"Пекло з демонічними істотами": хто може бути причетним до загибелі Рощиної?

Правоохоронці України офіційно висунули підозру начальнику в'язниці в російському Таганрозі у причетності до катувань журналістки Вікторії Рощиної. Свідки стверджують, що протягом більше ніж двох років у цьому закладі відбувалися жорстокі знущання над ув'язненими.

Головне слідче управління Національної поліції України спільно з Офісом генерального прокурора оголосили про підозру колишньому начальнику слідчого ізолятора в Таганрозі, Ростовської області РФ, у жорстокому поводженні з військовими та цивільними особами. Підозрюваним є 44-річний Олександр Штод, який обіймав цю посаду з осені 2022 року до кінця 2024 року. Йому ставлять у провину порушення законів та звичаїв ведення війни, вчинене за попередньою змовою групи осіб. Згідно з українським законодавством, за цей злочин передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.

Серед осіб, які постраждали від дій Штоди, українські правоохоронні органи згадують Вікторію Рощину, журналістку з України, що загинула в російському ув'язненні в минулому вересні. Вікторії, яка працювала як фрілансерка для кількох київських медіа, було всього 27 років. 8 серпня в Києві відбулося її прощання.

Читайте також: У Києві проведуть похорон журналістки Вікторії Рощиної, що загинула в російському полоні.

"У зв'язку з відмовою Рощиної співпрацювати з адміністрацією установи Штода фактично організував жорстоке поводження щодо неї, яке полягало в неналежних умовах, ненаданні медичної допомоги, вкрай поганому харчуванні, фізичному та психічному насильстві", - розповідає начальник департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту української генпрокуратури Юрій Бєлоусов.

За його даними, журналістка, що зникла два роки тому на окупованій території Запорізької області, перебувала в російській тюрмі з 30 грудня 2023 року по 8 вересня 2024. Про її подальшу долю достеменно невідомо: український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими стверджує, що Київ та Москва домовились про звільнення Рощиної, її мали б передати Україні під час обміну 13 вересня минулого року. Російське міністерство оборони в офіційному листі до батьків журналістки лише сухо проінформувало: їхня донька померла в ув'язненні 19 вересня 2024 року.

В грудні 2024 року Олександр Штода у відповідь на запит батьків запевняв: Вікторія Рощина взагалі ніколи не утримувалась в таганрозькому СІЗО. "Він намагався приховати Вікторію як від перевіряючих установ, так і від офіційних запитів", - впевнений Юрій Бєлоусов. Сам Штода не відповів на питання DW, надіслані через соцмережі.

Читайте також: "Слідство.Інфо": Журналістка Рощина стала жертвою жорстоких тортур під час полону.

Тіло Вікторії Рощиної Росія передала лише у лютому 2025 року, і в документах воно було зазначене як "труп невідомого чоловіка, що помер від ураження коронарних артерій". Тільки завдяки ДНК-експертизі її батьки змогли остаточно підтвердити, що це їхня загибла донька. Стан тіла не дозволяв точно встановити причину смерті, але ознаки тортур були очевидні: синці, опіки від електричного струму і зламане ребро.

Звинувачуючи Олександра Штоду в організаційній провині, правоохоронні органи продовжують розслідування, щоб знайти безпосередніх винуватців загибелі та катувань Вікторії Рощиної. "Справи стосуються не лише Таганрозького СІЗО, а й інших місць, де вона утримувалася на окупованих територіях", - зазначив Білоусов у бесіді з DW.

Паралельно з українськими правоохоронними органами, міжнародна група журналістів Viktoriia Project намагалася відтворити обставини життя та смерті Рощиної під час російської окупації. Ще в квітні вони, за своїми даними, виявили особи більше ніж 30 співробітників та керівників слідчого ізолятора, які, ймовірно, були причетні до актів катування. Попри зусилля журналістів зв'язатися з цими особами, всі спроби виявилися безуспішними — вони відмовлялися спілкуватися з пресою. "Полонені часто не могли розпізнати обличчя тих, хто їх катував... їм забороняли дивитися у вікна, а іноді навіть використовували пов'язки на очі. Охоронці приховували свої обличчя, носивши балаклави або інші маски," — зазначало видання "Українська правда", яке також долучалося до цього журналістського розслідування і раніше співпрацювало з Рощиною.

Читайте також: Українці в полоні: в ЄП показали, як працюють російські табори терору

Свідчення, які вдалося зібрати журналістам від інших в'язнів, в тому числі тих, хто був звільнений в результаті обмінів, висвітлили жахливі умови утримання. Потрапивши в Таганрог з явними ознаками катувань, які, ймовірно, були завдані раніше в неофіційних місцях ув'язнення в Мелітополі та Енергодарі, Рощина, яка була вкрай дезорієнтована, відмовилася від низькоякісної їжі та швидко схудла до 30 кілограмів.

"Вона часто кричала на охоронців, називала їх "катами", вбивцями, - розповідав журналістам колишній військовополонений Олександр Маркевич, якого утримували в камері по сусідству,- Особисто я захоплювалася цим. Ніхто з моїх знайомих не міг би так з собою вчинити. Вона не боялася".

В червні Рощину на кілька тижнів помістили до лікарні, а після повернення в камеру вперше дозволили зв'язатись з батьками. Телефоном вона пообіцяла їм припинити голодування. 8 вересня журналістка все ще була надто слабка, щоб самою встати з ліжка, розповіла співкамерниця, що допомагала їй зібратись на етап. "Потім якось прийшов співробітник служби безпеки і сказав, що вона не дійшла до обміну, бо "сама винна"", - переказувала вона в інтерв'ю розслідувачам.

Додаткова інформація: Згідно з даними ООН, українці стали жертвами катувань до смерті з боку російських військових.

Деякі в'язні стверджували, що начальник тюрми Олександр Штода ніколи не брав участі у катуваннях, а навпаки, намагався підтримувати ввічливий діалог з ув'язненими, іноді радив отримати російське громадянство і навіть вдавався до жартів. Проте, під його керівництвом СІЗО Таганрога здобуло репутацію одного з найжахливіших місць, де утримували українських громадян. Російське опозиційне видання "Медиазона", посилаючись на лист одного з полонених, охарактеризувало його як "пекло з усіма його демонами".

До травня 2022 року СІЗО-2 Таганрога виконувало роль тюрми для неповнолітніх, однак після захоплення російською армією Маріуполя, розташованого за 100 кілометрів, сюди почали звозити сотні військовополонених українських солдатів та цивільних, затриманих під час фільтрації. Місцеві мешканці розповідали журналістам: у подвір'я щодня заїжджало по кілька вантажівок з людьми. За даними російської правозахисної організації "Меморіал", тюрма опинилась під контролем Федеральної служби безпеки РФ.

Жорстокий ритуал "прийомки", що полягав у побитті всіх нових ув'язнених, став лише першим з багатьох випробувань, які чекали на в'язнів. На них очікували постійні знущання, тісні і переповнені камери, а також жахливо низька якість харчування – всього кілька ложок водянистої каші та зіпсована риба. Крім того, в'язні зазнавали жорстоких катувань: їх мучили, вимагаючи зізнань у злочинах проти мирного населення "республік".

Як цивільні, так і військові, які опинилися в таганрозькому СІЗО-2, залишалися без зв'язку з зовнішнім світом протягом кількох місяців: адвокатів до них не допускали, а листи і передачі були заборонені. Лише кілька осіб, зокрема боєць бригади "Азов" Олександр Максимчук, наважувалися розповідати про тортури в російських судах, але це не призвело до жодних змін у ситуації.

Лише після того, як Вікторія Рощина відійшла у вічність, керівництво прийняло рішення про евакуацію українських полонених із Таганрога. У жовтні 2024 року громадська наглядова комісія, вперше за понад два роки отримавши доступ до СІЗО, виявила, що там знову утримуються неповнолітні. У грудні того ж року Олександр Штода супроводжував ізолятором російського уповноваженого з прав людини Тетяну Москалькову. Незабаром після цього його звільнили з посади начальника установи.

В Україні давно відомі факти тортур у таганрозькому слідчому ізоляторі, але тільки після трагедії з Вікторією Рощиною з'явилися перші конретні підозри з боку українських правоохоронців. Проте вона не була єдиною жертвою — Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє, що в цьому ізоляторі загинуло не менше ніж 15 українських військовополонених. В Офісі генерального прокурора визнають, що наразі єдиним підозрюваним є Штода.

Утім, Таганрог - очевидно, не єдине "пекло" в російській офіційній та неофіційній пенітенціарних системах. Українських бранців катували чи не в кожному зі 180 місць утримання, відомих правоохоронцям, розповідає Бєлоусов з Офісу генпрокурора України. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони оголосили майже півтисячі підозр у тортурах російським військовим і тюремникам. У понад сотні з цих справ українські суди винесли заочні обвинувальні вироки.