Відповідь Європейського центрального банку та нові деталі, пов'язані з подією за участю інкасаторів "Ощадбанку" (Олександр Крамаренко)

Після пресконференції "Ощадбанку" про інцидент із захопленням інкасаторського конвою в Угорщині та виступу голови Європейського центробанку Кристін Лагард, ситуація стала значно яснішою. Тепер стало відомо про приховані фактори, що впливають на цю подію.

Якщо стисло: складається враження, що передвиборча кампанія в Угорщині потребувала якихось зовнішніх ворогів - ними виявилась Україна та гроші українського банку.

Але й цього замало - жорстку антиукраїнську кампанію підхопили й росіяни, які скористались нагодою підважити українські позиції у ЄС. Голова ЄЦБ Крістін Лагард, як і голова НБУ Андрій Пишний, вважає, що дії Будапешту створюють загрозу європейській фінансовій інфраструктурі - не більше і не менше.

Однак перед тим, як перейти до опису інциденту на об'їзній дорозі Будапешта, слід звернути увагу на події, які відбулися до захоплення транспорту з цінностями "Ощаду", а також на те, що сталося після цього.

Зміст попередніх серій

З березня 2022 року українські банки не можуть імпортувати готівкову валюту в Україну повітряним шляхом. Тому фінансові установи, що здійснюють завезення валюти у готівковій формі, змушені використовувати автомобільний транспорт.

Крім "Ощадбанку", всі інші роблять це не напряму, а отримують валютну готівку прямо на кордоні України. А от "Ощад" має ліцензію на перевезення територією ЄС - тому може возити валюту беспосередньо від австрійського банку Raiffeisen з Відня.

Готівкову валюту в Україні почали імпортувати вітчизняні банки з початку 90-х років. Вони здійснюють безготівкові перекази в доларах або євро своїм закордонним партнерам, отримуючи натомість готівку. Ці кошти надходять до кас українських банків, де клієнти можуть їх придбати. Цікаво, що перший матеріал про імпорт готівкової валюти мені довелося редагувати на початку 2000-х у журналі "Бізнес", який вже не виходить на ринку.

В Україні зберігається постійний дефіцит готівкових коштів. Наприклад, у 2025 році загальна сума валютних покупок населення перевищила продажі банкам на $6,8 млрд. Усі ці мільярди були легально ввезені в країну через вітчизняні банки.

Зокрема, "Ощад" доправив в Україну приблизно $1,9 млрд та 1 млрд євро за 2025 рік. Це випливає з цифр, що оприлюднені головою правління "Ощадбанку" Юрієм Каціоном 24 березня.

По-перше, через каси "Ощадбанку" було продано населенню на $929 млн та 305 млн євро більше готівкової валюти, ніж куплено. По-друге, "Ощад" завозив валюту ще й на замовлення інших 39 вітчизняних банків у 2025 році: приблизно $1000 млн та 800 млн євро.

Якщо порахувати середній за тиждень темп ввезення валюти, то в "Ощадбанку" виходило у 2025 році приблизно по $37 млн та по 19 млн євро на тиждень. Це дуже близько до тих сум, що були захоплені 5 березня у його інкасаторських автівках, - $40 млн та 35 млн євро.

Операції із ввезення готівки потребують певного часу. Тому НБУ у моменти пікового попиту на готівкову валюту вдається до обміну безготівкової валюти на готівкову для вітчизняних банків.

Через те, що "Ощадбанк", як один з найбільших операторів по імпорту готівкової валюти, був змушений з 7 березня припинити ці операції, а також через те, що в першій половині березня були коливання курсу гривні, НБУ почав продавати вітчизняним банкам готівкову валюту за безготівкову із своїх запасів: з 8 по 25 березня, згідно із його даними, продали $243,1 млн та 141 млн євро. НБУ, за його повідомленням, був готовий і більше продати, але банки запросили саме такі суми.

Що приховано за завісою.

25 березня у статті "ECB warns Hungary's seizure of Ukraine cash risks euro credibility" британська Financial Times процитувала голову Європейського Центрального Банку Крістін Лагард, яка висловила стурбованість щодо ситуації з конфіскацією Будапештом грошових коштів та банківського золота, що мали бути передані Україні.

Зокрема, Європейський центральний банк висловив попередження, що конфіскація Угорщиною готівки, що транспортується з Австрії до України, може поставити під загрозу довіру до євро. Це питання є вкрай серйозним.

Лагард також зазначила, що Національний банк України сам ініціював обговорення цього інциденту з Європейським центральним банком відразу після його виникнення - голова НБУ Андрій Пишний надіслав лист, в якому розповів про ці обставини.

"Переконаний, що подібні інциденти можуть мати негативні наслідки не лише для фінансової стабільності України, підважуючи зусилля партнерів, спрямовані на її підтримку. Такі грубі порушення прав людини та усталених практик міжнародного співробітництва у банківській сфері формують додаткові репутаційні ризики для розвитку єдиного ринку в ЄС та можуть ускладнити реалізацію планів посилення євро", - йдеться у листі Пишного до Лагард, який був відправлений невдовзі після інциденту.

Крістін Лагард, голова Європейського центрального банку, у коментарі через прес-секретаря для Financial Times зазначила, що вона "поділяє думку Національного банку України та наголосила на ризиках, які ця ситуація несе для міжнародного статусу євро".

У загальному контексті, висловлювання Лагард відкривають нові можливості для конспірологічних теорій, які почали з’являтися відразу після подій. Важливо врахувати, що Європейський центральний банк є ключовим регулятором у єврозоні — він контролює діяльність центральних банків країн регіону, а також, в певній мірі, великих фінансових установ. Це означає, що ЄЦБ має безпосередній доступ до конфіденційної інформації і водночас поділяє думку Національного банку України щодо даного інциденту.

Варто додати, що для ЄЦБ це ще й особистий виклик з боку Будапешту та його проросійського лідера. FT зазначає, що для ЄЦБ цей епізод торкається чутливого питання: довіра до євро як глобальної валюти залежить також від безперебійного функціонування фінансової інфраструктури та правової певності в усіх державах-членах. Тому увага до інциденту буде триматись на більш ніж високому рівні.

У Києві, здається, активно готуються до цього заздалегідь: під час прес-конференції 24 березня Юрій Каціон оголосив, що "Ощадбанк" залучив міжнародних аудиторів для аналізу правильності процедур, пов’язаних з імпортом готівкової валюти.

Першопочатковим ініціатором залучення міжнародних аудиторів виступив Національний банк України, що було зроблено, аби у європейських партнерів не виникало жодних сумнівів щодо законності операцій, які піддалися тиску з боку угорських силових структур.

"... ініціюємо проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між усіма сторонами, задіяними в рамках перевезення коштів і цінностей. Його проведе міжнародна компанія. Окремо повідомимо, хто саме це буде", - оголосив Андрій Пишний у пості на Facebook ще 8 березня, одразу після інциденту.

Невдовзі після цього, очільник НБУ у своєму зверненні до голови ЄЦБ підтвердив цю думку: "Національний банк України, виконуючи свої регуляторні функції, а також АТ 'Ощадбанк', відкриті до повної прозорості та готові до співпраці з уповноваженими європейськими установами для всебічного розслідування усіх деталей цього випадку".

На сьогодні, аналізуючи тональність публікацій в європейських ЗМІ, можна дійти висновку, що інцидент сприймається там як частина передвиборчої кампанії в Угорщині. Дії Віктора Орбана викликають відверте занепокоєння, оскільки вони підривають амбітні плани ЄС та ЄЦБ щодо зміцнення позицій євро у світовій фінансовій системі, як у ролі резервної валюти, так і як інструменту для проведення розрахунків.