Роксолана Підласа: Нам потрібно вмовити наших партнерів надати фінансування для виплати зарплат військовослужбовцям.

Яким чином виглядатиме бюджет на наступний рік? Чи слід готуватися до можливого підвищення податків? Чому так важливо переглянути позицію Заходу стосовно фінансування Збройних Сил України за рахунок донорських коштів? Відповіді на ці питання можна знайти в інтерв'ю РБК-Україна з головою бюджетного комітету Верховної Ради Роксоланою Підласою.

До завершення поточного року залишилося три місяці, але досі не вирішена проблема браку коштів на виплати військовослужбовцям. Основна надія в уряду тут на міжнародних партнерів.

В Україні планують укласти угоду з Європейською комісією для того, щоб 6 мільярдів євро, виділених у рамках програми ERA Loans за рахунок заморожених російських активів, можна було використати на потреби військових. Це може стати важливим прецедентом, адже раніше західні партнери були рішуче проти фінансування Збройних сил України з їхніх грантів або кредитів.

Для фінансування бюджету наступного року Україні також поки не вистачає підтверджених на Заході коштів. Наразі ймовірна діра складатиме понад 18 млрд доларів.

Головним джерелом фінансування в даній ситуації може стати так званий "репараційний кредит", наданий Європейським Союзом, а також, можливо, США та Великобританією. За словами голови комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолани Підласи в інтерв'ю РБК-Україна, це практично єдине джерело, з якого можна отримати додаткові кошти. Депутатка підкреслила, що "репараційний кредит" є основним планом як для України, так і для Європейської Комісії.

Підласа також поділилася інформацією щодо потенційних податкових реформ, співпраці з Міжнародним валютним фондом, а також основними ризиками, пов'язаними з бюджетним проектом на 2026 рік. Вона також торкнулася теми введення нових акцизів та продовження ряду соціальних програм, ініційованих урядом.

У бюджеті на 2025 рік спостерігається дефіцит у розмірі 300 мільярдів гривень, що необхідні для фінансування військових потреб. Уряд наразі намагається домовитися про можливість використання частини коштів, виділених Європейським Союзом, для цих цілей. Чи є якісь дані, які дозволяють оцінити ймовірність успішного вирішення цієї ситуації, а також чи існують альтернативні шляхи для її подолання?

Міністерство фінансів наразі підраховує остаточну суму. Існує значна верифікована потреба Міністерства оборони, тоді як потреби Національної гвардії, ГУР, СБУ та інших силових структур є значно меншими. Ці потреби необхідно інтегрувати. Уряд разом з Міністерством фінансів планують представити проект змін до державного бюджету на початку жовтня.

Це стане реальністю, коли Європейська комісія дасть остаточну згоду на використання 6 мільярдів євро з ERA Loans (відсотки від заморожених активів - ред.) для фінансування військових операцій.

Спочатку ми отримуємо дозвіл, а потім визначаємо загальну суму?

Ці процеси відбуваються одночасно. Наразі тривають політичні переговори з Європейським Союзом.

- Коли виникли ці додаткові бюджетні потреби? Це помилка формування бюджету чи виникли інші причини протягом року?

- Додаткова потреба в грошах почала накопичуватися з початку року. Тому що, по-перше, була нестача зброї від партнерів, яку нам доводилося купляти за власні кошти. Ми витрачали ресурс, який був запланований для грошового забезпечення військових, залишаючи непокритими майбутні періоди.

По-друге, є необхідність в соціальному забезпеченні військовослужбовців і їх родин. Коли ми ухвалювали зміни в бюджет в липні, було зрозуміло, що до кінця року грошей не вистачить Але тоді не було ресурсу. Уряд і так дотяг доходи до максимуму, а далі було вже неможливо.

- Але зараз теж немає ресурсу?

Однак в даний момент тривають переговори з Європейською комісією, які, по суті, вже тривають кілька місяців.

- Тему про те, щоб кошти наших партнерів йшли на фінансування Збройних сил, Мінфін підіймав і раніше. Але досі згоди не було. Що змінилося зараз? Стало зрозуміло, що від Штатів грошей не буде і якось треба підтримати Україну?

- Перемовини про можливість використання європейської допомоги на потреби оборони дійсно йдуть вже давно і на різних рівнях. Але я думаю, що найбільшим каталізатором до того, що це рішення, сподіваємось, буде прийнято зараз, є те, що Україна досягла межі свого власного ресурсу, який ми можемо використовувати на оборону.

На даний момент, без істотного збільшення податків, що наразі виглядає малоймовірним для підтримки в парламенті, не буде створено жодних нових власних ресурсів.

- Днями президент України казав, що європейську допомогу можна буде витрачати для війська у разі ceasefire. Тобто забезпечувати військових, коли бойових дій вестися не буде. Це паралельний трек?

- Так, це паралельний трек. Мова йде про те, що велика спроможна українська армія є однією з гарантій безпеки, яку президент обговорює з міжнародними партнерами. І, відповідно, озброєння і фінансування цієї армії також можуть забезпечуватися коштом міжнародних партнерів. Але знову ж таки, мова йде про те, що це буде після війни. А нам поки що треба розв'язати питання, що в нас буде в листопаді-грудні цього року.

Якщо до завершення року не буде досягнуто угоди з Європейським Союзом, які можуть бути альтернативні варіанти? Чи їх зовсім немає, і доведеться скорочувати бюджетні витрати?

Бюджет можна скоротити, але фінансування невійськових витрат забезпечується за рахунок міжнародних партнерів. Які ж тоді мають бути подальші дії? Власних доходів все одно не стане більше.

Зменшити фінансування інших програм?

Це можливо реалізувати виключно в рамках сфери безпеки та оборони. Навіть якщо ви зменшите соціальні витрати на 300 мільярдів, хоча насправді таких коштів немає для скорочення, ці гроші не можна буде спрямувати на оборонні потреби, оскільки фінансування соціальних програм забезпечується коштами міжнародних партнерів.

- Тоді це замкнуте коло. А який у нас дедлайн по рішенню від Єврокомісії?

Наші терміни не визначені Єврокомісією. Вони зумовлені необхідністю забезпечити виплати військовим з 1 листопада.

Отже, фінанси у нас будуть лише до 1 листопада?

Після 1 листопада також є, але цього не вистачає.

- А якщо альтернативний варіант? У нас є приклад Великобританії з грантами, які йдуть на закупівлю озброєння. Можливо, вже є сенс зараз з окремими країнами вести перемовини щодо подібного формату фінансування Сил оборони?

- Такі перемовини ведуться, але тут потрібно говорити дуже прямо з країнами-партнерами, що нам потрібні гроші не тільки на озброєння. Тому що за моїми відчуттями, із закупівлею зброї проблем менше. Крім того, купувати зброю і боєприпаси можна не через бюджет - партнери можуть замовляти її у своїх виробників і передавати Україні, або створювати спільні виробництва. Вже є різні механізми.

Найбільше проблем виникає з коштами партнерів на грошове забезпечення в оборонному секторі.

Вірогідно, в країнах Європейського Союзу ключовим фактором, що стримує ухвалення такого рішення, є думка виборців, які вважають, що не повинні фінансувати заробітні плати військових інших держав.

- Я думаю, що в кожній країні своя ситуація. Але загалом так, використовувати кошти від заморожених російських активів або самі активи для потреб оборони України, в тому числі для грошового забезпечення українських військовослужбовців, європейцям політично більш прийнятно, ніж кошти своїх платників податків.

Отже, для прикладу, Ukraine Facility, що отримує фінансування безпосередньо з бюджету ЄС, було б важче використовувати для оборонних потреб у порівнянні з ERA Loans.

- Зрозуміло, що ситуація складна, але все ж таки, мабуть, її можна було передбачити. Доводилось чути думку, що Мінфін не прорахував всі ризики.

Міністерство фінансів провело ретельний аналіз усіх власних надходжень і вжило всіх можливих заходів у літній період під час внесення змін до державного бюджету. На той момент їхні можливості були вичерпані. Звісно, можливо було б "намалювати" будь-які доходи в бюджеті, але це було б вкрай неправильно і суперечило б законодавству, а також здоровому глузду. Крім того, такі дії не вирішують жодних проблем, адже реальні надходження не можуть бути підганяні під заплановані.

В проекті бюджету на наступний рік закладено 60 мільярдів гривень, отриманих внаслідок так званої детінізації. Це також можна трактувати як показникові доходи.

Ця сума направляється до спеціального фонду, який служить резервом для оборонних потреб і не включена до затверджених витрат на оборону. Але давайте подивимося, як вплине детінізація на цю ситуацію.

Ваш колега, голова фінансового комітету Данило Гетманцев, прогнозує значні доходи. Чи можна вважати його оптимістом?

- Я теж буду дуже рада, якщо ця клітинка (доходи від детінізації - ред.) потім у звітах буде заповнюватися.

Якщо повернутися до нашого початкового запитання, чи можуть деякі країни заблокувати ухвалення рішення щодо зміни цільового призначення фінансування з ЄС?

- Ні. По цьому питання не потрібно якихось голосувань. Воно приймається на рівні Єврокомісії. Як тільки ви побачите, що в Верховній Раді зареєстровані зміни до бюджету на 2025 рік від уряду, значить рішення вже є.

- Щодо бюджету на наступний рік. Наскільки він був ефективно сформований? Чи можуть виникнути труднощі, подібні до тих, що були цього року? Чи були враховані ризики, які виявилися реальними у 2025 році?

- Бюджет складено оптимально в наявних умовах, але я б дала гарантію 90%, що ми будемо вносити в нього зміни.

Багато людей вважають, що, по-перше, прогнозовані доходи виглядають досить позитивно, враховуючи очікуваний ріст ВВП на рівні 2,4%. Інфляція залишається на помірному рівні, а доходи відчутно зростають. Можливо, коливання валютних курсів також внесуть свій вклад. Окрім цього, є думки, що соціальні витрати мають значні розміри. Які, на вашу думку, можуть бути основні ризики? На даний момент у ваших публічних коментарях ми помітили переважно оптимістичні оцінки.

Я намагаюся внести оптимістичний погляд у цей процес. Чому відбувається підвищення доходів? По-перше, зростає мінімальна заробітна плата, по-друге, залишається високий рівень фінансування для військовослужбовців, і є ймовірність, що витрати на ці потреби можуть збільшитися. Як наслідок, надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) також зросте. Крім того, врахований високий курс гривні до долара (45,7 - ред.). Це одна з причин, чому загальні доходи зросли на 446,8 мільярдів.

Загалом Мінфін, як правило, дуже консервативно планує доходи і вони виконуються всі разом. Якщо дивитись по кожному окремому податку, то вони за деякими складовими можуть недовиконуватись. Але за 9 місяців, незважаючи на те, що в нас цього року теж був досить високий розрахунковий для бюджету курс гривні до долара, все одно доходи по податковій і митниці перевиконали на 2,2%, а по загальному фонду - на 4,6%. Це відносно плану на цей період зі змінами, які вносились бюджетами влітку.

Тобто в мене є стриманий оптимізм щодо того, що доходи наступного року будуть виконуватись.

Отже, курс 45,7 гривень не може вважатися надмірним лише для того, щоб урівноважити бюджет на наступний рік? Цього року курс становив близько 45.

На цей рік у державному бюджеті закладено курс обміну на рівні 45, проте за перші 8 місяців реальний курс склав 41,6. Це призвело до того, що з однієї сторони, ми спостерігаємо недоотримання доходів з певних джерел, але з іншого боку, зменшуються витрати на обслуговування та погашення державного боргу. Таким чином, одна проблема компенсує іншу. Крім того, слід зазначити, що витрати державного бюджету постійно залишаються недовиконаними, незалежно від року. Наприклад, минулого року в загальному фонді залишилось понад 55 мільярдів гривень невикористаних коштів.

У бюджеті на наступний рік залишається невирішеним питання фінансування від партнерів, як зазначив міністр фінансів Сергій Марченко, йдеться про суму в 16 мільярдів євро (18,1 мільярдів доларів). Це означає, що до затвердження бюджету Міністерство фінансів та уряд повинні знайти рішення, звідки взяти ці кошти.

- Не зовсім так, не завжди ми заходимо в новий рік з бюджетом з повністю підтвердженими джерелами фінансування. Це у нас 2025 рік був спокійний в тому сенсі, що заходячі в рік і у нас була повністю покрита наша потреба. Але якщо говорити про практичні аспекти, то перекрити цю потребу треба буде десь до початку II кварталу наступного року.

Один із засобів, що може сприяти цьому процесу, — це "репараційний кредит", який активно обговорюється в даний час. Це, по суті, основний інструмент, що розглядається на сьогоднішній день.

- Це один з кількох планів. І я би сказала, що ми і Єврокомісія схиляємося до того, що це план А.

На якому етапі перебувають ці переговори і чи є вже якісь відомості про їхні деталі?

Вода камінь точить. Насправді, численні експерти та політичні діячі на Заході постійно підкреслюють необхідність конфіскації російських активів на користь України. Головною причиною, чому це питання не було вирішене раніше, залишалися юридичні перепони.

Наразі Єврокомісія презентує ініціативу, яка фактично передає ці активи в управління Україні, хоча юридично право на них залишається за Центральним банком Росії. Яким чином це може бути реалізовано? Пропонується, що Єврокомісія або спеціально створена компанія, що їй підпорядковується, випустить безвідсоткові облігації, на які й буде здійснено обмін цих коштів. Таким чином, в Euroclear, де заморожені активи Росії на суму 185 мільярдів євро, залишаться облігації, а активи нададуться Україні для використання.

Однак варто врахувати кілька важливих моментів. По-перше, це не вся сума, що заморожена в Euroclear. З неї слід вирахувати 45 мільярдів євро, з яких Європейський Союз надалі отримуватиме доходи для покриття коштів, вже наданих Україні країнами G7 у рамках програми ERA Loans цього року. Було досягнуто угоди, що Україна не повертає ці 45 мільярдів євро, а вони будуть компенсовані іншим чином.

- Мова йде про 185 мінус 45 млрд євро?

Отже, щоб російські активи продовжували приносити прибуток, необхідно, щоб певні активи залишалися в Euroclear.

Щодо "репараційного кредиту" існує ще одне важливе питання: чи долучаться до цього механізму інші держави, такі як Великобританія та США, які також мають певну кількість заморожених активів. Хоча вони можуть взяти участь, наразі відсутні будь-які рішення, навіть попередні, з їхнього боку.

Попри те, що Британія, наприклад, долучилася до ERA Loans, вона також внесла свою частину підтримки Україні. Аналогічно, Канада також зробила свій внесок.

Чи ми дійсно зобов'язані в 2026 році погасити всю суму кредиту, використовуючи російські активи?

Ось третій аспект. Не слід вважати, що це гарантовано — нам не все буде доступно. Ці 140 мільярдів євро спочатку будуть розподілятися, виходячи з потреб українського бюджету, які перевірені Міжнародним валютним фондом. Цей фонд завжди підкреслює важливість дотримання певних меж дефіциту бюджету, навіть у часи, коли країна переживає повномасштабну війну.

Останні дані, які озвучувалися публічно, свідчать про те, що Міжнародний валютний фонд оцінює дефіцит України на 2026-2027 роки приблизно в 65 мільярдів доларів.

Ситуація виглядає дещо інакше. Зазначені 65,5 мільярдів доларів — це не просто дефіцит, а невиконане фінансування для його покриття. І мова йде не про два, а про чотири роки. Коли Міжнародний валютний фонд аналізує наші потреби, вони планують на чотирирічний період, оскільки їхня програма розрахована саме на цей термін і вимагає фінансування. Це свідчить про те, що мають бути укладені певні попередні угоди щодо того, як ми будемо закривати бюджетний дефіцит. Отже, на 2026-2029 роки вони формують таблицю з бюджетними потребами на кожен рік.

Наші потреби, безумовно, залежать переважно від того, чи триває війна. Адже після закінчення активних бойових дій витрати державного бюджету на оборонні потреби поступово зменшуються.

Потім вони аналізують, що у нас вже є підтверджені фінансові ресурси. Наприклад, програма Ukraine Facility розрахована до 2027 року, і якщо ми дотримуватимемося встановлених вимог, то ці кошти будуть надходити. Далі враховуються умовні або попередні угоди. Так, з 2028 року Європейський Союз планує виділити у своєму 7-річному бюджеті 100 мільярдів євро на підтримку України. Це не така вже й велика сума, якщо розподілити її на 7 років. Проте вже зараз враховуються попередні домовленості на 2028-2029 роки. В результаті, на 2027 рік у нас залишається найменше укладених угод, а найбільша незадоволена потреба також припадає на цей рік. Але ця сума менша за 65 мільярдів доларів, і вони самі це підтвердять.

Які останні новини стосовно нової програми Міжнародного валютного фонду?

- На початку листопада місія МВФ проведе офіційні перемовини по цьому питанню. Поки що все.

- Інформації про якісь принципови вимоги, умови від МВФ ще не було? Бо вже є думка, що в новій програмі не буде приділятися стільки ж уваги антикорупційним заходам, скільки було раніше?

- Я думаю, це неправда. Будуть структурні маяки, які потрапляють у сферу rule of law, верховенства права. Тобто незважаючи на те, що ми ніби як зараз завершуємо діючу програму, і, здавалося б, можна нічого вже не робити, але в МВФ все одно дуже слідкують і моніторять, наприклад, як створюється відбіркова панель для вибору членів Рахункової палати. Вони прямо на кожній зустрічі про це говорять. Окрім цього, скоріш за все, прийняття бюджету буде prior action для програми МВФ.

Я чув інформацію, що сума цієї програми може становити від 13 до 14 мільярдів доларів.

Розмір програми ще не уточнений, проте він однозначно залежить від нашої квоти в Міжнародному валютному фонді. На жаль, ймовірніше за все, ця сума буде меншою, ніж у чинній програмі (яка триває 4 роки і передбачає 15,5 мільярда доларів - ред).

Ваші партнери по роботі вже охрестили бюджет наступного року "бюджетом виборчих кампаній". Яке ім'я ви б дали цьому документу? Останні кілька років у нас сформувалась традиція надавати бюджету певні назви.

Уряд охрестив цей бюджет "Сила оборони заради сили життя", що звучить досить поетично. Проте, на мою думку, це не відрізняється від попередніх бюджетів з 2022 року — він також є бюджетом для оборони. Адже в жодному виборчому або передвиборчому році ми не витрачали на оборонні потреби такі значні суми, як у нинішньому.

Проте наші витрати також зростають у соціальних сферах. Це стосується пенсій, вчительських зарплат та мінімального окладу.

- Щодо пенсій - тільки індексація. У нас інфляція 10%, ми ж не можемо взагалі не індексувати пенсію. Людина втрачає купівельну спроможність кожного року.

Це всього лише допомога тим, хто потребує засобів для існування.

- Але всі ці "пакунки", кешбеки? Є багато критики таких програм. Чому взагалі виникла ідея з кешбеком? Бо у нас були залишки коштів, які ми не могли направити на безпеку і оборону. Зараз, якщо нам дозволять направляти кошти партнерів на оборону, чи буде в нас можливість платити кешбек і підтримувати креативні індустрії?

У мене виникає безліч думок з цього приводу. По-перше, ми наразі ведемо переговори щодо отримання дозволу на використання 6 мільярдів євро цього року для фінансування оборонних потреб через державний бюджет. Що стосується умов використання "репараційного кредиту" у 2026 році, то наразі це залишається невизначеним. Неясно, чи можна буде спрямувати ці кошти на оборону. Існує багато незрозумілостей, які ускладнюють можливість робити висновки про те, як це рішення вплине на бюджетні витрати.

По-друге, важливо розрізняти програми соціальної допомоги та економічної підтримки. Наприклад, "пакунок малюка", "пакунок школяра" та "зимова тисяча" відносяться до соціальної підтримки. Я не збираюся їх оцінювати, оскільки не є фахівцем у сфері соціальної політики.

Без сумніву, люди підтримають це.

З іншого боку, існують програми, які мають на меті стимулювати економічний розвиток. Це включає в себе давню та ефективну ініціативу пільгового кредитування "5-7-9", яка, без сумніву, справляє значний вплив на економіку, а також кешбек-систему.

Кешбек становить надзвичайно невелику частину в порівнянні з іншими бюджетними витратами. Протягом перших восьми місяців 2025 року на нього було витрачено приблизно 3 мільярди гривень, що складає всього 0,09% від загальної суми видатків бюджету за цей час.

- Ефекту мало, а негатива багато.

- Ця програма стала політично токсичною при тому, що це не є якась "зла програма", яка шкодить чомусь. Вона допомагає, просто треба бути свідомим в тому, чому саме вона допомагає.

Кешбек, наприклад, стимулює людей обирати легальні канали для покупок. Замість того, щоб відвідувати базари, кіоски чи місцеві магазини, які не сплачують податки, споживачі звертаються до торговельних мереж, адже для них ці 10% економії є важливими. Це позитивний аспект. Люди віддають перевагу покупкам у мережах, а самі мережі, у свою чергу, виконують свої податкові зобов'язання.

Крім того, кешбек допомагає певним категоріям товарів боротися з імпортом. І, на мою думку, Міністерству економіки треба звузити кешбек від усіх товарів, до тих, які реально потерпають від імпорту.

- Дозволю сказати, що це гарна ідея.

Наприклад, в Україні приблизно 30-40% сиру є імпортним. Якщо говорити про нехарчові товари швидкого споживання, то ситуація ще гірша, адже частка імпорту в цих категоріях значно вища. Наприклад, завітавши до "Аврори" (мережі з широким асортиментом бюджетних товарів), ви можете побачити багато китайських товарів. І ці 10% імпорту справді відчутно впливають на людей.

- Про солодкі напої. 8,5 млрд гривень очікують від акцизу на них. До речі, досі не зрозуміло, що саме буде підпадати під дію акцизу. Чи будуть там напої в порошках, соки, нопої з замінниками цукру... І не ясно, чи аналізували варіанти обходу цього акцизу.

Почнемо з найважливішого. Я сумніваюся, що це рішення буде підтримано. Процес голосування у Верховній Раді виявиться складним. Запропонований податок охоплює безалкогольні напої, за винятком мінеральних та газованих, а також тих, що містять цукор чи інші підсолоджувачі або ароматизатори. Це означає, що навіть безцукрові напої, позначені як Zero, також підпадуть під акциз. Ставка становитиме 0,1 євро за один літр. Це еквівалентно 10 центам євро, що приблизно дорівнює 4,8 гривням.

- А чому складно? Я, наприклад, підтримую таку ідею, тому що цукор - це шкода.

Я також підтримую цю ініціативу, але у мене є сумніви. На мою думку, споживання солодких напоїв не зменшиться, адже їх вартість лише зросте. Ще один важливий момент — незрозуміло, як буде здійснюватись адміністрування цього акцизу, оскільки механізм не описаний. Якщо механізму не існує, доведеться покладатись на стандартні методи адміністрування, такі як акцизні марки. Крім того, є безліч дрібних виробників солодкої газованої води. Я вважаю, що реальний ефект буде значно меншим, ніж 8,5 млрд гривень, через неефективність адміністрування. Для бюджету це незначна сума, але можливі негативні наслідки можуть бути суттєвими.

- Ще одна досить негативна історія може бути з так званим "податком на OLX".

Цікаво, що його підтримує бізнес.

Так, бізнес, безумовно. Але ми розуміємо, що на це може бути досить жорстка реакція з боку суспільства. У бюджеті ці зміни поки що не враховані, оскільки спочатку потрібно внести відповідні корективи до податкового кодексу. До речі, якщо ми вже перейшли до нових податків, чому б зараз не підняти питання про перегляд ставки ПДВ?

Оскільки голосування в Раді виявиться неможливим, варто зазначити, що ПДВ є ключовим податком для формування бюджету. У наступному році ми очікуємо отримати понад 1 трлн грн від цього податку. Безумовно, зміна ставки ПДВ суттєво вплине на ситуацію, однак...

Особливо враховуючи, що Міністерство фінансів висувало цю пропозицію ще торік.

- Міжнародний валютний фонд виступав за підвищення податку на додану вартість, але цього не відбудеться.

Отже, ви вирішили зовсім відмовитися від цієї концепції?

Збільшення податків не планується. Як можна пояснити це громадянам, коли з одного боку ми щодня чуємо про те, що наш бюджет поповниться на 140 мільярдів євро, а з іншого — виникає ідея про підвищення податків?

Чи не занадто оптимістично ми сприймаємо цю цифру в 140 мільярдів?

Я особисто підходжу до цього питання з великою реалістичністю. Впевнена, що сума може досягти 140 мільярдів євро, що відповідатиме нашим терміновим потребам.

Можливо, у нас виникне короткочасний період, коли ми не зможемо забезпечити виплату зарплат військовослужбовцям.

Ми не можемо допустити подібний розвиток подій. Щоб компенсувати короткострокові проблеми з ліквідністю, уряд використовує фінансування через випуск облігацій внутрішньої державної позики.

- Можливо, тоді у нас не все так погано?

Безумовно, це значно перевершує результати 2022 року.

- Зараз до 1 жовтня депутати надавали свої правки до бюджету. Вже можна орієнтовно сказати, на яку суму можуть бути ці правки?

Коли ми підрахуємо всі зміни, ми отримаємо нові дані для комунікації. У минулому році обсяг правок склав 5,7 трильйона гривень.

Які основні труднощі можуть виникнути під час обговорення змін?

- Мені здається, що найбільша проблема в публічних дискусіях про бюджет - це нерозуміння масштабів питань, які обговорюються. Ми дуже багато говоримо і політизуємо речі, які на фоні наших проблем з бюджетом - це піщинка в пустелі Гобі.