Премію DW "За свободу слова" отримала Тамара Кінцурашвілі.

У понеділок, 7 липня, у місті Бонн відбулася щорічна міжнародна конференція Global Media Forum (GMF), організована німецькою медіа-компанією Deutsche Welle. Під час заходу була вручена традиційна премія DW "За свободу слова" (Freedom of Speech Award).

У 2025 році цю відзнаку отримала Тамар Кінцурашвілі з Грузії.

Коли у 1991 році Грузія проголосила незалежність, журналістка Кінцурашвілі вже знала, що в майбутньому буде активно боротися за демократію. "Перебуваючи у складі Радянського Союзу, ми не мали права голосу й були залежними від тоталітарної системи, - згадує вона в інтерв'ю DW. - Але в демократичній державі громадяни повинні контролювати владу, щоб зберегти нашу свободу. Медіа несуть особливу відповідальність за дотримання принципу поділу влади".

Сьогодні 55-річна Кінцурашвілі є виконавчою директоркою неурядового Фонду розвитку медіа, що працює в Тбілісі, та займається захистом прав і свобод людини, а також проводить семінари з фактчекінгу й боротьби з мовою ненависті.

Фонд опиняється перед зростаючими викликами на фоні того, що політичний режим у Грузії, згідно з оцінками багатьох аналітиків, стає все більш авторитарним.

DW Кінцурашвілі отримала нагороду "За свободу слова" за її невтомну працю на користь свободи преси. Ця відзнака присуджується журналістам і правозахисникам з 2015 року для підвищення обізнаності про питання свободи преси та тривожну ситуацію з правами людини в різних куточках світу.

Генеральний директор DW Петер Лімбурґ оголосив ім'я лауреатки, акцентуючи, що Кінцурашвілі удостоєна нагороди за її активну боротьбу з дезінформацією в Грузії.

"Зусилля Кінцурашвілі щодо боротьби з внутрішньою та міжнародною пропагандою мають величезне значення для забезпечення свободи преси, свободи слова та довіри до незалежних ЗМІ. Сьогодні Грузія опинилася на роздоріжжі: в парламенті відсутня активна опозиція, процес євроінтеграції зупинено, а також були прийняті авторитарні медіа-закони, які викликають асоціації з ситуацією в Росії", - підкреслив Лімбурґ.

Ознайомтеся також: Грузія перетворилася на авторитарний режим - звіт Європейського парламенту.

Кінцурашвілі відкрито говорить про те, що нині в Грузії відчуває більшу загрозу, ніж коли-небудь раніше: "Уряд щодня вигадує нові способи, щоб перешкодити нашій діяльності".

Правляча партія "Грузинська мрія", що перебуває при владі з 2012 року і часто вважається проросійською, ухвалила в парламенті законодавство під назвою "Про прозорість іноземного впливу". Цей закон набуде чинності в червні 2024 року. Згідно з його положеннями, грузинські некомерційні організації та медіа, які отримують понад 20% фінансової підтримки з-за кордону, будуть зобов'язані зареєструватися як представники іноземних інтересів. У разі незгоди їм загрожуватимуть штрафи. Опоненти вважають цей закон схожим на російський закон "про іноземних агентів".

У квітні парламент Грузії ухвалив у третьому читанні законопроєкт - переклад американського закону про іноземних агентів від 1938 року. Він охоплює не лише неурядові організації, онлайн-медіа й мовників, а вже й фізичних осіб.

Фонд розвитку медіа, очолюваний Кінцурашвілі, отримує фінансування виключно з-за меж країни. Незважаючи на це, він не погоджується зареєструватися як структура, що представляє інтереси іноземних держав. "Нове законодавство має на меті підрив довіри до нашої діяльності", - вважає Кінцурашвілі. - "Для прийняття обґрунтованих рішень необхідна надійна інформація. Це основа функціонування демократії".

Минулого року, протестуючи проти цього закону, тисячі грузин виходили на вулиці. Рішення уряду призупинити процес вступу до Європейського Союзу після критики з боку Брюсселя в листопаді 2023 року лише підлило олії у вогонь. Грузія отримала статус кандидата лише рік тому. Демонстрації проти авторитарного курсу влади тривають і досі. За даними опозиції, влада ще більше обмежила свободу слова й зібрань.

16 квітня парламент ухвалив поправки до закону "Про гранти", згідно з якими грузинські громадські організації та медіа, що отримують закордонні гранти, зобов'язані узгоджувати їх з урядом.

Тиск на Кінцурашвілі стає дедалі виразнішим. За її словами, невідомі в капюшонах неодноразово забруднювали вхід до офісу її організації, а її та її колег ображали, називаючи "псевдоліберальними фашистами". "Нам телефонували, навіть уночі, і висловлювали образи. Дзвінки отримувала навіть моя родина, чоловік і донька", - розповідає Кінцурашвілі.

Разом з іншими неурядовими громадськими організаціями Фонд розвитку медіа подав позов до Європейського суду з прав людини з вимогою скасування закону про іноземних агентів.

Народжена у 1970 році в Цхалтубо, Кінцурашвілі в юності пережила складні часи - після розпаду Радянського Союзу в Грузії вирувала громадянська війна. Регіони Абхазія та Південна Осетія проголосили себе "незалежними республіками". Однією з небагатьох країн, які визнали їх, стала Росія у 2008 році, пізніше розмістивши там свої війська.

У фінальні роки існування Радянського Союзу Кінцурашвілі здобувала освіту в галузі журналістики в Тбіліському державному університеті. Починаючи з 1994 року, вона працювала журналістом у "Дроні", що була першою незалежною газетою Грузії. Під час своєї кар'єри вона брала інтерв'ю у таких відомих політиків, як Едуард Шеварднадзе, який займав пост президента Грузії з 1995 по 2003 рік і раніше був міністром закордонних справ СРСР. Згодом вона очолила політичний відділ та стала заступницею головного редактора видання.

Проходила стажування в західних ЗМІ, зокрема в агентстві Reuters у Лондоні та газеті Deseret News у Солт-Лейк-Сіті. "Це навчило мене незалежній журналістиці - адже в Грузії у нас не було такого досвіду", - згадує Кінцурашвілі. У 2005-2008 роках вона була генеральною директоркою грузинської державної телерадіокомпанії "Громадське мовлення Грузії".

З 2014 року Кінцурашвілі повністю зосередила свої зусилля на захисті свободи преси та наданні доступу до достовірної інформації. "Спочатку факти перевіряти було не потрібно, адже медіа справлялися зі своїми обов’язками", - зазначає вона. - "Однак із розвитком нових технологій кожен може стати джерелом інформації, тому важливо вміти розрізняти правду та неправду. Контроль над інформацією є формою влади, і сьогодні уряди, авторитарні режими та корпорації намагаються впливати на громадську думку".

Більше 300 осіб вже стали учасниками семінарів Фонду розвитку медіа, присвячених свободі преси, боротьбі з дезінформацією та мовою ненависті. Ці заходи проводяться в рамках платформи Myth Detector, яка була заснована у 2017 році у співпраці з Академією DW.

Кінцурашвілі також є доценткою Державного університету Іллі Чавчавадзе в Тбілісі, де викладає етику ЗМІ та аналіз методів пропаганди.

Міжнародна підтримка, зокрема премія DW, зараз для Кінцурашвілі важлива як ніколи. Зараз вона бере участь у шестимісячній стипендіальній програмі у Франції, де регулярно зустрічається з правозахисниками з усього світу. "Премія DW дає нам відчуття, що ми не самі в боротьбі з цим репресивним урядом. І це сигнал, що наша робота важлива - для нашої країни, для кращої, демократичної Грузії".