Переселенці знову опиняються під контролем окупантів: ключові фактори цього явища.

Ірина Верещук стверджує, що масове повернення внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на окуповані території не відбувається, і зазначає, що влада виконує свої обіцянки щодо підтримки переселенців. Проте, за даними 2023 року, лише близько 200 переселенців скористалися програмою єОселя. Фокус провів розслідування, щоб з’ясувати, чому уряд ігнорує одну з найактуальніших проблем суспільства.

В Україні спостерігається ситуація, коли внутрішньо переміщені особи залишають більш безпечні регіони і повертаються в зони окупації. Як зазначає колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука, він не знає жодного випадку, коли людина свідомо вирішила повернутися на територію, що перебуває під контролем окупантів.

"За словами Георгія Туки, 99% осіб, з якими він спілкувався, повертаються, оскільки їм не вдається створити нормальні умови життя на територіях, підконтрольних центральній владі. Це стосується як житла, так і працевлаштування, а також виховання дітей. Майже всі соціальні питання залишаються без вирішення."

Нардеп та член комітету Верховної Ради з прав людини Максим Ткаченко в інтерв'ю для "Укрінформу" відзначив, що на тимчасово окуповані території повернулися приблизно 150 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

"Згідно з доступною інформацією, близько 200 тисяч мешканців Маріуполя залишили рідне місто, рятуючись від війни, яку Росія принесла на нашу землю. Проте, приблизно кожен третій з них вирішив повернутися назад, до Маріуполя, під окупацію. За оцінками, це становить близько 67-70 тисяч осіб. На мою думку, ці цифри вражають жахом", — зазначив Ткаченко.

Невдовзі народний депутат відкликав свої слова про чисельність переселенців, які повернулися під контроль окупантів, охарактеризувавши їх як "безпідставне та емоційне припущення". Він підкреслив, що, хоча дійсно трапляються випадки, коли українці відвідують окуповані території, проте "ні в якому разі не йдеться про сотні чи навіть тисячі осіб, і взагалі немає жодних достовірних статистичних даних на цю тему".

Однак, наприкінці жовтня в інтерв’ю Фокусу Ткаченко зазначив, що кількість людей, які повернулися на територію, контролюючу Росію, перевищує 150 тисяч і продовжує зростати щомісяця.

У свою чергу, віцепрем'єрка та міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук повідомила, що наразі немає жодних достовірних даних про кількість внутрішньо переміщених осіб, які повертаються на окуповані території. Вона також підкреслила, що Україна виконує свої зобов'язання перед переселенцями.

"Можливо, цього недостатньо, але в нас йде війна, і ресурси держави обмежені. Втім, це не є причиною їхати у ворожу окупацію. Ніколи не повірю, що тисячі українців їдуть в російську окупацію через відсутність 2-3 тисяч гривень на місяць державної допомоги. Так, держава не може подарувати всім переселенцям по квартирі. Але тимчасове житло є. Так, ми не можемо кожному переселенцю дати таку саме роботу за такі саме гроші, як було. Бо ми на війні. Але для тих, хто хоче працювати, робота є", -- сказала Верещук.

Георгій Тука зазначив, що внутрішньо переміщені особи повертаються в зону окупації, оскільки не можуть знайти собі місце на підконтрольних центральній владі територіях. Він підкреслив, що уряд не володіє необхідними ресурсами для допомоги людям в їх адаптації.

"Якщо ми не змогли знайти рішення цього питання у 2015-17 роках, коли його актуальність була значно нижчою, ніж тепер, то з упевненістю можу стверджувати, що мені не відомий жоден приклад з історії країн, які змогли б швидко подолати подібний виклик", -- зазначив Тука в інтерв'ю Фокусу.

Він підкреслив, що вирішення цієї проблеми є досить непростим і багатогранним завданням, яке вимагає значних фінансових інвестицій. Мова йде не лише про зведення житлових приміщень, а й про формування нових робочих місць. Водночас, переселенці створюють додаткове навантаження на медичні установи, торгові заклади, навчальні заклади та дитячі садки.

"Наприклад, у певному місті проживало 15 тисяч осіб, але згодом до нього переїхали люди з окупованих регіонів, і їх кількість стала приблизно 600 тисяч. Це, безсумнівно, призвело до значного зростання навантаження на інфраструктуру даного населеного пункту," – зазначив Тука.

Безліч факторів ускладнює прийняття рішення про повернення до місць, з яких людям довелося втекти, зазначає Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

"Нерішучість влади в окремих питаннях змушує цих людей робити складний вибір. Сім'ї переселенців не можуть дозволити собі придбати житло в тих громадах, які вони обрали як своє нове місце проживання. Вони також не мають можливості скористатися програмою єВідновлення, якщо їхнє зруйноване житло розташоване на тимчасово окупованих територіях. Крім того, вони стикаються з труднощами у пошуку роботи на новому місці, влаштуванні дітей до школи чи дитячого садка, а також з реєстрацією у сімейного лікаря," – зазначає Шуляк у коментарі для Фокусу.

Ці моменти спонукають переселенців повертатися до рідних місць, сподіваючись на легші умови життя. Проте, як свідчить досвід, програми, які пропонує окупаційна влада для тих, хто повертається, виявляються неефективними. Всі обіцянки залишаються лише на папері. За словами Шуляк, це стосується не лише компенсацій за знищене житло, а й так званої доступної іпотеки, яка є аналогом нашої програми єОселя.

Експерт у сфері соціальної та економічної політики, колишній керівник Міністерства соціальної політики Павло Розенко звертає увагу Фокусу на те, що повернення біженців на тимчасово окуповані території розпочалося не сьогодні і навіть не вчора. Він підкреслив, що протягом останніх 2,5 років Україна стикнулася з новою хвилею вимушеної внутрішньої міграції, але в цій ситуації не було вжито жодних заходів, окрім посилення вимог для отримання соціальної допомоги для внутрішньо переміщених осіб.

Він зазначив, що уряд почав скорочувати підтримку для переселенців, яка надавалася для вирішення житлових питань, оскільки "особи працездатного віку, на його думку, повинні були знайти роботу та самостійно справлятися зі своїми проблемами".

У цій заяві криється суттєва проблема: Міністерство соціальної політики, здається, не усвідомлює основоположних аспектів. Навіть коли вимушений переселенець знаходить роботу, це не вирішує його житлове питання. Він не в змозі купити чи орендувати адекватне житло, оскільки заробітні плати в Україні не покривають ці витрати. Коли у людини забирають соціальну допомогу, це насправді підштовхує її до двох варіантів: або повертатися на окуповані території, де, принаймні, є дах над головою та можливість працевлаштування, або шукати шляхи для виїзду в країни ЄС, де надають підтримку з житлом, роботою та освітою, — зауважив Розенко.

Він підкреслив, що на сьогоднішній день основним фактором для внутрішньо переміщених осіб є забезпечення житлом. Розенко вважає, що важливо надати людям адекватну фінансову підтримку, щоб вони могли орендувати житло. Крім того, він вважає, що потрібно скасувати обмеження, особливо для осіб працездатного віку, аби вони змогли швидше інтегруватися в нові умови життя.

За висловлюванням Олени Шуляк, існує кілька важливих аспектів, які потрібно терміново вирішити. По-перше, необхідно розширити програму єВідновлення на території, які тимчасово знаходяться під окупацією. По-друге, слід розглянути варіанти для підвищення фінансування цієї програми.

"На 2025 рік у державному бюджеті для неї закладено всього 4 мільярди гривень. Це практично втричі менше від потрібної суми. Проте існують можливості для фінансування – ми можемо переорієнтувати частину місцевих бюджетів і продовжуємо переговори з міжнародними партнерами, які вже готові надати кошти для цього", - зазначає Шуляк.

По-третє, переглянути умови програми єОселя для ВПО -- що вона стала для них доступною. Йдеться про зменшення для них відсоткової ставки з 7% до 3%, а також про зменшення першого внеску з 20% до 15%. Через нинішні -- непідйомні, умови у 2023 році Оселею змогли скористатися не більше 200 переселенців.

"Важливо, що для цих змін не потрібне окреме законодавство. Це можливо вирішити на рівні підзаконних актів, тобто потрібне тільки відповідне рішення Уряду. Одну з наших рекомендацій, яку ми змормулювали підсумками ініційованих Комітетом публічних консультацій, Кабмін все ж таки врахував. Йдеться про можливість для переселенців купувати житло віком до 10 років, тоді як раніше їх обмежили житлом до 3 років. Тобто, новобудови, які по кишені далеко не всім", -- продовжує Шуляк.

Проте, незважаючи на всі ці зусилля, спрямовані на поліпшення умов для внутрішньо переміщених осіб, цього все ще недостатньо.

Одним із ключових аспектів є підтримка інтеграції в громади, що їх приймають. На жаль, деякі з цих громад продовжують сприймати переселенців як явище, яке є лише тимчасовим.

"Людський капітал є одним із ключових аспектів нашого відновлення та зміцнення державності. Тому важливо піклуватися про нього. Наприклад, вирішення житлових проблем для переселенців стане важливим кроком у їх інтеграції. Громади, які сприймають переселенців як повноправних мешканців, а не тимчасових, мають справедливе право на розвиток, оскільки осідлість переселенців приносить більше податкових надходжень до місцевих бюджетів. Тому необхідно створити для них ефективні умови: податкові пільги для започаткування бізнесу, можливість придбання житла, доступ до шкіл і дитячих садків, а також забезпечення гідної роботи", -- зазначає Шуляк.

Георгій Тука вважає, що в такому випадку Україна втрачає людей, насамперед йдеться про проукраїнськи налаштованих. Також знищується репутація країни через незмогу попіклуватися про власних громадян. Він наголосив, що люди знають про проблеми та відсутність підтримки з боку держави, а тому все менше і менше залишають потенційно небезпечні населені пункти, аби намагатися знайти притулок на території центральної влади.

Розенко погоджується, що таким чином Україна втрачає кадровий потенціал, тоді як нині країна перебуває в демографічній кризі. Він розповів, що після закінчення війни доведеться відбудовувати Україну, прийдуть інвестиції. За його словами, люди перетворюватимуть ці інвестиції в добробут та розвиток країни.

"Для інвестора перше питання -- це легкість ведення бізнесу й умови, які створені в країні, але друге, одне з найголовніших, -- це люди. Хто буде працювати? Де взяти людей? Не можна втрачати людей", -- наголосив експерт.

З цією думкою погоджується і Олена Шуляк. За її словами, людиноцентричність -- це основа демократичної державності України. Відповідно, не дбати про інтеграцію людей -- це ставити під загрозу багато процесів для розвитку та відновлення країни.

Нагадуємо, що в пресслужбі Міністерства реінтеграції повідомили про наявність спеціальної підтримки для переселенців в Україні. Розмір цієї допомоги варіюється в залежності від категорії осіб, які були переміщені.

Раніше в Мінсоцполітики зазначили, що переселенці можуть втратити право на виплати на проживання в разі переїзду. Для того, аби цього уникнути, потрібно стати на облік.