Референдум та його вплив на регіони (Ольга Гергелюк)
Редакція Цензор.НЕТ не завжди розділяє думки авторів. За вміст, представлений у розділі "Блоги", відповідальність покладається на самих авторів.
Згідно з інформацією західних медіа та висловлюваннями Зеленського, питання територіальних спірів є одним з найбільш складних аспектів мирних переговорів.
За інформацією видання Axios, Сполучені Штати "працюють над створенням нових концепцій для вирішення цієї проблеми".
Телеканал CNN інформує, що у Вашингтоні розглядають можливості для обходу конституційних "червоних ліній" України, особливо в контексті питань, пов'язаних із вступом до НАТО та спірними територіями.
Схоже, серед "нових ідей" у команди Трампа з'явилася "вільна економічна зона" на неокупованій частині Донеччини.
Відповідно до бачення Сполучених Штатів, як зазначив Зеленський, Україні слід залишити свої власні території, в той час як Росія не повинна їх захоплювати. Проте, хто відповідатиме за управління цією зоною, наразі залишається незрозумілим.
І раптово, немов грім у безхмарному небі, лунає оголошення Гаранта про проведення референдуму:
"Вирішення цього питання щодо територій залежить від волі українського народу. Це може бути реалізовано через вибори або референдум, проте важливо, щоб була чітка позиція українців."
Отже, коли на горизонті з'явилися надзвичайно складні виклики та, можливо, шляхи їх вирішення, настав час згадати про народ, думки якого залишалися поза увагою протягом останніх чотирьох років.
Протягом чотирьох років громадяни змушені були ігнорувати численні вчинки влади, адже йшла війна, а це означало, що "не час для критики".
Протягом чотирьох років не було потреби звертатися за порадою, ставити запитання чи вести діалог із громадськістю, адже повна влада дає змогу діяти без обмежень.
І раптом згадалося, що джерелом і носієм влади в Україні є... народ.
Все це виглядає як намір спихнути відповідальність. Що як мінімум нечесно, як максимум - підло, коли раніше не питали, не радились, не вели діалог.
Втім, варто додати, що тема референдуму не є абсолютно новою. Тиждень тому міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль припустив, що, можливо, Україні знадобиться плебісцит, на якому вирішуватиметься - приймати ті чи інші "болісні" поступки для припинення війни або ж ні.
Заява Вадефуля вказує на те, що подібні думки обговорюються також і серед європейських партнерів України. Можливо, ці теми піднімалися під час зустрічей Зеленського з європейськими керівниками під час його недавньої подорожі до Лондона, Брюсселя та Риму.
Однак, безумовно, важко уявити можливість проведення референдуму (стосовно будь-яких питань, а не лише територіальних) у даний момент. Так само і з виборами.
Окреме питання, чи не є заклики/агітація/проведення плебісциту щодо питання територій під забороною? Нехай відповідь на це дають знавці юриспруденції.
На завершення, дозвольте трохи іронії. Складається враження, що під час чергової "мозкової атаки" у пошуках тих самих "свіжих ідей" Віткофф і Кушнер випадково натрапили на анкету від Зеленського 2020 року, в якій одним із запитань було: "Чи виступаєте ви за створення вільної економічної зони на Донбасі?"
Серед позитивних моментів цієї ситуації українці отримали невеликий промінь надії на те, що відбувається за закритими дверима перемовин, де в таємниці обговорюється майбутнє України.
