Определение правосубъектности юридического лица частного права, связанного с ликвидированным районным судом города Запорожье, направлено в Верховную Раду Украины.

We were unable to access the mail server logs associated with this message.

Consider launching the logs in a separate window.

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації , прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

Навмисне ігнорування службовою особою рішень Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України, а також свідоме невиконання висновків Конституційного Суду України, карається позбавленням волі на термін від трьох до восьми років. Додатково, може бути накладено обмеження на право займати певні посади або здійснювати певну діяльність на строк до трьох років.

(розділ чотири статті 382. Кримінального кодексу України)

від особи з ім'ям Олександр Юрійович Россошанський, народженої 18 березня 1978 року, громадянина Союзу Радянських Соціалістичних Республік...

Незаконно затриманого та утримуваного.

Державна установа Запорізький слідчий ізолятор √ - 10 розташована за адресою: місто Запоріжжя (індекс: 69011), вулиця Перша Ліварна, будинок 36/37.

( Період утримання в приміщенні камерного типу, вже 4 "чотири" роки та 1 місяць) ...

ЗАПИТ

У справі, що розглядалась працівником ліквідованого Комунарського районного суду міста Запоріжжя Людмилою Олександрівною Варнавською, знаходилася справа номер 333/6003/21 з реєстраційним номером ЕРДР 12021082040000646, зареєстрована 5 червня 2021 року.

У першому та другому абзацах пункту 2 мотивувальної частини свого Рішення від 2 березня 1999 року № 2-рп/99 Конституційний Суд України зробив висновок, що стаття 6 Основного Закону України, закріплюючи один з ключових принципів правової держави – розподіл влади, також встановлює, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні виконувати свої функції у межах, визначених Конституцією України, та відповідно до законів країни. Ця вимога також відображена у другій частині статті 19 Конституції, яка зобов'язує органи державної влади та місцевого самоврядування, а також їх представників, діяти виключно на основі, в межах повноважень і в порядку, узгодженому Конституцією та законами України.

В своєму Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 Конституційний Суд України наголосив, що за пунктом 1 статті 6 Конвенції (995_004) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має Право на Справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж РОЗУМНОГО СТРОКУ НЕЗАЛЕЖНИМ і безстороннім судом , ВИЗНАЧЕННИМ ЗАКОНОМ . На розвиток наведеного положення Європейський суд з Прав Людини у рішенні від 25 лютого 1993 року у справі "Добертен проти Франції" зазначив, що за пунктом 1 статті 6 Конвенції (995_004) держави-учасниці Ради Європи повинні організувати свою судову систему у такий спосіб , щоб їх суди і трибунали виконували кожен свою функцію, притаманну їм.

Відповідно до міжнародних правових норм, важливо зазначити, що відповідно до Загальної декларації прав людини, прийнятої резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН 10 грудня 1948 року, всі люди мають рівність перед законом та право на рівний захист без будь-якої дискримінації. Кожна особа має право на захист від усіх форм дискримінації, що суперечать цій Декларації, а також від будь-яких закликів до такої дискримінації (ст. 7). Окрім того, кожен індивід має право на ефективний захист своїх прав у національних судах у разі порушення своїх основних прав, гарантування яких здійснюється Конституцією та законодавством (ст. 8).

Згідно з нормами статті 6 Конвенції, що охороняє права людини та основні свободи, "кожна особа має право на справедливий та відкритий розгляд її справи протягом розумного терміну незалежним і неупередженим судом, який був створений відповідно до закону...".

Відповідно до положень, зазначених у підпункті (b) пункту 3 статті 2 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, "кожна держава, яка є учасником цього Пакту, зобов'язується гарантувати, що право на юридичний захист для будь-якої особи, яка його потребує, буде забезпечено через компетентні судові, адміністративні чи законодавчі органи або інші відповідні структури, визначені в правовій системі країни, а також розвивати можливості для судового захисту".

Згідно з першою частиною статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", для зменшення кількості позовів до Європейського суду з прав людини проти України, суди під час розгляду справ використовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У своєму Рішенні № 15-рп/2002 від 9 липня 2002 року у справі № 1-2/2002 (яке є обов'язковим для виконання на всій території України, остаточним і не підлягає оскарженню) Конституційний Суд України визначив, що для гарантування судового захисту Конституція України (254к/96-ВР) у статті 124 закріпила принципи здійснення правосуддя виключно судами. Це включає неприпустимість делегування судових функцій іншим органам або посадовим особам, а також чітке визначення юрисдикції судів. Ці принципи забезпечують реалізацію конституційного права на судовий захист, яке не може бути обмежене навіть під час воєнного чи надзвичайного стану.

(стаття 64 Конституції України (254k/96-BR)

Відповідно до першої частини статті 26 Закону України, ухваленого 12 травня 2015 року.

Згідно з №389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на територіях, де запроваджено воєнний стан, виконується виключно судами. На цих територіях функціонують суди, засновані відповідно до Конституції України.

Згідно частини другої статті 125 Конституції України суд утворюється , реорганізовується і ЛІКВІДОВУЮТЬСЯ ЗАКОНОМ , проект якого вносить до Верховної Ради України і Президенту України після консультацій з Вищою радою правосуддя.

У зв’язку з вищезазначеним, відповідно до вимог Конституції та законодавства України, а також рішень Конституційного Суду України, для подальшого приєднання копій необхідних документів до справи, ПРОШУ: - надати копію Закону України "Про створення Комунарського районного суду міста Запоріжжя".

В першій частині статті 16 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначається, що державними символами судової влади є Державний Герб та Державний Прапор України.

Згідно з нормами статті 20 Основного Закону України, встановлено,

що: "Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України .

Державний Прапор України складається з двох горизонтальних смуг однакової ширини: верхня смуга синього кольору, а нижня – жовтого.

Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького ЗАКОНОМ (!), що приймається не меньш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Основним складником великого Державного Герба України виступає Символ князівської держави Володимира Великого, який також відомий як малий Державний Герб України — ТРИЗУБ.

Державний Гімн України — це національний гімн, написаний на музику М. Вербицького, а його текст затверджується законодавчо, при цьому для цього необхідно, щоб за нього проголосувало не менше двох третин депутатів Верховної Ради України.

Опис державних символів України та правила їх використання регулюються ЗАКОНОМ, який має бути ухвалений не менш ніж двома третинами конституційного складу Верховної Ради України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 16 червня 2011 року № 6-рп/2011 підкреслив, що "Державні символи України є невід’ємною частиною її державного суверенітету" (перший абзац підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 січня 2003 року N 1-рп/2003) (v001p710-03). Ці символи слугують підтвердженням існування держави та її суверенітету, а також сприяють підвищенню її авторитету, особливо під час урочистих подій та офіційних церемоній. Держава визначає правила використання державних символів та створює належну правову систему для їх захисту, забезпечуючи тим самим повагу та гідне ставлення до них.

У своєму рішенні № 3-рп/2011, ухваленому 5 квітня 2011 року у справі № 1-10/2011, Конституційний Суд України встановив, що реалізація судової влади здійснюється професійними суддями, а також, у випадках, передбачених законом, народними засідателями і присяжними. Це рішення є обов'язковим для виконання на території України, остаточним та не підлягає оскарженню (частина перша статті 127 Конституції України, частина друга статті 1 Закону). Суддею визнається громадянин України, який відповідно до Конституції та Закону пройшов процес призначення або обрання на суддівську посаду, займає штатну позицію в одному із судів України і виконує свої обов'язки на професійній основі (частина четверта статті 126 Конституції, стаття 51 Закону).

У зв'язку з викладеним вище та у відповідності до положень Конституції та законодавства України, а також рішень Конституційного Суду України, для подальшої процедури приєднання ПРОШУ: - надати копію документа (з урахуванням вимог щодо захисту персональних даних) як підтвердження набуття конституційного громадянства Республіки України суддею Коммунарського районного суду міста Запоріжжя Варнавською Л. А. ...

Згідно з нормами першої частини статті 127 нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР - без змін і поправок), правосуддя реалізується КВАЛІФІКОВАНИМИ СУДДЯМИ, а також у випадках, передбачених законом, народними засідателями та присяжними.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 3-рп/2011, ухваленому 5 квітня 2011 року у справі № 1-10/2011, підкреслив, що Основний Закон України (254к/96-ВР) встановлює загальні вимоги до зайняття посади професійного судді в судах загальної юрисдикції. Він також визначає механізми призначення суддів на посаду вперше та їх обрання на безстроковій основі (пункт 27 частини першої статті 85, частина четверта статті 126, частини третя та четверта статті 127, частина перша статті 128).

(254k/96-BR)

Відповідно до Конституції України (254к/96-ВР), отримання громадянином України статусу професійного судді є результатом певного юридичного факту – призначення або обрання на цю посаду. Процедура, яка регулюється законом для набуття статусу професійного судді, відповідає вимогам міжнародних норм. Наприклад, у Європейській хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 року зазначено, що "закон визначає умови, за яких попередня діяльність кандидата або діяльність його близьких родичів може викликати законні об'єктивні сумніви щодо неупередженості та незалежності кандидата, що стане перешкодою для призначення його на посаду судді" (пункт 3.2). Крім того, у пункті 10 Основних принципів незалежності судових органів, затверджених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено, що особи, які відбираються для суддівських посад, повинні володіти високими моральними якостями, здібностями та відповідною юридичною кваліфікацією.

У Бангалорських принципах суддівської поведінки, ухвалених 19 травня 2006 року та затверджених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, підкреслюється, що довіра громадськості до судової системи, а також її авторитет у питаннях моралі, чесності та непідкупності є надзвичайно важливими для функціонування сучасного демократичного суспільства.

У світлі наведеного, для дотримання вимог Конституції та законодавства України, а також рішень Конституційного Суду України, з метою подальшого приєднання копій запитуваних документів до справи, ПРОШУ: - надати копії необхідних документів, які підтверджують, що громадянка Варнавська Л. А. здобула статус професійного судді.

Відповідно до статті 128 нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР - без змін і доповнень) встановлено, що Президент України має право призначати професійних суддів на перший термін, який триває п’ять років.

Згідно з нормами пункту 1 частини першої статті 131 нової Конституції України (документ: 254к/96-ВР - без змін і доповнень), в Україні функціонує Вища рада юстиції, яка, серед іншого, має повноваження подавати пропозиції щодо призначення суддів на посади або їх звільнення.

В своєму Рішенні від 16 жовтня 2001 року № 14-рп/2001 ( яке також є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим) Конституційний Суд України дійшов висновку: "...,що Вища рада юстиції вносить подання Президенту України про перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років".

- В контесті наведеного вище, на виконання норм Конституції і законів України та відповідних рішень Конституційного Суду України, для подальшого приєднання копій запитуваних документів до матеріалів справи ПРОШУ: надати копію з оригіналу відповідного документа - подання Вищої ради юстиції Президентові України про перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років Варнавської Л. А. .

У своєму рішенні від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011 Конституційний Суд України підтвердив, що виконання присяги є обов'язком судді, що закріплено в пункті 4 частини четвертої статті 54 Закону про судоустрій і відповідає пункту 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України. Це дає підстави стверджувати, що дотримання присяги суддею є його конституційним обов'язком. Отже, присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового та конституційного зобов'язання.

Виконання суддею своїх функцій є ключовим фактором, що формує довіру суспільства до судової системи та справедливості.

Згідно з нормами статті 57 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судову систему та статус суддів":

1) Особа, яка була обрана на посаду судді, приносить присягу, що має такий зміст: {Абзац перший частини першої статті 57 у редакції Закону № 3511-IX від 09.12.2023}

Я, (ім'я та прізвище), приймаючи на себе обов'язки судді, урочисто присягаю служити Українському народу, виконуючи правосуддя чесно, об'єктивно, без упереджень і незалежно. Я зобов'язуюсь дотримуватися принципів верховенства права та підкорятися лише закону, сумлінно виконувати свої обов'язки, а також дотримуватись етичних норм і стандартів поведінки судді. Я не допущу жодних дій, які можуть зневажити звання судді або підірвати довіру до правосуддя.

2) Суддя приносить присягу під час офіційної церемонії за участю Президента України. На цю подію запрошуються Голова Верховного Суду, Голова Ради суддів України, Голова Вищої ради правосуддя та Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

3) Текст присяги підписується суддею та зберігається в його суддівському архіві.

У зв'язку з викладеним вище, відповідно до вимог Конституції та законодавства України, а також згідно з рішеннями Конституційного Суду України, для подальшого додавання копій запитуваних документів до справи, ПРОШУ: надати копію оригіналу документа – присяги професійного судді, оформленої відповідно до закону Варнавською Л. А.

У своєму рішенні від 2 грудня 2019 року під номером 11-р/2019 Конституційний Суд України підкреслює, що "всі рішення Конституційного Суду України, незалежно від того, чи містять вони вказівки на порядок і терміни виконання, є обов'язковими для виконання на всій території України. Всі органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, а також громадяни та їх об'єднання, іноземці й особи без громадянства повинні утримуватись від використання правових актів або їх положень, які визнано неконституційними."

Рішення Конституційного Суду України мають безпосередню силу і не потребують підтвердження з боку інших державних органів для того, щоб набути чинності. Виконання рішень Конституційного Суду є обов'язковим відповідно до вимог Конституції України, яка має найвищий юридичний статус у порівнянні з усіма іншими нормативно-правовими актами. Будь-які додаткові уточнення щодо порядку виконання, викладені в рішеннях та висновках Конституційного Суду, не зменшують і не скасовують загальної обов'язковості цих рішень.

реалізація (другий, третій і шостий абзаци пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000)".

Відповідно офіційним відповідями на запити була опрацьована та отримана інформація, згідно з якою , Указом Президента України 449/2017 від : 29.12.2017 року зазначений Комунарський суд міста Запоріжжя було Ліквідовано , та всупереч формуванню другого окружного , данна організація зареєструвала себе як юридичне обличчя приватного права заводом ЕДРПОУ - 37408348 , дата регистрации 21.05.2021 року 100103107000602827...

Окрім того , згідно відповіді з Державной Казначейської служби України встановлено що вказане юридичне обличчя , зареєстроване Міністерстві юстиції України від 12.01.2012 за номером 33/20346 Комунарський районний суд міста Запоріжжя ( код ЕДРПОУ - 37408348 ) станом до данного часу не зареєстровані в Единому реєстрі як розпорядник чи одержувач бюджетних коштів :

В зв'язку з чим , з урахованням вище наведеного вимогаю надати копію відповідний Ліцензії та доручення на діяльність в галузі судочинства..

В ім'я прав людини, я, Олександр Юрійович Россошанський, звертаюсь до вас як представник громадської організації, захисник суспільних інтересів та учасник проекту "Доступ до Правди". Наполегливо прошу...

Прошу надати відповідь на цей запит у повному обсязі та в хронологічному порядку, дотримуючись зазначених раніше пунктів.

Прошу надати відповідь на цей запит у письмовій формі (на папері) за адресою: 69011, місто Запоріжжя, Державна Установа Запорізький Слідчий ізолятор, вулиця Перша Ліварна, 36/37, Олександру Юрійовичу Россошанському. Крім того, прошу надіслати відповідь в електронному вигляді на вказану нижче електронну адресу.

Email: [email address]

P. S. Дії, вчинені з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також змова про вчинення таких дій, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. (стаття 109 Кримінального кодексу України)

Державна зрада визначається як умисні дії, що завдають шкоди суверенітету, територіальній цілісності, обороноздатності, а також державній, економічній та інформаційній безпеці України, вчинені громадянами цієї країни. Це може включати, зокрема, перехід на бік ворога під час воєнного стану або збройного конфлікту, шпигунство, а також надання підтримки іноземним державам або організаціям у їхній підривній діяльності проти України. За такі дії передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від дванадцяти до п’ятнадцяти років, з можливістю конфіскації активів або без неї. Водночас, громадянин України може бути звільнений від кримінальної відповідальності, якщо він не вчинив жодних дій на виконання злочинного завдання іноземної держави чи організації і добровільно повідомив про це державні органи. (стаття 111 Кримінального кодексу України)

2 липня 2025 року, особа, що носить ім'я Олександр Юрійович Россошанський.

З шаною,

Надежда Анатольевна Россошанская может быть переименована как Надежда Анатольевна из Россоши.