Правозахисні організації виступили з вимогою звільнити українських журналістів, які були незаконно затримані Росією, а також провести розслідування щодо вчинених проти них злочинів.

За даними ІМІ, у російській неволі перебувають щонайменше 27 журналістів і медійників з тимчасово окупованих територій, з них 17 -- журналісти з Криму.

Вісім медійних та громадських організацій звернулися до міжнародної спільноти з закликом посилити тиск на Росію для звільнення щонайменше 27 українських журналістів, які незаконно утримуються на тимчасово окупованих територіях та в самій Росії. Це питання порушується у спільній заяві, яка була опублікована на сайті Центру прав людини Zmina.

Заява була опублікована напередодні Міжнародного дня протидії безкарності за злочини, скоєні проти журналістів, що відзначається другого листопада.

Згідно з інформацією правозахисних організацій та Інституту масової інформації, станом на вересень, принаймні 27 журналістів і представників медіа, які опинилися в російському полоні, походять з тимчасово окупованих регіонів, серед яких 17 осіб є журналістами з Криму.

У заяві задокументовано випадки викрадень, катувань, незаконного утримання без суду та переслідування українських журналістів на окупованих територіях. Серед них, зокрема, -- Ірина Данилович, Сервер Мустафаєв, Амет Сулейманов, Анастасія Глуховська та Ірина Левченко.

Як зазначили автори заяви, журналісти є цивільними особами і підлягають захисту міжнародного гуманітарного права, якщо не беруть участі в бойових діях. Затримані представники медіа мають право на презумпцію невинуватості, захист, публічне проголошення вироку, а також на те, щоб їх не змушували свідчити проти себе чи визнавати свою провину.

"Незаконне ув'язнення, катування чи нелюдське поводження, умисне позбавлення права на справедливий і належний суд, а також незаконне переміщення цивільних з тимчасово окупованої території є тяжкими порушеннями IV Женевської конвенції. Описані дії з боку Російської Федерації мають ознаки воєнних злочинів і злочинів проти людяності", -- зазначили в заяві.

Активісти з правозахисних організацій закликали зафіксувати злочини, скоєні проти журналістів, забезпечити доступ незалежних спостерігачів до цих випадків та домагатися покарання для винних.

Зокрема, Уряд України просять:

* продовжити роботу зі звільнення всіх незаконно утримуваних, зокрема, журналістів, включити їх до списків на обмін і надавати пріоритет людям літнього віку, людям з інвалідністю та тим, хто має тяжкі захворювання, зокрема Ірині Левченко, Амету Сулейманову, Ірині Данилович, Серверу Мустафаєву, Вілену Темер'янову, Тимуру Ібрагімову та іншим;

* фіксувати та аналізувати випадки катувань, насильницьких зникнень, незаконних переміщень, порушень права на справедливий суд і інші злочини проти журналістів, зберігати свідчення звільнених з полону осіб та їхніх родичів, а також забезпечувати безпеку свідків;

* сприяти родинам ув'язнених у отриманні даних щодо їхнього місця перебування, підтримувати комунікацію з адвокатами та надавати юридичну і психологічну підтримку;

* забезпечити реабілітацію та реінтеграцію звільнених журналістів і посилити підтримку незалежних медіа з тимчасово окупованих територій.

Вони також звернулися до інших держав, інституцій ООН, ОБСЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, країн-учасниць Міжнародної Кримської платформи, Міжнародного Комітету Червоного Хреста та громадянського суспільства із закликом до невідкладних і скоординованих дій щодо звільнення незаконно утримуваних.

Зокрема, активісти у сфері прав людини звертаються з проханням:

* Здійснити підвищений політичний та дипломатичний тиск на Російську Федерацію з метою термінового звільнення всіх українських журналістів, які утримуються незаконно, а також вимагати встановлення та розкриття інформації про місцезнаходження і стан Анастасії Глуховської та Георгія Левченка.

* закликати Росію зупинити судові процеси над цивільними особами з тимчасово окупованих територій України на своїй території, а також припинити практику їх етапування до Росії. Вимагати термінового звільнення всіх, хто утримується без законних підстав та процесуальних прав.

* забезпечити регулярний доступ представників МКЧХ, моніторингових структур ООН та інших незалежних спостерігачів до місць утримання осіб і судових процесів, для перевірки умов утримання, стану здоров'я ув'язнених, а також забезпечити безперешкодний зв'язок ув'язнених з їхніми родинами та обраними адвокатами;

* сприяти УВКПЛ ООН, Незалежній міжнародній комісії ООН з розслідування щодо України, Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні, Робочій групі ООН зі свавільних затримань, Робочій групі ООН з насильницьких або недобровільних зникнень, профільним спецдоповідачам ООН, Представнику ОБСЄ з питань свободи медіа та іншим компетентним механізмам систематично документувати ці порушення, оновлювати дані про кожного журналіста й публічно оприлюднювати висновки в межах своїх мандатів;

* активізувати скоординовані дипломатичні та гуманітарні ініціативи щодо звільнення журналістів, зокрема через двосторонні зустрічі, міжнародні переговори та багатоаспектні формати.

забезпечити притягнення до відповідальності осіб, винних у правопорушеннях, зокрема через проведення розслідувань у рамках універсальної юрисдикції, якщо це передбачено законодавством;

* впроваджувати та посилювати індивідуальні санкції, включаючи обмеження на видачу віз та блокування активів, стосовно слідчих, прокурорів, суддів, працівників пенітенціарних установ та інших осіб, чия причетність до незаконного утримання, катувань, насильницьких зникнень або несправедливих судових розглядів щодо журналістів підтверджується надійно перевіреними даними;

* сприяти ініціативам, що забезпечують безпеку журналістів та незалежних медіа, які функціонують в окупованих регіонах або повідомляють про події в цих зонах.

Правозахисники підкреслили, що викрадення осіб, тривала ізоляція без пред’явлення звинувачень, примус до "зізнань" під тиском, закриті судові процеси в Росії та довгострокові вироки до 26 років позбавлення волі стали засобами репресій проти тих, хто намагається говорити правду про окупацію.

"Безкарність за такі злочини лише заохочує нові. Сьогодні потрібні не лише заяви солідарності, а й постійне документування, доступ до ув'язнених, реальні зусилля для їхнього звільнення та притягнення причетних до відповідальності", -- додали у заяві.

Заява була підписана такими організаціями: Центр прав людини Zmina, громадською організацією "Правозахисний центр "Дія"", Кримською правозахисною групою, ГО "Кримський процес", Громадською спілкою "Дім прав людини "Крим"", ГО "КРИМСОС", Інститутом масової інформації та Центром Громадянських Свобод.

Нагадаємо, що 28 жовтня відбулося засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, присвячене розслідуванню злочинів, вчинених Росією проти журналістів. На зустрічі обговорили ситуацію українських медійників, які наразі перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти. Учасники засідання звернули увагу на умови їхнього утримання, труднощі, пов'язані з поверненням, а також на розслідування злочинів проти журналістів і переслідування українських медійників за межами країни.

Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко повідомив, що в російському полоні перебувають 45 українських журналістів і медіактивістів, з яких 33 особи підтверджені в полоні, а семеро вважаються зниклими безвісти.

Водночас дані різних організацій відрізняються. ІМІ та міжнародна організація "Репортери без кордонів" повідомляють про 27 медійників, яких утримує Росія. Також є розбіжності щодо кількості звільнених журналістів: за даними Координаційного штабу, їх четверо, тоді як Національна поліція називає шістьох. ТСК звірить дані з різних джерел та остаточно підготує цифри для звіту.

Як зазначив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, на сьогоднішній день не існує єдиного механізму для репатріації українців, які опинилися в російському полоні. Проте, він відзначив, що в цьому напрямку спостерігаються позитивні зрушення та з'являються нові ініціативи щодо повернення цивільних осіб.