Юридичний портал

Правозахисні організації оприлюднили доповідь щодо злочинів агресорів у Криму, скоєних проти мирних жителів, у 2025 році.

Кримська правозахисна організація оприлюднила результати збору інформації про порушення прав людини та міжнародні злочини, вчинені російськими військами протягом 2025 року на території анексованого Криму.

Результати документування Кримська правозахисна група оприлюднила в Укрінформі.

Автори звіту одразу звертають увагу на те, що чимдалі росіяни частіше використовують окупований Крим для розправи над мешканцями нових окупованих територій.

"На жаль, ті методи, які використовувалися в Криму до 2022 року, поширилися й на нові окуповані регіони, зокрема на Херсонщину та Запоріжжя. Тепер Крим перетворився на таку ж в'язницю для цивільних осіб, яких російські війська викрадають на цих територіях", - підкреслила Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи.

Станом на грудень 2025 року, КПГ підтвердила факт викрадення щонайменше 96 цивільних осіб з Херсонської та Запорізької областей, яких вивезли до Криму. Більшість з них перебувають або перебували в СІЗО №2 у Сімферополі. Згідно з даними КПГ, не менше 31 особи з цього списку залишаються у місцях позбавлення волі в Криму в статусі incommunicado, без будь-якого офіційного підтвердження від Російської Федерації.

"У всіх випадках викрадення та затримань, що були задокументовані КПГ в окупованих регіонах Херсонської та Запорізької областей, представники збройних сил Російської Федерації, Росгвардії та ФСБ вдавалися до tortur та інших форм жорстокого та нелюдського поводження, включаючи відмову у наданні необхідної медичної допомоги", - зазначається у звіті.

Не менше 340 українців утримуються в місцях позбавлення волі через переслідування, що мають політичний або релігійний характер. Окупаційна влада продовжує використовувати тактику створення фальшивих кримінальних справ за статтями, пов'язаними з "тероризмом" та "екстремізмом", а також за звинуваченнями у створенні незаконних збройних формувань, диверсіях, шпигунстві, "державній зраді" та незаконному зберіганні зброї або вибухових пристроїв.

"З початку 2024 року ми стали свідками тривожної тенденції, яка набрала обертів у 2025 році — це переслідування жінок з політичними цілями. Це стосується як мешканок Криму, так і жінок із захоплених територій Херсонщини та Запоріжжя", - підкреслила Скрипник.

Згідно з даними моніторингу КПГ, на території Криму та Російської Федерації перебувають не менше 64 жінок з Криму, а також з Херсонської та Запорізької областей. Протягом 2025 року було винесено рішення у політично вмотивованих справах, що стосуються щонайменше 13 жінок з Криму.

Станом на кінець грудня 2025 року, не менше 109 мешканців Криму виявилися позбавленими свободи у справах, пов'язаних з кримськими мусульманами.

За інформацією зі звіту, більшість обвинувачених у цих справах — кримські татари, яких звинувачують у зв'язках з ісламськими організаціями або у пропаганді діяльності організацій, що визнані терористичними чи екстремістськими в Росії, але не підпадають під такі визначення за українським законодавством. Розгляд справ відбувається з порушенням права на справедливий суд, а основними доказами є свідчення анонімних свідків (багато з яких є співробітниками ФСБ Росії), попередні показання свідків, які згодом стверджують, що давали їх під тиском, а також лінгвістичні експертизи записів обвинувачених мусульман. Докази, які представляє сторона захисту, зазвичай не беруться до уваги суддями.

Внаслідок "справ українських диверсантів і шпигунів" у в'язницях опинилися щонайменше 148 громадян України. Серед них є особи, затримані в Криму починаючи з 2014 року, а також не менше 45 людей, викрадених у Запорізькій або Херсонській областях після 24 лютого 2022 року і перевезених до слідчих ізоляторів Криму. У таких справах ФСБ РФ звинувачує затриманих у "підготовці диверсій, незаконному зберіганні зброї та шпигунстві".

"В цих справах виявлено використання заборонених методів розслідування, включаючи тортури для вибивання свідчень, порушення принципу презумпції невинуватості та розповсюдження відео "зізнань" ФСБ РФ через російські медіа", - зазначила Скрипник.

У звіті зазначено, що протягом 2025 року було зафіксовано щонайменше 27 вироків, винесених судами Російської Федерації та "судами" на тимчасово окупованих територіях України у справах, пов’язаних з "українськими диверсантами та шпигунами".

Протягом 2025 року КПГ зафіксувала щонайменше три випадки, пов'язані зі справою "Кримськотатарського добровольчого батальйону ім. Номана Челебіджихана". У рамках цієї справи були затримані як жителі Криму, так і мешканці окупованих територій Херсонської та Запорізької областей. Загалом більше 38 осіб, у тому числі українські громадяни, були позбавлені волі через дії російських військових на півдні України після 24 лютого 2022 року.

Переслідування "Свідків Єгови" продовжуються, незважаючи на те, що в 2017 році Верховний суд Російської Федерації визнав цю організацію екстремістською та заборонив її діяльність на всій території країни, включаючи Крим. Згідно з даними організації, щонайменше 33 представники "Свідків Єгови" з Криму стали жертвами кримінального переслідування. Протягом 2025 року було винесено вироки щодо не менше чотирьох віруючих.

У документі підкреслюється, що Україна постійно намагається повернути цивільних осіб, які стали жертвами збройної агресії з боку Росії, через механізм взаємних обмінів. Однак ця схема виявилася неефективною, оскільки російська сторона відмовляється звільняти українських цивільних громадян.

З 22 лютого 2022 року Україні вдалося визволити 6266 своїх громадян з російського полону. Однак серед них лише 403 особи є цивільними, що складає менше 7% від загальної кількості звільнених у рамках обмінів. У 2025 році в рамках цих обмінів повернулися всього двоє українців, які були затримані в Криму. 14 серпня до України повернулися 84 особи, з яких 33 були військовими, а 51 – цивільними.

Як зазначав Укрінформ, українські збройні сили знищили більше трьохсот військових злочинців, які походять із Криму і були виховані під впливом російської пропаганди.

Фото: Геннадій Мінченко / Укрінформ

Читайте також