Бажання Грузії приєднатися до Європейського Союзу зазнає спотворень через постійні політичні кризи.
Дизайн обкладинки розробила Арзу Гейбуллаєва, використавши ресурси Canva Pro.
Інформаційний бюлетень Єдиного інформаційного центру демократичних політичних сил Грузії, випущений 4 липня 2025 року під назвою "Грузія в кризі", аналізує загострення політичної боротьби в країні. Це супроводжується посиленням репресій, обмеженням свободи думки та зростаючим міжнародним осудом ситуації.
Ця дата ознаменувала 218-й день громадянського спротиву в Грузії, що свідчить про триваючі заворушення, які охопили країну після того, як правляча партія "Грузинська мрія" (ГМ) призупинила переговори щодо вступу країни до Європейського Союзу.
Хвиля політичних репресій, націлених на опозиційних лідерів, триває без зупинок. З початку травня кілька відомих політичних діячів опинилися за ґратами, серед яких Ніка Гварамія, Георгій Вашадзе, Гіві Таргамадзе, Зураб Джапарідзе, Ніка Мелія, Мамука Хазарадзе і Бадрі Джапарідзе. Ці особи були засуджені до тюремного покарання за невиконання вимоги з'явитися перед парламентською комісією, що підпорядковується чинному уряду. Навіть колишній міністр оборони Іраклій Окруашвілі потрапив за грати через відмову співпрацювати, а тепер йому пред'явлено нові обвинувачення.
Комісію засновано в лютому 2025 року з метою розслідування можливих правопорушень, що мали місце під час владарювання Єдиного національного руху (ЄНР) у період з 2003 по 2012 рік. Відтоді її повноваження суттєво розширилися, що дало змогу ГМ потенційно притягнути до відповідальності будь-якого представника опозиції.
На наступному етапі, який деякі опозиційні лідери охрестили маскарадом, призначений від "Грузинської мрії" президент Міхеїл Кавелашвілі оголосив про намір помилувати всіх політичних діячів, якщо вони виявлять готовність взяти участь у місцевих виборах, запланованих на 4 жовтня. 30 червня представники восьми опозиційних партій, серед яких "Площа Свободи", "Європейська Грузія", "Єдиний національний рух", "Стратегія Агмашенебелі", "Ахалі", "Гірчі - більше свободи", "Дроа" та "Федералісти", підтвердили свою відмову балотуватися.
"Ми вирішили утриматися від участі у так званих місцевих виборах, оскільки вважаємо, що в теперішніх умовах це не принесе користі нашим громадянам і лише створить видимість легітимності для незаконного російського режиму", - зазначила в спільному зверненні лідерка партії "Дроа" Олена Хоштарія. Інші опозиційні діячі, такі як Тіна Бокучава з партії ЄНР, охарактеризували участь у виборах як акт державної зради.
Прийняття рішення про бойкот, проте, викликало поділ серед грузинської опозиції, адже деякі політичні сили вважають, що це єдиний шлях протистояти правлячій партії. Наприклад, 5 липня коаліція "Сильна Грузія" оголосила про намір брати участь у виборах, зазначивши, що їх рішення було ухвалене ще до оголошення Кавелашвілі про помилування.
З 24 червня, після внесення змін до законодавства, судова система Грузії фактично закрила свої двері для громадськості та журналістів. Ведення відеозйомки під час судових засідань стало суворо забороненим; фотографувати та знімати відео в приміщеннях судів, включаючи відкриті майданчики, можна лише за наявності спеціального дозволу. Як повідомляє "OC Media", порушення цих нових правил може призвести до штрафу в розмірі до 2 500 грузинських ларі (приблизно 900 доларів США) або навіть до ув'язнення на термін до дванадцяти діб.
Унаслідок змін, внесених до Органічного закону "Про загальні суди", судові рішення тепер публікуються лише після ухвалення остаточного вердикту, що призводить до обмеження доступу до проміжних ухвал. Ці суттєві обмеження підривають можливості громадського контролю, особливо на фоні зростання кількості судових процесів, що мають політичний підтекст.
Система репресій охоплює не лише політичних діячів. Поет Звіад Ратіані може отримати до семи років позбавлення волі через звинувачення в нападі на поліцейського, тоді як шкільна вчителька Ніно Даташвілі була затримана за нібито напад на судового виконавця. Спостерігачі вважають, що обидва випадки є частиною ширшої кампанії, спрямованої на придушення інакомислення.
У прагненні зміцнити свої позиції, партія "Грузинська мрія" здійснила кадрові зміни в уряді, замінивши кількох ключових міністрів. Серед них були міністр економіки Леван Давіташвілі, міністр освіти Александре Цуладзе, міністр внутрішніх справ Вахтанг Гомелаурі та міністр інфраструктури Іраклі Карселадзе. Згідно з інформацією, також відбулася зміна на посаді голови Служби державної безпеки Грузії (СДБГ) Григола Лілушвілі.
Тим часом Іраклій Заркуа, міністр парламенту ГМ, публічно закликав вислати з країни "послів [дипломатичних місій], які ведуть деструктивну діяльність, заманюють радикалів і діють проти держави".
Дії уряду Грузії привернули значну міжнародну увагу та критику. У заяві, опублікованій 25 червня, американські сенатори Джин Шахін, демократ з Нью-Гемпшира і член Комітету з міжнародних відносин Сенату США, та Роджер Вікер, республіканець з Міссісіпі, який очолює Гельсінську комісію, провели паралелі між діями правлячої партії Грузії та методами, які використовує президент Білорусі Олександр Лукашенко. Державний департамент США висловив занепокоєння з приводу арештів опозиційних лідерів та переслідування критиків режиму.
"Я висловлюю жаль з приводу погіршення політичної ситуації в Грузії через арешти лідерів опозиції, що серйозно перешкоджає можливості діалогу між політичними силами країни", - заявив 1 липня Марк Кулс, президент Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, у своїй заяві.
Того ж дня Комісар Ради Європи з прав людини закликав правлячу партію "поважати свої зобов'язання за ЄКПЛ [Європейською конвенцією з прав людини] та іншими інструментами з прав людини, гарантувати права на свободу вираження поглядів і свободу об'єднань, а також покласти край усім формам переслідування і залякування правозахисників та активістів громадянського суспільства".
Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у своїй декларації, ухваленій 3 липня, висловила "глибоке занепокоєння щодо погіршення політичної ситуації в Грузії". Вона закликала уряд країни "дотримуватись зобов'язань щодо забезпечення свободи для громадянського суспільства, незалежних медіа, активістів і протестувальників, дозволяючи їм діяти безперешкодно і у безпечних умовах". Також асамблея закликала до звільнення тих, кого вона вважає "політичними в'язнями", та скасування "закону про "іноземних агентів", що має російське походження".
У той же час, вимоги щодо впровадження санкцій продовжують звучати. Протягом останніх місяців десятки високопрофільних чиновників зазнали санкцій від кількох країн Європейського Союзу та уряду Великої Британії.
"Європейська народна партія" (ЄНП), політична група в Європейському парламенті, закликала ввести санкції проти засновника "Грузинської мрії" Бідзіни Іванішвілі. 27 червня Альянс лібералів і демократів за Європу (АЛДЄ) також закликав до санкцій проти Іванішвілі та інших високопоставлених членів ГМ.
Уряд Сполученого Королівства оприлюднив рекомендації стосовно санкцій для підприємств, що здійснюють діяльність у Грузії, акцентуючи на необхідності уникати будь-якої підтримки у обході російських санкцій. Ці вказівки особливо акцентують увагу на ризиках, пов'язаних із можливістю, що грузинські компанії можуть виступати посередниками у таємному реекспорті товарів, які підпадають під санкції Великої Британії, до Росії. За порушення цих санкцій передбачені серйозні покарання.
Чи змінить будь-який з цих кроків траєкторію розвитку Грузії, ще належить з'ясувати. Поки що те, що залишилося від грузинської політичної опозиції, громадянського суспільства та громадян, продовжує виходити на вулиці, вимагаючи від уряду змінити свій курс.
