Правозахисні організації закликали Міжнародний кримінальний суд розпочати розслідування стосовно масового вбивства українських військовополонених у Оленівці.

Як передає кореспондент Укрінформ, про це йшлося під час пресконференції за участю провідного експерта Регіонального центру прав людини Романа Мартиновського, виконавчої директорки Медійної ініціативи за права людини Тетяни Катриченко, голови ГО "Спільнота Оленівки" Олександра Мазура, а також представників 18 Департаменту Офісу генерального прокурора Романа Циба і Дмитра Марцина.

"10 грудня торік ми направили до Міжнародного кримінального суду повідомлення... Цей документ був підготовлений шістьма громадськими організаціями, з яких чотири представляли Україну, а дві - іноземні, зокрема з Франції та Нідерландів," - зазначив Мартиновський.

За його словами, у процесі підготовки цього повідомлення громадські організації брали свідчення в учасників тих подій, співпрацювали з Офісом генерального прокурора, а також використовували матеріали журналістських розслідувань. У підсумку вдалося по хвилинах відновити хронологію подій 28 липня і ранку 29 липня 2022 року.

Експерт Регіонального центру з прав людини зазначив, що аналіз, проведений правозахисниками, не виявив безпосередніх виконавців злочину, проте дозволив ідентифікувати відповідальних посадових осіб.

Мартиновський представив свою інтерпретацію подій, які, за думкою правозахисників, відбулися в Оленівці.

Зокрема, 16 травня 2022 року, коли з Азовсталі почали виходити українські військові, в колонію "Оленівка" прибув полковник Кирил Попов - перший заступник керівника Російської федеральної служби виконання покарань міста Москва.

Попова називають командувачем угруповання Федеральної служби виконання покарань РФ у так званій "ДНР". На території Донеччини він перебував протягом місяця, відвідував Оленівську колонію і зустрічався з так званим директором служби виконання покарань "ДНР" Юрієм Дорошенком.

У липні 2022 року керівництво виправної установи №120 в Оленівці розпочало термінове переобладнання своїх виробничих приміщень у приміщення для утримання військовополонених. Захисників Маріуполя перевели до нового бараку, хоча умови для проживання, зокрема спальні місця, були ще не підготовлені. Приблизно 200 українських військових потрапили до цього бараку 28 липня.

Увечері 28 липня на зборі полонених з'явився чоловік з позивним "Охотнік", чия особа досі залишається невідомою. Його присутність полонені асоціюють із посиленням тиску та жорстокими допитами. Полоненим було заборонено виходити з бараку, а охоронці залишили свої пости, внаслідок чого нагляд за бараком здійснював лише один черговий із числа військовополонених, що є незвичним для умов їхнього перебування в полоні.

Приблизно о 23-й годині того дня в'язні почули звуки, які нагадували постріли з "Градів", що знаходилися неподалік колонії. У той же час у бараці пролунали два вибухи один за одним.

"Згідно з інформацією, наданою більшістю ув'язнених, обстріли з установок "Град" не були випадковими і були спрямовані на маскування звуків вибухів, що відбувалися в той момент у бараці," - підкреслив Мартиновський.

За даними правозахисників, тип пошкоджень у бараці, а також травми, отримані жертвами теракту, вказують на використання термобаричних боєприпасів, подібних до "Джміль". Внаслідок вибуху в бараці виникла потужна пожежа, а температура в епіцентрі могла досягати 1500 градусів.

Унаслідок вибуху і пожежі загинули 53 полонених, з яких 9 померли за межами бараку від того, що їм не надали своєчасну медичну допомогу.

"Адміністрація колонії заборонила доступ карет швидкої допомоги на територію бригади. Вони не лише не забезпечили допомогу пораненим, але й заважали українським військовим медикам, які перебували в колонії, надавати підтримку постраждалим. Саме тому ми вважаємо, що значна кількість поранених загинула через відсутність медичної допомоги вже після теракту", - зазначив Мартиновський.

У день трагедії, що сталася під час теракту, відзначав свій 44-й день народження Кирило Попов, який є першим заступником керівника Російської федеральної служби виконання покарань у Москві та так званим куратором "Оленівки". Розслідувачі вважають цю обставину не випадковою.

Марциновський зазначив, що, відповідно до інформації правозахисників, винними у загибелі полонених є керівники та командири кількох підрозділів. Зокрема, це стосується Юрія Дорошенка, директора служби виконання покарань "ДНР", який ніс відповідальність за утримання українських військових у полоні.

Відповідальними особами з керівництва Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації є Аркадій Гостєв, Валерій Боярінєв, Рустам Степаненко та Кирило Попов.

До маніпуляцій із доказами на місці злочину залучені слідчі ФСБ Російської Федерації Олександр Бастрикін і Костянтин Корпусов.

Крім того, за цей теракт відповідає один із керівників російських збройних сил на Донецькому фронті Сергій Суровікін.

Як повідомляв Укрінформ, 29 липня 2024 Служба безпеки України повідомила про підозру у жорстокому поводженні з військовополоненими, поєднаному з умисним вбивством, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ексначальнику Оленівської колонії Сергію Євсюкову і його колишньому першому заступнику Дмитру Нейолову.

9 грудня 2024 року з’явилася інформація про те, що Євсюков був підірваний у Донецьку.