризації, так вважає вона. Натомість існує відстань між досвідом.
"Тобто умовна дружина військового, яка втратила свого чоловіка, піде шукати розуміння чи підтримки в умовної дружини іншого військового. Навіть який живий і здоровий. Або інвестувати свій час для того, щоб допомагати іншим. Вона не буде шукати підтримки в дружини, яка ховає свого чоловіка на якійсь дачі в Закарпатті. Тому що досвіди війни є настільки різними, що не дозволяють нам бути готовими створювати сім'ї, родинні відносини, дружні відносини, хотіти працювати разом тим, у кого досвід контроверсійний", -- пояснює голова правління громадянської мережі "Опора".
Єгор Фірсов висловив думку: "Можливість встановлення миру на передовій виглядає практично недосяжною."
Ключове питання полягає в тому, щоб ця травма не перетворилася на елемент політичного дискурсу. Адже будь-який з наших переживань — позитивних чи негативних — може бути використаний політичними гравцями проти нас. Тому політики повинні усвідомлювати, що в умовах природної чи електоральної поляризації не можна допускати розколів у суспільстві задля мобілізації свого електорату. Це веде до загрози руйнування власної державності, адже зрештою може призвести до соціального конфлікту, — зазначає вона.
Ольга Айвазовська в той же час підкреслює важливість не дискредитувати політику, адже вона є невід'ємною складовою життя громади.
"Найгірший сценарій, який я бачу для України, нагадує те, що сталося в Грузії після відновлення політичних процесів. Коли громадяни не знають, звідки беруться інформаційні потоки, не довіряють нічиїм словам, крім тих, що розповідають у брудних анонімних телеграм-каналах, це створює ідеальне середовище для дезінформації. У такій ситуації ми можемо виграти військові конфлікти, але втратимо мир. Тому важливо, щоб ми не ставили під сумнів політику як важливий процес і пам’ятали, що політика — це наше право, право брати участь та управляти своєю країною, що є невід’ємною частиною загальної декларації прав людини", — підкреслила експертка.
Ігор Ліскі: "Невирішене питання миру може призвести до розколу цієї нації."
Чому дипломатичні зусилля не приносять бажаних результатів?
За словами Ольги Айвазовської, сучасні переговори щодо припинення вогню не приносять результатів, оскільки відсутні умови, які б спонукали сторони до прийняття рішень.
Зображення: Макс Требухов Ольга Айвазовська, керівниця правління громадської організації "Опора".
Коли жодна з сторін ще не досягла повного виснаження, немає можливостей для дипломатичних переговорів, а також відсутнє бажання обох сторін досягти спільного розуміння. Якщо вам потрібно знайти компроміс, аби вижити чи загинути, то ви опиняєтеся у безвихідній ситуації. Саме тому ми не спостерігаємо жодних точок дотику між позиціями України та Росії.
Щобільше, в умовному поточному треку немає України. Тому що Україна не має голосу і не має тієї ваги позицій, яка необхідна для того, щоб серйозно контраргументувати інтереси іншої сторони плюс Сполучених Штатів, які поводять себе не зовсім в треку традиційних позицій", -- переконана Айвазовська.
Вона зазначає, що вивчала досвід Північної Ірландії. І там сторони вирішили піти на справжні перемовини лише тоді, коли обидві були повністю виснажені, а "кожен наступний день, наступний крок погіршував ситуацію обом сторонам настільки, що виходу із ситуації іншого, ніж іти на перемовини, не було", додає експертка.
"Чи відбувалися ці перемовини миттєво? Ні. Я проживала в Белфасті в готелі, який зазнав 34 терористичних нападів під час таємних переговорів між делегатами обох сторін. Це свідчить про те, що навіть в таких умовах радикальні угруповання намагалися зірвати цей процес," – поділилася голова правління громадянської мережі "Опора".
У таких обставинах дипломати можуть виконувати кілька важливих завдань: вигравати час, налагоджувати партнерства з тими, хто готовий підтримувати Україну та допомогти їй зберегти свої сили в майбутньому; забезпечувати, щоб голос України звучав максимально чітко, особливо в тих місцях, де його, на жаль, намагаються пригнічувати, зазначає Ольга Айвазовська.
На її думку, сьогодні Україна має скористатися шансом і з Європою координувати спільні заходи безпеки не як прохачі, не як жертва, а як партнери.
Вадим Денисенко: "Путін насправді відмовився від мирних перемовин."
Компенсація втрат і покарання винного як основні принципи.
"Мир не може бути сталим, якщо він не є справедливим, -- запевняє Ольга Айвазовська. -- Тому що одна сторона не прийме його результатів і в перспективі року, трьох, десяти, двадцяти або вчинить агресію, або в той чи інший спосіб буде колапсувати. Це ми бачили після Першої світової війни, частково після Другої світової в Балканському регіоні".
Отже, експерт вважає, що до червоних ліній варто віднести й справедливу компенсацію за збитки, яких зазнала Україна внаслідок агресії з боку Росії. Крім того, 300 мільярдів заморожених активів РФ по всьому світу безсумнівно стануть частиною переговорного процесу.
Зображення: Макс Требухов Ольга Айвазовська, керівниця правління громадської організації "Опора".
"Питання полягає в тому, як ці кошти примножити і конвертувати в той стабілізаційний фонд, який допоможе Україні продовжувати війну оборонно-законно, відповідно до статуту ООН, за кошти платників податків Російської Федерації. Тому що мова йде про суверенні активи", -- відзначає Айвазовська.
Другим необхідним складником справедливого миру є притягнення злочинців до відповідальності.
"Конфлікт у цьому регіоні не матиме завершення, якщо злочинці продовжуватимуть отримувати вигоду від контрибуцій. Адже, вибачте, деякі аспекти так званих мінеральних угод (зі США. -- Ред.) нагадують саме ці контрибуції. Країна, яка потерпіла від агресії, змушена віддати все, аби заспокоїти агресора, сісти за стіл переговорів і повернутися до звичного бізнесу," - зазначає експертка. Тому створення та діяльність спеціального трибуналу щодо Росії є надзвичайно важливими.
Ольга Айвазовська повідомила, що вже підготовлено перший варіант проєкту статуту, і юристи завершили свою роботу, ухваливши різні рішення та уточнення щодо всіх форм імунітетів, які раніше заважали нам притягувати до відповідальності високопосадовців Росії за агресію. Вона підкреслила, що без участі Сполучених Штатів та без Росії важливо об'єднатися з країнами ЄС та членами Ради Європи, які розуміють, що справедливий мир неможливий без покарання злочинців, які можуть знову вчинити злочини в інших регіонах. Необхідно встановити цю критичну межу. Трамп і Путін можуть обговорювати свої справи через представників або особисто, але створення трибуналу є обов'язковим, адже він має забезпечити стабільний мир і відповідальність злочинців.
Запис бесіди у форматі відео:
