ПАРЄ: Вибори до Держдуми не визнаються легітимними, а російські активи мають перейти Україні.

Фейкові вибори до Держдуми РФ, гібридні атаки Росії проти європейських країн та росактиви як джерело для виплат компенсації Україні стали темами "російських дебатів", які пройшли в ПАРЄ. Деталі - у репортажі DW.

Хоча Росія вже майже п’ять років не є учасником Ради Європи (РЄ), оскільки була виключена в березні 2022 року через агресію проти України, питання, пов’язані з Росією, продовжують залишатися в центрі уваги цієї організації. 30 вересня, у середу, Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) провела спільні дебати, в рамках яких розглянули одразу дві резолюції, що стосуються Росії.

В одній із них йдеться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені російські держактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у міждержавних справах проти Росії. А в іншій ПАРЄ висловила своє ставлення до "фейкових виборів" у РФ та гібридних російських атак на європейські країни. Охочих висловитись з приводу цих тем у залі не бракувало.

Державна Дума Росії є незаконною, а президентство Путіна — нелегітимним.

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) не визнає результати "виборів" до Державної Думи Російської Федерації, які відбулися з 18 по 20 вересня. В резолюції зазначається, що Державна Дума РФ не може вважатися демократично обраним органом або законним представником громадян Росії, подібно до того, як Асамблея визнала Володимира Путіна нелегітимним президентом країни. Депутати асамблеї підкреслюють, що виборчий процес у Росії не відповідав стандартам демократії і проходив в атмосфері придушення політичної опозиції, залякування виборців та суворих обмежень на незалежне висвітлення інформації.

Асамблея також "категорично засуджує незаконне організування Росією так званих виборів на територіях України, що перебувають під тимчасовою окупацією", вважаючи це "новим грубим порушенням норм міжнародного права". Вибори, що відбулися в умовах воєнних репресій, позбавлені юридичної легітимності і не можуть бути визнані, підкреслюється в документі.

Гібридні атаки РФ проти Європи - акти державного тероризму

Депутати ПАРЄ окремо дали свою оцінку гібридним атакам Росії проти європейських країн. На їхню думку, диверсії, підпали, втручання у

Демократичні вибори, атаки на критичну інфраструктуру, поширення фейкової інформації та вторгнення безпілотників - це не ізольовані випадки, а злагоджені дії Росії, спрямовані на ослаблення європейських демократій і підрив їхньої готовності підтримувати Україну.

Беручи до уваги інформацію, представлену в резолюції, члени ПАРЄ закликають до продовження "поглибленої політичної, фінансової та практичної допомоги Україні". Вони також рекомендують розглядати гібридні напади на території країн-учасниць Ради Європи, "які можуть бути пов'язані з Росією, як акти державного тероризму".

Російські активи слід використовувати для виплат Україні відповідно до рішень Європейського суду з прав людини.

Після виключення з Ради Європи Росія перестала виконувати постанови Європейського суду з прав людини, зокрема відмовляється виплачувати компенсації, які були присуджені судом. Проте вона зобов'язана нести відповідальність за порушення прав людини, скоєні до 16 березня 2022 року.

ПАРЄ пропонує використовувати заморожені російські активи, які зберігаються в європейських країнах, для виплати компенсацій, визначених Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у двох міждержавних справах України проти Росії. У цих справах ЄСПЛ встановив, що Росія несе відповідальність за серйозні порушення прав людини, які стали наслідком її агресивної війни. Хоча точна сума "справедливої компенсації" наразі не визначена, з огляду на величезні збитки, завдані Україні, вона може потенційно сягати "мільярдів, десятків мільярдів або навіть сотень мільярдів євро".

Депутати Парламентської асамблеї Ради Європи висловили пропозицію щодо створення під егідою Ради Європи спеціального "фінансового механізму", який дозволить переорієнтувати заморожені активи Росії на користь України.

"Російські опозиціонери у в'язницях, на вигнанні чи у вічному спочинку."

Під час дебатів усі промовці без винятку дали однозначну оцінку так званим виборам до Держдуми РФ. Як заявила британська депутатка від групи консерваторів Алішія Кірнс, складно говорити про чесний політичний вибір, коли "російська опозиція у в'язниці, у вигнанні чи могилі", а вибори на незаконно окупованих українських територіях пройшли під прицілом автоматів. Вона назвала нову Держдуму РФ "нелегітимною групою людей, які заперечують військові злочини".

Злочини, вчинені Росією, не мають аналогів у історії Ради Європи: зґвалтування, тортури, масові вбивства та викрадення дітей, - зазначив британський депутат-соціаліст Сем Рашворт. "Якщо російський агресор має змогу вести війну, порушувати конвенції про права людини, не виплачувати мільярдні компенсації жертвам з України та Грузії і залишатися безкарним, це поставить під загрозу авторитет Ради Європи і, в кінцевому підсумку, усю систему захисту прав людини", - попередив політик.

Вихід Росії з Ради Європи не звільняє її від відповідальності за виконання рішень Європейського суду з прав людини, зазначив німецький депутат від фракції Лівих Аарон Валент. "Росія не бажає виплачувати понад 3,3 мільярда євро як компенсацію. За цією сумою стоять люди, які досі чекають на відшкодування своїх втрат," - підкреслив він. Депутат також висловив підтримку ідеї використання російських державних активів для виплат компенсацій за рішеннями суду, за умови, що буде створена надійна правова основа для цього.

Доповіді та резолюції не зупинять Росію

Виступи парламентарів відзначалися емоційністю, і кожен із них висловлював свою підтримку Україні. Проте, як підкреслила українська депутатка від ліберальної фракції Леся Василенко, лише доповіді та резолюції "не зможуть стримати Росію від порушення прав людини, вчинення військових злочинів, продовження агресії та формування загроз для мирних громад по всій Європі".

Вона urged her colleagues to motivate their national governments to take action. "Otherwise, we face the danger of encountering yet another decade of conflict, with fresh casualties and devastation across our continent as unpunished crimes continue to accumulate. This is the cost of tolerating tyrants and oppressors, and it is a price we are currently paying," – зазначила Василенко.