Прокурор подає клопотання про відвід судді Алєйнікова у справі колишньої керівниці МСЕК Миколаєва, на що суддя відреагував, назвавши це прохання безглуздим.
Прокурор Спеціалізованої прокуратури в оборонній сфері Південного регіону Михайло Лайс оголосив про свій намір відсторонити суддю Володимира Алєйнікова від розгляду справи, в якій обвинувачується колишня голова Миколаївської МСЕК Віра Бєлякова.
Заяву про відвід слухав суддя Сергій Медюк сьогодні, 9 квітня, повідомляє кореспондентка "МикВісті".
На засіданні присутня лише сторона обвинувачення, а представники Віри Беєялкової та її адвоката відсутні. Суддя надав слово Михайлу Лайсу, який виклав свої зауваження, акцентуючи на них у раніше поданому документі. Прокурор обґрунтував свій запит про відвід тим, що вважає, нібито суддя Алєйніков перевищив свої повноваження, а його дії викликають занепокоєння щодо об'єктивності.
У своїй промові представник обвинувачення також підкреслив, що суддя тривалий час не приступав до розгляду самої угоди, а зосереджувався на аналізі письмових доказів і допиті обвинуваченої. Лише після зауважень прокурора Алєйніков вирішив перейти до розгляду угоди, зазначив він.
Я прошу суд під час ухвалення рішення в нарадчій кімнаті звернути увагу на кілька важливих моментів. По-перше, після того як ухвала про визнання винуватості була передана на розгляд судді Алєйнікову, ми не дійшли до обговорення відповідної угоди. Головуючий у справі видав вказівку прочитати обвинувальний акт, оскільки його не було оголошено під час судового процесу. Водночас сторона обвинувачення намагалася перейти до розгляду угоди по суті. Проте головуючий не зупинив оголошення угоди щодо ведення запису, обмежившись лише оголошенням обвинувального акту. Після цього він формально перейшов до допиту обвинуваченої, а потім до вивчення письмових доказів, зазначаючи на засіданні, що питання добровільності укладення угоди не є цікавим для розгляду. В результаті було винесено ухвалу, яку я вважаю незаконною, зокрема, щодо необхідності після виходу з нарадчої кімнати перевірити добровільність укладення угоди, — висловив свою думку Михайло Лайс.
Михайло Лайс також акцентував увагу Сергія Медюка на тому, що суддя Володимир Алєйніков підкреслив важливість вивчення матеріалів досудового розслідування, які не обмежуються рамками судового процесу, зазначив прокурор.
У свою чергу суддя Сергій Медюк повідомив, що суд отримав письмові пояснення самого Володимира Алєйнікова. У ньому він заявляє про те, що дана заява прокурора є суспільно небезпечною, а доводи викладені у ній назвав абсурдними.
Вважаю, що подання цієї заяви є настільки суспільно небезпечним, що її не можна залишити без належної реакції. Не можу не зазначити, що аргументи, наведені прокурором у його клопотанні про відвід, є абсурдними, -- тут суддя зробив паузу, пояснюючи прокуророві, що читає текст так, як його написав Володимир Алєйніков. -- Також варто зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй практиці тлумачить обережність як неповоротність, тобто дотримання зобов’язань сторін. Прокурор стверджує, що інтереси всіх учасників цього кримінального провадження є взаємно вигідними. Однак, в умовах цього кримінального процесу його заяви про ймовірну мою упередженість на користь однієї сторони та шкоду для іншої суперечать здоровому глузду. Крім того, слід зазначити, що деякі з наведених у цій довідці відомостей є неправдивими. Так, абсолютно неправдиво стверджується, що суд призупинив проведення процесуальних дій і не перейшов до розгляду угоди, в той час як насправді суд за власною ініціативою фактично оголосив про початок судового розгляду.
Він також додав, що перед затвердженням угоди суд зобов'язаний перевірити низку обставин: чи відповідає вона вимогам закону, чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченої і чи не є ця кваліфікація надто м'якою або, навпаки, суворішою, ніж передбачено. Також суд має переконатися, що умови угоди не порушують права сторін чи інших осіб, укладена вона добровільно і без примусу. Окрім цього, перевіряється, чи можливо виконати взяті за угодою зобов'язання та чи існують фактичні підстави для визнання винуватості. При цьому, наголошуючи, що закон не обмежує суд у способах такої перевірки.
Окрім того, Володимир Алєйніков у своєму роз'ясненні зазначає, що вважає ці дії прокурора спробою затягнути процес, охарактеризувавши їх як "боротьбу за вигідний склад суду".
Суд замість виконання своїх прямих обов'язків, зосереджується на задоволенні інтересів окремих осіб, що, на мою думку, є абсолютно недопустимим. Це може серйозно підірвати довіру суспільства до державних інститутів.
У відповідь на пояснення судді прокурор сказав, що не бачить належних обґрунтувань у позиції Алєйнікова, а зацікавленість сторін в угоді -- є нормою, оскільки це і становить її суть: як сторона обвинувачення, так і сторона захисту зацікавлені в її укладенні.
Суддя Сергій Медюк вирушив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
У жовтні 2024 року з'явилися новини про обшуки у керівниці Миколаївської медико-соціальної експертної комісії. За словами правоохоронців, у виконуючої обов'язки головного лікаря Віри Бєлякової було виявлено більше 450 тисяч доларів. Окрім цього, у її сина знайшли паспорт громадянина Росії. Згодом видання "МикВісті" повідомило, що у справі щодо обшуків у Бєлякової жодного затримання або підозри поки що не було. Прокуратура лише звернулася до суду з проханням накласти арешт на вилучене майно з її помешкання.
При цьому в Офісі генеральної прокуратури журналістам "Слово і Діло" заявили, що обшуки у Бєлякової проводились не в рамках корупційного злочину, а за фактом перешкоджання законній діяльності ЗСУ (стаття 114-1 Кримінального кодексу України).
Зазначимо, що у березні 2024 року миколаївські правоохоронці викрили схему торгівлі фіктивними довідками про непридатність до військової служби за станом здоров'я. Серед пʼятьох затриманих тоді була заступниця Віри Бєлякової Миколаївського обласного центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) Світлана Білецька.
У травні 2025 року посадовицю було заарештовано рішенням Центрального районного суду.
Після інциденту з обшуками та зловживаннями з боку службовців різних державних установ, пов'язаних із процесом отримання інвалідності, президент Володимир Зеленський організував засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому підписав закон, що передбачає скасування медико-соціальних експертних комісій.