Президент Латвії направив назад до Сейму законопроект, який передбачає вихід країни зі Стамбульської конвенції.
У понеділок президент Латвії Едгарс Рінкевичс оголосив про намір знову винести на розгляд Сейму законопроект про вихід країни зі Стамбульської конвенції, повідомляє Delfi.
Одночасно президент звернувся з проханням передати остаточне рішення щодо цього питання новому складу парламенту, вибори до якого заплановані на осінь 2026 року.
У своєму зверненні до спікерки Сейму Дайги Мієрінє президент зазначив, що після прийняття закону в фінальному читанні залишилися важливі питання, на які ще немає відповідей і які потребують глибшого дослідження.
"Безперечно, саме Сейм наділений правом приймати рішення щодо виходу Латвії з міжнародних угод. Однак викликає тривогу конфлікт між законодавчою та виконавчою гілками влади. Хоча парламент надав урядові значні повноваження, він не врахував його поглядів. У системі розподілу влади важливими є діалог і співпраця для досягнення державних цілей," – підкреслив Рінкевичс.
Президент підкреслив, що ратифікація та денонсація Конвенції в межах одного скликання парламенту створює суперечливий сигнал як для латвійського суспільства, так і для міжнародних партнерів країни. Така непослідовність, за його словами, підриває довіру до здатності Латвії сумлінно виконувати міжнародні зобов'язання.
"Латвія стане першою державою -- членом ЄС, яка вийде з міжнародного договору про права людини. Слід зважити, чи відповідає це принципу лояльного співробітництва, закріпленому в Договорі про ЄС, а також зобов'язанню держав-членів щиро та з повагою допомагати одне одному у досягненні цілей Союзу -- зокрема рівності жінок і чоловіків", -- наголосив президент.
Рінкевичс висловив своє незадоволення рішенням Сейму про вихід з Конвенції до завершення перехідного періоду, який був визначений у декларації парламенту, ухваленій 9 жовтня 2025 року, щодо запобігання насильству над жінками та в сім'ї. Цей документ накладав на уряд обов'язок розробити новий національний закон, що мав би замінити положення Стамбульської конвенції.
Однак, за словами президента, ухвалення закону про вихід уже зараз створює небезпечний правовий вакуум -- період, коли міжнародні норми втратять чинність, а національне законодавство ще не буде розроблене.
"Сейм може прийняти рішення про вихід із міжнародного угоди лише за умови належної підготовки. На жаль, ці підготовчі роботи не були проведені," - зазначив Рінкевичс.
Згідно з процедурою, якщо президент повертає закон на повторний розгляд, парламент без дебатів передає його разом із зауваженнями до комісії. Після цього документ розглядається за процедурою третього читання, але лише в межах висловлених президентом зауважень.
Якщо парламент не внесе жодних змін у закон під час повторного розгляду, президент вже не матиме можливості оскаржити його знову — це чітко зазначено в Конституції.
Ініціатором законопроєкту про вихід Латвії зі Стамбульської конвенції виступила опозиційна партія "Латвія на першому місці", її підтримали Національне об'єднання, "Об'єднаний список", "За стабільність!" та деякі депутати коаліційного Союзу зелених і селян (СЗК). Проти виступили партії "Нова Єдність" і "Прогресивні".
На минулому тижні парламент прийняв законодавство в пришвидшеному режимі, однак не отримав необхідні дві третини голосів для надання йому термінового статусу. Це дозволяє президенту повернути документ на повторний розгляд.
Противники виходу Латвії з Конвенції також розглядають інші юридичні кроки для зупинення або відтермінування набуття чинності закону -- зокрема, звернення до Конституційного суду або ініціювання референдуму.
У випадку остаточного виходу з конференції Латвія стане на бік Туреччини — країни, яка першою затвердила Стамбульську конвенцію, але пізніше відкликала свою підтримку, незважаючи на те, що саме Стамбул став її назвою.
