Освіта не є порятунком: як українські біженці опинилися в трудовому рабстві в Чехії.
Українські переселенці, які отримали прихисток у Чехії після початку масштабного вторгнення Росії, стали важливою складовою місцевої економіки.
Проте, згідно з інформацією, отриманою від чеського видання iRozhlas.cz, більшість цих людей змушені виконувати роботу в надзвичайно складних умовах - займатися важкою, малоприбутковою працею, що не відповідає їхнім освітнім та професійним досягненням.
З початку війни Чехія прийняла рекордну кількість іноземців - майже мільйон при загальному населенні у 11 мільйонів. Значну частину з них становлять саме українці з тимчасовим захистом. Вони заповнили критичні прогалини на ринку праці й допомогли втримати економіку, але водночас стали однією з найбільш уразливих категорій працівників.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кількість біженців у світі перевищила 122 млн: конфлікти затягуються, допомога скорочується
Незважаючи на високий попит на робочу силу, українці переважно отримують пропозиції щодо некваліфікованої фізичної праці в таких сферах, як будівництво, прибирання, вантажні перевезення та догляд за людьми похилого віку. Особи з вищою освітою, такі як медики, вчителі та інженери, часто змушені приймати роботу, яка не відповідає їхнім професійним знанням. Основними перешкодами є мовні труднощі, заплутані процедури визнання дипломів, бюрократичні бар'єри, а також попит на дешеву та витривалу робочу силу.
Попри те, що Чехія має один з найвищих показників зайнятості серед громадян країн, які не є членами ЄС, експерти вважають цю інформацію оманливою. Більшість мігрантів займають позиції в секторах з найнижчими зарплатами та найгіршими умовами праці. Соціологи Карлового університету наголошують, що ринок праці в Чехії в значній мірі залежить від імпортованих трудових ресурсів з інших країн.
Особливе занепокоєння викликає робота посередницьких організацій, які нагадують схеми з 1990-х років. Ці агентства обіцяють роботу, житло та організацію логістики, але насправді часто експлуатують біженців: знижують зарплати, затримують частину виплат та тримають людей в ізоляції, позбавляючи їх доступу до медичних послуг, соціального захисту та правової допомоги.
Організації, що займаються захистом прав людини, такі як Diakonie Západ, інформують про численні випадки зловживань, які варіюються від накладення штрафів за невідповідне взуття до проживання в умовах, що не відповідають нормам. Ці порушення не лише заважають реалізації прав людини, а й створюють серйозні перешкоди для інтеграції українців у чеське суспільство.
Незважаючи на офіційні декларації про готовність надавати допомогу, в реальному житті українські біженці часто виявляються лише зручним і дешевим ресурсом праці, позбавленим можливостей для кар'єрного розвитку, соціальної стабільності та нормального існування.
