Онлайн-голосування та безпека виборчих дільниць: теми для обговорення робочої групи Ради
Опозиційні фракції різко засудили концепцію онлайн-голосування.
Значно більше питань, ніж відповідей. Депутати розпочали пошуки шляхів організації виборів в умовах війни. У зв'язку з цим була створена робоча група, яка займеться підготовкою змін до законодавства. До складу команди входять понад 60 осіб, включаючи представників уряду, військових та активістів. Про обговорення в рамках цієї ініціативи розповіла журналістка "5 каналу" Марія Дрозд.
Тема, яка раніше залишалася табуйованою під час війни, нарешті отримала офіційне обговорення в парламенті. Вперше була створена робоча група, яка займається розробкою законодавчих ініціатив стосовно виборів. Хоча в назві групи йдеться про вибори в умовах особливого або повоєнного часу, більшість її учасників наполягали на тому, що проведення виборів під час війни є неприпустимим.
"Згідно з Конституцією, воєнний стан дозволяє вводити юридичні обмеження на права та свободи громадян. Таким чином, виникає питання: як можна проводити вибори вільно, якщо під час воєнного стану можливе обмеження прав певних осіб? Це питання не лише складне, а й суперечливе", - зазначив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Однак президент висловив чітке доручення. Верховна Рада повинна розробити законодавчі ініціативи, які дозволять провести вибори навіть під час війни. Гарантії безпеки під час їх організації Володимир Зеленський покладає на міжнародних партнерів. У п’ятницю він зазначив, що у партнерів є достатньо ресурсів, щоб укласти угоду з агресором про забезпечення миру на період виборів або референдуму. Проте росіяни вже створили чимало перешкод.
"У нас просто фізично зруйнована третина дільниць, давайте так починати розмову. Велика частина з них, на жаль, зараз не підконтрольні території, але я б їх вважав зруйнованими теж, тому що ми не маємо доступу до них", - наголосив перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко.
Також існує загроза знеструмлення та небезпеки на тих дільницях, що залишилися, голосування та участь військових у виборах, ситуація з українцями, які перебувають за кордоном, кібератаки та потенційне втручання з боку росії. Про ці ризики повідомив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко. Він зазначив, що міжнародні спостерігачі, ймовірно, утримаються від поїздок в Україну, так само як і самі виборці можуть не зважитись відвідати дільниці. Центральна виборча комісія розглядає різні пропозиції. Планується також перевіряти кандидатів на наявність зв'язків з росією.
Постаралися розробити правила, які зобов'язують кандидатів на президентську посаду або до Верховної Ради подавати декларації про свою співпрацю чи відсутність співпраці, а також про отримане фінансування. Це стосується, зокрема, взаємодії з державою-агресором і ситуацій на тимчасово окупованих територіях. Якщо кандидат не надає цю інформацію або намагається її приховати, можуть бути застосовані відповідні санкції.
Лідер монобільшості Давид Арахамія звернув увагу на терміни ще не завершеного мирного плану. Відповідно до попередньої версії документа, українцям надано 90 днів для проведення виборів, які можуть відбутися паралельно з референдумом. Арахамія вважає, що для досягнення максимальної явки виборців важливим чинником стане впровадження онлайн-голосування.
Як колишній спеціаліст у сфері інформаційних технологій, я досі не можу визначити, чи реально здійснити онлайн-голосування, оскільки чую багато непідтверджених побоювань. Проте ми зараз організовуємо онлайн-нараду, в нас вже є система онлайн-голосування на комітетах та проведення засідань в цифровому форматі. Я пам'ятаю, що подібні страхи виникали, коли ми тільки починали реалізовувати ці нововведення. Тому я сподіваюся, що ваша робоча група ретельно проаналізує можливість впровадження гібридного голосування, яке поєднує онлайн та офлайн формати.
Опозиційні фракції різко засудили концепцію онлайн-голосування.. Як і чіткі терміни проведення виборів.
Депутат Верховної Ради від партії "Батьківщина" Григорій Немиря:
- Проведення виборів - це суверенне право країни. Ці правила не можуть бути нав'язані зовні. Тому я не сприймаю логіку, що давайте ми вирішуємо, що ми будемо спочатку проводити вибори і президентські, скоріше за все, разом з загальнонаціональним референдумом. Ми вважаємо, що перші повоєнні вибори мають відбутися одночасно. І президентські, і парламентські, і місцеві.
Народна обраниця від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар:
Необхідно створити умови для вільної агітації всіх кандидатів, адже за цим процесом спостерігатиме міжнародна спільнота. У період воєнного стану забезпечити дотримання цих стандартів буде неможливо. Це питання, безумовно, не підлягає обговоренню.
Депутат Верховної Ради України від партії "Голос" Роман Лозинський.
У ідеальному сценарії, ми повинні досягти певного проміжного етапу в рамках цієї робочої групи, щоб сформувати єдину основу консенсусу від імені парламенту, яку ми зможемо презентувати нашим міжнародним партнерам. Наступним кроком, природно, стане обговорення різноманітних альтернатив.
Серед членів робочої групи не тільки нардепи. Це також представники Кабміну, Генштабу, Служби Безпеки, Центрвиборчкому і громадські активісти. Загалом 62 людини. Вони збиратимуться раз на два тижні. Наступне засідання запланували на початку січня.
Марія Дрозд, журналістка "5 каналу"
Не так давно були представлені результати опитування, проведеного КМІС, які свідчать про те, що партії Валерія Залужного, Петра Порошенка та Андрія Білецького користуються найбільшою підтримкою серед українців, готових взяти участь у голосуванні, якщо війна завершиться.
Нагадуємо, що у Верховній Раді створюється робоча група для оперативного розгляду питання проведення потенційних президентських виборів під час воєнного стану. Дискусії відбуватимуться на основі профільного комітету ВР з участю представників усіх парламентських фракцій і груп.
Читайте також: Можливі вибори в Україні: "Європейська солідарність" у трійці лідерів.
