Російська влада активно переслідує заклади, що працюють у сфері ЛГБТ, зокрема гей-бари.

Зображення з веб-сторінки публікації на сайті Russia Post. Використано з дозволу компанії Russia Post.
Історик Рустам Александер аналізує зростання гомофобії в Росії, що веде до збільшення кількості жорстоких нападів на гей-бари, під час яких відвідувачі та персонал часто стикаються з кримінальними звинуваченнями. Цю статтю вперше опубліковано в Russia Post 6 грудня 2024 року. Відредаговану версію повторно опубліковано Global Voices з дозволу редакції.
30 листопада в Москві правоохоронці здійснили обшуки в кількох гей-барах столиці. Лише через тиждень, 23 листопада, поліція вторглася до клубу Zebra у Воронежі, де проходила закрита ЛГБТК+ вечірка. Відвідувачів насильно виштовхали на підлогу, а потім доставили до місцевого відділення поліції, де з ними провели так звану "профілактичну бесіду", як пізніше охарактеризували цю ситуацію представники влади. Серед затриманих була відома дрeґ-виконавиця Заза Наполі (справжнє ім'я - Владім Казанцев). Організатори заходу можуть отримати до 10 років ув'язнення за звинуваченням у "ЛГБТК+ екстремізмі".
Ці рейди не є новинкою. Наприкінці жовтня, наприклад, російські правоохоронці провели обшуки під час нічного дреґ-шоу в закладі Dark House у Ярославлі. В артистів, які брали участь у виставі, також вимагали явитися до поліції для допиту щодо їхньої можливой причетності до екстремістських угруповань і вживання наркотиків. Зрештою, їм пред'явили звинувачення в розповсюдженні "пропаганди ЛГБТК+", що вважається менш серйозним злочином у порівнянні з "екстремізмом ЛГБТК+". Крім того, видання "Новая газета Европы" повідомило, що з початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року російська поліція провела 59 рейдів, намагаючись придушити діяльність так званого "ЛГБТК+ руху".
Атаки на гей-бари в Росії стають все більш жорстокими та поширеними, особливо після того, як 30 листопада 2023 року Верховний суд Росії оголосив неіснуючий ЛГБТК+ рух екстремістською організацією. Менш ніж через дві доби після цього рішення, 2 грудня 2023 року, московська поліція провела репресивні акції в трьох гей-клубах столиці, принижуючи відвідувачів та документуючи їхні паспорти.
Через кілька місяців, у березні 2024 року, правоохоронці провели рейд на ще один гей-бар, Pose, у місті Оренбург. Цього разу поліція не лише залякувала гостей, але й затримала менеджера та арт-директора закладу. Вони стали першими в Росії, кому були пред'явлені кримінальні обвинувачення в ЛГБТК+ екстремізмі за керівництво гей-баром.
Перші "офіційні" гей-бари в Росії з'явилися 1993 року, незадовго після того, як Борис Єльцин скасував закони, що криміналізували добровільні одностатеві стосунки. Хоча це було неабияким успіхом для російської гей-спільноти, рішення Єльцина зустріло опір з боку російської поліції. Розчаровані скасуванням цих законів та зростаючою видимістю гей-культури в містах Росії, високопосадовці правоохоронних органів висловлювали своє обурення в пресі.
Один із таких коментаторів, офіцер московського карного розшуку Володимир Пронь, висловився у квітні 1993 року: "Суспільство жадало розпусти, і тепер воно отримало те, чого бажало. Наразі правоохоронні органи позбавлені можливості контролювати гомосексуальність. Навіть якщо ми знаємо про існування якогось "притону", нам не дозволено висувати ніяких звинувачень, адже ці заклади часто легалізовані як клуби."
Проте, час від часу російські правоохоронці здійснювали обшуки в гей-клубах, нібито через порушення ліцензій на продаж алкоголю та підозри у вживанні наркотиків. Зазвичай, після затримання відвідувачів їх відпускали тієї ж ночі, а адміністрація закладу отримувала штраф, якщо ліцензія на продаж алкогольних напоїв дійсно була прострочена. Кримінальні справи під час таких рейдів порушувалися дуже рідко, на відміну від теперішньої ситуації в Росії, де управління або відвідування гей-клубу може призвести до кримінального покарання.
Хоч постійні розгони гей-клубів періодично продовжуються для російських квір-спільнот це ще не стало моментом "Стоунволу". Незважаючи на скасування закону про содомію в 1993 році, у суспільстві продовжували переважати гомофобні погляди. (Опитування, проведені "Левада-Центром", свідчать про те, що за останні роки цей показник зростає: 62% росіян заявили, що вони частково або повністю не згодні з тим, що гомосексуальні люди повинні мати ті ж права, що й інші громадяни, порівняно з показником у 35% у 2005 році та 40% у 2010 році). Тим не менш, ЛГБТК+ спільнота в Росії все ще мала змогу жити відносно благополучним життям - вільним від переслідувань, медикалізації та проявами остракізму. За таких умов для них гей-бари стали місцем, де вони могли відчувати себе в безпеці та почуватися частиною спільноти.
Незадовго після повномасштабного російського вторгнення в Україну, додаток Tinder, що користувався популярністю як серед гетеросексуальних людей, так і серед представників ЛГБТК+, перестав діяти в Росії. Незважаючи на те, що Grindr та інші аналогічні застосунки для "пошуку знайомств" продовжували функціонувати, вони виявилися менш безпечними, ніж Tinder, що зазвичай вважався одним із найбільш популярних. Ще перед початком війни російські ворожі до гомосексуалізму групи використовували Grindr та інші подібні додатки для цькування, переслідування і навіть замаху на життя учасників спільноти, причому російська влада не надавала жертвам будь-якого захисту. З огляду на стрімке погіршення ситуації для ЛГБТК+ спільноти в Росії, цілком ймовірно, що ця тенденція буде лише набирати обертів. У такому контексті особливого значення для них набуває відчуття приналежності до певної спільноти, що надають саме ЛГБТК+ заклади.
Крім того, гей-клуби часто ставали чи не єдиними просторами, де поп-зірки могли відкрито висловити свою підтримку правам ЛГБТК+. У той час, коли російське телебачення переповнювалося промовами про "традиційні цінності" та негативним ставленням до представників ЛГБТК+, багато знаменитостей або підтримували цю риторику, або залишалися мовчазними. Проте такі артисти, як Лоліта й Ольга Бузова, зазвичай не вагалися виступати в московських гей-клубах, демонструючи свою солідарність.
2 грудня 2023 року, коли московська поліція провела обшук у гей-барі Mono, у клубі був запланований виступ Бузової. Дізнавшись про обшук, вона в останній момент скасувала свій виступ. Сьогодні знаменитості, швидше за все, двічі подумають, перш ніж виступати в таких закладах, особливо у світлі негативної реакції на скандальну вечірку Насті Івлєєвої наприкінці 2023 року (детальніше про це за посиланням тут).
На сьогоднішній день серед знаменитостей, які можуть привернути увагу у закладах ЛГБТК+, виділяються такі особистості, як Заза Наполі. На відміну від Бузової, вона більш впізнавана серед членів самих спільнот. Проте після нещодавнього інциденту в Zebra, ймовірно, Заза також стане обережнішою у своїй поведінці.
У нинішніх репресивних умовах власники гей-барів шукають альтернативні шляхи виживання. Дехто з них навіть вирішив відкрито висловити підтримку Путіну та його військовим діям проти України.
У квітні 2022 року, майже одразу після початку війни, гей-клуб Mono вирішив заборонити виконання творів українських артистів, серед яких були Світлана Лобода, Макс Барських, Океан Ельзи, Іван Дорн, Надія Дорофєєва та багато інших.
До "чорного списку" Mono потрапили російські артисти, які відкрито висловлювали своє невдоволення "спецоперацією Путіна", серед яких Oxxxymiron, Валерій Меладзе та Noize MC. Їхні композиції були заборонені для виконання в клубі та виключені з караоке-плейлистів. Проте навіть така демонстрація підтримки не змогла захистити заклад від того, що в грудні 2023 року він став першою ціллю для гей-рейдів, організованих поліцією.
Заза Наполі неодноразово намагалася відмежуватися від ЛГБТК+ спільноти. В одному з випадків дреґ-виконавиця висловилася, що: "Чому я маю проявляти повагу до ЛГБТ? Їм варто вчитися, як правильно себе вести". Проте ці невдалі коментарі не вберегли її від поліцейського рейду в клубі Zebra.
На території Російської Федерації все ще функціонує значна кількість гей-барів, і поліція не в змозі закрити їх усі одночасно. Проте це лише питання часу: російські правоохоронні органи мають тривалу практику атак на такі заклади, тому немає жодних сумнівів, що вони продовжать свою діяльність у цьому напрямку.
На початку грудня Валерій Фадєєв, голова Ради з прав людини при президенті Путіні, відповів на запитання щодо можливого негативного впливу нещодавно ухваленого антигейського законодавства на життя людей з ЛГБТК+ спільноти в Росії. Він заявив: "Ні, це законодавство не вплинуло на них. Сподіваюся, у геїв все так само добре, як і раніше".