Репресії на захоплених землях та повторення катастрофи MH-17: що висвітлюють міжнародні медіа.

Російська система протиповітряної оборони знищила цивільний літак з Азербайджану в небі над Чечнею, але деякі пасажири змогли вижити. Москва намагається спростувати ці звинувачення, повідомляють міжнародні новинні агентства цього тижня.

ЗМІ відзначають, що ця ситуація викликає асоціації з катастрофою рейсу МН-17, який був збитий російськими військами над Донбасом у 2014 році.

Цього тижня західні медіа висвітлювали жахливі реалії життя під російською окупацією та опублікували репортаж з передньої лінії бойових дій.

Gazeta.ua ознайомилася з інформацією, поданою західними засобами масової інформації.

НАТО закликає розслідувати катастрофу літака "Азербайджанських авіаліній", у результаті якої в середу загинуло 38 людей. Російська ППО відповідальна за катастрофу.

Літак моделі Embraer E190 здійснював рейс з Баку до Грозного, столиці Чечні, коли пасажири почули потужний вибух. Внаслідок цього повітряне судно різко змінило курс і зазнало катастрофи неподалік казахстанського міста Актау, відхилившись на сотні кілометрів від первісного маршруту. У результаті трагедії вдалося вижити 29 людям.

"Наші думки і молитви з сім'ями й жертвами рейсу. Бажаємо постраждалим швидшого одужання і вимагаємо повного розслідування", - заявила речниця НАТО Фара Дахлаллах.

Офіційне пояснення російського авіанагляду - літак перенаправили в Актау після того, як він збив зграю птахів. Але ця версія викликає скептицизм, бо на зображеннях фюзеляжу видно, що він пробитий осколками.

Згідно з інформацією, що надійшла від медіа, зокрема російської Meduza, Reuters та азербайджанського Calibre, літак був знищений російською системою ППО в зоні, де протягом останніх кількох тижнів Москва активно перехоплює українські безпілотники.

За інформацією, наданою азербайджанськими офіційними особами, видання Calibre повідомляє, що літаку було відмовлено у дозволі на посадку в трьох аеропортах Росії, незважаючи на поданий терміновий запит. Натомість йому було вказано курсувати через Каспійське море.

Найбільш імовірною версією є те, що Росія збила літак, помилково прийнявши його за український безпілотник. Цю версію підтримують повідомлення про одночасну атаку дронів на Грозний. Секретар Ради безпеки Чечні Хамзат Кадиров, який є племінником керівника регіону Рамзана Кадирова, розмістив у Instagram пост, в якому стверджував, що атаку дронів вдалося успішно відобразити, але згодом видалив його.

Андрій Коваленко, керівник відділу протидії дезінформації в українському РНБО, зазначає, що Росія повинна була закрити повітряний простір над Грозним, але цього не сталося.

"Росіяни пошкодили літак і направили його до Казахстану, щоб уникнути аварійної посадки в Грозному й не дати можливість врятувати життя людей. Відтак, це все про Росію," - зазначає Коваленко.

Якщо буде підтверджено, що літак був помилково збитий російськими силами, це означатиме повторення трагедії Malaysia Airlines у 2014 році, коли над Донбасом в Україні російська ракета знищила літак, забравши життя 298 осіб. Нідерландський суд заочно виніс вирок, визнавши російських агентів винними у цьому злочині.

Кілька тижнів тому російська влада повернула в Україну тіло Євгена Матвєєва - мера міста Дніпрорудного, окупованого Росією. Його схопили після повномасштабного вторгнення в лютому 2022-го. Росіяни не дали жодних пояснень смерті Матвєєва. У вересні в полоні померла Вікторія Рощина - українська журналістка, яка відважно писала про ситуацію на контрольованих РФ територіях. Їй було лише 27.

Чим більше затягується агресивна війна Путіна, тим менше уваги привертають подібні історії в новинах. Ми часто чуємо про наступ російських військ на сході України, але значно рідше дізнаємося про те, що відбувається з населенням на окупованих територіях.

Якщо за порадою Заходу Україна погодиться на припинення вогню в 2025-му, то безжальні репресії і русифікація триватимуть на 20% української території, яка залишиться в руках Росії.

Зростаюча втома від війни та бажання деяких західних урядів припинити бойові дії, можуть дозволити Путіну зберегти де-факто, хоча й не де-юре, контроль над завоюваннями.

Судячи з дій Росії за останні три роки, чи довше у випадку з Кримом - окуповані території спіткає та ж доля, що західну Україну і країни Балтії, захоплені Сталіним у Другій світовій війні та включені до складу СРСР.

Точну інформацію про окуповані території зараз отримати важко, але можливо. Одним з авторитетних джерел є Управління верховного комісара ООН з прав людини. У жовтні Мар'яна Кацарова, спецдоповідач по Росії, заявила: "Сотні українських затриманих, зокрема цивільних і військовополонених, примусово переміщують на окупованих Росією територіях чи депортують до РФ, де їх утримують без зв'язку з зовнішнім світом, піддають тортурам для отримання інформації чи як покарання".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спадок Джо Байдена - нерішуча підтримка України, що призвела до конфлікту виснаження.

Існують підтверджені факти про військові злочини та порушення прав людини, які зафіксували українські неурядові організації та медіа-розслідувачі. Трагічні новини надходять і з Росії. У листопаді військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок двом російським військовим, засудивши їх до довічного ув'язнення за вбивство сім'ї з дев'яти осіб, серед яких були і двоє дітей, в окупованому місті Волноваха.

Ще один зафіксований злочин – це захоплення та вивезення українських дітей до Російської Федерації. Президент Путін ухвалив указ, що спрощує процедуру отримання російського громадянства для цих дітей. Ці акти викрадення призвели до того, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна та Марії Львової-Бєлової, яка помилково титулована як уповноважена з прав дитини в Росії.

Згідно з інформацією, опублікованою на українському ресурсі "Діти війни", близько 20 тисяч дітей зазнали депортації або були змушені залишити свої домівки.

Державне санкціоноване викрадення дітей відображає основну мету російської політики на окупованих територіях — систематичне знищення української ідентичності. Один із способів досягнення цієї мети полягає в захопленні житла громадян та унеможливленні їхнього повернення, якщо вони не отримають російські паспорти. Інший метод — оголошення будівель безхазяйними та їх заселення російськими громадянами. Третій шлях — русифікація освітньої системи та використання російського інтернет-цензору "Роскомнадзор" для блокування незалежних українських сайтів.

Не так багато окупованих регіонів зазнали такої жорстокої русифікації, як Крим. Кримськотатарська меншина стала жертвою особливої жорстокості. На початку століття на півострові проживало близько 250 тисяч кримців, але після анексії 2014 року приблизно 20 тисяч з них покинули Крим, переїхавши на материкову частину України. Ще 10 тисяч осіб вирішили виїхати після вторгнення 2022 року, щоб уникнути призову до російської армії.

У недавно опублікованій книзі про кримських татар британський учений Дональд Рейфілд описує дії Росії з 2014-го як "останній етап етнічного геноциду".

Це останній етап, оскільки в 1944-му Сталін депортував усе кримськотатарське населення з батьківщини - багато кримців повернулися у 1980-1990-х. Десятки тисяч загинули на шляху до Середньої Азії та Сибіру. Подібних жахів зазнали тоді теж поляки, балти та інші меншини.

Спогади про ці злочини роз'яснюють, чому багато людей у Центральній та Східній Європі, включаючи українців, відчувають глибоку неприязнь до ідеї залишити Путіну контроль над територіями, які були захоплені з 2022 року. Вони усвідомлюють, які жахи Росія вчинила в минулому, що відбувається зараз, і які дії можуть бути в майбутньому.

Схоже, ми наближаємося до можливого миру, але якщо це відбудеться, відповідальність за наслідки залишиться на наших плечах надовго.

Різдвяні святкування на українському фронті почалися, як годиться, у старому сараї, на соломі. Солдати зібралися в ряд, коли капелан бригади, підполковник Микола Багіров, почав співати молитви, створюючи атмосферу, схожу на вертеп. Решту дня він присвятив виконанню традиційних українських колядок. Його слухачі, хоча й виявляли вдячність за намагання внести святковий настрій, все ж здавалися менш схвильованими.

"Гарного настрою немає. Ніхто не відчуває, що кінець близько. Моральний дух падає все нижче, стає все гірше", - каже заступник командира батальйону 33-ї механізованої бригади ЗСУ Кирило.

Цей святковий період є третім для України після початку російської агресії, і обіцянки новообраного президента Дональда Трампа щодо проведення переговорів викликають чимало питань. Трамп закликає європейські нації підвищити рівень підтримки Києва, натякаючи на можливе скорочення безпекової допомоги з боку США, які залишаються головним донором України.

Він не розкриває деталей, як планує змусити Володимира Путіна сісти за стіл переговорів, а українська та російська делегації не зустрічалися з перших місяців війни. У минулі роки лідери в Києві зобов'язувалися боротися, доки окупаційні російські війська не будуть розгромлені та витіснені з української землі.

Відповідаючи на запитання про можливе припинення вогню у 2025-му, солдати кажуть, що вони були раді б цьому, але скептичні. Багато хто висловлює сумнів, що Путін погодиться на мир, доки російські війська досягають успіхів і зберігають наступальну ініціативу. У мирній угоді Москва, ймовірно, отримає захоплену нею територію - понад 20% України.

Володимир Зеленський недавно заявив, що активні бойові дії можуть припинитися в 2025-му, а потім Київ працюватиме над дипломатичним поверненням окупованих земель. Деякі військові заявили, що бояться, що США припинять підтримку критично важливою зброєю, якщо Київ не погодиться на територіальні поступки. Інші визнали, що втрачають землю і зараз, продовжуючи воювати.

"Мене турбує можливість, що нас залишать. Що допомога та постачання від партнерів можуть зупинитися. Якщо це станеться, не буде звідки отримувати боєприпаси," - зізнається 26-річний військовий Олександр.

ОЗНАЙОМТЕСЬ І З ЦИМ: Взаємини між Києвом і Москвою та статистика СЗЧ: що повідомляють міжнародні медіа.

Однак, більшість українських військових зазначають, що нестача особового складу є настільки ж важливою проблемою, як і забезпечення їх необхідною зброєю. Як стверджують військові, деякі специфічні ролі, такі як водій бронетранспортера, зосереджені в одній людині на батальйон, що ускладнює логістичне забезпечення для безпечного перевезення військовослужбовців до та з окопів.

Святкування Різдва 25 грудня стало новою традицією для багатьох українців, які до минулого року відзначали його 7 січня, згідно з звичаями Східної Православної Церкви. Перехід на 25 грудня є ще одним кроком у напрямку зближення з західними країнами. На початку цього дня в усій країні відбувся потужний ракетний обстріл енергетичних об'єктів з боку Росії, що призвело до масових відключень електрики.

"Різдво повинно бути періодом спокою, проте в Україні відбулися жорстокі напади саме в цей день. Світ уважно спостерігає за тим, як розвиваються події з обох боків. США, як ніколи раніше, прагнуть досягти миру в цьому регіоні", - зазначив спеціальний представник Трампа з питань конфлікту в Україні Кіт Келлог.