Дослідження: Лише 28% українських педагогів здатні точно визначити поняття булінгу.

Водночас 68,4% педагогів кажуть, що не фіксували випадків булінгу у своєму класі після початку повномасштабного вторгнення.
Міністерство освіти і науки України опублікувало результати двох хвиль всеукраїнського опитування вчителів про булінг і толерантність у школах, яке проводилося у 2023-2025 роках. Про це йдеться на сайті МОН.
68,4% педагогів, які взяли участь у першому етапі опитування, зазначили, що не спостерігали випадків булінгу серед учнів у своїх класах після початку повномасштабного вторгнення.
У той же час лише 28% респондентів з першої хвилі змогли точно охарактеризувати, що таке булінг.
У першій хвилі дослідження 18,5% учителів підтвердили, що булінг є регулярним на рівні школи, а на другому етапі цей показник зріс до 20,6%.
Згідно з отриманими даними, найчастіше інформацію про булінг серед учнів надавали педагоги з північних регіонів. Дослідження виявило, що в Києві та західних областях учні частіше повідомляли про випадки булінгу, ніж вчителі визнавали ці інциденти.
Натомість у східних регіонах учні та їхні вчителі майже однаково оцінюють ситуацію з булінгом.
Яким чином українські педагоги відповідають на проблему булінгу?
Педагоги не так часто зверталися до адміністрації навчального закладу, не організовували спеціальні комісії, не обговорювали ситуацію з батьками учасників конфлікту і рідко повідомляли про це в поліцію.
Варто зазначити, що 0,3% опитаних педагогів не вжили жодних дій після отримання інформації про випадки булінгу.
Вчителі молодшого віку (18-24 роки) виявляли найбільшу готовність активно втручатися в ситуації булінгу, проводячи бесіди з учасниками конфлікту та намагаючись самостійно вирішити проблему. У той же час, педагоги, які мають 45 років і більше, частіше обирали адміністративні та формалізовані методи, зазвичай залучаючи керівництво навчального закладу.
Опитування виявило, що викладачі українських навчальних закладів вважають основною причиною явища булінгу наступні фактори:
Які дії можуть вжити вчителі у ситуації булінгу?
У Міністерстві освіти рекомендують вчителям спершу провести індивідуальні бесіди з усіма сторонами конфлікту, щоб з'ясувати його корені. Також важливо поінформувати адміністрацію навчального закладу про цю ситуацію, щоб вирішити проблему та уникнути її повторення в майбутньому.
Освітянам варто співпрацювати зі шкільним психологом або соціальним педагогом, які могли б надати підтримку учням та організувати тематичні бесіди. У разі необхідності, працівники навчальних закладів можуть звертатися до представників правоохоронних органів.
Як повинні діяти діти та батьки, якщо вчителі не звертають уваги на випадки булінгу?
Міністерство освіти і науки радить контактувати з адміністрацією навчального закладу. Це можна зробити як особисто, так і через форму заявки на офіційному сайті.
Якщо після звернення до навчального закладу не було вжито жодних дій, батьки мають право звернутися до правоохоронних органів або місцевого відділу освіти. Для отримання рекомендацій щодо підтримки дитини доцільно звернутися до психолога школи.
Яким чином проходило опитування?
Опитування відбувалося в період з 2023 по 2025 роки в усіх областях країни, за винятком тимчасово окупованих районів. Перша фаза дослідження тривала з листопада до січня 2024 року, і в ній взяли участь більше 10 тисяч вчителів, з яких для формування репрезентативної вибірки було обрано 3804 респонденти.
Другий етап опитування тривав з листопада 2024 року до січня 2025 року і включав більше 11 тисяч педагогів. У рамках дослідження було проаналізовано відповіді 5656 із них.
Опитування здійснила аспірантка Інституту соціальної та політичної психології Анастасія Мельниченко за сприяння Інституту модернізації змісту освіти та Міністерства освіти і науки України.
Нагадуємо, що в 2024 році до Офісу омбудсмана надійшло втричі більше скарг щодо булінгу в навчальних закладах у порівнянні з попереднім роком. Наприкінці 2024 року Уповноважений з прав людини зафіксував 123 звернення.