Правозахисні організації звертаються до парламенту з проханням не підтримувати два законопроєкти, що стосуються міжнародних злочинів.

Мова йде про законопроєкти №11538 та №11539, які були затверджені в першому читанні 5 грудня в якості основи.

Члени правозахисної коаліції "Україна. Пʼята ранку" та ініціативи "Трибунал для Путіна" виступають із закликом до Верховної Ради не підтримувати законопроєкти № 11538 та 11539. Ці документи передбачають створення окремого закону для регулювання розгляду міжнародних злочинів на національному рівні. Відповідна інформація міститься у спільній заяві обох організацій.

Йдеться про законопроєкти, які були ухвалені за основу в першому читанні 5 грудня 2024 року: "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини" (№ 11538) та "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини"" (№ 11539).

Правозахисники стверджують, що запропонований у законопроєктах метод регулювання розгляду міжнародних злочинів через окремий закон на національному рівні є необґрунтованим. Вони відзначають, що самі проєкти не враховують думку суддів, прокурорів, слідчих та представників громадянського суспільства, що в результаті може піддати під загрозу багато ефективних механізмів правосуддя.

Зокрема, у заяві зазначається, що ці законопроєкти негативно вплинуть на розслідування найсерйозніших злочинів в Україні. Вони призведуть до затримок у провадженнях, збільшать ймовірність помилок та процесуальних порушень. "Це означає, що вже й так перевантажена система правосуддя стане ще більш навантаженою, враховуючи постійне зростання кількості справ", – йдеться в документі.

Також правозахисники зазначають, що в разі ухвалення ці законопроєкти можуть бути визнані неконституційними, що означає, що їх реалізація не забезпечить автоматичного впровадження в стабільну практику правосуддя.

Автори звернення закликають народних депутатів утриматися від ухвалення законопроєктів та "відновити детальні обговорення, щоб визначити найкращий спосіб впровадження положень Римського статуту в українське законодавство".

Наводимо повний текст заяви:

5 грудня 2024 року Верховна Рада України ухвалила законопроєкти "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини" (№ 11538 від 02.09.2024) та "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини" (№ 11539 від 02.09.2024) за основу в першому читанні.

Ми, представники організацій, що займаються захистом прав людини і вже тривалий час працюємо на забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, скоєні в контексті збройної агресії проти України, вважаємо, що ухвалення законопроєктів № 11538 та № 11539 не лише не підтримує майбутні розслідування, але й підриває перспективи вже існуючих справ.

Пропонований у законопроєктах підхід регулювати розгляд міжнародних злочинів на національному рівні окремим законом є невиправданим, а самі проєкти не врахували позицію суддів, прокурорів та слідчих, а також громадянського суспільства і в реальності зведуть нанівець чимало ефективних процесів правосуддя.

Ми настійно звертаємося до народних депутатів України з проханням не підтримувати прийняття законопроєктів № 11538 та № 11539 з наступних причин.

1. Проєкти підірвуть розслідування найтяжчих злочинів в Україні. Провадження будуть гальмуватися, в них буде більше помилок та процесуальних порушень. Це означає, що вже перевантажена система правосуддя ставатиме ще більш перевантаженою, особливо з огляду на численні провадження, кількість яких зростає кожен день.

У разі ухвалення законопроєктів № 11538 та № 11539 слідчим, прокурорам та суддям потрібно буде застосовувати новий окремий закон до фактів, що мали місце після прийняття № 11538 та № 11539, а Кримінальний та Кримінальний процесуальний кодекси (КК / КПК) - до тих, що були раніше. Це два взаємовиключних підходи, які треба вчитись використовувати паралельно за відсутності практики застосування таких рішень. До того ж виникне проблема розслідування триваючих злочинів, де потрібно буде вишукувати момент, до якого розслідування відбувається за КК / КПК, а де - за новим законом.

Законопроєкти мають неясну термінологію, що іноді суперечить міжнародному праву, зокрема Римському статуту.

Деталізація міжнародних злочинів без ґрунтовного попереднього пропрацювання суті їхніх складів не допомагає краще розуміти суть порушення, а тільки створює більше простору для вільної інтерпретації в процесі застосування.

Зіткнемося з необхідністю подолання наслідків процесуальних невідповідностей, які можуть негативно вплинути на якість розгляду справ. Це призведе до виникнення нових ризиків у практиці та підвищить ймовірність процесуальних порушень. В подальшому такі порушення можуть бути використані захистом для оскарження рішень та затягування розгляду справ.

Детальний аналіз законопроєктів тут.

2. Якщо законопроєкти № 11538 та № 11539 будуть прийняті, існує ймовірність, що їх можуть оголосити неконституційними. Це свідчить про те, що їхнє впровадження не забезпечить автоматичного включення в систему правосуддя.

Основний закон України встановлює принцип верховенства права, зазначаючи, що закони формуються на основі Конституції України і повинні відповідати її положенням. Для ефективного впровадження цього принципу в життя необхідна юридична ясність, що передбачає стабільність у застосуванні правових норм та виключає можливість їх довільного тлумачення.

Відповідно до загальних засад Кримінального кодексу України, лише він розуміється під законодавством про кримінальну відповідальність, а будь-які прийняті зміни до нього мають включатись після набрання ними законної сили до цього нормативно-правового акта.

Таким чином, в Україні немає механізму для встановлення кримінальної відповідальності або її уточнення, окрім як через внесення відповідних змін до чинного Кримінального кодексу. Запровадження окремого закону, який функціонуватиме паралельно з Кримінальним кодексом і регулюватиме питання правосуддя щодо специфічних категорій злочинів, може викликати правову невизначеність, ускладнюючи роботу слідчих, прокурорів і суддів у застосуванні законодавчих норм.

Цю інформацію також підтверджує науково-експертний висновок Апарату Верховної Ради України, який, очевидно, не був взятий до уваги при обговоренні законопроєкту.

Сумніви щодо конституційності цього проєкту та його відповідності українським нормам можуть призвести до затримок у розвитку законодавства, яке регулює переслідування міжнародних злочинів, скоєних під час війни. Це, в свою чергу, змусить зосередитися не на покращенні законодавчих актів, а на боротьбі за збереження самого закону.

Існуючі проблеми з законопроєктами не можуть бути вирішені шляхом внесення правок між першим і другим читаннями, оскільки вони стосуються їхньої основи. Регламент парламенту забороняє настільки суттєві зміни в законопроєктах на цьому етапі. Крім того, автори законопроєктів № 11538 та № 11539 раніше не проявляли готовності до обговорення, тому малоймовірно, що вдасться досягти згоди щодо радикальних змін у залишений короткий термін для внесення правок до другого читання.

Усе це суперечить цілям, які перед собою ставить держава, а також високим очікуванням українського суспільства, більшість якого вважає, що пріоритетом має бути справедливе покарання, та вимагає, щоб процеси розпочинались і проводились якнайшвидше. Послаблення національної системи цими законопроєктами збільшить сумніви в її спроможності та демотивуватиме постраждалих звертатися до органів правопорядку по допомогу.

Ми звертаємося до народних депутатів України з проханням відмовитися від ухвалення законопроєкту № 11538 та супутнього № 11539, що були представлені 02.09.2024. Закликаємо до відновлення змістовних дискусій для того, щоб знайти найкращий варіант імплементації положень Римського статуту в українське законодавство.