Тема ексгумації тіл військових, похованих на НВМК, вимагає більш глибокого обговорення - КЕКЦ.

Питання ексгумації похованих на Національному меморіальному кладовищі (НВМК) військових потребує широкого кола обговорення з урахуванням позиції усіх зацікавлених сторін, заявив голова Київського еколого-культурного центру (КЕКЦ) Володимир Борейко.

"Це дійсно складне питання, яке ми не можемо вирішити самостійно. На нашу думку, важливо враховувати інтереси всіх сторін: військових, родичів загиблих, експертів тощо. Ми поки що не висловлюємося з цього приводу. Проте варто зазначити, що факт будівництва НВМК - ІФ-У є порушенням закону, і існує ризик, що кладовище може постраждати від природних катаклізмів", - зазначив він під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна".

Борейко також підкреслив, що територія, де знаходиться НВМК, в даний час є власністю Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України, а саме "Боярської лісової дослідної станції".

Водночас мешканка Мархалівки Вікторія Чеченкова, коментуючи слова ексголови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, підтвердила, що забудова на цій території здійснювалася раніше, ще до включення ділянки до Смарагдової мережі.

"Так, це територія Смарагдової мережі. Але проблема в тому, що ділянки були роздані, і забудова відбулася до того, як ця територія увійшла до складу Смарагдової мережі. Забудова велася у 2018-2020 роках, а ця ділянка була включена до складу Смарагдової мережі тільки в грудні 2019 року. Якщо подивитися на карти, то у 2016-2017 роках забудови там ще не було, тому що це довготривалий процес", - наголосила вона.

29 серпня 2025 року, в рамках військового церемоніалу на Національному військовому меморіалі, відбулося поховання невідомих солдатів з військовими почестями. Цю значну подію відвідав президент Володимир Зеленський, що підкреслило важливість вшанування пам'яті героїв, чиї імена досі залишаються невідомими. Це стало першим похованням на території меморіалу. Міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова в цей же день спростувала звинувачення у незаконності проведення поховань на цій території.

Наприкінці січня Верховний суд України ухвалив рішення, визнавши недійсним розпорядження Київської обласної військової адміністрації №275, видане 14 березня 2024 року, яке стосувалося передачі Мархалівського лісу під управління ДУ "НВМК". Це рішення підтвердило попередні вердикти Київського окружного адміністративного суду та Шостого апеляційного адміністративного суду.

У найближчі дні низка українських військових буде висловлювати протест проти рішення Верховного суду, який визнав передачу земельної ділянки під меморіальне кладовище незаконною. Зокрема, у соціальних мережах активізувалися публікації 1-го окремого штурмового полку Сухопутних військ ЗСУ, що є спадкоємцем відомого батальйону "Вовки Да Вінчі". Також свою позицію висловлять командування Десантно-штурмових військ ЗСУ, командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровда, 82-га окрема десантно-штурмова Буковинська бригада, 1-й корпус Національної гвардії "Азов", а також ветеран і лідер руху "Демократична Сокира" Юрій Гудименко.

1 лютого в ДУ "НВМК" заявили, що рішення Верховного суду стосовно меморіального кладовища стосується виключно деяких пунктів відповідного розпорядження КОВА та не містить жодних приписів щодо припинення поховань, закриття чи перенесення кладовища, а також наголосили, що поховання Захисників та Захисниць на продовжуватимуться.

Антон Дробович, який раніше очолював Український інститут національної пам'яті та керує Центром прав людини і меморіалізації війни при Київській школі економіки (KSE), висловив думку, що скасування рішення про передачу земельної ділянки під Національне військове меморіальне кладовище не зможе вирішити наявні спірні моменти, оскільки кладовище вже функціонує.

Міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова, коментуючи рішення Верховного суду щодо НВМК, наголошує, що місця поховання полеглих захисників є недоторканними.

Смарагдова мережа являє собою систему територій, призначених для збереження рідкісних видів флори і фауни, а також їх природних середовищ існування. Ця мережа була створена в рамках виконання зобов'язань, передбачених Бернською конвенцією (Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, 1979 року), ратифікованою Україною у 1996 році.