Юридичний портал

Перебував у полоні з 2022 року: журналіста Дмитра Хилюка звільнили з російського захоплення.

В ході обміну військовополоненими між Росією та Україною додому повернувся український журналіст Дмитро Хилюк. Його захопили в полон російські військові ще в березні 2022 року, викравши прямо з території його власного будинку. Офіційно Росія не підтверджувала факт утримання Хилюка.

Неофіційні ж дані щодо місця утримання журналіста Україна отримала лише улітку минулого року. Про повернення Хилюка повідомили в Інституті масової інформації та в інформагентстві УНІАН, де працював журналіст.

У межах обміну в рамках формату "146 на 146" в Україну повернувся журналіст Дмитро Хилюк. Його зображення з обміну з'явилося на фотографії, яку опублікував президент України Володимир Зеленський.

"По-перше, хочу привітати всіх з Днем Незалежності. Слава Україні! Я щиро вражений та здивований таким теплим прийомом! Я усвідомлював, що про мене піклуються, але не очікував на таку підтримку. Слава Україні!" - зазначив Хилюк у короткому відео, знятих під час зустрічі з полоненими.

Дмитро Хилюк був захоплений у полон Російською Федерацією в березні 2022 року. Окупанти викрали його прямо з території його власного дому в Козаровичах, що розташовані у Вишгородському районі Київської області, повідомили в Інституті масової інформації.

Спершу журналіста росіяни утримували на території окупованого Димера, згодом вивезли до СІЗО в Росію.

Генеральна прокуратура України ініціювала кримінальне провадження у справі про викрадення цивільних осіб на території Димерської об'єднаної територіальної громади. У рамках цього провадження потерпілими визнані журналіст Дмитро Хилюк та його батько. Провадження було відкрито за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу, що стосується порушень законів та звичаїв війни. Відомо, що Дмитро Хилюк, ймовірно, наразі перебуває в одній із колоній у Владимирській області Російської Федерації, -- повідомили в ІМІ.

У міністерстві оборони РФ прямо не заявляли, що вважають Дмитра не цивільним заручником, а військовополоненим. Однак у відповіді на запит батька журналіста окупанти послалися на Третю Женевську конвенцію, яка стосується саме поводження з військовополоненими.

Доля Хилюка стала більш-менш зрозумілою лише у липні 2024 року, коли Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, оголосив, що Україна володіє неофіційною інформацією про його місцезнаходження.

"Ми чекали на цю новину довгі роки. Кожен новий обмін полоненими підживлював нашу надію: ось-ось і наш Дмитро повернеться додому. І ось, сьогодні, в День Незалежності, наші колеги вперше за 3 роки, 5 місяців і 21 день змогли обійняти його. Дмитро Хилюк, цивільний полонений, який провів у в'язницях ворога близько 1270 днів. А також – кореспондент інформаційного агентства УНІАН, син, друг і колега. Українець, який не зламався під тиском російського гніту. Ласкаво просимо додому, Дмитре. Ти для нас – символ стійкості та сили, яка надихає!" - не стримували свого захоплення колеги Дмитра Хилюка, дізнавшись про його звільнення.

У заяві УНІАН було вказано, що вони надсилали колезі листи, але не отримали ні відповідей, ні будь-яких новин від нього.

"Незважаючи на те, що новин не було, ми мали надію, що ти тримаєшся, Дмитре! Ми пишаємося тобою більше, ніж чимось іншим у світі! Отже, колеги, представники громадськості та журналісти: Дмитро Хилюк нарешті вдома. Ми з нетерпінням чекаємо на його розповідь про те, як він пережив цей жахливий час. Проте просимо вас поважати його приватність та діяти дбайливо, адже шлях повернення з полону — це складний і ресурсоємний процес, який не завершується лише фізичним поверненням додому. У нас попереду багато справ, але ми впевнені, що впораємося!" - йдеться у заяві.

Як повідомляв OBOZ.UA, у День Незалежності відбувся новий масштабний обмін полоненими між Україною та Росією. З держави-агресорки повернулися 146 воїнів та цивільних.

Протягом 66 годин повномасштабного конфлікту відбувається обмін, внаслідок якого на батьківщину повертаються військовослужбовці ЗСУ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, а також цивільні особи. Багато з них перебували в полоні з 2022 року.

Читайте також