Орбан виступає за скасування санкцій проти Росії, повідомлення про тортури в Угорщині та невдача партії Мерца: головні події дня.

Захоплення інкасаторів, блокування Україні кредиту на 90 млрд євро, гальмування ухвалення нового пакета санкцій проти РФ, вимога про скасування санкцій щодо російських енергоресурсів - орбанівська Угорщина напередодні парламентських виборів...

Крім того, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан введе обмеження на вартість бензину та дизельного пального для автомобілів, зареєстрованих в Угорщині.

В Європейському Союзі наголошують, що наразі немає критичної ситуації з постачанням нафти для держав-членів у зв'язку з подіями на Близькому Сході. Проте Європейська комісія висловила занепокоєння щодо можливих ризиків для економіки Союзу.

Усе найзначніше та захоплююче, що сталося в понеділок, 9 березня, ви знайдете в нашому дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

9 березня Міністерство закордонних справ України запросило до себе посла Угорщини в Україні Антала Гейзера, висловивши йому категоричний протест у зв'язку з серйозними порушеннями, які здійснила Угорщина щодо своїх міжнародних зобов'язань.

Нагадуємо, що 5 березня угорські власті захопили два українські банківські автомобілі, які йшли з Австрії, і затримали українських інкасаторів. Вже наступного дня інкасаторів відпустили, проте гроші так і не були повернуті.

Відповідно до даних Міністерства, затримані мали статус свідків, проте їх транспортували з зав'язаними очима та в наручниках. Варто підкреслити, що подібні дії угорських спецслужб кваліфікуються як тортури відповідно до визначень Європейської конвенції з прав людини.

Згідно з інформацією Міністерства закордонних справ, одному з арештованих, що страждає на цукровий діабет, медична допомога була надана лише після втрати ним свідомості. Під час надання допомоги йому ввели лікарський засіб, після чого у чоловіка різко підвищився рівень цукру в крові, а також виникла гіпертонічна реакція, внаслідок чого його терміново перевезли до лікарні.

Затриманим інкасаторам не надали можливості свідчити рідною мовою, а спілкування з ними відбувалося російською.

"Угорська сторона була обізнана, що інкасатори не мали зброї... Для затримання було використано бронетранспортер, а бійці Антитерористичного центру, які здійснювали операцію, були озброєні кулеметами та гранатометами", - зазначили в Міністерстві закордонних справ.

Мате Кочіш, лідер фракції керівної партії Угорщини "Фідес", подав законопроєкт щодо захоплених коштів і цінностей українського Ощадбанку, який передбачає їх арешт до кінця розслідування в Угорщині.

Нагадаємо, що в автомобілях українських інкасаторів знаходилося 40 мільйонів доларів США, 35 мільйонів євро і 9 кілограмів банківського золота.

Глава українського МЗС Андрій Сибіга заявив, що підготовка в Угорщині законопроєкту, який створить ґрунт для подальшого утримання вилучених у інкасаторів "Ощадбанку" цінностей, лише підтверджує незаконність перших дій.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що Україна отримає 90 млрд євро кредиту від ЄС, який блокує Угорщина.

"Я гарантую, що в даній ситуації ми неодмінно виконаємо свої зобов'язання. Адже на кону стоїть наш імідж і, що найголовніше, наша безпека", - наголосила президентка Єврокомісії.

Міністри економіки країн Європейського Союзу завтра, 10 березня, зустрінуться для обговорення питання своєчасного виділення 90 мільярдів євро Україні.

Згідно з повідомленням "Європейської правди", прем'єр Угорщини Віктор Орбан оголосив про намір заблокувати європейський кредит у розмірі 90 мільярдів євро для України, поки не буде відновлено транзит через трубопровід "Дружба". Міністр енергетики, 5 березня, також зазначив, що Угорщина готова вжити юридичних заходів, якщо транзит не відновиться протягом трьох днів.

Нагадаємо, що 12 квітня в Угорщині відбудуться парламентські вибори, які можуть стати серйозним викликом для Орбана.

Прем'єр Словаччини Роберт Фіцо висловив намір, що, подібно до Угорщини, він може зупинити надання кредиту Україні з боку Європейського Союзу, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" зазнає поразки на виборах.

Президент Литви Гітанас Науседа висловив думку, що Угорщина затримує прийняття 20-го пакету санкцій Європейського Союзу щодо Росії у зв'язку з виборами.

"На мою думку, це не є серйозним запереченням, проте, враховуючи, що в Угорщині триває виборча кампанія, це ускладнює процес ухвалення рішень на європейському рівні," - зазначив він.

Прем'єр Угорщини Віктор Орбан оголосив про своє звернення до Європейської комісії з проханням скасувати санкції, введені щодо російських енергетичних ресурсів.

Очільник угорського уряду повідомив про зростання цін на пальне в Угорщині. За його словами, причинами цього є не лише війна на Близькому Сході, а й "блокада" поставок російської нафти через територію України нафтопроводом "Дружба".

У зв'язку з цим, він організував термінове засідання уряду, на якому обговорять стан справ у сфері енергетики.

"По всій Європі необхідно переглянути та тимчасово зупинити всі обмеження, що стосуються російських енергетичних ресурсів. Я висловив цю ініціативу в своєму листі до президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн," - зазначив він.

Глава Міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сійярто звернувся до Європейського Союзу з закликом скасувати обмеження на імпорт російських нафти та газу у зв'язку з загостренням ситуації на Близькому Сході, яке викликало труднощі в постачаннях.

"Якщо Брюссель продовжить санкції, це може суттєво зашкодити як європейцям, так і економічній ситуації в Європі. Важливо зосередитися на захисті інтересів громадян Європи, а не на ідеологічних аспектах," - зазначив Сійярто.

На даний момент у країнах Європейського Союзу немає критичної ситуації з постачанням нафти для держав-членів у зв'язку з подіями на Близькому Сході. Всі країни, включаючи Угорщину та Словаччину, мають достатні запаси, які забезпечать їх потреби на найближчі 85-90 днів.

Але Єврокомісія попередила про загрозу економіці ЄС через війну на Близькому Сході.

"Зрозуміло, що економічні наслідки значною мірою залежать від тривалості конфлікту та його географічного охоплення," - зазначив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс.

Країни "Групи семи", до складу якої входять Сполучені Штати, оголосили про готовність застосувати свої стратегічні резерви нафти у зв'язку з поточною ситуацією на Близькому Сході.

Президент США Дональд Трамп зіткнувся з посиленням тиску на 10-й день війни з Іраном, коли ціни на нафту перевищили 100 доларів, але заявив, що має план на всі випадки.

"У мене є план на все", - сказав Трамп, маючи на увазі стрибок цін на нафту.

Колишній генеральний секретар НАТО та чинний міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг заявив, що війна на Близькому Сході може вплинути на норвезьку економіку.

Французький уряд наразі не планує запроваджувати субсидії у відповідь на підвищення цін на паливо, в той час як в Угорщині, напередодні виборів, введуть обмеження на ціни бензину та дизельного пального для автомобілів з угорською реєстрацією.

The Guardian пише, що ціни на нафту можуть перевищити 100 доларів за барель протягом декількох днів на тлі перебоїв у постачанні через війну в Ірані.

Президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що Париж у співпраці з партнерами розробляє "виключно оборонну" операцію для забезпечення виходу заблокованих у Перській затоці суден, включаючи нафтові танкери.

Також в Європейському Союзі зазначили, що вони готові розширити свої військово-морські операції в регіоні Близького Сходу.

Президент Росії Володимир Путін оголосив у понеділок, що країна відкрита до співпраці з європейськими споживачами енергоресурсів, якщо вони проявлять бажання і готовність діяти "без політичних умовностей".

До речі, за словами президента України Володимира Зеленського, тристороння зустріч з РФ і США відкладається за пропозицією американців.

Видання The Guardian також повідомило, що Велика Британія практично вичерпала свої запаси газу через війну на Близькому Сході.

За даними The Times, у дроні-камікадзе, який нещодавно атакував британську авіабазу на Кіпрі, знайшли комплектуючі російського виробництва. Зокрема, виявили навігаційну систему російського виробництва Kometa-B.

Після цього британська військова розвідка транспортувала знайдені елементи до лабораторії у Великій Британії для глибшого аналізу.

Нагадаємо, на початку березня Іран намагався здійснити декілька атак безпілотниками по території Кіпру.

У неділю, 1 березня, безпілотник з Ірану здійснив удар по британській військовій базі Акротирі, розташованій на острові. Інші спроби атаки вдалося відбити.

7 березня стало відомо, що кіпрська влада затримала 28-річного азербайджанця та 27-річну жінку з Естонії через підозри у терористичній діяльності та шпигунстві на користь Ірану.

Слідчі вважають, що цей чоловік не один раз побував в Ірані і, можливо, став об'єктом вербування з боку Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР).

Під час свого перебування на Кіпрі, підозрювані здійснили візити до Пафосу, Лімасолу та Ларнаки, де знімали на фото різні місця, включаючи ті, які популярні серед ізраїльтян. Поліція проводить розслідування, щоб з'ясувати, чи могли вони надсилати ці зображення за межі країни.

Сьогодні Міністерство оборони Туреччини оголосило, що в турецькому повітряному просторі була знищена іранська балістична ракета.

"Балістична ракета, випущена з Ірану, яка вторглася в повітряний простір Туреччини, була знешкоджена силами протиповітряної та протиракетної оборони НАТО, розгорнутими в Східному Середземномор'ї", - йдеться у повідомленні.

У бельгійському місті Льєж стався вибух у синагозі, внаслідок чого будівля отримала пошкодження.

"Мер Льєжа підкреслив, що імпорт зовнішніх конфліктів у наше місто — це абсолютно неприпустимо."

У Норвегії пред'явили обвинувачення двом особам, яких 6 березня затримали поблизу синагоги в Осло за підозрою в незаконному зберіганні зброї та вибухових речовин.

Окрім цього, 8 березня, вночі, неподалік від посольства США в Осло стався вибух, який призвів до "незначних травм" та пошкодження майна. Сьогодні норвезька поліція опублікувала зображення підозрюваного у цьому інциденті біля посольства США. Крім того, правоохоронці виявили, що приблизно в момент вибуху на сторінці посольства в Google Maps з'явилося відео з покійним іранським верховним лідером Алі Хаменеї.

Президент України Володимир Зеленський оголосив про відправку команди українських фахівців з безпілотних технологій для забезпечення безпеки американських військових установ у регіоні Близького Сходу, зокрема в Йорданії.

За його словами, Сполучені Штати звернулися з проханням про допомогу від України у четвер, 5 березня. Українська команда фахівців вирушила на Близький Схід наступного дня, повідомив Зеленський.

"Ми відреагували негайно. Я сказав: так, звичайно, ми надішлемо наших експертів", - розповів український президент.

Британський прем'єр-міністр Кір Стармер провів бесіду з президентом США в неділю вдень, після того як Дональд Трамп висловив різку критику, заявивши в суботу, що Британія більше не є необхідною союзницею у конфлікті з Іраном.

Речник уряду Британії заявив, що лідери "почали з обговорення останньої ситуації на Близькому Сході та військової співпраці між Великою Британією і США через використання баз британських ВПС для підтримки колективної самооборони партнерів у регіоні".

Він зазначив, що Стармер "висловив свої глибокі співчуття президенту Трампу та всьому американському народу у зв'язку з трагічною загибеллю шести американських військовослужбовців".

Варто зазначити, що також з'явилася інформація про сьомого загиблого американського військового.

Згодом очільник британського уряду заявив, що розмова є "важливою з точки зору поточної дискусії".

Стармер також зазначив, що конфлікт на Близькому Сході "може мати вплив" на британське населення, але уряд вживає заходів для подолання цих наслідків.

В британському парламенті висловили вимогу до Лі Дернера скасувати запланований візит короля Чарльза III до США у зв'язку з нещодавно розпочатою американською операцією проти Ірану.

"В той момент, коли Трамп ініціював нелегальну війну, що руйнує Близький Схід і підвищує витрати на енергію для британських родин, стає зрозумілим, що цей візит є абсолютно недоречним," - підкреслив лідер Ліберальних демократів Ед Дейві.

За його словами, державний візит короля розцінять як черговий подарунок для американського президента.

Однією з причин, чому політики наполягають на скасуванні державного візиту Стармера, є нещодавнє загострення у відносинах між Лондоном і Вашингтоном.

Спеціальні посланці президента США, Стів Віткофф та Джаред Кушнер, прибудуть до Ізраїлю у вівторок, 10 березня, щоб обговорити деталі спільної операції проти Ірану.

Згідно з інформацією, наданою Times of Israel, терміновий візит проходить на фоні суперечностей між Ізраїлем і США стосовно ізраїльських атак на іранські нафтові інфраструктури.

Сенатор від Республіканської партії Ліндсі Грем висловив заклик до Ізраїлю утриматися від атак на нафтову інфраструктуру Ірану.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп висловив своє "незадоволення" з приводу призначення нового верховного керівника Ірану.

Також він заявив, що Сполучені Штати "далеко не готові" до того, щоб відправити американські війська до Ірану для охорони ядерних матеріалів в Ісфахані.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив думку, що результати недільних виборів у Баден-Вюртемберзі є "потужним" розчаруванням для його консервативної партії Християнсько-демократичний союз, проте це не матиме жодного впливу на уряд у Берліні.

У Литві за рік кількість українських біженців зросла на понад 10 тисяч.

Житомир отримає 10 тролейбусів зі Швейцарії та кошти на розвиток мережі.

НАТО стартувало військові маневри в арктичному регіоні.

Розвідувальні служби Нідерландів повідомили про широкомасштабну хакерську кампанію з боку Росії, що здійснювалася через платформи Signal та WhatsApp.

Скандально відомий польський євродепутат висловив співчуття Ірану у зв'язку з вбивством Хаменеї, на що відреагували у США.

У Німеччині уламки метеорита впали на житловий будинок.

Новий президент Португалії урочисто прийняв присягу.