У Грузії право на висловлення власної думки поступово зменшується.

Потухаючий прапор Грузії. Ілюстрація Арзу Гейбуллаєвої. Виконано з використанням Canva Pro.

Затримання опозиційного політика Ніки Мелії 29 травня, разом із новою хвилею свавільних заборон на в'їзд і висилок, що стосується активістів, журналістів та навіть дипломатів, малює похмуру картину намірів правлячої партії "Грузинська мрія" (ГМ) щодо придушення інакомислення та консолідації влади. Падіння рейтингу країни в міжнародних індексах свободи підкреслює, як уряд відходить від своїх попередніх європейських амбіцій.

Мелія, яка є одним з лідерів опозиційного політичного альянсу "Коаліція за зміни", не єдиний опозиційний політик, якому загрожує затримання. 22 травня був також затриманий Зураб Джапарідзе, лідер партії "Гірчі - більше свободи". Співробітники ГМ затримали Джапарідзе після того, як він відмовився брати участь у роботі комісії, яку він назвав "фальшивою", спрямованою проти "Єдиного національного руху" (ЄНР). ЄНР - колишня правляча партія, яка перебувала при владі з 2003 року до перемоги ГМ на парламентських виборах 2012 року. Обидва затримання є частиною більш широкої картини ескалації репресій правлячої партії проти опозиції.

Комісія, заснована в лютому 2025 року для вивчення діяльності ЄНР в період її правління, з тих пір значно розширила свої повноваження, що дозволило ГМ потенційно залучити до відповідальності будь-якого представника опозиції. Незабаром ГМ ініціювала кримінальні справи проти декількох опозиційних політиків, серед яких опинилися Джапарідзе та Мелія, які відмовилися з'явитися перед комісією. Якщо їх визнають винними, їм можуть загрожувати штрафи, до року ув'язнення або трирічна заборона на заняття державних посад.

Коли Джапарідзе відмовився внести початкову заставу у розмірі 20 000 ларі (еквівалент 7 300 доларів США), прокуратура звернулася до суду з клопотанням про заміну застави на попереднє ув'язнення, яке суд задовольнив 22 травня. Ця ситуація повторює вже знайому схему юридичних переслідувань та політично мотивованих обвинувачень проти тих, хто ставить під сумнів офіційний наратив. На засіданні суду були присутні інші представники опозиційних партій, а також колишня президентка країни Саломе Зурабішвілі. Відповідь як зсередини, так і ззовні країни була миттєвою.

Міністр парламенту Великої Британії Джеймс Макклірі написав у Х:

Грузія продовжує ковзати по небезпечному шляху політичних переслідувань.

Опозиційного політика Джапарідзе слід терміново звільнити.

Уряд "Грузинської мрії" та його олігарх-ляльковод Іванішвілі перейшли ще одну межу. За цим мають послідувати санкції з боку уряду Великобританії.

Міністерство закордонних справ Литви підтвердило свою підтримку:

Ми висловлюємо глибоке занепокоєння у зв'язку із затриманням Зураба Джапарідзе, очільника опозиційної партії "Гірчі - більше свободи" в Грузії. Занепад демократичних цінностей разом із репресивними заходами проти громадянського суспільства, включаючи безпідставні арешти, веде до руйнівних наслідків. Ми підтримуємо Зураба Джапарідзе!

Цю інформацію озвучила посол Швеції в Грузії Анна Ліберг:

🇸🇪 висловлює стурбованість щодо ситуації в Грузії, де спостерігається зростання тиску на опозиційні сили, зокрема арешти їхніх лідерів, серед яких Зураб Джапарідзе, а також ухвалення жорстоких законів, які ставлять під загрозу демократичні принципи. Такі дії суперечать основним цінностям Європейського Союзу.

У своєму листі до редакції "Громадянської Грузії" Ната Корідзе, дружина Джапарідзе, висловилася так: "ГМ зробила вибір на користь влади, а не прогресу, авторитаризму, а не демократії, обрала минуле замість майбутнього. Вона відмовилася від євроінтеграції — мети, яку підтримують більшість грузинів, і яку, як тепер стало очевидно, ГМ та її засновник ніколи не вважали пріоритетом". Ната також повідомила про своє рішення залишити пост головного редактора "Громадської Грузії", щоб більше часу проводити з родиною, адже не хоче, щоб її "особисті обставини" завадили професійній діяльності незалежної новинної платформи з Тбілісі.

Арешти відбуваються на фоні спроб правлячої партії ГМ послабити контроль і придушити критику. 20 травня британського журналіста Вілла Нілу не пустили до Грузії, де він живе з 2022 року. Організація "Репортери без кордонів" (РБК) висловила припущення, що причиною відмови у в'їзді стали його журналістські розслідування. Як повідомляє OC Media, незалежне видання, яке висвітлює події на Кавказі, грузинський уряд використовує занадто розмиті формулювання у законодавстві, аби "заборонити в'їзд в країну людям, зокрема західним активістам і журналістам, які критикують владу в Тбілісі та Москві".

Протягом останніх місяців багато людей, серед яких білоруський активіст, журналісти з Франції, Швейцарії та Чехії, а також один дипломат ЄС, стикнулися із забороною на в'їзд до Грузії. Деяких з них просто не пропустили на кордоні, а інших депортували без жодних зрозумілих пояснень. Міністерство внутрішніх справ оперативно відреагувало на інцидент із дипломатом ЄС, вказавши на "технічні труднощі", але не змінивши своїх практик. З червня 2024 року відомство заборонило в'їзд 228 іноземцям, серед яких 15 осіб було обмежено у травні 2025 року.

13 травня правляча політична сила "Грузинська мрія" схвалила в першому читанні пакет законодавства, що передбачає можливість видворення та заборони на в'їзд за різноманітні адміністративні правопорушення. До таких правопорушень відносяться, зокрема, те що партія класифікує як "дрібне хуліганство", непокору правоохоронцям, порушення порядку проведення масових заходів, напади на державних службовців, а також порушення правил пересування. Заступник міністра внутрішніх справ Александре Дарахвелідзе зазначив, що ці ініціативи можуть бути націлені на іноземців, які беруть участь в протестах проти уряду.

29 травня посольства Польщі та Франції в Тбілісі оприлюднили попередження своїм громадянам, які планують поїздку до Грузії, про можливу заборону на в'їзд і штрафи.

Ці заходи доповнюються каральними штрафами, що накладаються на громадян Грузії, які публічно критикують членів правлячої партії, оскільки законодавчі поправки значно посилили адміністративну та кримінальну відповідальність.

Водночас, журналісти на місцях стикалися з арештами та залякуваннями; тепер їм доводиться протистояти й новим законодавчим ініціативам. У січні 2025 року засновницю та керівницю незалежної газети "Batumelebi" та онлайн-видання "Netgazeti" Мзію Амаглобелі було затримано за підозрою в нападі на поліцейського. У разі визнання її винною, їй загрожує ув'язнення строком від чотирьох до семи років. У відповідь на її арешт група місцевих журналістів ініціювала новий рух, пообіцявши "використати всі доступні місцеві та міжнародні платформи для боротьби за звільнення Мзії".

"Масштаб репресій щодо засобів масової інформації з 28 листопада, після оголошення правлячої партії "Грузинська мрія" про припинення переговорів з ЄС, став безпрецедентним", - зазначається у листі, підписаному міжнародними організаціями, які захищають свободу слова та права людини, і надісланому у грудні 2024 року. У документі наводяться приклади, коли понад 90 журналістів стали жертвами фізичних атак, образ та інших форм насильства з боку правоохоронців під час висвітлення проєвропейських протестів.

Позиції країни в глобальних індексах свободи значно погіршилися. За даними Світового індексу свободи преси на 2025 рік, Грузія втратила 11 позицій, опинившись на 114-му місці, що відносить її до категорії "складних" країн у питанні свободи преси. Це різке зниження свідчить про зростання фізичного насильства щодо журналістів, ув'язнення працівників ЗМІ та посилення політичного контролю над державними мовниками.

РБК особливо акцентувала увагу на тривозі, пов'язаній з оновленим законодавством про "іноземний вплив", яке створює загрози для незалежних медіа, що фінансуються з-за кордону. У Звіті про свободу преси в Європі зазначається, що у 2024 році Грузія стала свідком найзначнішого зростання загроз для журналістів серед країн Ради Європи, з численними нападами на представників медіа під час проєвропейських акцій протесту. Інший звіт від DW Akademie підкреслює, що демократичні досягнення Грузії зупинилися, а умови для свободи ЗМІ значно погіршилися через політичну поляризацію, тиск з боку влади, небезпечні умови для журналістів та складну економічну ситуацію для незалежних медіа.

Крім того, у Звіті про демократію за 2025 рік, підготовленому Інститутом V-Dem, Грузія була віднесена до "електоральної автократії", посилаючись на значний відкат демократії з 2018 року, причому 2024 рік став "найбільшим однорічним спадом з моменту здобуття Грузією незалежності". У звіті підкреслюються порушення під час виборів, втручання Росії, упередженість ЗМІ на користь чинної партії, а також збільшення правових і фінансових бар'єрів для створення партій.

У звіті Amnesty International за минулий рік щодо Грузії було підкреслено, що правляча партія продовжує узурпувати владу та придушувати альтернативні думки. Зазначались також нові законодавчі зміни, які збільшують повноваження держави та поліції, водночас значно обмежуючи можливості для мирних протестів і ставлячи під загрозу розвиток громадянського суспільства.