Вирішення Європейського Суду з прав людини стане корисним для тих громадян, які вже звернулися до Суду зі своїми скаргами, - зазначила уповноважена.

Вирок Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у важливій справі, пов'язаній зі скаргами України та Нідерландів, може стати важливим орієнтиром для розгляду вже поданих індивідуальних скарг, зазначила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

Під час онлайн-брифінгу в середу, присвяченого результатам справи ЄСПЛ "Україна та Нідерланди проти Росії", Сокоренко уточнила, що наразі Європейський суд з прав людини може розглядати лише ті індивідуальні позови, які вже були подані. Нові індивідуальні скарги більше не підпадають під юрисдикцію ЄСПЛ, тому подання нових позовів на даний момент не має сенсу.

Вона зазначила, що Європейський суд з прав людини розпочне розгляд індивідуальних справ, які тимчасово призупинили до ухвалення рішення у справі "Україна та Нідерланди проти Російської Федерації".

"Чи можливе подання індивідуальних позовів? Перш за все, після 16 вересня 2022 року, враховуючи процедурне рішення про призупинення дії Конвенції з охорони прав людини стосовно РФ, внаслідок її виключення з Ради Європи через повномасштабну агресію проти України, Європейський суд з прав людини більше не має можливості розглядати та враховувати відповідні скарги. Проте це не означає, що порушення прав, які відчувають наші громадяни, зникли. Водночас, механізм Європейського суду після 16 вересня став недоступним", - зазначила вона.

Сокоренко підкреслила, що це рішення Європейського суду з прав людини "є значною підтримкою для наших громадян, які вже подали свої скарги до цього суду".

"Від 2014 року Європейський суд отримав значну кількість індивідуальних скарг від наших громадян, яка становить близько 7 тисяч. Для більш ефективного розгляду цих скарг Європейський суд вирішив на певний період призупинити їхнє розгляд, щоб зосередитися на міждержавному позові, оскільки він є більш комплексним і має глобальний характер," - зазначила вона.

"Тепер, після ухвалення цього рішення, Європейський суд перейде до розгляду індивідуальних справ, які протягом певного часу залишалися на паузі," - зазначила уповноважена особа.

В цілому, коментуючи рішення Європейського суду з прав людини, вона підкреслила, що суд звернув увагу на те, що ця справа охоплює чотири значні провадження. "Це наші скарги, подані Україною ще в 2014 році стосовно порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. ЄСПЛ підкреслив, що збройна агресія розпочалася з Криму. Спершу Росія анексувала Крим, а потім її агресія поширилася на східні регіони".

Також, як вказала Сокоренко, позов включав заяву України від 2014 року щодо викрадення дітей-сиріт з окупованих територій і переміщення на територію РФ. Третій позов, за її словами, від Нідерландів щодо збиття літака рейсу MH-17. Четвертий позов стосується повномасштабного вторгнення. "В межах цього позову ми доводили Європейському суду, що ті порушення прав людини, які відчуває України з 2014 року, лише інтенсифікувалися і збільшилися у своїх масштабах під час повномасштабного вторгнення", - наголосила уповноважена.

Таким чином, як пояснила Сокоренко, ЕСПЛ встановив, що його юрисдикція поширюється на всі випадки порушень з боку РФ до моменту, коли Конвенція перестала діяти для РФ - 16 вересня 2022 року. "Але Європейський суд вказав, що це не означає, що після цієї дати не було порушень", - додала вона.

Європейський суд зазначив, що внаслідок військових дій відбулися порушення статей 2 та 3 Конвенції, а також статті 1 Першого Протоколу в період з весни 2014 року до вересня 2022 року, тобто до останнього дня, коли Конвенція про захист основоположних прав діяла для Російської Федерації. Суд підкреслив, що отримав переконливі докази, які спростовують безпідставні твердження Росії про те, що вона ніколи не здійснювала напади на мирних жителів і цивільну інфраструктуру, - зазначила уповноважена.

Окрім цього, згідно з її висловлюваннями, Європейський суд з прав людини визнав, що Російська Федерація порушила права громадян у містах, що опинилися в облозі під час масштабного військового конфлікту - зокрема, в Маріуполі, Ізюмі та Чернігові.

Згідно з інформацією, наданою Сокоренко, Європейський суд визнав, що на територіях України, які перебували під окупацією з весни 2014 року, мали місце позасудові страти як серед цивільного населення, так і серед військових. Крім того, ЄСПЛ підтвердив факти тортур, здійснених над цивільними особами та військовополоненими, а також випадки незаконних затримань і порушень заборони на примусову працю.