Революційний крок Кулбергса: Які перспективи відкриються після виборів у Латвії?

Електоральний парламентський цикл у Латвії -- чотири роки. Але вирішальними для результатів виборів третього жовтня стали останні чотири місяці.

У травні влучання українських дронів, збитих з курсу російськими засобами радіоелектронної боротьби, в пустий нафтовий резервуар виявило недоліки системи реагування й оповіщення. Міністром оборони тоді був представник ліволіберальної партії "Прогресивні" ("Про"). Прем'єрка з "Нової єдності", чільної партії правлячої коаліції, Евіка Сіліня без узгоджень із партнерами усунула міністра оборони і запропонувала натомість свого кандидата. "Прогресивні" заявили про вихід із коаліції, яка розпалась. Сіліня також подала у відставку.

Рекламное объявление

Изображение: LETA

Прем'єрка Латвії Евіка Сіліня.

Ознайомтеся з темою: Яким чином українські безпілотники вплинули на політичну ситуацію в Латвії.

У відповідь на урядову кризу в Латвії, Росія активізувала свій тиск на країну. Зазвичай Москва здійснює загрози державам Балтії більш-менш однаково, але цього разу агресивні заяви надходять з різних джерел, таких як Служба зовнішньої розвідки, Держдума та Рада безпеки ООН, і зосереджені виключно на Латвії. Тому зволікання з вирішенням кризи може мати серйозні наслідки.

До коаліції приєдналися правоцентристська партія "Об'єднаний список" та консервативне "Національне об'єднання". У складі попередньої коаліції залишився "Союз зелених та селян". Проте трьом цим партіям не вистачало голосів для формування більшості. Вони не бажали залучати до коаліції партії з неоднозначною позицією щодо Росії, тому звернулися до "Нової єдності". Щоб уникнути тривалого періоду безвладдя, "Єдність", маючи значну перевагу в голосах, погодилася стати молодшим партнером у новій коаліції.

На голову кабміну на ці кілька місяців висунули Андріса Кулберґса з "Об'єднаного списку". Вважалося, що до виборів він побуде проміжною, суто технічною фігурою. Вийшло навпаки.

Досліджуйте також: "Це не час для миру, але й не час для війни". Як Латвія підготовлюється до виборів в умовах загроз з Москви.

Изображение: EPA/UPG

Чоловік голосує на виборчій дільниці під час парламентських виборів до Сейму в Звейнієкціємсі, Латвія, 3 жовтня 2026 р

Трансформація "технічного прем'єра" у всенародно визнаного політика

Кулберґс, новий депутат від фракції "Об'єднаного списку", до свого політичного шляху займався бізнесом у сфері автомобілів. На посаді прем'єр-міністра він проявив себе з несподіваного боку. Його технократичний підхід, енергійність та рішучість в управлінні призвели до різкого зростання популярності як Кулберґса, так і його партії. Додався також ефект "свіжого обличчя".

Рекламное объявление

Важливим було й те, що в Сеймі Кулберґс був головою двох парламентських слідчих комісій: щодо шаленого подорожчання та затримок будівництва єврозалізниці Rail Baltica і щодо ревізії високих тарифів на опалення в Ризі. Цей досвід він розширив і масштабував. Мішенню для критики стала не так корупція, як невдалі менеджерські рішення. "Тимчасовий" прем'єр ефектно вказував на помилки чиновників, говорячи мовою цифр.

На фоні зростання зовнішніх загроз Кулберґс зосередив свої зусилля на реалізації раніше ухвалених заходів безпеки, які включали призов та підготовку новобранців, зміцнення східного кордону, підвищення рівня готовності до самозахисту, а також збільшення бюджету на безпеку, зокрема за рахунок залучення фінансових ресурсів з Європи.

Не менш значущим, ніж його вчинки, було те, яким чином він їх здійснював і представляв. Як новачок у сфері державного управління, новообраний прем'єр вразив усіх своїм вмінням вести політичні ігри. Його дії, коментарі та реакції виявилися вкрай своєчасними і різноманітними — від жорсткості (іноді навіть з вживанням лайливих слів) до щирої, простодушної усмішки.

Для виборців, розчарованих довгобудом і марнотратством, Кулберґс став уособленням прагматичного "кризового менеджера", який прийшов навести лад в Excel-файлах бюрократії та водночас посилити безпеку в умовах завжди небезпечного сусідства з Росією.

Ознайомтеся також з темою Північної загрози: чому Росія досліджує східний край НАТО.

Изображение: EPA/UPG

Передвиборчий плакат політичного альянсу "Об'єднаний список", що складається з регіоналістів і консерваторів-екологів, на якому представлені кандидати: Андріс Кулбергс (зліва), Едгарс Стелмахерс, Інгмарс Лігака, Ліга Менгельсоне та Гунтарс Вітолс. Рига, 3 вересня 2026 року.

Інші політичні сили латвійського проєвропейського напрямку.

Найзначніші електоральні втрати понесла партія "Нова єдність". Виборці вже були втомлені її діяльністю за два парламентські терміни, коли вона очолювала коаліцію. Додатково на неї вплинула активна критика її попередніх рішень. Звісно, для критики були обґрунтовані причини. Але варто пам’ятати, що роки були складними: пандемія COVID-19, агресія Росії проти України...

На кінець травня "Нова єдність" займала третю позицію в партійному рейтингу з показником 10,9%, трохи випереджаючи "Об'єднаний список". Проте на виборах 3 жовтня її результат склав 6,3%, тоді як "Об'єднаний список" здобув 35,3%. Для "Нової єдності" важливим досягненням стало те, що партія змогла потрапити до складу парламенту.

Позиції "Національного об'єднання" з травня майже не зазнали змін: партія отримала 8,9% голосів на виборах. Це свідчить про стабільність основного ядра націоналістів, яке традиційно забезпечує представництво партії в парламенті. На відміну від багатьох націонал-консервативних сил у Західній Європі, "Національне об'єднання" систематично виступає проти імперської політики Росії.

Рекламное объявление

Партія "Прогресивні" демонструє чітку підтримку українських та європейських цінностей. Її основа складається з ліволіберальних принципів, що передбачають уважне ставлення до гуманітарних питань і прав людини. Навесні "Про" займали друге місце з 14,4% підтримки, що зрівнювалося з лідером — популістською партією "Латвія", яка була на першій позиції. Однак під час виборів рівень їхньої підтримки знизився до 7,9%.

Читайте такожДо 90-річчя Яніса Стрейча: латвійський класик про Україну, Голодомор і розчарування в російських режисерах

Популярність "Союзу зелених і селян" зазнала ще одного різкого падіння — з 7,9% до 4,3%. В результаті, партія вперше за тривалий час не змогла потрапити до парламенту. Це в значній мірі викликано тим, що її виборці перейшли до "Об'єднаного списку", який поділяє схожі ідеологічні погляди.

Изображение: LETA

Агітаційний плакат "Союз зелених і сільських жителів" Латвії.

"Латвія займала першу позицію, але тепер перебуває на другій."

До травневого електорального перевороту партія "Латвія на першому місці" під керівництвом Айварса Шлесерса стабільно утримувала лідерство у рейтингах підтримки. У контексті економічних скандалів та даних, які свідчать про відставання від Естонії та Литви, Шлесерс майстерно використовував імідж позаідеологічного "ефективного управлінця". Він позиціонував себе як противник російської агресії, але водночас виступав за прагматичні відносини з Москвою. Поки ця партія залишалася на вершині, експерти обговорювали можливі зміни в політичній стратегії Шлесерса, аналізуючи, чи можливо включити його в проєвропейську та проукраїнську коаліцію, або ж доведеться формувати ширшу коаліцію, щоб запобігти приходу популістів до влади.

З травня по жовтень індекс популярності партії "Латвія на першому місці" знизився на два пункти, що дало можливість Шлесерсу залишитися на другій позиції в рейтингу (тепер у Латвії жартують про можливе перейменування партії). Шлесерс намагався переконати Кулберґса, запевняючи, що їхня спільна коаліція була б оптимальним варіантом, який забезпечив би комфортну більшість у Сеймі (58 голосів) та можливість реалізувати швидкі та ефективні економічні реформи. Проте, атмосфера русофілії, що супроводжує партію "Латвія на першому місці", заважає "Об'єднаному списку" погодитися на таку співпрацю. Це питання обговорювали як Кулберґс, так і його однодумці.

"Об'єднаний список" здобув першість практично в усіх куточках Латвії, за винятком шести муніципалітетів у східній частині Латгалії, де перемогу святкувала "Латвія на першому місці". Враховуючи рекордно низький рівень явки виборців — 51,8% в країні та 47,2% у Латгалії, це викликає певні занепокоєння.

Читайте такожДиверсії, саботаж і шантаж: чи готова Європа протистояти Росії і підтримувати Україну

Проросійська "Стабільність" перетекла в "Суверенну владу"

Однак "Латвія на першому місці" не є найвідомішою проросійською політичною силою в Латвії. Більшість виборців, які підтримують Росію, віддали свої голоси блоку "Суверенна влада / Об'єднання младолатишів", що є євроскептичним популістським об'єднанням під керівництвом Юлії Степаненко. Прихильники проекту Олексія Рослікова "Стабільність", який раніше мав одинадцять мандатів у попередньому складі Сейму, приєдналися до "Суверенної влади".

Изображение: rus.lsm.lv

Юлія Степаненко може бути представлена як Юлія, що носить прізвище Степаненко.

Рекламное объявление

На відміну від надто очевидної орієнтації "Стабільності" на Москву, Степаненко намагається вибудовувати більш солідну консервативну євоскептичну політсилу. Їй допомагають молодші партнери -- "Младолатиші". Це слово варто було би писати в подвійних лапках, адже це приклад паразитування на історії. Справжні младолатиші у другій половині дев'ятнадцятого століття були ініціаторами латвійської Атмоди -- національного пробудження.

Степаненко мала свій передвиборний скандал: з'ясувалося, що її батько Сергій Федотов, який мешкає в Росії, мав будівельний підряд на виготовлення "зубів дракона" для російської армії. Електорат "Суверенної влади" це, здається, не відлякало.

Ознайомтеся також: Конфлікт на межі. Острів у Балтійському морі.

Щодо "Стабільності", то після того як Рослікова піддали кримінальному переслідуванню і він втік до Білорусі, шанси партії на успіх зникли. У Білорусі Росліков зробив ще один ризикований крок: напередодні виборів залучив до агітації колишнього українського політика Євгенія Мураєва, який втік за кордон після початку повномасштабного вторгнення. В Україні цей проросійський діяч перебуває під слідством, його підозрюють у державній зраді. Для цього не зовсім вдалого шоу Росліков і Мураєв навіть одягли однакові смугасті костюми. У відеозверненні Росліков стверджує, що вони з Мураєвим виступають за "мир між нашими країнами", хоча, здається, Україна і Латвія ніколи не були в стані війни.

Не допомогло: рейтинги "Стабільності" впали ще нижче, її результат на виборах -- 1,997%. Лише 0,003%, тобто кількадесят голосів, не вистачило партії, щоб отримати державне фінансування до наступних виборів.

Изображение: EPA/UPG

Представники виборчої комісії проводять сортування бюлетенів на виборчій дільниці під час виборів до 15-го складу латвійського парламенту (Сейму), які відбуваються в Ризі 3 жовтня 2026 року.

Коаліція: варіантів мало, але посперечатись є про що

У понеділок і вівторок президент Едґарс Рінкевичс провів переговори з представниками шести політичних партій і, як і очікувалося, доручив Кулберґсу розробити нову коаліцію. Президент висловив сподівання, що уряд буде сформовано до Дня незалежності (18 листопада), щоб мати можливість затвердити бюджет на наступний рік до Різдва. Обговорення бюджету обіцяють бути напруженими, адже необхідно уникнути дефіциту.

Півтора місяці на коаліціаду -- нормальний термін. Кулберґс сказав, що хотів би створити уряд якнайшвидше, хоча уточнив, що дев'ять днів, за які зібрали кабінет у травні -- все ж надто швидко: "Тоді ми пішли на компроміси як щодо партнерів,так і щодо позицій. Цього разу не буде потреби йти на такі компроміси, ми зможемо зосередитися не на швидкості, а на якості".

Першими на порядку денному консультацій виступають "Національне об'єднання" та "Нова єдність". Об'єднавшись, ці три партії можуть здобути 58 мандатів, що свідчить про можливість швидкого формування коаліції. Проте прем'єр, чий статус підтверджений виборами, прагне отримати чіткіше уявлення про стратегію міністрів, яких висунуть його коаліційні партнери. Ще не визначено, як буде розподілено чотирнадцять міністерських портфелів і посаду спікера парламенту. Якщо розподіл буде пропорційним, то співвідношення партій може скласти приблизно 10+3+2. "Національне об'єднання", імовірно, зацікавлене в отриманні міністерств внутрішніх справ, культури та освіти, тоді як "Нова єдність" може претендувати на оборону та закордонні справи. Проте чи погодиться на це "Об'єднаний список"? Партія Кулберґса вже висловила бажання взяти на себе міністерство закордонних справ. Сам Кулберґс також зазначав, що прагне скоротити кількість міністерств з чотирнадцяти до одинадцяти. Наразі невідомо, чи вдасться реалізувати це вже найближчим часом, чи це залишиться на майбутнє.

Изображение: EPA/UPG

Прем'єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс виступає під час відкриття Конференції з питань відновлення України 2026 року в Гданську, 25 червня 2026 року.

Можливо, "Об'єднаному списку" знадобиться надати своїм партнерам непропорційно більше посад для зміцнення спільної відповідальності, але це має відбуватися в рамках чітко визначених зобов'язань щодо узгоджених реформ.

Рекламное объявление

Окрім найбільш ймовірного сценарію, існує небагато інших можливостей для формування коаліції. Це може бути крихка більшість "Об'єднаного списку" та націоналістів з 51 мандатом з 100, або ж уряд меншості, який повинен буде активно шукати підтримку для кожного окремого законопроєкту.

Також, теоретично, "Прогресивні" залишаються в резерві. В умовах тривоги у травні 2026 року Кулберґс прагнув створити якомога ширшу коаліцію та намагався залучити цю партію, але "Національне об'єднання" завадило цьому, поставивши бар'єр перед ідеологічним супротивником. Ситуація повториться і тепер. Проте наявність альтернативи — партії "Прогресивні" з такою ж кількістю мандатів — може стати вагомим аргументом під час складних переговорів.

Читайте такожВійна на порозі. Стратегічні цілі Росії та роль Балтії в них

Можливості для досягнення успіху та виклики нового виборчого періоду.

Незалежно від того, яка коаліція утвориться в Латвії, Україні важливо, аби вона діяла ефективно. 32 голоси з ста — це значна частка Сейму, що належить партіям "Латвія на першому місці" та "Суверенній владі". У разі виникнення економічних чи політичних криз, невдоволення виборців може зростати, що, в свою чергу, підвищить підтримку популістських та несистемних політичних сил.

Крім того, не можна ігнорувати вплив та тиск з боку Росії. Після травневого зростання недружніх заяв щодо Латвії, Росія переключила свою увагу на Німеччину, де вересневі вибори в землях виявилися успішними для проросійських партій. Москва продовжуватиме розглядати європейські вибори як шахівницю, на якій вона може "здійснювати свої маневри", подібно до гри в Чапаєва...

У Кулберґса та його політичної сили існують певні внутрішні виклики. Вже з назви "Об'єднаний список" можна зрозуміти, що він складається з кількох партій, партійних об'єднань та кандидатів, які не представляють жодної партії. Наразі популярність та вплив цього списку в Сеймі зросли, тому важливо, щоб партія не розпалася на суперницькі "групи впливу".

Не менш значущим є фактор сподівань громадян на фоні складної глобальної та регіональної ситуації. У таких умовах реалізувати обіцяні реформи стає справжнім викликом. Спортсмени зазвичай зазначають, що досягти чемпіонства простіше, ніж утримати його. Однак іноді це все ж вдається.