Після авіаційної катастрофи в Казахстані виникають нові питання щодо безпеки авіаперельотів у повітряному просторі Росії.
Трагедія авіарейсу Azerbaijan Airlines, що зазнав аварії в Казахстані в середу внаслідок атаки російської ракети протиповітряної оборони, спровокувала обговорення питання безпеки цивільних авіаперевезень над територією Росії.
"Необхідно закрити повітряний простір над Росією", - зазначив у суботу на платформі Українська правда Гюндуз Мамедов, український юрист, що походить з Азербайджану. Він виконував обов'язки заступника генерального прокурора України з 2019 по 2022 рік та очолював українські слідчі команди, які займалися розслідуваннями атак на цивільні літаки в 2014 і 2020 роках.
За даними української розвідки, безпілотники дальнього радіусу дії тепер здатні вражати цілі на відстані до 2 тис. км у глибинці Росії. Як заявив Мамедов, неспроможність закрити російський повітряний простір для цивільної авіації "становить серйозну загрозу для пасажирів, враховуючи можливість помилок або інцидентів, пов'язаних з системами протиповітряної оборони".
Російська влада запровадила тимчасові обмеження на авіаперельоти до міст Сочі, Казань, Самара, Грозний та Махачкала. У четвер усі чотири аеропорти Москви було закрито на деякий час через "причини безпеки", проте деталі не були розкриті.
Однак, незважаючи на військову ситуацію, Кремль не закрив свій повітряний простір, і багато авіакомпаній з різних куточків світу продовжують літати над Росією або в Росію.
З моменту початку повномасштабної агресії проти України 24 лютого 2022 року, більшість авіакомпаній припинили виконання рейсів до Росії.
Рейси до Росії та назад продовжують здійснювати Turkish Airlines, Air SERBIA, Белавіа, Egyptair, Air Algerie, Qatar Airways, Air Arabia, Emirates і Flydubai, серед інших. Проте, Flydubai скасувала два рейси в південні російські міста в минулу п'ятницю. Серед компаній, що пропонують такі маршрути, є й азійські авіаперевізники, зокрема Air China, China Eastern, Uzbekistan Airways та Air India. У свою чергу, компанії з Америки та Океанії не здійснюють подібні рейси.
Після того, як у середу російська система ППО збила азербайджанський авіалайнер, кілька авіакомпаній вирішили призупинити свої рейси до Росії. Національні перевізники Азербайджану (AZAL) та Казахстану (Qazaq Air), а також ізраїльська авіакомпанія El Al скасували свої плани на польоти до цієї країни. Окрім того, низькобюджетний перевізник Fly Dubai з Об'єднаних Арабських Еміратів також призупинив свої рейси. З понеділка на місяць буде зупинено регулярне авіасполучення між Москвою та Ашгабатом, столицею Туркменістану.
Російський лідер Владімір Путін вибачився в суботу перед президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим за "трагічний інцидент", що стався в російській повітряній зоні. Однак він не сказав прямо, що причиною падіння літака була російська ракета.
"Російська сторона повинна вибачитися перед Азербайджаном. Вона також повинна визнати свою провину, притягнути винних до кримінальної відповідальності і виплатити компенсацію азербайджанській державі і жертвам трагічного польоту", - заявив Алієв у неділю.
За словами Мамедова, підтвердження того, що літак був збитий російськими системами протиповітряної оборони, стало б ще одним вагомим доводом на підтримку закриття повітряного простору Росії для цивільних авіаперевезень. Він зазначив, що Кремль протистоїть цьому, оскільки такі дії призвели б до негативних економічних і політичних наслідків для країни.
У своєму останньому щорічному звіті Європейське агентство з авіаційної безпеки ЄС (EASA) підкреслило, що, хоча кількість авіакатастроф значно зменшилася з 1970 року, кількість жертв, пов'язаних з "незаконними діями" (ЮНЕЙДС), з 2014 року знову почала зростати. За підрахунками EASA, за останнє десятиліття на них припадає чверть від загальної кількості авіаційних жертв.
У останні роки інциденти з пасажирськими літаками стали пов'язаними з подіями в Росії та Україні. Однією з найгірших трагедій стало збиття літака Ту-154М авіакомпанії "Сибір" українськими військовими під час навчань у Криму в жовтні 2001 року. Літак виконував рейс з Тель-Авіва (Ізраїль) до Новосибірська (Росія). Спочатку Україна не визнала свою провину, проте згодом вона визнала відповідальність за загибель 78 осіб, що перебували на борту.
Найгучніша катастрофа сталася 17 липня 2014 року, коли проросійські сепаратисти на Донбасі збили літак Boeinga ,777 авіакомпанії Malaysia Airlines, що летів з Амстердама до Куала-Лумпура. На борту літака перебувало 298 осіб, у тому числі 193 громадянина Нідерландів; усі вони загинули.
Після авіакатастрофи авіакомпанії стали обережніше ставитися до польотів над східною Україною; країна закрила свій повітряний простір для цивільної авіації після початку російського вторгнення у 2022 році. Три роки по тому Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) вперше випустила рекомендації щодо оцінки ризиків польотів у зонах конфлікту.
У січні 2020 року іранські військові випадково знищили літак "Міжнародних авіаліній України", що прямував з Тегерана до Києва, на борту якого перебувало 176 осіб. Цей трагічний інцидент стався незабаром після того, як Іран здійснив атаки на американські військові бази в Іраку у відповідь на ліквідацію генерала Касема Сулеймані, який був одним з ключових військових лідерів країни.
"Міжнародне співтовариство має встановити чіткі, ясні і недвозначні стандарти щодо того, коли держави повинні закривати повітряний простір під своєю юрисдикцією" - заявила експерт ООН з прав людини Агнес Калламар в річницю атаки.
Вона додала, що в ситуаціях військової напруженості, навіть якщо вони не вважаються збройними конфліктами, найкращий спосіб запобігти атакам на цивільні рейси - це просто закрити повітряний простір.
"Якщо держави не діють відповідально і не закривають повітряний простір під своєю юрисдикцією або не обмежують польоти, то це відповідальність інших держав і авіакомпаній - вжити негайних заходів для обмеження польотів перевізників над або поблизу зони конфлікту", - закликала експерт, яка наразі очолює Amnesty International.
