Ціни на оптоволокно зростають, а разом з ними й вартість дронів. Які наслідки це матиме для фронтових умов і чи зможе коригування вогню допомогти в цій ситуації?
Зображення: Міністерство оборони України Чому зросли ціни на оптоволоконні матеріали
Зростання цін на оптоволокно викликане підвищенням його попиту. Цей попит зріс, насамперед, не через війну між Росією та Україною, а внаслідок цивільних причин — зокрема, активного розширення дата-центрів, що пов’язано з розвитком штучного інтелекту.
"Виробничі можливості обмежені: оптоволокно виготовляють переважно в Китаї, США, а також у деяких країнах Азії та Європи. Проте попит на нього зростає швидше, ніж здатність виробництв його забезпечити. В Азії ціна на один кілометр волокна вже зросла в два-три рази, в той час як у Північній Америці та Європі вона підвищилася в п'ять-шість разів", - зазначили в Агенції оборонних закупівель в інтерв'ю виданню "Оборонка".
Члени Технологічних сил України підтвердили, що українські виробники дронів зіткнулися з певними труднощами.
"Постачальники оптоволокна відзначають, що запаси вичерпуються, і його намагаються придбати в усіх доступних місцях," -- повідомили представники виробничих компаній ТСУ.
Фото: Михайло Федоров
Підвищення вартості сировини, відповідно, відобразилося на ціні безпілотників. Це створило складну ситуацію для українських виробників БпЛА.
"Ціна оптоволокна зросла з 12-15 доларів за кілометр у січні до понад 40 доларів зараз -- це більш ніж утричі за кілька місяців. На практиці це означає, що дрон з 20 км волокна вже коштує понад 50 тис. грн, а з 40 км -- близько 100 тис. грн лише за цим компонентом. Виробники, які мали складські запаси, ще якийсь час тримають стару ціну, але це питання найближчих місяців -- ринок уже відчуває цей тиск", -- розповіли нам у компанії "Нежить", яка виготовляє дрони.
Агенція оборонних закупівель запропонувала Кабінету Міністрів нові поправки до постанови № 1275, які дозволяють переглядати ціни контрактів у випадку різкого зростання вартості запчастин для дронів. Уряд ухвалив ці зміни 18 березня.
Проте проблема нестачі сировини все ще залишається актуальною.
Які існують альтернативи для ринку дронів в Україні?
В Україні не виробляється оптоволокно, проте деякі підприємства вже почали виготовлення котушок з оптоволокна. Вплив нестачі сировини на виробників варіюється в залежності від розміру компанії та її виробничих потужностей.
Зображення: Міністерство оборони України
Цілком виправдане запитання: чи здатна Україна самостійно виготовляти оптоволокно?
"Процес зведення однієї вежі для витяжки оптоволокна триває приблизно півтора року, за оцінками нас та інших виробників. Це досить тривала процедура, і вона не вирішить проблему [дефіциту оптоволокна] у цьому році. Взагалі, на це немає жодних шансів", -- зазначив Олексій Бабенко, керівник компанії Vyriy, в інтерв'ю для видання "Мілітарний".
Зображення: Технологічні потужності України/Артем Галкін, Олексій Бабенко
У компанії "Нежить" вважають, що локалізація виробництва безпосередньо в Україні не найкраща ідея.
"Це дорого, довго, а головне -- такий завод стає стратегічною ціллю. Більш реалістичний і безпечний підхід -- розвивати виробництво в Європі разом з партнерами. Нинішній рівень цін на оптоволокно вже робить європейське виробництво економічно конкурентним. На додачу логістика з Європи -- це набагато коротший шлях, ніж з Азії, тому менше "сюрпризів"", -- пояснює виробник.
В АОЗ зазначили, що також шукають рішення -- обговорюють державну закупівлю оптоволокна як стратегічної сировини.
Цю концепцію нам представили також в компанії "Нежить":
"Держава закуповує оптоволоконну сировину оптом (великі обсяги дають кращу ціну) і продає виробникам. Виробники вже далі самі намотують й адаптують під себе".
Зображення: Міністерство оборони України
Довгострокові контракти можуть стати корисними, адже вони дозволять виробникам створювати запаси на складах. Крім того, пільгове кредитування для придбання важливих комплектуючих також є важливим кроком, на думку виробника.
Проте, залишається відкритим питання щодо попиту на оптоволоконні технології серед дата-центрів.
"Проблема не обмежується лише Китаєм, адже це світовий ринок, і його особливості в основному однакові по всіх куточках планети. Американські дата-центри не переймаються, де саме було виготовлено оптоволокно: чи в Китаї, Індії, США, чи Європі. Так само і ми, ми купуємо продукцію з різних куточків світу, і на глобальному ринку між нами ведеться активна конкуренція. Щодо обсягу [закупівель] поза межами Китаю - реально можна отримати 30-40% продукції не з цього регіону, і, можливо, ця цифра буде зростати," - вважає Олексій Бабенко, директор компанії Vyriy.
Тобто схоже, що навіть якщо коло постачальників розшириться, конкуренція за сировину нікуди не зникне.
Унікальний варіант: "Заборонити експорт неможливо". Щодо розташування коми, то в цьому реченні кома не потрібна.
Як здорожчання оптоволокна може вплинути на фронт
Потреби в оптоволоконних дронах варіюються в залежності від конкретного підрозділу. Це обумовлено різними сферами відповідальності, зазначає Микита (Долина) Долінніков.
"Для одних це можуть бути міські ландшафти, для інших – простори степів або ж ліси, які впливають на [потребу]. Наприклад, у густо зарослій лісистій місцевості важко точно націлити дрон з радіокеруванням. Це стає ще складніше, коли йдеться про значні відстані, скажімо, понад 30 км," – зазначає він.
Изображение: Предоставлено Lumiere Tech Микита (Долина) Долінніков
У цій області противник зосереджує свою техніку, накопичує паливо та боєприпаси, а також встановлює місця для розміщення екіпажів дронів.
"І якраз за допомогою дронів на оптоволокні ми їх дістаємо", -- зазначає Долина, порівнюючи такі БпЛА зі скальпелем.
Отже, він зазначає, що незалежно від того, як змінюватимуться ціни на оптоволокно, потреба в цьому ресурсі залишиться незмінною.
"Імовірно, через підвищення цін використання оптики стане менш поширеним, і вдаватимуться до більш продуманих рішень. Це означає, що дрони не будуть відправлятися в будь-які місця, а їхнє використання поєднуватимуть із дронами, що керуються радіо", — зазначає він.
Які причини стоять за проблемою неефективного використання ресурсів? Микита вважає, що деякі командири вважають, що навчання операторів для роботи з оптоволоконними дронами є менш складним завданням.
"Однак, враховуючи значний ріст цін на оптику, я вважаю, що забезпечення такими дронами стане менш поширеним, і до їх використання буде ставитися більш серйозно," - зазначає він.
Зображення: Міністерство оборони України
Зображення: Міністерство оборони України
Олексій Бабенко впевнений, що дрони з оптоволокном залишаться у нашому житті надовго.
"І не сильно знизиться їхній відсоток [постачання], може, на 10-15 %. Просто деякі підрозділи хотіли взагалі перейти на оптоволокно, то це, на жаль, навряд уже вдасться", -- припустив директор Vyriy у згаданому інтерв'ю.
У той же час Микита (Долина) не впевнений, наскільки ринкова ситуація може позначитися на постачаннях дронів для ворога.
"Україна і Росія -- абсолютно дві різні країни у фінансовому забезпеченні. Ми ж чудово бачимо, як Росія швидко масштабує рішення. Зараз це видно в перехопленні наших "крил" їхніми зенітними дронами. Ми цю історію започаткували і збиваємо велику кількість ворожих розвідувальних "крил", але ми не бачимо, щоб їх суттєво стало менше. Чого не можна сказати про наші дрони: коли росіяни почали збивати наші "крила", ми почали літати обережніше. Так само з оптикою: те, що вона здорожчала, думаю, росіяни особливо на собі цього не відчують. На фронті як було багато оптики з обох сторін, так і залишається, це суто з моїх спостережень", -- пояснив він.
Що з донаведенням
10 березня Ярослав Ажнюк, засновник оборонних компаній The Fourth Law і Odd Systems, опублікував порівняльну таблицю з характеристиками й цінами на оптоволоконні дрони, дрони на "старлінках" і дрони з донаведенням. Де останні виявилися найдешевшим варіантом.
Зображення: facebook.com/yaroslav.azhnyuk Таблиця порівняння використання дронів з оптоволоконним з'єднанням, "старлінком" та корекцією наведення.
"[Таблиця] ілюструє, як донаведення переважає над оптоволокном. Хоча деталі показників можуть викликати дискусії в залежності від виробника та підготовки команди, загальна тенденція є очевидною. [...] Автономність є одним із ключових аспектів, що дозволяє підтримувати ефективність дронів у війні, де технологічні зміни відбуваються стрімко", - зазначив Ажнюк.
Зображення: Олександр Попенко та Ярослав Ажнюк.
Щодо ефективності системи, The Fourth Law в коментарі для LB.ua зазначила, що згідно з їхніми дослідженнями, заснованими на відгуках підрозділів, автономні дрони здатні підвищити результативність місій у два-чотири рази.
Про ціну Микита (Долина) зазначає: дешевший не завжди означає ефективний.
"Ми шукаємо економічні рішення для фронтових потреб, адже ситуація дійсно вимагає цього, проте важливо знайти правильний баланс. Хоча "Старлінк" і донесення інформації можуть допомогти, вони не зможуть повністю замінити те, що зараз робить оптика. Звісно, ми можемо організовувати засідки за допомогою дронів, що обладнані "Старлінком", але для доступу до важкодоступних місць, таких як будівлі, підвали або густі ліси, нам неодмінно потрібен оптоволоконний зв'язок. Від цього, на жаль, не втечемо," — зазначає він.
З іншого боку, дрони з корекцією наведення мають свої унікальні задачі, зокрема виконання місій на визначених логістичних маршрутах противника.
"Існують маршрути, що проходять вздовж двох щільних лісових насаджень. Через фізичні обмеження ми не можемо отримати відеозображення до самого об'єкта, тому в цьому випадку ефективно застосовується метод донаведення. Це дозволяє зафіксувати ціль на відстані 50-100 метрів, щоб дрон міг самостійно дістатися до неї," -- зазначає Долина.
Фото: instagram.com/lumiere.community/
Або ж існує ще один варіант — виконання завдань у зоні, де діє радіоелектронна боротьба, що унеможливлює використання стандартних радіокерованих дронів.
"Але ми знаємо, де ця межа, де ми ще маємо керування -- і від цієї межі ми можемо захопити ціль, щоб дрон чи літак дістався її", -- зазначає він.
Як ілюстрацію можна згадати про проведення механізованого наступу на противника, який вивчив тактики українських пілотів, ретельно підготувався та оснастив свою групу відповідними системами радіоелектронної боротьби.
"Що ми робимо? Зробили кілька вильотів, протестували, де дістанеться дрон з донаведенням, на безпечній відстані захоплюємо ціль й уражаємо техніку. Оскільки дрон дійде сам, маємо велику імовірність, що пошкодимо РЕБ на цій техніці і відкриємо шляхи для роботи звичайним дроном", -- пояснює Долина.
Проте, під час польотів на значні відстані автономність дронів може представляти певні ризики. Таким чином, як вважає Долина, остаточне рішення повинно залишатися за людиною.
"Ми проникаємо на території, що знаходяться більше ніж за 40 км, де вже розташовані тилові населені пункти із цивільним транспортом. Наразі нашою зоною діяльності є Харківська область, Донеччина та частина Луганської області. Там залишилися люди, які не покинули свої домівки, але це не свідчить про їхню підтримку ворога. У нашому складі є бійці, чиї родичі перебувають на ворожій стороні, і вирушити дроном для захоплення автомобіля на пів кілометра, не знаючи, чи це цивільний транспорт, чи військовий "урал", — це ризикована справа. Ми не поділяємо такі підходи", — розповідає Микита.
Зображення: Kraken 1654 - Підрозділ Безпеки Третього армійського корпусу
Тому вони розглядають роботу з донаведенням по польових дорогах, де ризик зустріти цивільне авто мінімальний.
І точно ще не йдеться про повну автономність дрона, коли його запускають і він сам шукає ціль, переконаний Микита, адже технічно це складно реалізувати.
"Як ми можемо розпізнати автівку, коли бачимо, як на фронті змінюється техніка? Якщо раніше ти бачив у камеру техніку і міг ідентифікувати, що це, то зараз це мангали, квадрати, коробки -- дуже важко їх класифікувати і розрізнити. Або це з виду може бути цивільна машина, але в неї на дверях символіка ворога -- і тоді це вже ціль. А так дрон пропустив би її як цивільне авто", -- пояснює Микита.
Який рівень організації процесу донаведення на даний момент?
За інформацією Долини, на даний момент ця технологія застосовується в експериментальному режимі — протестували понад десять різновидів систем і наразі шукають найбільш зручний та ефективний варіант.
Відрізняються системи за ціною, програмним забезпеченням, якістю камери, наявністю чи відсутністю зазумлення. Навіть за тим, хто ухвалює рішення -- перший чи другий пілот. Тут для себе, каже, схиляються до другого варіанта.
"Адже в режимі першої особи необхідно не лише керувати дроном, але й захоплювати цілі, а також вносити корективи. Ми орієнтуємося на те, що цю роботу виконуватиме другий учасник," - підкреслює Долина.
Зображення: Kraken 1654 - Підрозділ Безпеки Третього армійського корпусу
Сценарій, згідно з яким кожен дрон отримає функцію донаведення, виглядає цілком можливим. Проте на даний момент дрони все ще потребують доопрацювання в підрозділі.
"У нас, повірте, є чимало витрат, не лише на доопрацювання. Наприклад, ми інвестуємо, щоб дрони стали більш стійкими і могли досягати своїх цілей. Адже сучасна війна -- це безперервна гонка озброєнь: з’являється новий засіб радіоелектронної боротьби, потрібно знайти ефективні рішення для управління, аби завдати удару. Коли ворог намагається заглушити наше відео, ми шукаємо нові, щоб здивувати його. Все це ми переоснащуємо у наших майстернях, які готують дрони до виконання завдань", -- зазначає Долина.
В компанії The Fourth Law вважають, що уряд активно сприяє розвитку цієї технології.
"У компанії зазначили, що Генеральний штаб, Міністерство оборони та Міністерство цифрової трансформації неодноразово підкреслювали важливість масштабування рішень на основі штучного інтелекту."
Фото: 7 корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ Дрон-камікадзе "Лупиніс-10-TFL-1"
В якості прикладу були згадані кілька ініціатив та рішень: введення додаткового Є-балу за ураження цілей за допомогою дронів із системами донаведення; старт грантових програм на платформі Brave1 для AI-проектів; а також презентована заступником головнокомандувача ЗСУ Андрієм Лебеденком концепція застосування штучного інтелекту в Збройних силах України та створення спеціалізованих підрозділів для тестування ШІ в бойових умовах.
Відзначили запуск спільної ініціативи Міністерства оборони, Міністерства цифрової трансформації, Збройних сил України, Науково-дослідного інституту воєнної розвідки та американської компанії Palantir - платформи Brave1 Dataroom. Це захищене середовище призначене для тестування та навчання моделей штучного інтелекту, які можуть бути використані у військових цілях.
Також Міністерство оборони оголосило про створення Центру оборонних технологій з штучним інтелектом "A1" - першої в своєму роді установи, що спеціалізуватиметься на інтеграції ШІ у військові процеси.
"Інтеграція технології на системному рівні та її подальше розширення відкривають Україні шлях до переваги в сфері штучного інтелекту над противником і сприяють розвитку тих можливостей, які стали життєво необхідними", - зазначили в The Fourth Law.
Доведення у російській культурі.
Те, що росіяни теж тестують донаведення, уже видно на полі бою, зазначає Микита "Долина".
"Більш точні ураження пішли і масовіше застосування. У розібраних зразках виявляють системи донаведення і що дрон вже працює по автозахопленню цілі. Той самий "Ланцет" - це літак-камікадзе, який захоплює ціль", - каже він.
У The Fourth Law підкреслюють, що противник активно займається інтеграцією штучного інтелекту у свої технології. Цю інформацію також підтвердило Головне управління розвідки на своєму аналітичному ресурсі War&Sanctions.
Изображение: Главное управление разведки Министерства обороны Украины
В "Ланцеті" відзначають намагання інтегрувати складові автономного управління. Зокрема, мова йде про застосування модулів штучного інтелекту, які базуються на технологіях Nvidia Jetson, - повідомляє "Мілітарний".
Микита "Долина" зазначає, що противник вже має широкий арсенал засобів, на яких випробовують системи коригування, що дозволяють обирати конкретні цілі.
"Просто проблема в тому, що Росія воює не на своїй території і по факту у них тут усі вороги. Вони не мають власних окупованих територій зі своїми громадянами. Хоча, думаю, якби у них була ТОТ з росіянами, вони би все одно били по цивільних машинах", - міркує Микита.
Російські наміри та арифметика загибелі.
