Орбан і Україна: нові деталі з Брюсселя щодо процесу приєднання України до Європейського Союзу.
Чи існує можливість подолати угорське вето на переговори щодо приєднання України?
Україна повністю готова до відкриття першого кластеру у переговорах про вступ до ЄС. Однак не перший місяць на заваді цьому стоїть прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан -- і які б креативні способи змінити думку політика не винаходили в Брюсселі, жоден із них поки що не спрацював.
Міжнародна аналітикиня "Телеграфу" Ольга Кирилова ділиться своїми думками про вимоги Орбана та можливі дії Європейського Союзу для відновлення переговорного процесу.
Для розуміння: реформи й приведення українського законодавства до вимог Європейського Союзу має проходити за 35 главами, згрупованими в шість кластерів (це має назву acquis ЄС). Перший переговорний кластер називається "Основи" та зосереджений на верховенстві права, демократичних інститутах, захисті прав людини та ефективності державних установ.
Переговорний процес традиційно стартує з цього етапу, а його завершення можливе лише після виконання всіх вимог у цьому кластері. До цього моменту Україна разом із Європейською Комісією успішно провели детальний аналіз відповідності українських законів європейському праву, щоб виявити необхідні зміни та корективи.
Отже, всі технічні умови для старту переговорів були перевищені, а політичну готовність України підкріпили Єврокомісія, Європейський парламент та 26 держав-членів ЄС, за винятком самої Угорщини.
Для початку та завершення переговорів щодо вступу будь-якої держави необхідно дотримуватися принципу одностайності, яким продовжує зловживати Віктор Орбан. Угорщина готується до виборів, які відбудуться через півроку, і антиукраїнська риторика стає однією з ключових тем передвиборчої кампанії політика та його партії "Фідес", котра втрачає підтримку серед виборців.
"Фідес" нині описує світ, сповнений ворогів -- "комуністів", "глобалістських лібералів" та "мігрантів". Через тісні зв'язки Угорщини з Росією, Україна та її президент Володимир Зеленський були зображені як загроза національному суверенітету Угорщини -- для посилення спротиву українському вступу до ЄС.
Попри те, що подібні кампанії в минулому були успішними, цього разу вони не змогли зупинити падіння популярності "Фідес" серед угорських виборців", -- описує ситуацію американський Центр аналізу європейської політики (CEPA).
Згідно з результатами кількох соціологічних досліджень, близько 67% угорських громадян виступають проти вступу Києва до Європейського Союзу.
"Членство України в ЄС є найбільшою загрозою... Україні потрібні додаткові гроші й саме тому вона хоче вступити до Євросоюзу за будь-яку ціну.
Ми не хочемо, щоб вони перетворили найбезпечнішу країну в Європі (Угорщину -- Ред.) на гніздо мафії, і ми не хочемо, щоб гроші угорців надходили в Україну через Брюссель. Ні, ні і ні", -- стверджував Орбан під час одного зі своїх партійних заходів.
Не так давно угорський прем'єр у своїх висловлюваннях зайняв позицію, що ставить під питання суверенітет України:
"Україна не є країною з реальним незалежним статусом. Вона не володіє повним суверенітетом... Якщо ми, тобто Захід, вирішимо не надати їй жодної фінансової допомоги (угорська валюта — Ред.), то вже завтра України може не існувати," — зазначив він.
Певний час Будапешт стверджував, що блокуватиме вступ Києва до ЄС через нібито порушення прав угорської громади на Закарпатті, яка нараховує близько 150 тисяч осіб. Історія бере початок з 2017 року, коли Україна ухвалила освітній закон, який мав забезпечити ширше використання української мови в навчальному процесі.
Планувалося, що діти з національних меншин матимуть можливість вивчати свою рідну мову поряд з українською в початковій школі, але у середніх та старших класах навчальні предмети повинні викладатися виключно українською мовою.
Угорщина різко засудила новий закон, охарактеризувавши його як "удар у спину". Це стало початком тривалого періоду політичних напружень між Україною та Угорщиною.
2024 року Віктор Орбан висунув до української сторони 11 вимог в обмін на підтримку її шляху до євроінтеграції. Вони насамперед стосувалися питань, пов'язаних з мовою, освітою, політичним представництвом і культурними правами угорської національної меншини на Закарпатті.
Україна, своєю чергою, розробила План заходів щодо захисту прав національних меншин, який враховував усі з викладених Угорщиною пропозицій.
Згідно з інформацією, отриманою з "Телеграфу", у Брюсселі в цілому позитивно оцінили запропонований план. Хоча він не вирішує всі нагальні проблеми відразу, документ містить довгострокові механізми, які в майбутньому можуть допомогти їх усунути. Крім того, угорські чиновники під час попередніх зустрічей з українськими партнерами відзначали прогрес у вирішенні ряду питань, що становлять спільний інтерес для обох країн.
Отже, єдиним справжнім фактором, що перешкоджає Україні на шляху до ЄС, залишається позиція Орбана.
Ще з літа в Брюсселі активно розглядали можливість обходу принципу одностайності, щоб розблокувати переговори і залишити угорського прем'єра осторонь. Однією з основних причин, що заважала цьому кроку, були побоювання, що такий прецедент може викликати ускладнення в майбутніх переговорах щодо вступу інших держав.
Цей план здобув значно більшу рішучість восени, коли президент Європейської ради Антоніу Кошта почав активніше просувати концепцію створення переговорних кластерів за умови згоди кваліфікованої більшості країн ЄС. Під терміном "більшість" розуміється ситуація, коли 55% держав-членів голосують "за", що, на практиці, складає 15 країн з 27.
Очікувалося, що закриття кластерів все ще вимагатиме одностайної підтримки всіх столиць Європейського Союзу. Проте зміна умов для початку переговорного процесу відкриє можливості для України та Молдови, яка рухається в тандемі з нами, реалізувати необхідні реформи. Президент Євроради активно переконував лідерів ЄС у своїй концепції, проводячи так зване "турне столицями", під час якого зустрічався з низкою європейських політиків.
Ідея Кошти була обговорена під час зустрічі Європейської ради, що відбулася в Копенгагені 1 жовтня. Проте, за інформацією, наданою джерелами, близькими до ситуації, ініціатива швидко втратила актуальність і не здобула належної уваги.
І ще один суттєвий аспект: для того щоб змінити спосіб відкриття кластерів, необхідно досягти згоди серед країн ЄС, що створює своєрідне замкнуте коло.
Наразі ключовою метою є технічне підтримання процесу євроінтеграції Києва, поки політичні переговори залишаються в застої.
Згідно з планом, Україна має можливість виконати значну частину необхідних завдань заздалегідь, зокрема в межах дорожньої карти з питань верховенства права, щоб розпочати реалізацію реформ вже сьогодні. Це створить умови для швидшого просування вперед, щойно буде знято вето з боку Будапешта.
До виборів в Угорщині залишилося шість місяців, й кілька високопоставлених співрозмовників нашого видання висловлюють думку, що варто "просто перечекати Орбана", якби несправедливо це не було і для України, і для Молдови. При цьому невідомо, чи дійсно політик втратить владу за результатами волевиявлення угорців у квітні 2026 року.
Співрозмовники "Телеграфу" визнають: процес вступу до Євросоюзу має бути merit-based, тобто заснованим на заслугах Україна виконала домашню роботу, і тим самим давно заслужила початок предметних переговорів. Особливо враховуючи риторику європейських партнерів про те, що членство в ЄС -- важлива гарантія безпеки для майбутнього України.
Чи знайдуть в Євросоюзі інші варіанти подолання угорського вето, покажуть найближчі зустрічі міністрів та лідерів, які пройдуть у Люксембурзі та Брюсселі з 20 до 24 жовтня. Детальніше про них читайте у наступних публікаціях на нашому сайті.
