Різанина в Самашках: як російські війська в Чечні знищували дітей і літніх людей.

Звірства російської армії під Києвом у березні 2022 року, зокрема в Бучі, вразили весь світ. Утім, українці згадували, що жорстока та нелюдська поведінка є типовою для росіян, ще з часів Батуринської трагедії. Пізніше також були численні вбивства і трагедії, одна з таких - різанина в Самашках

Еспресо висвітлює подію, що відбулася 27 років перед трагедією в Бучі. Однак обидва випадки мають спільні риси: їх учинено одним і тим же народом, і обидва пов'язані зі знищенням цивільних мешканців чеченського села Самашки.

У 1991 році Чеченська республіка проголосила свою незалежність, а 26 травня 1992 року уклала угоду з Росією, яка передбачала повний вивід російських (колишніх радянських) військових з території республіки. Цей договір став юридичним підтвердженням незалежності Чеченської держави з боку РФ. Однак вже в грудні 1994 року розпочалася Перша російсько-чеченська війна, яку в Росії офіційно називали "операцією".

Самашки представляли собою велике село з приблизно 2100 дворами, кожен з яких складався з 2-3 житлових будинків. Перед війною тут мешкали близько 15 тисяч людей, але станом на квітень 1995 року їх чисельність зменшилася приблизно втричі. Це село мало важливе стратегічне значення завдяки своєму розташуванню всього за 10 км від кордону між Чечнею та Інгушетією, а також через те, що через нього проходила автомобільна траса Ростов - Баку та залізнична лінія.

Станом на квітень 1995 року, коли село атакували окупанти, у Самашках не було військових республіки Ічкерія. Бійці внутрішніх військ МВС, ОМОН та СОБР швидко здолали хаотичний спротив селян. Старійшинам, які намагалися перемовинами стримати росіян, генерал-лейтенант МВС Романов, який ховався під псевдонімом "Антонов", озвучив ультиматум - здати 264 автомати, 2 кулемети та одну БМП, а також безперешкодно пропустити частини в село.

Проте, сільське керівництво не змогло реалізувати всі вимоги, попри бажання. За місяць до вторгнення, на прохання місцевих жителів, підрозділ чеченських збройних сил залишив територію села. У Самашках просто не вистачало необхідної кількості зброї, не кажучи вже про бойові машини піхоти (БМП), - зазначається на веб-сайті правозахисної організації "Меморіал", яка наразі вже ліквідована в Росії та визнана "небажаною структурою".

Мешканці села змогли зібрати лише 11 автоматів, після чого російські війська розпочали "чистку". Дії силовиків не мали ознак військового конфлікту — це була кривава репресія проти мирного населення. Військові безжально розстрілювали беззбройних людей, серед яких були жінки та літні люди. Підпалювали житлові будинки, навіть якщо там залишалися люди. Двори та підвали, де ховалися мирні жителі, обстрілювали гранатами.

Загін "спецназу" ретельно обшукував будинок за будинком. Людей витягали на вулицю, били, катували, і навіть розстрілювали на очах у їхніх родичів, а також спалювали живцем. Часто це відбувалося просто через "неправильний погляд". Свідки розповідали, як в одному з будинків одночасно спалили кількох дітей. В іншому випадку загинула стара жінка, яка не змогла піднятися з ліжка. Один з чоловіків пережив розстріл, удавши, що він мертвий серед тіл. Йому вдалося втекти, і саме він першим повідомив світові про трагедію, що сталася в Самашках, - повідомляє "Націоналістичний портал".

8 квітня внаслідок обстрілу з бронетехніки, що проїжджала повз, загинули 18-річна Хава Гунашева, 61-річний Абдул-Рашид Хусейнов та 16-річний Резван Хусейнов. Крім того, ще шість людей отримали вогнепальні поранення, які виявилися смертельними, коли вони перебували на своїх подвір'ях або поруч із будинками. Мешканцям села довелося ховати загиблих прямо на території своїх дворів.

"Багатьох людей поранило осколками гранат, кинутих у кімнати та підвали житлових будинків. Ці поранення виявилися смертельними для Залуби Явмірзаєвої, 96-річного Мовсара Оспанова та 66-річного Джуніда Шуіпова. Поранених уламками гранати батька та доньку - Насруддіна Базуєва та Раїсу Масаєву - силовики потім добили", - йдеться на сайті "Меморіалу", який встановив особи та обставини смерті десятків селян.

Зібрано численні свідчення про те, що російські військові навмисно спалювали тіла загиблих. Вони кидали мертві тіла у вже палаючі будівлі або ж обливали їх паливом і підпалювали.

Розстріл під час затримання, часто супроводжуваний побиттям, став найбільш поширеною причиною загибелі чоловіків у Самашках 7-8 квітня. Правозахисники зафіксували не менше 30 таких випадків. Багато людей були відправлені до фільтраційного центру, після чого деякі з них зникли безвісти.

Протягом бойових дій у сільських районах жодна зі сторін — ані федеральні сили, ані чеченські, ані неурядові організації — не здійснювала систематичного обліку жертв серед цивільного населення. Російське командування регулярно звітувало про "значні втрати серед бойовиків", але про загибель мирних громадян не згадувалося. За твердженнями правозахисників, саме цивільні особи найчастіше ставали жертвами конфлікту та зазнавали страждань.

Міжнародна організація Human Rights Watch, що спеціалізується на захисті прав людини, підкреслила, що російські силові структури рішуче заборонили гуманітарним організаціям, правозахисникам і журналістам доступ до Самашок протягом двох діб після завершення їхньої насильницької акції.

Згодом в Самашках працювали представники Наглядової місії правозахисних громадських організацій. До серпня вони склали поіменний, але, очевидно, неповний список загиблих 7-8 квітня. Правозахисники достовірно встановили загибель 103 мешканців села, у тому числі 13 дівчат та жінок, а також 20 чоловіків віком від 61 року. Наймолодшому із загиблих було 15 років. Лише про чотирьох мешканців села відомо, що вони загинули зі зброєю у руках. Щонайменше половина ідентифікованих жертв загинули не внаслідок невиборного вогню - військові вбили їх навмисно.

Схожі цифри з'явилися в західній пресі.

"Серйозні сумніви щодо подій, що відбулися в малому чеченському селі на початку минулого місяця, вже не залишилися. Хоча деталі все ще залишаються неясними, результати є безсумнівними. Більше 3000 російських військових захопили це село, обливши його будівлі бензином і підпаливши їх, а також відкрили вогонь по беззахисних жінках, дітях і літніх людях, забравши життя понад 100 осіб", - йдеться в статті The New York Times.

У статті зазначається, що протягом трьох днів військові не допускали представників Червоного Хреста та організацій, що займаються захистом прав людини, до села. За цей час без медичної допомоги залишалося багато поранених у Самашках, а на четвертий день вже стало запізно для надання допомоги.

"Я бачила, як вони вбивали дітей, жінок і людей похилого віку. Вони кидали гранати в підвали. Вони хотіли, щоб ми чинили опір. Вони продовжували кричати, щоб ми віддали їм солдатів. Але тут не було солдатів. Жодного. Покажіть мені могилу хоча б одного солдата, який загинув у цьому місті", - цитував NYT 60-річну Віру Магамодову, яка ховалася в підвалі, поки не припинилися постріли та крики.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (ICRC) повідомив, що близько 250 цивільних осіб загинуло. Amnesty International вказала на цифру, що перевищує 250 жертв, тоді як старійшини села Самашки стверджують, що внаслідок нападу постраждало більше 300 осіб.

Самашки - найбільш наочний приклад того, яким чином військове командування федеральних сил "робило оцінку" втрат противника і серед мирного населення, пише "Меморіал".

11 квітня представник МВС на засіданні урядової комісії з Чечні заявив кореспонденту НТВ, що за офіційною інформацією у селі вбили 120 бойовиків, а громадянське населення нібито вийшло перед штурмом. Наступного дня Центр громадських зв'язків МВС повідомив, що в ході операції у Самашках убили 130 "дудаєвців". Тобто керівництво МВС визнало факт загибелі 7-8 квітня у селі понад сто людей з чеченського боку, але віднесло їх усіх до "озброєного супротивника".

Пізніше, на противагу озвученій раніше інформації, командувач федеральними військами в Чечні, генерал-полковник Куликов, відповідаючи на запит депутата Держдуми Злотникової, заявив, що у Самашках "ніхто не займався детальним обліком втрат бойовиків з незаконних збройних формувань".

16 квітня на національному російському телебаченні була озвучена заява, підготовлена трьома групами, що представляють "Марш матерів за життя та співчуття". У документі йдеться про жахливі злочини, вчинені російськими військовими в Самашках, зокрема про факти спалення людей та вбивства жінок і дітей, про що повідомляє портал War Resisters' International. Після цього ведучий запропонував "альтернативну точку зору" на події в селі та розпочав інтерв'ю зі Станіславом Говорухіним, головою парламентської комісії. Він заперечив правдивість викладеного в заяві, охарактеризувавши це як "брехню та пропаганду Дудаєва", що поширюється Російським комітетом солдатських матерів та Чеченською жіночою організацією. Говорухін стверджував, що жодних жертв не було, а серед загиблих виявилося лише кілька жінок, і що він бачив лише декілька зруйнованих будинків.

Широке обговорення подій у Самашках спонукало прокуратуру розпочати розслідування. Слідча група відвідала село лише один раз. Її члени оглянули місця злочинів, зібрали свідчення від деяких постраждалих і свідків. Однак ексгумацію похованих тіл не проводили. У 1997 році справу закрили "через відсутність складу злочину", оскільки вважалося, що "військовослужбовці діяли в умовах крайньої необхідності та самооборони".

За інформацією Human Rights Watch (HRW), цей випадок став найбільш відомим прикладом вбивств цивільних осіб під час Першої російсько-чеченської війни. Російська опозиціонерка Анна Політковська проводила паралелі між Самашками та чеськими Лідицями, де у 1942 році нацисти здійснили масові страти: усіх чоловіків віком старше 16 років (172 особи) було розстріляно, жінок (172 особи) відправили до концентраційного табору, з дітей (105 осіб) залишили лише немовлят та тих, хто підлягав германізації, у той час як решта (82 особи) були знищені в таборі смерті.

Що стосується Самашок, то свідки тієї війни зазначають, що це село не вирізнялося своєю унікальністю.

"У Чечні ми пам'ятаємо Самашки. Та Самашки - це те, що вилізло у медіа, а таких Самашок було дуже багато. Ось таких подій, що сталося у Бучі, у Чечні було дуже багато. І вони продовжуватимуть це робити, це їхній почерк", - цитує "5 канал" чеченського бійця, який воює проти росіян в Україні.

Це підтверджував також консул і представник уряду Чеченської республіки Ічкерія в Одесі Аюб Ісаков.

"Під час чеченської війни з населенням близько мільйона людей загинуло більше 300 тисяч, серед яких понад 40 тисяч дітей, а також чимало осіб, які пропали безвісті. У в'язницях утримуються десятки тисяч. У нас були населені пункти з назвами, як-от Самашки та Алди. Це нагадує Бучу та Ірпінь, які мають подібну ситуацію. В кожному селі відбувались подібні події. У нас не було можливостей продемонструвати, що відбувається. Сьогодні завдяки засобам масової інформації ми можемо показати правду. Кожен має телефон, який може робити фотографії. А тоді нам не вірили, коли ми говорили про вбивства", - підкреслив Ісаков в інтерв'ю для "Суспільного".

Щодо світової реакції на масові вбивства, в 1995 році Європейський Союз дванадцять разів висловлював своє осудження актів порушення гуманітарного права з боку Росії, які включали використання невибіркової та непропорційної сили, перешкоди для доставки гуманітарної допомоги, а також, зокрема, жорстокі злочини проти мирних жителів у Самашках.

Було заморожено угоду про партнерство та співробітництво з Росією, але згодом позиція Європи пом'якшилася, а активні занепокоєння поступово згасли.