На фоні атак Збройних Сил України Росія посилює репресивні заходи в Криму: кількість обшуків і арештів зросла.
У тимчасово окупованому Росією Криму, на тлі загострення енергетичної та паливної кризи, все частіше проводять обшуки в домівках кримських татар. Цю інформацію оприлюднив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Нещодавно на півострові також оголосили про завершення діяльності громадського руху "Кримська солідарність". Це сталося після того, як у червні Міністерство юстиції Росії внесло організацію до списку "іноземних агентів". Яким чином ці репресії пов'язані з гуманітарною ситуацією в регіоні? Які місцеві жителі опиняються під загрозою? І чи намагається окупаційна влада Криму приховати правду про реальний стан справ на півострові?
Ведуча програми Радіо Крим.Реалії (ініціатива Радіо Свобода) Олена Бадюк провела бесіду з Ескендером Барієвим, головою правління Кримськотатарського ресурсного центру, який також є членом Меджлісу кримськотатарського народу, а також з Денисом Чистіковим, заступником постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим.
Посилення контролю
На фоні енергетичної та паливної кризи в Україні, російські силові структури посилюють контроль і заходи безпеки в Криму, повідомив в ефірі Радіо Крим.Реалії керівник Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. Після атак Збройних сил України, силовики активізували пошуки осіб, яких підозрюють у співпраці з українськими спецслужбами, підкреслив Барієв.
"Є інформація, що особливо в районах, де проживають кримські татари, російські силовики вночі розміщують автомобілі з прослуховуючими пристроями. Це робиться для моніторингу тих, хто може намагатися контактувати з проукраїнськими силами або громадянами, що підтримують Україну, тобто з територією, контрольованою українською владою," - зазначив Ескендер Барієв.
Через тривалу відсутність електроенергії та водопостачання на півночі Криму люди звідти виїжджають до центрального Криму, до Сімферополя та Севастополя, де також застосовуються віялові відключення світла, розповідає Барієв. На цьому тлі, стверджує Барієв, з'являються публікації, в яких представників кримських татар намагаються пов'язати зі зберіганням безпілотників або співпрацею з українською стороною.
"Існує інформація, що намагаються звинуватити, зокрема, представників кримських татар. У медіа з'являються повідомлення про те, що нібито кримські татари зберігають безпілотники у своїх теплицях та інші подібні речі," - поділився Ескендер Барієв.
СІЗО для інкомунікадо
В таких умовах, на думку голови Кримськотатарського ресурсного центру, особливо важливою стає підтримка й допомога між мешканцями півострова — солідарність сусідів і родичів, які залишилися без електрики чи води. Він зазначає, що гуманітарні труднощі та посилення репресій сьогодні розвиваються одночасно, що збільшує тиск на людей, які живуть в окупованому Криму. Барієв також підкреслює, що одним із методів тиску та політичних репресій є затримання людей та їхнє утримання в статусі інкомунікадо — повної ізоляції арештованих від зовнішнього світу, що позбавляє їх можливості спілкуватися з близькими.
"Російські силові структури продовжують активно здійснювати затримання громадян, і це відбувається різними способами. Вони можуть затримувати людей під час поїздки в автомобілі, приходити на роботу або ловити їх після того, як дружина відвела дитину до школи, чи навіть після проведення обшуку. Після цього вони часто заперечують факт затримання і відмовляються визнавати, що ці особи перебувають у їхніх руках. Це створює ситуацію, в якій люди опиняються в статусі інкомунікадо", - зазначив Ескендер Барієв.
Згідно з інформацією, наданою Кримськотатарським ресурсним центром, нещодавно стало відомо про створення спеціального блоку в Сімферопольському слідчому ізоляторі №2. На третьому поверсі цього закладу було виділено 20 камер, в яких утримуються політичні в'язні, позбавлені будь-якого зв'язку з зовнішнім світом. За оцінками організації, йдеться приблизно про 56 осіб, які перебувають під арештом.
Саме там перебуває подружня пара Олег Платонов та Наталя Полюх, розповів Ескендер Барієв. Їх російські силовики затримали у квіті 2025 року. Причому Наталю Полюх затримали після того, як вона відвела дев'ятирічну дитину до школи. Дитину забрали до притулку, і лише через кілька місяців родичі змогли забрати її. Про цю сімейну пару досі нічого не було відомо.
"За інформацією наших надійних джерел, вони знаходяться в СІЗО №2. Це має велике значення. Тому ми зараз активно беремося за те, щоб окупанти визнали своє перебування там," - зазначив Ескендер Барієв.
"Відчуття солідарності вже не існує."
21 липня стало відомо, що громадський рух "Кримська солідарність" припинив свою діяльність після внесення його російським Мін'юстом до реєстру "іноагентів". Рух опублікував відповідну заяву. У "Кримській солідарності" назвали це рішення політичним актом тиску, спрямованим на дискредитацію руху та посилення тиску на незалежну громадську ініціативу.
"Кримська солідарність" виникла внаслідок масових репресій у Криму, які розпочалися в 2014 році. Цей рух об'єднав журналістів, правозахисників, родичів політичних ув'язнених та самих активістів, що займалися фіксацією порушень прав людини. Про це розповів Денис Чистіков, заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим.
Завершення діяльності організації стало наслідком тривалого тиску з боку російських властей, підкреслив він.
"Спочатку заборонили учасникам виходити до судів, потім почали погрожувати адміністративною та кримінальною відповідальністю. Під час різних національних заходів, зокрема в День депортації кримськотатарського народу (18 травня - День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу), попереджали, що якщо будуть якісь акції, то також притягатимуть до адміністративної або кримінальної відповідальності", - сказав Денис Чистіков.
Ці загрози виявилися дійсністю. Серед політичних в'язнів є також представники "Кримської солідарності".
"Це Амет Сулейманов, Вілен Темір'янов та Руслан Сулейманов. Варто підкреслити, що тепер затримання торкнулися і жінок. Серед них є представниці кримськотатарської громади, які також потрапили до списку іноземних агентів. Деякі з них є родичками політичних в'язнів, а чотирьох жінок вже затримано, і вони нині перебувають у в'язниці," - зазначив Денис Чистіков.
Шпигунська епідемія на фоні кризи
На тлі ударів по російських військових об'єктах у Криму підконтрольна Росії влада посилює кампанію з пошуку "шпигунів" та людей, яких звинувачують у співпраці з українськими спецслужбами, розповідає Чистіков. Подібні повідомлення з'являються майже щотижня і, на його думку, використовуються для пояснення того, що відбувається на півострові.
"Таким чином вони намагаються перевести увагу з того, що самі не можуть врегулювати ситуацію, на нібито втручання України. Мовляв, поруч із вами перебувають люди, які передають інформацію, і саме через них ви зараз опинилися у такому становищі", - сказав Денис Чистіков.
В той же час, російська влада прагне поглибити недовіру серед населення, аби ускладнити процес самоорганізації громадян. Як зазначає Чистіков, загострення гуманітарних умов вже викликає відкриті прояви протесту. За даними, мешканці Армянська та Красноперекопська не побоялися вийти до адміністративних установ, незважаючи на можливість притягнення до відповідальності.
"Навіть незважаючи на це ми бачимо, що через критичність ситуації, яку вони не можуть врегулювати на півночі Криму, в Армянську, Красноперекопську окремі люди навіть виходять до адміністративних будівель і висловлюють свою думку. Їх притягають до відповідальності, але, знову ж таки, такого не було довгий час, і це свідчить про критичність ситуації, яка існує зараз", - сказав Денис Чистіков.
Допомога прийде, потрібно лише трохи потерпіти і залишитися спокійним.
Практично через два місяці після виникнення кризових ситуацій, Сергій Аксьонов, керівник Криму, оголосив про запровадження заходів підтримки. Проте конкретні деталі залишилися невідомими. Відомо, що планується виплата по 15 тисяч рублів тим, хто залишався без електрики більше 48 годин. Однак, на думку Чистікова, чиновники не здатні надати необхідну допомогу людям.
"Ми спостерігаємо, що, умовно кажучи, вже пройшло майже два місяці, і лише цього тижня з'явилися якісь ініціативи на республіканському та федеральному рівнях, які, за словами чиновників, мають вплинути на ситуацію. Проте, варто зазначити, що конкретні деталі досі не розкриваються, оскільки самі автори ініціатив не знають, якими вони можуть бути," - зазначив Денис Чистіков.
На фоні загострення гуманітарної кризи, російські урядові структури вживають заходів для суттєвого обмеження потоку інформації щодо подій на півострові, підкреслив Денис Чистіков.
"Вони не висловлюють свої думки публічно і забороняють обговорення цього питання, оскільки багато відгуків про їхні дії є негативними. Цей голос залишається непоміченим, хоча інколи з'являється у коментарях на телеграм-каналах. Проте, варто зазначити, що критичні коментарі на слова Аксьонова зазвичай не затримуються довше 3-5 хвилин. Особливо під час атак на окупований Крим, такі висловлювання зникають практично миттєво", - зазначив Денис Чистіков.
Голова Меджлісу Рефат Чубаров повідомив, що політичні репресії та спроби залякати населення Криму тривають. На своїй сторінці у Facebook він зазначив, що під час обшуків у домівках кримських татар російські силовики проводять так звані "профілактичні бесіди", які насправді мають на меті залякувати не лише мешканців цих будинків, а й весь кримськотатарський народ. Чубаров закликав кримських татар не мовчати про факти репресій, що здійснюються окупантами. Він підкреслив, що кожен зафіксований випадок переслідування є важливим свідченням злочинної політики окупаційного режиму, а також способом захисту тих, хто став жертвою цих репресій.
