Засідання ради без їхньої трансляції: чи є це обґрунтованим рішенням?
У вересні 2022 року депутати Верховної Ради проголосували за заборону транслювати засідання парламенту на час воєнного стану в Україні. В пояснювальній записці до проголосованої тоді постанови зазначалося, що це потрібно "в інтересах національної безпеки та з метою забезпечення заходів безпеки Верховної Ради".
Через майже три роки депутати знову зіткнулися з вимогою поновити трансляцію. Близько ста українських медіа, правозахисних, антикорупційних та інших громадських організацій об'єдналися, щоб підписати звернення до керівництва Верховної Ради з проханням відновити онлайн-трансляцію пленарних засідань на телеканалі "Рада" та забезпечити своєчасну публікацію порядків денних. Вони наголошують на важливості трансляції засідання парламенту, під час якого планується обговорення законопроєкту, що має на меті відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Цю тему планується розглянути 31 липня.
"Ці рішення мають фундаментальне значення для антикорупційної реформи, міжнародної довіри до України та європейської інтеграції. Саме тому суспільство повинно мати змогу в режимі реального часу бачити, як голосують народні депутати та яку позицію озвучують публічно", - йдеться в заяві. Підписанти зауважують, що прозорість ухвалення рішень - "основа довіри парламенту", а його закритість "лише підсилює підозри щодо залаштункових домовленостей і дискредитує інституції".
"Лідерка руху 'Чесно' Віта Думанська зазначає, що деякі обмеження, які були введені для роботи Ради в 2022 році, мали своє виправдання. Однак, на її думку, ми вже чотири роки перебуваємо в цих умовах, і механізми безпеки, які парламент запровадив для власного захисту, втрачають свою ефективність."
За словами Думанської, деякі депутати використовують свої смартфони для прямих трансляцій засідань парламенту в соціальних мережах. Проте, інформація, що подається у такому форматі, має суб'єктивний характер і політичні упередження. "Декілька народних обранців отримують політичні вигоди та формують свою медійну впізнаваність на основі монополізованих даних з сесійної зали. Тому необхідно відновити офіційні трансляції, і зараз настав найвідповідніший момент для цього, адже ця закритість завдає значної шкоди суспільству, що стало очевидним під час голосування за законопроєкт, який обмежив незалежність НАБУ та САП," - зазначає вона.
Крім того, що відсутні трансляції засідань та погоджувальних комітетів, депутати також значно обмежили можливості для зворотного зв'язку з виборцями. Це підтверджує дослідження руху "Чесно", яке аналізує, яким чином народні депутати взаємодіють з громадянами під час повномасштабної війни. Згідно з даними цього дослідження, деякі депутати досі не створили належних умов для комунікації з виборцями: їхні офіційні електронні пошти переповнені, що заважає надходженню листів від громадян, або вони просто не функціонують. Деякі народні обранці навіть ігнорують звернення або видаляють їх.
"Ми вирішили дослідити, як депутати реагують на запити громадян, які надсилають через офіційні електронні адреси, вказані в їх профілях. Тому ми надіслали всім народним обранцям листи з проханням поділитися інформацією про звернення, які вони отримали від громадян у 2024 році, оформлені відповідно до законодавчих норм. З 401 депутата лише 110 надали нам відповіді, тоді як 276 народних обранців, що становить 61,5%, взагалі не відреагували на наш запит", - зазначає Софія Лазарова, аналітикиня парламентського руху "Чесно".
В основному, народні обранці взаємодіють зі своїми виборцями через соціальні мережі, як зазначається в дослідженні. Проте, ця комунікація здебільшого має односторонній характер. Політики діляться прямими ефірами з сесійних засідань, інформують про свою роботу в парламенті, а також про зареєстровані законопроєкти. Крім того, вони публікують записи своїх виступів і іноді розповідають про особисті моменти свого життя.
"Громадськість повинна бути обізнана про діяльність парламенту. TikTok, YouTube, Telegram — це лише додаткові канали комунікації. Проте основним джерелом інформації про роботу парламенту мають залишатися офіційні сайти Верховної Ради та незалежні медіа", — підкреслює Віта Думанська.
Дивіться також: Насправді без монобільшості: як "Слуга народу" тепер приймає рішення у парламенті.
Однак існує й інша проблема. Представники медіа все ще стикаються з обмеженим доступом до Верховної Ради. Незважаючи на те, що у травні 2024 року голова Ради Руслан Стефанчук підписав розпорядження, яке дозволяє журналістам відвідувати парламент, а на початку 2025 року депутати ухвалили рішення про допуск медіа та громадськості до засідань парламентських комітетів, повноцінна робота журналістів у Раді залишається проблематичною. "Це не можна назвати повноцінним відновленням доступу, оскільки немає жодного сенсу в таких умовах. Журналісти фактично позбавлені можливості працювати безпосередньо в парламенті: лише кілька допущених осіб спостерігають за засіданнями Ради з окремої закритої кімнати, а не з прес-ложі. Якщо вже було відібрано 30 перевірених журналістів, настав час надати їм можливість виконувати свої обов'язки в повній мірі," - зазначила Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ), у коментарі для DW.
За її словами, у суспільстві спостерігається зростання недовіри та неповаги до парламенту, що є серйозною проблемою в умовах війни. Романюк також зазначає, що закритість парламенту сприяє поширенню дезінформації. "Через віддаленість депутатів від реальної ситуації, вони відчувають певну безпеку, розслабляються і забувають про те, що Україна є парламентсько-президентською республікою, і на них покладається велика відповідальність та необхідність звітувати перед суспільством," - підкреслює виконавча директорка ІМІ. Вона додає, що нині громадськість отримує інформацію про діяльність парламенту з "спотвореним ракурсом" через соціальні мережі окремих народних депутатів або ж з офіційного сайту Верховної Ради, де стенограми засідань та прийняті документи публікуються з великим запізненням.
Для відновлення довіри до Верховної Ради 32 депутати ініціювали створення міжфракційного об'єднання "Відкритий парламент України". "Наразі ми працюємо над змінами до постанови, що стосується інформування громадськості про діяльність Верховної Ради в умовах воєнного стану. Ми змінюємо підходи, щоб усі засідання за замовчуванням проводилися відкрито, а для організації закритих засідань знадобиться окреме рішення Верховної Ради", - зазначив у коментарі для DW народний депутат від фракції "Голос", голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
За його словами, зараз ситуація протилежна - всі засідання по замовчуванню закриті, і лише в окремих випадках парламентський телеканал "Рада" після погодження з керівником апарату Верховної Ради вирішує, транслювати їх чи ні. Також він виступає за те, аби голосування за законопроєкти, які мають повернути незалежність НАБУ та САП, відбувалося під пильним суспільним контролем. "Згідно з постановою про особливості інформування про роботу Верховної Ради під час воєнного стану, закритість не є обов'язковою, а залежить від вибору. Телеканал "Рада", як це не дивно, може як проводити трансляції, так і не проводити їх. Тому для трансляції засідання у четвер достатньо рішення керівництва каналу "Рада", погодженого з керівником апарату. Жодних додаткових рішень Ради не потрібно", - сказав Юрчишин. Він наголосив, що міжфракційне об'єднання "Відкритий парламент України" через "м'яку силу" домагатиметься прозорості та відкритості у роботи парламенту.
