Відновлення втраченого лідерства: Європі необхідно подолати технологічний програш.

ПАРИЖ - За останні десятиліття Європейський Союз перетворився з глобального технологічного гравця на пасивного споживача технологій, розроблених за його межами. Сьогодні 80% технологій і послуг, необхідних для цифрової трансформації Європи, проєктуються і виготовляються за кордоном - переважно у США та Китаї.

Цей споживацький підхід став настільки глибоко вкоріненим, що навіть визначив філософію нашого законодавства: основною метою нових технологічних регламентів, таких як Закон про цифрові послуги (DSA) та Закон про цифрові ринки (DMA), є захист європейців у ролі споживачів – гарантувати їхню безпеку в інтернеті та забезпечити чесну конкуренцію.

Ці нормативні акти, безсумнівно, надають значний захист для громадян Європейського Союзу і навіть слугують еталоном для конкурентоспроможного законодавства та стандартів онлайн-безпеки на міжнародному рівні. Регуляторна досконалість стала характерною рисою Європи.

Проте, без узгодженої інноваційної стратегії та аналізу впливу наших діючих норм на розвиток інновацій, ми можемо опинитися лише в ролі пасивних спостерігачів у світових технологічних змаганнях, зокрема в галузі штучного інтелекту.

Незважаючи на численні угоди, оголошені під час Паризького саміту з питань штучного інтелекту на початку року, загальний обсяг прямих іноземних інвестицій у Європі в 2024 році досяг найнижчого показника за останні дев'ять років. Зокрема, у Франції та Німеччині було зафіксовано двозначне падіння інвестицій. Це лише один із тривожних показників: частка Європейського Союзу на світовому ринку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) зменшилася з 21,8% у 2013 році до 11,3% у 2022 році.

Досить тривалий час європейці бездіяльно насолоджувалися результатами ризикованих інвестицій Кремнієвої долини та виробничими можливостями Шеньчженя.

Проте це не було безкоштовним задоволенням. Як підкреслив екс-президент Європейського центрального банку Маріо Драґі, автор важливого звіту про конкурентоспроможність Європи на 2024 рік, європейці вжили "всіх заходів, щоб утримати інновації на мінімальному рівні".

Європа повинна зробити значно більше, ніж просто наздоганяти Америку і Китай. Щоб повернутися у світову технологічну еліту, їй потрібно терміново переглянути свій підхід до автономії, альянсів, регулювання та лідерства.

Для досягнення цієї мети необхідно розробити ретельно продуману стратегію. Основним завданням є забезпечення нашої безпеки шляхом формування власних ключових технологічних можливостей, а не створення ізольованої техноавтаркії. Інвестувати значні ресурси в технології, які важко масштабувати або експортувати, не має сенсу.

Недавні спроби розробити європейські хмарні сервіси та альтернативи Google Search були спрямовані на досягнення технологічної автономії. Проте, незважаючи на політичну підтримку, ці ініціативи не виправдали очікувань. У майбутньому необхідно ретельно оцінити комерційну життєздатність подібних проєктів, перш ніж інвестувати в них значні час і ресурси.

Особливо важливим є питання стратегічної взаємозалежності, особливо в контексті критично важливої фізичної та цифрової інфраструктури. У сучасному світі жодна країна не може витримати раптовий зупинення роботи, наприклад, системи цифрових платежів. Тому у фінансовій сфері вже давно використовують концепцію co-badging, коли один платіжний інструмент має можливість підтримувати декілька платіжних брендів. Аналогічні моделі спільної відповідальності можна спостерігати в таких галузях, як підводні кабелі, супутники на низькій орбіті, виробництво напівпровідників, енергетика та ядерний синтез.

Проте для розширення таких партнерств необхідно створити рівні умови гри, щоб усі учасники могли отримувати доступ до доступних технологічних модулів. Наприклад, німецький стартап Helsing, який спеціалізується на безпілотниках, використовує відкриті великі мовні моделі, розроблені французькою компанією Mistral, яка є лідером у сфері штучного інтелекту. Завдяки цій співпраці Helsing нещодавно відкрила завод, здатний виробляти понад 1000 дронів з елементами штучного інтелекту щомісяця.

Ми, як європейці, повинні визнати свої помилки. І Марио Драґі, і колишній голова уряду Італії Енріко Летта, який є автором великого звіту щодо укріплення єдиного ринку ЄС, застерігають, що теперішній підхід до реалізації цифрового законодавства ЄС створює надмірний тягар для малих інноваторів.

Забезпечення більшої прозорості, легкості та стабільності в юридичній сфері послужить зміцненню єдиного ринку, а також сприятиме поверненню талантів і капіталовкладень до Європи.

Мова йде не про зменшення вимог до законів, що стосуються конфіденційності чи авторських прав, а про формування регуляторної системи, яка одночасно забезпечує захист і сприяє натхненню учасників ринку.

Однак забезпечення безпеки користувачів у цифровому середовищі ще далеко від завершення, оскільки діти в різних куточках світу все ще не отримують належного захисту в інтернеті. Узгодження інноваційної політики Європейського Союзу з охороною основних прав залишатиметься важливим пріоритетом.

Але Європа не зможе використати свою дипломатичну та регуляторну міць, якщо не матиме власних технологічних чемпіонів, здатних формувати продукти, сервіси й ринки на глобальному рівні.

У цьому контексті коаліція компаній-однодумців з усього ЄС та інших країн, які поділяють його цінності, могла б відігравати важливу адвокаційну роль. Ми маємо показати, що генеративний ШІ може стати величезною можливістю - але лише за умови, що він впроваджується з повагою до прав людини й працівників. І ми маємо створити технологічні та юридичні рамки, які підтримують рівність і плюралізм усіма мовами нашого континенту.

Саме ці труднощі створюють нові перспективи для нас. Для того щоб скористатися цими шансами, керівникам галузі та політикам необхідно налагодити тісну співпрацю з громадським сектором, вищими навчальними закладами та профспілковими організаціями.

Ще не пізно відновити статус Європи як світового лідера в галузі технологій та інновацій - і ми знаємо, як це зробити. Найважливіший крок - це зміна мислення.