Рішення Європейського суду з прав людини стосовно Росії: політичний знак або щось більше?
Справу "Україна проти Нідерландів і Росії", що розглядалася Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), експерти в галузі міжнародного права вважають однією з найзначніших і найбільш складних у всій історії суду. Вона об'єднала чотири міждержавні скарги, які були подані в період з 2014 по 2022 рік. Цей процес включав численні процедурні етапи, слухання, а також складну доказову базу, що містила десятки тисяч документів, наданих сторонами, які зацікавлені у справі.
Всі чотири скарги, які були включені до справи, стосуються порушень прав людини, скоєних Росією під час війни з Україною. Перші дві скарги, подані Україною в 2014 році, акцентували на порушеннях прав людини в окупованому Донбасі. Третя скарга, подана Нідерландами, звинувачувала РФ у трагедії з авіалайнером Boeing рейсу MH17. Останню скаргу, що стосується порушень прав людини з боку Росії, Україна подала у 2022 році, відразу після початку масштабного вторгнення.
Читайте також: ЄСПЛ: РФ винна у кричущих порушеннях прав людини в Україні
9 липня Європейський Суд з прав людини одностайно визнав Російську Федерацію відповідальною за численні порушення прав людини, які мали місце на захоплених українських територіях з 2014 року. Суд підкреслив, що ці порушення мають масовий і системний характер, а також вказав на причетність Росії до трагедії рейсу MH17. У своєму рішенні суд зазначив, що Росія повинна терміново звільнити всіх затриманих осіб, які були позбавлені волі до 16 вересня 2022 року на окупованих територіях України, а також розпочати міжнародну співпрацю для ідентифікації та повернення всіх незаконно вивезених українських дітей.
У березні 2022 року Росію виключили з Ради Європи через її агресію проти України, а з 16 вересня того ж року вона перестала бути учасником Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Хоча згідно з положеннями ЄКПЛ, Росія несе відповідальність за порушення прав людини, скоєні до вказаної дати, у Москві заявили, що не визнають рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) за заявами України та Нідерландів, а також не планують їх виконувати. "Ми не маємо наміру виконувати ці рішення, вважаємо їх недійсними", - повідомив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков.
Яка ж тоді є значимість рішення Європейського суду з прав людини у справі "Україна та Нідерланди проти Росії", і як це рішення може сприяти досягненню справедливості для всіх, хто постраждав від порушень прав людини, здійснених Російською Федерацією в Україні? DW звернулася до фахівців за коментарями.
Ознайомтесь із: Які результати може принести рішення Європейського суду з прав людини у "кримському кейсі".
Це рішення Європейського суду з прав людини є важливою юридичною перемогою для України, вважає Костянтин Дегтярьов, професор Ліверпульського університету, який спеціалізується на законодавстві в галузі захисту прав людини. "Хоча на перший погляд це може виглядати як символічний крок, насправді це не так, навіть якщо в найближчій перспективі шанси на його реалізацію є досить низькими", - зазначив Дегтярьов у своєму коментарі для DW.
На його думку, унікальність цього рішення полягає в тому, що воно "визначає юрисдикцію суду під час активних бойових дій", що, в свою чергу, підтверджує пряму відповідальність Росії за дії сепаратистських угруповань на сході України. "Це ліквідує будь-які сумніви щодо того, хто відповідає за злочини, вчинені в Луганську та Донецьку", - підкреслює фахівець.
Рішення Європейського суду з прав людини, представлене на 500 сторінках, є дійсно винятковим у багатьох аспектах. Таку думку висловила професорка права в Вищій технічній школі імені Георга Агріколи в Бохумі та експертка з міждержавних позовів до ЄСПЛ Ізабелла Рісіні. Вона зазначила, що вперше в справі "Україна та Нідерланди проти Росії" як третя сторона взяли участь відразу 26 країн.
Рісіні відзначила, що своїм рішенням ЄСПЛ "остаточно поклав відповідальність за збиття рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, в результаті якого загинули всі 298 осіб на борту, на підтримуваних РФ сепаратистів, які застосували поставлений Росією зенітно-ракетний комплекс "Бук". "Я рада, що суд розширює сферу дії законодавства із захисту прав людини за межі державних кордонів, безпосередньо протидіючи безкарності та сприяючи правовому захисту у випадках деяких найгірших звірств війни", - зазначила правниця.
Обидва фахівці вважають, що одноголосне рішення суддів Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у цій справі є яскравим свідченням реакції на війну, розв'язану Росією проти України, та сигналом, що світ ніколи не прийме такі дії. Крім того, участь численних держав, які висловили бажання виступити в якості третіх сторін у цій справі, свідчить про те, що вони вважають за необхідне скористатися цим форумом для висловлення засудження порушень прав людини, що їх скоїла російська влада на сході України, зазначає Костянтин Дегтярьов. Він підкреслює, що це рішення ЄСПЛ, викладене на численних сторінках з великою кількістю доказів і звітів, є не лише юридичним документом, а й фіксацією важливих історичних подій.
Навіть якщо Росія негайно не виконає це рішення ЄСПЛ, воно є важливим для майбутнього, переконана Ізабелла Рісіні. "Будемо сподіватися, що через 10-20 років ситуація зміниться, Путін піде, і тоді настане час для переходу до стабільного та мирного майбутнього. Документ про те, що насправді сталося, важливий, щоб пам'ятати та чітко розуміти, хто несе відповідальність за скоєне", - наголосила правниця.
