Путін шокував світ своїми діями, Макрон призначив нового прем'єра, а в Грузії настав критичний етап – основні політичні події вихідних.
Тиждень закінчився на фоні інтенсивних миротворчих ініціатив та посилення агресивних дій з боку держави-агресора проти України. Які політичні інтриги можуть розвиватися найближчими днями, прогнозує Gazeta.ua.
Після масованої атаки 13 грудня по об'єктах енергетичної інфраструктури України у Кремлі залякують наступним ударом. Кажуть, це може бути "Орєшнік". У п'ятницю Путін провів нараду з членами Радбезу. Серед них колишній президент Дмитро Медведєв, який, до слова, повернувся з Китаю. Кремль майже не коментував цю поїздку чи її результати.
За даними Financial Times, росіяни нібито можуть вдарити по Україні "Орєшніком" 14 або 15 грудня. Їхнє джерело стверждує, що йдеться, передовсім, про психологічний вплив, адже на ситуацію на полі бою обстріл не вплине.
Посольство США раніше повідомляло про можливе використання гіперзвукової ракети "Орєшнік" проти України у листопаді, хоча дати не співпали. Пізніше стало відомо, що Кремль інформував американську сторону про це лише за півгодини до фактичного запуску. Наразі ж попередження надійшло через засоби масової інформації, що знижує його ймовірність. Більш тривожним є підписання Путіним закону, який дозволяє державним органам частково приховувати інформацію про свою діяльність в умовах воєнного стану.
У понеділок, 16 грудня у країні може бути оголошено надзвичайний стан. Таке рішення ухвалив парламент після того, як режим НС в енергетиці з 9 грудня запровадила так звана Придністровська молдавська республіка (ПМР). Причина: можливе припинення транзиту газу через українську ГТС у зв'язку із завершенням 1 січня 2025 року договору української сторони з російським "Газпромом" про газовий транзит.
Тематика "мороку й холоду" в Європі залишатиметься актуальною принаймні протягом наступного тижня. Згідно з непідтвердженими джерелами, російська сторона негативно реагує на заяви уряду Молдови, що стосуються відмови від визнання боргу перед "Газпромом". Крім того, можлива ескалація тиску з боку Росії у зв'язку з очікуваним ухваленням нового пакету санкцій Європейським Союзом 16 грудня. Водночас, ввечері 13 грудня Румунія оголосила про ініціативу створення плану підтримки Молдови на випадок енергетичної кризи.
Державний секретар США Ентоні Блінкен у рамках свого турне на Схід, яке охоплює Йорданію, Туреччину та Ірак, провів переговори з королем Абдаллою II, президентом Реджепом Таїпом Ердоганом і прем'єр-міністром Іраку щодо ситуації в Сирії. У суботу, 14 грудня, уряд Йорданії організує спеціальну зустріч міністрів закордонних справ арабських країн та Туреччини, на яку також запрошено Блінкена. Під час візитів до цих трьох держав держсекретар США підкреслив прихильність Вашингтона до боротьби з ІДІЛ, а також до підтримки стабільності та дотримання прав людини в перехідному уряді Сирії. Блінкен також акцентував увагу на важливості продовження стратегічного партнерства з цими країнами.
Візити відбувалися на фоні незвичних заяв Кремля про налагодження контактів із політичним керівництвом угруповання "Хайт-Тахрір аш-Шам" (ХТШ), яке прийшло на зміну режиму президента Башара Асада. За неофіційними даними, йшлося про російські військові бази, які Москва прагне зберегти. Як повідомляє Bloomberg, учасники переговорів наближаються до досягнення угоди. Російська сторона активізувала пропагандистську кампанію, зосереджену на сирійській дівчинці Іман Алі, яка у 2019 році відвідала РФ і з тих пір регулярно звертається до Путіна з листами, в яких висловлює свою прихильність до Росії.
Натомість в Афганістані для Росії почав псуватися клімат. Неприємним сюрпризом стала загибель у теракті міністра Талібану у справах біженців. Кремль заявив, що не допустить відродження ІДІЛ і має намір сприяти Талібану у боротьбі з цією структурою. Чи йдеться про відправку військового контингенту - невідомо. Але ясно, що вбивство є наслідком ворожнечі між еміром Талібану Хайбатуллою Ахундзаде і міністром внутрішніх справ Сіраджуддіном Хаккані.
Тож Ентоні Блінкен у суботу може укласти щось на кшталт джентльменської угоди по Сирії. Головна проблема для нього, схоже, Туреччина, чий президент наголосив на превентивних заходах турецьких військових проти різноманітних екстремістських організацій на сирійській території, хоча територіальну цілісність Туреччини на словах підтримує. Для арабських країн важливими є бойові дії ЦАХАЛу проти ХАМАСу у Секторі Гази. Якщо сторони домовляться - це буде ситуаційна угода.
Після відсторонення міністра юстиції в межах розслідування можливої держзради і спроби держперевороту президент Юн Сок Йоль перейшов у контрнаступ. У новому зверненні 12 грудня до народу він пояснив спробу запровадити воєнний стан тим, що опозиція паралізувала діяльність уряду. Юн Сок Йоль також заявив, що не збирається відмовлятися від посади президента. У відповідь опозиція 13 грудня подала нове звернення до парламенту про імпічмент президента. Голосуватися воно буде 14 грудня.
Політична ситуація в Південній Кореї обіцяє бути напруженою та непередбачуваною. Лідер правлячої партії Хан Дон Хун спочатку висловив підтримку імпічменту, але минулої суботи змінив свою думку у парламенті, що призвело до недостатньої кількості голосів для прийняття цього проекту. У разі оголошення імпічменту, обов'язки президента перейдуть до прем'єр-міністра країни.
14 грудня в Грузії партія "Грузинська мрія" організує президентські вибори. Голосування відбудеться через Колегію виборників в парламенті, де більшість складають члени цієї ж партії. Поточна президентка Саломе Зурабішвілі закликала ігнорувати це голосування, вважаючи його нелегітимним, так само як і парламентські вибори. У протестах, які дещо зменшили свою активність, взяла участь делегація депутатів з Європейського парламенту. 13 грудня парламент Грузії позбавив Зурабішвілі державної охорони та ухвалив закони, що ускладнюють протестну діяльність: ліцензування продажу піротехнічних засобів та заборону на закриття обличчя під час акцій протесту.
Вихідні можуть бути досить спекотними для Грузії. "Грузинська мрія" не змогла налагодити зв'язок з оточенням Трампа, на кого партія покладає свої сподівання. Тим часом, контакти президента Франції Емманюеля Макрона з Бідзіною Іванішвілі, реальним керівником партії, не призвели до конкретних результатів. У Саломе Зурабішвілі та опозиції з'являється можливість змінити хід подій на свою користь. Для цього необхідно зірвати засідання парламенту або заблокувати його роботу. Враховуючи заклики до протестів, активність вийде на вулицю. Проте, прогнозувати результат важко. Якщо буде обрана нова президентка чи президент, їх легітимність може бути під питанням. В той же час, Європарламент вже висловлює критику щодо змін у Виборчому кодексі, що стосуються місцевих виборів 2025 року. Це свідчить про те, що вибори президента, швидше за все, все ж таки відбудуться.
У п'ятницю, 13 грудня, Емманюель Макрон нарешті оголосив ім'я нового прем'єра. Ним став Франсуа Байру, центрист і надійний партнер президента, який очолює партію "Демократичний рух" — частину коаліції "Разом". Байру, як і його попередник, має значний досвід у політиці: йому 73 роки, і він має міцні зв'язки з французькими політичними діячами, оскільки частково розділяє їхні ідеї. Ліві в парламенті вже попередили, що якщо прем'єр спробує використати свої конституційні повноваження для проходження держбюджету без голосування, він може зазнати долі Барньє. Тому Байру доведеться працювати над продовженням бюджету на 2024 рік. Хоча переговори щодо нового бюджету можуть бути складними, президент Макрон сподівається на їх успішний результат.
"Шлях буде тривалим", - прокоментував Байру, говорячи про свої відносини з парламентом на новій посаді. Ситуація ускладнюється тим, що більшість лівих парламенту висловила свою незгоду з прем'єром, а інвестори виявляють занепокоєння через нестабільність державного бюджету. Вибір Макрона нового голови уряду демонструє його прагнення до обережності. Президенту необхідно витримати до липня 2025 року, коли стане можливим проведення нових дострокових парламентських виборів. Таким чином, для Байру головним завданням є збереження стабільності. Тож наразі не слід очікувати від нього різких заяв чи активних дій.
