Полювання на "нечисті" підприємства: як Державна податкова служба виявляє компанії, що займаються відмиванням грошей.
Державна податкова служба (ДПС) відзвітувала про успіхи у боротьбі з бізнесом, який ухиляється від сплати податків та займається відмиванням доходів.
Згідно з інформацією Державної податкової служби на початок липня, сукупність збитків, завданих державі недобросовісними підприємцями, перевищує 336 мільйонів гривень. Водночас з початку 2025 року держбюджет отримав компенсацію приблизно половини цієї суми, що становить 156 мільйонів гривень. За оцінками видання Mind, це лише близько 0,3% від загальної суми, яку щорічно втрачає бюджет держави.
З метою виявлення недобросовісних платників податків Державна податкова служба здійснила 228 документальних перевірок та провела більше тисячі аналітичних досліджень діяльності підприємств. За підсумками цих заходів у більш ніж 70% випадків були виявлені ознаки злочинів відповідно до статті 209 Кримінального кодексу, що стосується легалізації доходів, здобутих незаконним шляхом.
Також фахівці податкової служби передали правоохоронним органам більше 500 звітів про виявлені порушення, що підпадають під дію статті 212 Кримінального кодексу України – ухилення від сплати податків.
Mind досліджував, що саме слід вважати відмиванням доходів, а також які ризики можуть виникнути для бізнесу, котрий опинився під увагою податкових органів.
ДПС оприлюднила найбільш поширені схеми ухиляння.
1. Юридичні особи здійснюють переказ частини своїх прибутків підприємцям, які користуються спрощеною системою оподаткування, перевищуючи встановлені межі доходу. Наприклад, для підприємців третьої групи єдиного податку у 2025 році максимальний ліміт річного доходу становитиме 9,34 млн грн. Цим чином компанії зменшують свої податкові зобов'язання та ухиляються від сплати податків.
Згідно з планом, до державного бюджету було надійшло 32,3 мільйона гривень.
2. Виведення фінансів через фіктивні (неіснуючі) господарські угоди, зокрема за допомогою спеціально створених для цих цілей компаній-одноденок.
Перераховано до державного бюджету - 40,1 мільйона гривень.
3. Подання неправдивої інформації в податковій звітності. У бюджет надійшло 16 млн грн.
4. Отримання бюджетного відшкодування ПДВ без реєстрації податкових накладних та без відображення відповідних операцій у звітності. Стягнуто до держбюджету - 9 млн грн.
Відповідно до норм закону №361-IX про протидію легалізації злочинних доходів, будь-яка економічна вигода (гроші, майно, документи, майнові/немайнові права), отримана внаслідок вчинення кримінального правопорушення, прирівнюється до відмивання доходів.
"Ключовим аспектом є походження активу. Якщо воно виникло внаслідок правопорушення, будь-які подальші операції з цим активом аналізуватимуться в контексті легалізації", - коментує Фелікс Аронович, партнер юридичної фірми Syrota Dzis Melnyk & Partners.
"До ознак податкового відмивання можна віднести регулярні операції між пов'язаними особами, які не мають чіткої економічної мети, використання фальшивих документів, залучення неіснуючих контрагентів та формування штучної господарської діяльності", - зазначає Фелікс Аронович.
Оскільки легалізація доходів зазвичай асоціюється зі зменшенням податкових зобов'язань, представники бізнесу часто стикаються з обвинуваченнями від Державної податкової служби в ухиленні від сплати податків.
Державна податкова служба має специфічні критерії, які дозволяють їй виявляти зв'язок підприємців або компаній з відмиванням грошей та ухиленням від сплати податків.
Основні показники такі:
проведення великих та/або багаторазових платежів між пов'язаними компаніями без постачання реальних товарів/без надання послуг;
зміна власників активів без чітких підстав, часті перегляди цін на товари або послуги без адекватного обґрунтування, застосування фальшивих або ненадійних документів;
залучення у якості контрагентів фіктивних ФОП або підприємств-прокладок, які не ведуть реальний бізнес (в них "нулі" у звітності, відсутні співробітники, реєстрація за адресою, за якою числяться ще десятки та сотні компаній), але через які проходять фінансові потоки;
фальшива чи спотворена податкова документація, або регулярне невиконання обов'язків щодо подання звітності.
створення штучного податкового кредиту для цілей отримання бюджетного відшкодування по ПДВ;
часте зняття значних сум готівки без явних економічних підстав і відсутність бізнес-операцій, що могли б обґрунтувати необхідність у готівкових коштах;
стрімке зростання фінансових операцій підприємця з різними партнерами, супроводжуване розподілом великих сум на менші транзакції, щоб обійти контроль фінансових установ.
Останнім часом податкова служба акцентує увагу на прозорості власницької структури компаній та достовірності даних про кінцевих бенефіціарів. Це включає перевірку наявності серед них осіб з політичною значимістю, а також власників, які можуть мати зв'язки з країною-агресором.
У випадку, якщо Державна податкова служба має підозри, що діяльність певного підприємства або підприємця суперечить законодавству, вона може внести цю компанію до плану перевірок або провести позапланову інспекцію. (Про нещодавні ініціативи уряду стосовно мораторію на перевірки читайте в матеріалах Mind тут).
У разі, якщо під час перевірки виявляються підозрілі фінансові транзакції або ознаки злочинів, що підпадають під статті 209 та 212 Кримінального кодексу, Державна податкова служба направляє інформацію до Державної служби фінансового моніторингу та передає відповідні матеріали до Національної поліції, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки або прокуратури.
"Державна податкова служба тільки фіксує збитки за статтею 209 і створює доказову базу. Реальне рішення щодо стягнення, такого як конфіскація майна, накладення штрафів або позбавлення волі, має ухвалити виключно суд", - зазначає адвокат і керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.
Що стосується ухилення від сплати податків, то ДПС лише донараховує податкові зобов'язання, штрафні санкції та пені, які передбачені нормами Податкового кодексу. Але безпосередньо слідчі дії у рамках статті 212 КК проводять силові структури, які ініціюють судові процеси.
"Тобто ДПС передає відповідні матеріали до правоохоронних органів, які займаються подальшим розслідуванням та притягненням винних до відповідальності", - пояснює Андрій Шабельников, керуючий партнер адвокатського об'єднання Evrika Law.
Якщо буде доведено факт незаконної легалізації доходів, то згідно зі статтею 209 КК винуватцям може загрожувати (залежно від суми збитків) позбавлення волі на строк від 3 до 12 років, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років, а також конфіскація майна.
Ухилення від сплати податків відповідно до статті 212 Кримінального кодексу передбачає накладення штрафу в розмірі від 5 до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (сумарно від 85 до 425 тисяч гривень). Крім того, це може призвести до позбавлення права займати певні посади або здійснювати певні види діяльності на строк до трьох років, а також до конфіскації майна.
Це також стосується питань, пов'язаних із ухиленням від сплати податків. Наприклад, у період з 2022 року до травня 2024 року суди першої інстанції ухвалили всього 20 вироків за статтею 212 Кримінального кодексу. Частково така невелика кількість судових рішень пояснюється тим, що особа, яка визнана винною за цією статтею, може бути звільнена від кримінальної відповідальності.
"Цього можна уникнути, якщо до початку кримінального переслідування будуть повністю сплачені всі податки та збори, а також компенсовані збитки, завдані державі через їх несвоєчасну оплату", - зазначає Андрій Шабельников.
Проте, якщо розглядати глобальну ефективність в боротьбі з ухиленням від податків та відмиванням грошей, то вона є досить низькою. Це зумовлено як труднощами в зборі доказів та затяжними судовими розглядами, так і тим, що обвинувачення у таких правопорушеннях часто не відображають реальність.
Як писав Mind, за незалежними оцінками недоотримання бюджетних платежів через різні незаконні податкові схеми (діяльність конвертцентрів, "скрутки" та заниження реальних оборотів бізнесу) сягає 60 млрд грн щорічно. Але якщо взяти 156 млн грн, відшкодовані державі за участю ДПС з початку 2025 року, це лише близько 0,3% суми, яку щорічно втрачає державний бюджет.
