Більше тисячі заявок було розблоковано: що варто знати про ініціативу "єВідновлення".

Наслідки обстрілу Краматорська 22 червня 2025 року. Фото: ДСНС України

В Україні функціонує державна програма "єВідновлення", яка має на меті виплату компенсацій громадянам за знищене або пошкоджене житло. Фахівці з Офісу омбудсмена та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надали роз'яснення щодо правильного процесу подачі заявок, необхідних документів та дій, які слід вжити у випадку відмови.

У Міністерстві розвитку громад та територій України зазначили, що механізм функціонує стабільно: нещодавно вдалося "розблокувати більше тисячі заяв, і громадяни отримали житлові сертифікати". Відзначається, що держава "збільшує повноваження місцевих комісій" для пришвидшення розгляду звернень, зокрема в Донецькій та Харківській областях, де руйнування є наймасштабнішими.

Як оформити заявку

Для отримання компенсації громадянин повинен відправити повідомлення про пошкоджений або знищений об'єкт за допомогою "Дії", або звернутися до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи нотаріуса. На основі отриманої інформації органи місцевого самоврядування створюють комісію, яка виїжджає на місце події, документує завдані збитки та приймає рішення щодо виплати компенсації.

У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що відповідно до урядової постанови №473, оцінка збитків здійснюється на основі "акта комісії або технічного звіту". Якщо власник житла бажає, він може самостійно замовити технічне обстеження за власний рахунок — "цей звіт буде внесено до електронної системи і стане підставою для отримання компенсації". Однак остаточне рішення щодо статусу об'єкта приймає комісія.

Хто захищає права заявників

Тривалість розгляду заявки складає до 30 днів. Якщо комісія затримує процес, громадянам радять звертатися до Міністерства або організації, що створила цю комісію. У випадку порушення прав можна надіслати скаргу Уповноваженому Верховної Ради з прав людини — це може бути просто звичайний лист з вашими контактними даними, описом ситуації та проханням про допомогу.

Наголошується, що кількість таких звернень зростає: якщо 2022 року їх було близько 3 тисяч, то зараз уже понад 130 тисяч. Найчастіше омбудсман допомагає відновити права заявників.

Оцінка правового статусу активів і різновиди компенсаційних механізмів.

Комісія визначає тип збитків - "ушкоджене" або "знищене" житло. Це впливає на вид отримуваної компенсації. У випадку знищення житла, власники можуть отримати житловий сертифікат або грошову допомогу для зведення нового дому на своїй ділянці.

Для відновлення пошкодженого майна передбачено дві категорії фінансової допомоги: поточний ремонт – до 200 тисяч гривень, та капітальний ремонт – до 350 тисяч гривень для квартир і до 500 тисяч гривень для приватних будівель. Після прийняття рішення, заявник повинен подати повну заяву на отримання компенсації (інформування не є достатнім).

Наступним етапом є створення списку необхідних завдань, після чого активується карта "єВідновлення". Фінансові ресурси, виділені для ремонту пошкодженого житла, можуть бути витрачені виключно на придбання матеріалів і оплату послуг з будівництва.

Для власників знищених приватних будинків діє покрокова компенсація: гроші виплачуються у два етапи після подання всіх документів та повідомлення про початок будівництва.

Житлові сертифікати: принципи їх функціонування

Раніше ми писали, що житловий сертифікат -- це електронний документ у державному реєстрі, що підтверджує право громадянина на купівлю нового житла. Сума розраховується за формулою: площа знищеного об'єкта × середня вартість квадратного метра у регіоні × коефіцієнти.

Використовувати сертифікат можна для придбання квартири, приватного будинку або кімнати в гуртожитку, проте існують обмеження: сертифікат не можна використовувати для придбання житла у зоні бойових дій або на окупованих територіях; нерухомість, придбана за сертифікатом, заборонено відчужувати протягом 5 років.

Нагадуємо, що вся інформація про пошкоджене та знищене житло заноситься до єдиного Реєстру.

Авторка: Наталія Нестеренко, випускова редакторка "Новин Донбасу"