Відновлення українців, які повертаються з-за меж: які кроки зробить влада, - новини України.
Український уряд продовжує шукати способи повернення своїх громадян з-за кордону, і навіть можуть вдаватися до радикальних заходів у вигляді скорочення підтримки. Опитані Фокусом експерти, вважають, що дії влади спрямовані більше на політичні цілі, ніж на вирішення реальних проблем українців.
Український уряд вивчає різні способи стимулювання повернення українців з-за кордону. Однією з пропозицій є скорочення підтримки для українських біженців у країнах ЄС. Також обговорюється обмеження доступу до консульських послуг для чоловіків призовного віку. Про це пише іспанське суспільно-політичне видання El Pais.
Влада знову звертається до питання повернення українців на рідну землю, і для реалізації цієї мети було засновано новий орган — Міністерство національної єдності. Президент Володимир Зеленський підкреслив, що його діяльність є однією з ключових у рамках плану сталого розвитку, представленного парламенту 19 листопада. Міністерство було сформоване на основі реорганізації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і офіційно розпочало свою роботу 3 грудня.
Політичний аналітик Олег Постернак підкреслює, що до даних, які надходять з західних медіа, слід підходити з певною обережністю, оскільки їх можна інтерпретувати по-різному. Проте існують два явні сигнали, які свідчать про те, що влада активно займається залученням голосів з іноземного виборчого округу.
"По-перше, планується заснування нового Міністерства національної єдності, яке займатиметься питаннями українців, що проживають за межами країни. По-друге, у грудні відбудеться велике призначення послів. Це свідчить про те, що уряд прагне зрозуміти, за кого голосуватимуть та кого підтримуватимуть українці за кордоном. Можливо, новопризначеним послам нададуть неофіційні вказівки, пов’язані з підготовкою до виборчого процесу. Інакше важко пояснити, чому за три роки війни так необхідні посли не були призначені, а тепер у грудні відбудеться масова ротація", — зазначає Постернак у коментарі для Фокусу.
Якщо дійсно будуть вжиті заходи що до скорочення підтримки біженцям, то на голоси закордонних українців розраховувати не варто, вважає експерт, бо ці рішення будуть сприйняті дуже негативно. Проте, такий підхід може отримати схвалення частини українського суспільства, особливо тих, хто залишався в країні під час війни і негативно ставиться до тих, хто за кордоном.
"Існує значна кількість осіб, які залишили свої регіони, де не було серйозних руйнувань (наприклад, західні області), і багато з них працюють нелегально або виїхали, щоб уникнути призову. У цьому світлі думка про їх повернення може бути сприйнята як 'справедливий крок' з точки зору тих, хто залишився в Україні," -- зазначає експерт з політичних питань.
Громадський та політичний діяч, доктор юридичних наук Борис Бабін підкреслює, що загалом, концепція заснування Міністерства національної єдності викликала не лише суперечки, а й серйозну критику з боку низки експертів та суспільства. Головною проблемою є скасування Міністерства реінтеграції, яке виконувало функції щодо підтримки українців на тимчасово окупованих територіях.
Нагадаю, що мільйони українців залишаються на окупованих територіях. Водночас формується нова структура, яка зосередиться на підтримці наших співгромадян у третіх країнах. Це викликає питання, адже ризики та загрози для українців за кордоном явно нижчі, ніж для тих, хто живе в умовах окупації. Такий зсув у пріоритетах суперечить не лише моральним зобов'язанням держави перед своїми громадянами, а й Конституції України, яка проголошує права людини найвищою цінністю. Можливо, дане рішення пов'язане з підготовкою до виборів, адже організувати голосування на окупованих територіях буде неможливо, якщо ці регіони залишаться під контролем ворога. Водночас українці, що живуть у Європі, отримають можливість взяти участь у виборах, — зазначає Бабін у коментарі для Фокусу.
Експерт зазначає, що дане рішення уряду виглядає як стратегічний крок, спрямований на залучення голосів українців, які проживають за кордоном. Виникають сумніви щодо необхідності та ефективності створення нового міністерства в цьому контексті, оскільки це є безпрецедентним кроком у сучасній історії України. Також постає питання про реальність реалізації програми повернення українців на батьківщину.
"Єдина категорія громадян, щодо якої влада України може і має вимагати повернення -- це військовозобов'язані. Відповідно до Конституції України, всі громадяни мають обов'язок захищати державу. Якщо людина придатна до військової служби, або її професійна діяльність є критично важливою для обороноздатності, держава має право вимагати їх повернення. Це влада повинна обговорювати із суспільством та іноземними партнерами. Але значна кількість українців яки виїхали закордон -- є цивільним населенням, яке підпадає під міжнародний захист", -- продовжує Бабін.
На думку фахівця, в умовах, що склалися, вимоги України до іноземних держав щодо зменшення або скасування цієї форми захисту можуть суперечити міжнародному праву і Конституційним нормам України. Якщо уряд буде продовжувати наполягати на подібних заходах, це не лише не сприятиме поверненню великої кількості громадян на батьківщину, але й може посилити їхню інтеграцію в країнах, де вони наразі перебувають.
Країни Європи розглядають українських біженців як цінний ресурс для своїх економік та соціальної структури. Тому запровадження примусових заходів або зменшення допомоги не спонукатимет українців повертатися. Бабін вважає, що справжніми шляхами для заохочення українців до повернення є завершення конфлікту, забезпечення стабільності, зростання доходів, а також покращення політичної та безпекової ситуації в Україні.
Такої ж думки директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Олена Луньова.
Зменшення допомоги українцям за межами країни як метод їхнього повернення додому є явно безпідставним. Для того щоб сприяти їхньому поверненню, державі необхідно забезпечити не тільки безпеку на контрольованих територіях, але й врахувати реальні проблеми, з якими стикаються ці люди. Багато українців, які наразі перебувають за кордоном, опинилися в ситуації, коли немає куди повертатися: їхні домівки зруйновані, а території, де вони жили, досі під окупацією, -- зазначає в інтерв’ю Фокусу Луньов.
На думку експертки, повернення до країни, де тривають бойові дії, супроводжуються щоденними ракетними обстрілами та атаками дронів, несе для людей не лише загрозу їхньому життю. Вони також змушені самостійно шукати житло, роботу і вирішувати численні проблеми без належної підтримки з боку держави. У таких умовах намагання зменшити допомогу або переконати європейські країни в цьому є недоречними, оскільки Україна ще не виконала своїх зобов'язань щодо створення умов для безпечного повернення.
"На мою думку, Україна наразі абсолютно не готова до масового повернення своїх громадян. Необхідно знайти баланс: держава має проявляти інтерес до людей, адже їхнє повернення є критично важливим для відновлення країни, покращення демографічної ситуації та формування майбутнього. Проте виникає питання, чому влада акцентує увагу на поверненні українців з-за кордону, ігноруючи при цьому тих, хто залишився в окупованих зонах або є внутрішньо переміщеними особами", -- зазначає Луньова.
На сьогоднішній день Україна не забезпечує потрібні умови для цих людей, не вирішує питання, пов’язані з документами, фінансовими виплатами або основною підтримкою. Більше того, орган, який раніше відповідав за питання внутрішньо переміщених осіб – Міністерство реінтеграції, підлягає реорганізації в Міністерство національної єдності, яке зосереджене виключно на українцях, що перебувають за межами країни.
"Це виглядає як незрозуміла і суперечлива політика, що лише поглиблює нерівність у ставленні до різних груп населення. Такого бути не повинно," – підсумовує фахівець.
Організаційні аспекти нового міністерства також викликають багато питань. Так, Борис Бабін задається питаннями: за які кошти воно працюватиме, якщо бюджет уже затверджений? Які повноваження матиме ця структура, якщо вони дублюватимуть функції МЗС?
"Варто ознайомитися з Конституцією, адже в ній зазначено, що посадові особи повинні діяти відповідно до законодавства. У зв'язку з цим виникає запитання: хлопці, чим ви займаєтеся? Які ресурси ви використовуєте для своєї діяльності? Адже ви є державними службовцями, і повинні мати бюджетну програму, фінансовий план та розподіл коштів. Я цього не спостерігаю. Це створює ситуацію, коли іноземні партнери можуть не зрозуміти функцій представників цього міністерства," - зазначив Бабін.
Отже, концепція заснування Міністерства національної єдності виглядає як поверхнева та в основному політично мотивована ініціатива. Як зазначає експерт, замість того, щоб реально займатися проблемами, що турбують українців на окупованих територіях, або сприяти їх поверненню, уряд обирає шлях створення нової бюрократичної установи з невизначеними функціями та повноваженнями. Це тільки поглиблює недовіру громадян до державних органів та їхньої здатності ефективно вирішувати актуальні питання.
Згідно з інформацією, наданою німецькими медіа, зменшення кількості вакансій та зростаюча конкуренція на ринку праці створюють серйозні перешкоди для українських біженців, які шукають роботу в Німеччині. Аналітики вважають, що політичні зміни, які можуть відбутися після парламентських виборів у 2025 році, можуть спричинити зниження соціальних виплат та активізувати дискусії щодо можливого повернення біженців на батьківщину в Україну.
Раніше Фокус повідомляв про перспективи, які чекають на Україну, оскільки в цьому році рівень смертності став найвищим у світі. У той же час, народжуваність досягла найнижчого показника за всю історію незалежності країни.
