Росія організовує вибори до Державної Думи на територіях, що перебувають під окупацією. Які кроки мають вжити українці?

В Росії проходять вибори до Державної думи. Процес голосування триватиме три дні, з 18 до 20 вересня. На анексованих українських територіях вже активізувалися озброєні особи, які розносять урни для бюлетенів, і там стартувало дострокове голосування.

Президент Російської Федерації Володимир Путін звернувся до громадян із закликом взяти участь у виборах, підкресливши, що їхня активність є свідченням підтримки військових дій. Водночас єдину російську партію "Яблуко", яка виступала проти конфлікту з Україною, виключили з виборчого процесу під вигаданим приводом.

Незалежним спостерігачам ОБСЄ моніторити голосування заборонили.

Це стануть першими виборами до Держдуми Росії на територіях, які знаходяться під окупацією, де мільйони українців отримали російські паспорти. Проте це не перше голосування, яке було організовано російською стороною в цих регіонах.

У вересні 2022 року, в окупованих регіонах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, російська адміністрація ініціювала так званий референдум. У 2023 році на цих територіях були проведені фіктивні вибори до місцевих органів влади, а в 2024 році відбулися президентські вибори, на яких Путін знову здобув перемогу.

Міжнародна спільнота, включаючи Європейський Союз та Організацію з безпеки і співробітництва в Європі, не вважає легітимними вибори, що відбулися на територіях, які знаходяться під окупацією.

За свідченнями очевидців, були випадки, коли українців примушували голосувати під дулами автоматів. Ознак того, що ситуація зміниться під час голосування у вересні 2026 року, немає.

За словами українського омбудсмена Дмитра Лубінця, Росія прагне створити ілюзію "нормального життя" на територіях, які тимчасово перебувають під її контролем, через ці вибори.

За наданими даними, в окупованій Луганській області планується створення 581 виборчої дільниці, а в тимчасово окупованій частині Донецької області -- 633.

Росіяни обиратимуть 450 депутатів Держдуми з поміж 10 партій у бюлетені.

Правляча партія "Єдина Росія", яку підтримує Путін, за оцінками Reuters, збереже домінування у парламенті.

"Авторитарний режим Володимира Путіна не потребує виборів для свого функціонування, але він розуміє, що їх відсутність може поставити під сумнів легітимність його влади", - зазначає британське видання The Guardian, коментуючи необхідність Путіна організувати вибори до Держдуми, зокрема і на територіях, які Росія вважає "новими регіонами".

Ці вибори газета охарактеризувала як "ритуал голосування", що здійснюється згідно з конституційними нормами Росії. Хоча вони формально обіцяють політичні свободи, насправді їхня мета полягає лише в підтримці президента РФ.

У своєму відеозверненні, яке стосується виборів, Путін закликав громадян Росії активно брати участь у голосуванні, підкресливши, що це є їхнім "обов'язком". Він зазначив, що це сприяє зміцненню країни у протистоянні зовнішнім силам, які намагаються ослабити Росію.

Він триває у зміцненні російської політичної системи в контексті війни. Водночас Кремль настільки боїться будь-яких явних антивоєнних настроїв, що завадив участі партії "Яблуко" у виборах, єдиній політичній силі, яка закликала до зупинки військових дій.

The Guardian характеризує "Яблуко" як малозначущу і давно маргіналізовану ліберальну партію, яка не могла серйозно вплинути на підсумки виборів.

Можливо, як вказують оглядачі, так і думала влада РФ, коли зареєстрували "Яблуко" як формальну опозицію. Проте несподівано голосування за неї почало каналізувати невдоволення війною. ЗМІ з посиланням на закриті опитування у столичних регіонах вказували, що її підтримка росла і ледь не наздоганяла "Єдину Росію". Звісно, офіційних даних опитувань щодо цього немає, проте гарячкове зняття партії з реєстрації за місяць до виборів було показовим.

У Міністерстві закордонних справ України охарактеризували вибори в Росії як "комедію", в якій "опозиційних діячів або саджають за грати, або усувають фізично", зазначив міністр Андрій Сибіга в своїй заяві.

Через тиждень після анулювання реєстрації "Яблука" суд виніс вирок заступнику голови партії Льву Шлосбергу, засудивши його до 11 років ув'язнення в колонії за висловлення критики на адресу війни.

"Це не вибори, а комедія, яку режим Путіна розгортає для створення видимості внутрішньої легітимності, підтримки своєї агресивної війни та залучення нових людей для використання їх як гарматного м'яса," - підкреслив український міністр.

Тему мобілізації у контексті з виборами обговорюють і в Інституті вивчення війни. Там вважають, що Кремль створює умови для того, щоб вимагати від суспільства довгострокових жертв, зокрема нової мобілізації, подаючи результати виборів до Держдуми як підтвердження народної підтримки війни проти України.

Прозорі скриньки для голосування, які розносять вулицями люди в балаклавах і з автоматами - кадри дострокового голосування до Держдуми РФ опублікували канал Euronews та агенція AFP. У вересні 2026 року українців в окупованих селах Донецької області вже голосували на російських виборах.

Це мало чим відрізняється від того, як проходили попередні голосування в окупації - ті ж самі люди зі зброєю і обхід зі скриньками дворів.

Про те, що озброєних військових вже розмістили на виборчих дільницях на окупованих територіях України, повідомляють і аналітики Інституту вивчення війни

Андрій Сибіга зазначає, що організація виборів на територіях, які перебувають під окупацією інших суверенних країн, зокрема в анексованому Криму та на сході і півдні України, є протиправною.

"Голосування не матиме жодної юридичної сили та стане кричущим порушенням міжнародного права, що ще більше дискредитує весь процес", - заявив міністр і закликав міжнародну спільноту не називати те, що відбувається в Росії виборами.

Українська Центральна виборча комісія звернулася до міжнародних організацій, місій спостереження за виборами та журналістів із закликом не визнавати ці "вибори" та їх результати, а також утриматися від участі в їх спостереженні.

В ОБСЄ висловили осуд щодо рішення Росії організувати вибори на анексованих територіях та наголосили, що результати таких виборів не матимуть жодної юридичної сили згідно з міжнародними нормами.

"Ці дії йдуть врозріз із міжнародним правом і посягають на суверенітет та територіальну цілісність України в рамках її визнаних на міжнародному рівні кордонів", - зазначили представники ОБСЄ.

Водночас Росія ухилилася від запрошення міжнародних спостерігачів ОБСЄ для спостереження за голосуванням на своїй території. У Міністерстві закордонних справ РФ висловили думку про наявність подвійних стандартів в діяльності цієї організації.

Директорка Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини Марія Телаліан зазначила, що недостатня присутність незалежних спостерігачів викликає зменшення довіри до виборчого процесу.

На окупованих Росією територіях близько 3,5 млн українців отримали російські паспорти, за даними британської розвідки.

Ці люди можуть взяти участь у так званих виборах до Держдуми РФ. У Службі безпеки України закликали їх цього не робити.

Таким чином, Російська Федерація прагне узаконити кремлівську владу на окупованих українських територіях та здобути підтримку для прокремлівських політичних сил, зазначили в Службі безпеки України.

"Не допомагайте окупантам легітимізувати їхню присутність", - зазначили у спецслужбі і нагадали про кримінальну відповідальність за участь в організації виборів.

У ході раніше проведених голосувань російські війська вже включали українців до складу окупаційних "виборчих комісій", а також залучали їх до агітаційних груп і організації агітаційних заходів.

Згідно з українським законодавством (ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України), організація та участь у незаконних виборах на територіях, що перебувають під тимчасовою окупацією, а також публічні заклики до їх проведення, караються позбавленням волі на термін до 10 років із конфіскацією майна.

Водночас, Кримінальний кодекс України не передбачає кримінальної відповідальності за участь у виборах через голосування.

Відповідальність передбачена саме за балотування й висування, за участь у виборчих комісіях, за організацію виборів.

Отже, сам процес голосування, під час якого особа опускає бюлетень у виборчу урну, не підлягає кримінальній відповідальності згідно з Кримінальним кодексом України, зазначає координатор громадської організації Донбас SOS Віолета Артемчук.

Вона ділиться свідченнями про ситуації, коли українців змушують брати участь у "виборах". Члени виборчих комісій відвідують їхні домівки в супроводі озброєних російських солдатів, і відмова голосувати може мати серйозні наслідки для їхнього життя.

Артемчук рекомендує знайти способи уникнути "голосування" та не відвідувати виборчі дільниці.

Не рекомендує українцям в окупації голосувати і адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альоноа Луньова. На дільницях можуть бути пропагандисти, які потім використають цих людей у своїх цілях.

"Ми радимо людям насамперед дбати про свою безпеку та здоров'я й не наражати себе на додаткові ризики. Але якщо є змога уникнути співпраці в частині організації виборів -- це обов'язково треба зробити. А якщо є прояви тиску -- треба їх документувати", - говорить Луньова.

Омбудсмен Дмитро Лубінець зазначає, що жодні виборчі процеси не можуть легітимізувати окупаційну владу.

"Бюлетень не створює суверенітету. Окупаційний підрахунок голосів не є вільним волевиявленням", - говорить Лубінець.

Він також закликав українців не брати участь в цьому голосуванні.

"У тих місцях, де українці зазнають переслідувань за свою проукраїнську позицію, піддаються катуванням, залякуванню і примушуються до отримання російських документів, не може йтися про свободу волевиявлення", - зазначив омбудсмен.