Петра Байр стала новою президенткою Парламентської асамблеї Ради Європи: хто вона і які її погляди щодо України.

Австрійська політикиня Петра Байр стала 36-ю президенткою Парламентської асамблеї Ради Європи, замінивши на цій посаді грецького колегу Теодороса Русопулоса

Голосування в Парламентській асамблеї Ради Європи та нове керівництво

Image source: Getty Images

Вибори нового президента Асамблеї пройшли під час зимової сесії ПАРЄ, яка стартувала 26 січня і триватиме до 30 січня. У рамках цієї сесії заплановано також багато інших значущих дискусій.

На підтримку кандидатури Петри Байр на посаду голови Комітету з закордонних справ парламенту Австрії було віддано 164 голоси, тоді як її суперниця, шведська депутатка Вікторія Тіблон, отримала лише 50 голосів.

Таким чином, кандидатка від соціалістичної та демократичної групи Байр була обрана президентом Парламентської асамблеї Ради Європи з переконливою більшістю голосів. Це стало знаковою подією, адже вперше за тривалий час цю важливу посаду обіймає жінка.

У своїй вступній заяві після оголошення результатів Петра Байр акцентувала, що підтримує всіх присутніх, виходячи з принципів демократії та рівноправності.

"Різноманітність не має бути лише об'єктом терпимості. Її слід поважати, цінувати та активно відстоювати як невід'ємну частину спільної європейської ідентичності. Я виступаю тут від імені всіх тих, хто бореться за свої права, незалежно від того, чи їм 9, чи 90 років. Кожна людина повинна мати право та реальну можливість висловлювати свої думки, не побоюючись репресій", - зазначила новообрана президентка.

Згадуючи свій тривалий досвід роботи в Асамблеї, починаючи з 2018 року, вона підкреслила, що існує безліч аспектів, пов'язаних із правами та можливостями, над якими необхідно продовжувати працювати.

"Я тут перед вами, але водночас я з вами," - підкреслила вона.

Хто така Петра Байр, австрійська політикиня?

фото: Petra Bayr/facebook

Петра Байр з'явилася на світ 28 квітня 1968 року у Відні в родині, що представляла чеську меншину. З ранніх років її турбували питання рівності та захисту прав, що спонукало її до активних дій вже під час навчання в школі. Це захоплення стало основою для її майбутньої кар'єри, яка привела її до посади президентки ПАРЄ.

"Із раннього віку громадянська активність формувала моє життя як дитини. У дев'ятирічному віці в початковій школі я організував свій перший страйк, тому що вважала, що вчитель зробив щось дуже недобре й несправедливе, - розповідає про себе політикиня. - У підлітковому віці, наприклад, моєю першою акцією була кампанія проти цензури учнівських газет, і я приєдналася до профспілки журналістів, а пізніше стала активним членом студентських, молодіжних та жіночих організацій і організовувала, а також допомагала організувати дійсно великі демонстрації в Австрії".

Вона здобувала освіту у галузі соціології та педагогіки в університетах Відня та Граца. Її освітній шлях включає магістерські дипломи з прав людини та юридичних наук, отримані в Дунайському університеті Кремса.

Петра БАйр займала різні посади у віденському осередку SPÖ та його молодіжному підрозділі Junge Generation з 1984 по 1996 рік. З листопада 1996 по грудень 2002 року вона також була членом міської ради та ландтагу Відня.

Від 2002 року Байр входить до Національної ради Австрії - нижньої палати парламенту. А у 2025 році її призначили головою комітету Національної ради з питань закордонних справ. Відповідно у національній політиці Австрії працює з темами зовнішньої політики, міжнародного розвитку та гендерної рівності.

Петро Байр є членом ПАРЄ з 2018 року. В рамках Асамблеї вона здобула репутацію експертки у галузі прав людини та інституційних процедур. У період з 2020 по 2022 рік очолювала Комітет з питань рівності та недискримінації, а у 2024-2025 роках очолить Комітет з обрання суддів Європейського суду з прав людини. Вона активно і послідовно виступає на підтримку України та санкційної політики проти Росії.

Петра Байр і Україна: стабільна підтримка, поїздки до Києва та Харкова, а також активна адвокація прав політичних в'язнів.

Петро Байр: зображення від Лариси Білозір, Facebook.

Протягом років активної військової агресії з боку Росії, Петро Байр неодноразово відвідував Україну, демонструючи свою підтримку та особисто спостерігаючи за величезними руйнівними наслідками, які спричинив агресор. Крім того, він брав участь у підготовці документів для резолюції, в рамках якої ПАРЄ у 2023 році визнала початок російської агресії проти України не 2022, а 2014 роком.

"Нас об'єднує бачення Європи та світу без війни. І нас об'єднує не тільки бачення, а й досягнення, наші конвенції та переконання. Це бачення та наші досягнення зазнають серйозного виклику через війну та агресію Російської Федерації проти України. Ця війна є не тільки нападом на суверенітет держави, а й нападом на міжнародне право та європейський мирний порядок, а також на саму основу прав людини, - наголосила вона у свої промові після обрання. - Звірства, скоєні в Бучі, Маріуполі та Харкові, ніколи не повинні бути забуті або релятивізовані. Відповідальність не є вибором, це обов'язок. Я хочу висловити свою глибоку вдячність усім українцям, які борються за свободу і справедливість, не тільки за свою, а й за свободу всіх нас".

Як і інші політичні фракції в Асамблеї, українські делегати також висловили свою підтримку кандидатурі представниці соціалістів і демократів, пані Байр. Вони акцентували на важливості тісної співпраці з нею та активної участі австрійської політикині у спільних ініціативах.

"Ми співпрацюємо в рамках ПАРЄ уже багато років, і під час повномасштабної війни Петро не раз відвідувала Україну – була в Києві та Харкові. Це особа, яка глибоко усвідомлює важливість міжнародного права, і я впевнена в її рішучій та принциповій підтримці України", – говорить членкиня української делегації ПАРЄ Євгенія Кравчук про новообрану директорку.

Не менш важливо згадати, що Петро Байр активно бере участь у Програмі адвокаційного менторства для кримських політв'язнів. Вона виконує роль адвокаційного ментора для Ірини Данилович, про що повідомляють у представництві президента України в Автономній Республіці Крим.

Наприкінці грудня 2025 року Байр оприлюднила пост, у якому засудила незаконні дії Російської Федерації та закликала до термінового звільнення політичних в'язнів.

Генеральна Асамблея ООН висловлює серйозне занепокоєння з приводу повідомлень про те, що з 2014 року в Російській Федерації активно та систематично застосовуються тортури, а також інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність, методи поводження чи покарання. Окрім цього, організація виражає стурбованість через численні випадки довільних затримань, арештів і засуджень громадян України та інших країн, що відбуваються в Росії, особливо за їхні висловлювання та дії, спрямовані проти агресії РФ в Україні. Серед цих осіб є Ірина Данилович, за яку я взяла на себе політичну адвокацію. Я закликаю російські власті терміново припинити її довільне утримання та звільнити всіх політичних в'язнів, які постраждали, - зазначила вона 18 грудня на своїй Facebook-сторінці.

Отже, із її обранням на посаду президентки ПАРЄ Україна може розраховувати на те, що позиція Асамблеї стосовно війни залишиться незмінною. Це важливо, навіть враховуючи, що перед стартом пленарного засідання бюро Асамблеї затвердило склад учасників "Платформи ПАРЄ для взаємодії з демократичними силами Росії".