Російська опозиція, яка виступає проти війни, вперше отримала офіційне представництво в ПАРЄ.
Парламентська асамблея Ради Європи офіційно завершила формування "Платформи для діалогу з російськими демократичними силами у вигнанні" - про це оголосили 26 січня в Страсбурзі перед початком зимової сесії Асамблеї.
Платформа була створена ще минулого року у відповідь на війну росії проти України та вихід москви з Ради Європи у 2022 році.
Ця ініціатива спрямована на те, щоб представники російської опозиції, які змушені були залишити країну, мали можливість вести продуктивний діалог з парламентарями держав Ради Європи з питань, що становлять спільний інтерес, у тому числі щодо перспектив демократичного розвитку в Росії.
Список учасників містить відомих політичних діячів опозиції та активістів, серед яких:
Владімір Кара-Мурза - це російський політичний діяч, відомий своєю опозиційною діяльністю та захистом прав людини.
Міхаіл Ходорковський - екс-олігарх та керівник Фонду Вільна Росія.
* Гаррі Каспаров - колишній чемпіон світу з шахів та критик кремля;
Надія Толоконнікова - одна з учасниць музичного колективу Pussy Riot.
* Олег Орлов і Любов Соболь - відомі опозиціонери.
Також до складу увійшли представники корінних народів і національних меншин росії.
Ці делегати не мають права голосу в Парламентській асамблеї Ради Європи, проте можуть долучатися до засідань комітетів, виголошувати доповіді та сприяти обміну думками. Це перший випадок такого роду після того, як російська делегація припинила свою діяльність у ПАРЄ внаслідок агресії проти України.
Рішення створити платформу було ухвалено ще в жовтні 2025 року як частина відповіді Ради Європи на російську агресію. Воно має на меті не лише сприяти діалогу з російськими демократами, але й підтримати ідею майбутніх демократичних змін у росії та сприяти миру в Україні.
Водночас тривають дискусії стосовно справжнього впливу цієї ініціативи: деякі опоненти вказують на те, що опозиція, яка перебуває в екзилі, не може вважатися повноцінним політичним представництвом і не користується значною підтримкою в Росії. Крім того, різні фракції в російському опозиційному середовищі мають суттєві розбіжності в своїх політичних поглядах та підходах до взаємодії з Європою.
Аналітики вважають, що це стане суттєвою психологічною та політичною підтримкою для опозиціонерів режиму Путіна в Росії, оскільки надасть їм можливість звертатися до офіційних інституцій Ради Європи, щоб висловити свої думки стосовно питань прав людини та конфлікту в Україні.
Представники Російського добровольчого корпусу та Легіону "Свободная Россия", які беруть участь у збройних діях на стороні України, також подали свої кандидатури для участі в ПАРЄ. Проте жоден з них не був обраний для участі в цій платформі.
Також не взяли участь у цих виборах представники фонду Алєксєя Навального "ФБК", оскільки всередині російської опозиції є глибокий розкол, і вони не знайшли між собою спільної мови.