Які події відбуваються на захоплених територіях після прийняття в Росії закону про конфіскацію?
Коли російська Держдума ухвалила закон, що надає можливість державі конфіскувати приватну власність українців, які не змогли зареєструвати своє майно згідно з російським законодавством, вона фактично узаконила практику, що вже існувала на окупованих територіях з 2022 року. Цей закон відкрив шлях до експропріації квартир та будинків громадян. 15 грудня президент Російської Федерації Володимир Путін підписав відповідний закон, який буде діяти до 2030 року.
Протягом трьох років жителі Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя зверталися до диктатора Путіна, вважаючи його символом "вищої справедливості" та "останньої надії". Люди обманювали самі себе, живучи в ілюзіях, що знищення їхніх майнових прав є не відображенням справжнього обличчя Росії, а лише помилкою, за яку відповідальні місцеві корупціонери, тоді як "святий Путін" не має нічого спільного з цим. Вони вважали, що достатньо поділитися своїми бідами, і він зможе їх вирішити, звільнивши від несправедливості.
Тепер звертатися вже ні до кого. Новий закон щодо експропріації приватної власності українців дозволив лідеру Кремля продовжити грабіж людей без жодних перешкод.
Які події нині тривають в умовах окупації щодо житлових питань, і як новий російський закон вплинув на життя людей в цих регіонах? Це питання стало предметом дослідження журналістів редакцій "Новини Донбасу", "Приморка.City" та "Кавун.City".
Голова угрупування "ДНР" Денис Пушилін 9 грудня прямо закликав мешканців доносити на сусідів, які з різних причин не переоформили свої українські документи на житло за російськими правилами.
"У нас є шанс через суд передавати покинуті або незаселені житлові приміщення до муніципального фонду... Закликаю місцевих жителів інформувати про такі випадки."
Після 9 грудня, коли російські законодавці затвердили положення щодо перерозподілу житла до 2030 року (року завершення п'ятого терміну Путіна), окупаційні адміністрації отримали розширені повноваження для визнання житлових об'єктів "безгоспними".
У пояснювальній записці до ухваленого закону чітко визначено: основна мета полягає в прискоренні "інтеграції" захоплених територій та впровадженні майна "в господарський обіг". Це означає, що власність осіб, які не встигли прийняти російське громадянство або пройти процес реєстрації, буде визнана безхазяйною і передаватиметься муніципальним органам або регіонам.
Навіть ті українці, що залишилися під окупацією та отримали російські паспорти, можуть втратити своє житло, якщо не дотримаються всіх вимог Росреєстру у визначені терміни.
Тепер регіони окупації спільно з Росреєстром самі визначатимуть ознаки безхазяйного житла. Відсутність інформації про власника або неможливість встановлення даних щодо документів не є перешкодою для передачі нерухомості у власність країни-окупанта.
Бенефіціаром цього рішення Державної Думи Росії стане ППК "Фонд розвитку територій" (ФРТ), який отримує можливість:
ФРТ згадується у розслідуваннях Financial Times як організація, що має зв'язки з масштабними будівельними угодами в Маріуполі. Керівництво процесом здійснює "казанська команда", яку очолює віце-прем'єр Російської Федерації Марат Хуснуллін — ініціатор московської програми реновації.
Отже, "законодавство" оформлює масштабну програму перерозподілу власності під контролем федеральних будівельних структур.
Отримані квартири розподілятимуться насамперед серед силовиків РФ та їхніх сімей, співробітників підвідомчих установ, включаючи вчителів та лікарів. Обіцяють житло і місцевим мешканцям, які стоять на обліку у статусі нужденних. Ось тільки втратити житло на окупованій території може будь-хто, навіть законний власник, якщо не встигне вчасно переоформити квартиру за російськими законами.
Іноді це буває надзвичайно важко.
У захопленому Маріуполі визнали "безгоспними" більше 13 тисяч житлових одиниць.
До завершення року Антон Кольцов, який займає пост мера Маріуполя, пообіцяв закінчити наступний етап інвентаризації нерухомості. Після цього власникам буде надано додаткові три місяці для підтвердження своїх прав. Однак для цього необхідно:
Проте навіть ці вимоги не можуть захистити від зловживань. У Маріуполі трапляється чимало випадків, коли "безгосподарними" виявляються цілі будинки, хоча їхні мешканці просто тимчасово залишили свої оселі на час ремонту.
Черги в органах управління майновими відносинами, які прагнуть підтвердити свої права на житло перед окупантами, є величезними: прийом триває лише чотири години, і люди починають займати місця в черзі вночі. У Telegram-групі "Безхазяйне житло в Маріуполі" вже зареєстровано більше 18 тисяч учасників.
Щоб довести право власності, маріупольці змушені приїжджати на адреси, яких фактично не існує.
"Будівля, куди тобі потрібно прийти... тепер розташована на вулиці Чорноморський, 10. Цю адресу не можна знайти на картах, а на самій будівлі відсутня будь-яка табличка," -- повідомляє Петро Андрющенко, голова Центру дослідження окупації.
Центр дослідження окупації висвітлює поширений метод: нові будинки іпотечного комплексу "Ленінградський квартал" були зведені на місці зруйнованих багатоповерхових житлових будинків на проспекті Металургів, 87. Щоб старі власники не мали змоги вимагати компенсаційне житло, окупанти змінюють юридичні адреси.
Таким чином, будинок під номером 87 став 87Б, а один із його корпусів отримав адресу "Металургів, 10", хоча насправді будинку з номером 10 ніколи не було.
"Чому це відбувається? Бо справжня адреса Металургів, 10 – це просто незабудована земельна ділянка... Вражаюча жадібність. Вражаюче шахрайство", – зазначає Центр дослідження окупації.
Програма будівництва компенсаційного житла припинилася повністю з початку цього року. Тож для окупантів експропріація чужих квартир стала єдиним способом вирішити житлову проблему.
У той же час нерухомість людей, які все ще мешкають у Маріуполі, часто також опиняється в подібних переліках.
Колишні мешканці будинків по вулицях Артема, 130 та 130А в окупованому місті звернулися до Володимира Путіна з проханням втрутитися у ситуацію з наданням житла. За їхніми словами, у 2023 році влада "ДНР" знесла їхні будинки, анулювала адреси і пообіцяла компенсувати втрачені квартири, проте обіцянки залишилися на папері -- людям замість компенсації пропонують оформлювати іпотеку.
"Я разом із родиною жила за адресою: вулиця Артема, 130а, квартира 33. За моєю спиною знаходиться котлован. Моя квартира не є приватизованою, і нам навіть не дали шанс стати на чергу. Я провела 20 років у цій оселі. Чи могли б ви пояснити нам, мешканцям Маріуполя, чому Маріуполь важливий для всіх, але ніхто не звертає уваги на нас — жителів, які страждали від бойових дій?" — звертається до слухачів мешканка Маріуполя Віра Сінькова у відео колективного звернення.
Вже понад рік маріупольці знімають відеозвернення до Путіна на фоні зруйнованих будівель і котлованів. Проте, російського лідера цікавлять зовсім інші питання.
Цікаво, що перед телевізійними камерами він заявляє, що притягне до відповідальності тих, хто на території Росії вигнав сім'ї військовослужбовців з їхніх службових житлових приміщень.
"Дивно, що когось виселяють, членів родини, учасників "СВО", хоч би який статус носило це житло. Людина на фронті воює. Що за маячня взагалі? Це неподобство. Потрібно розбиратися з кожним конкретним випадком, хто це робить", -- заявив Путін 9 грудня.
Проте ситуація свідчить про зовсім інший підхід загарбників до питання житла.
За даними відкритих джерел, в тимчасово окупованій частині Запорізької області виявлено тисячі об'єктів, які окупаційні сили та їхні підконтрольні структури класифікували як "безхазяйні". Журналістське розслідування, проведене "Громадським", свідчить, що з серпня 2022 року до жовтня 2025 року до реєстрів було внесено більше 4000 об'єктів, серед яких підприємства, житлові та нежитлові приміщення. Це свідчить про широкомасштабну і системну кампанію по "перерозподілу" майна на окупованих територіях.
Які події мали місце в Бердянську:
Літо-осінь 2022 року. Після приходу окупаційної влади окремі адреси та будівлі почали з'являтися в "переліках безхазяйного майна" на місцевих платформах, пов'язаних з окупаційною адміністрацією. Це були перші "виявлені" об'єкти в Бердянському районі.
У період 2023-2024 років окупаційні органи почали активно здійснювати обходи житлових будинків. Вони вимагали від власників та орендарів з'являтися з документами, а також складали списки "порожніх" квартир для подальшої передачі в "реєстри". На початку 2024 року в кількох випадках окупанти намагалися визнати "безхазяйними" одразу вісім багатоповерхових будинків у Бердянську. Хоча частину цих рішень потім скасовували через протест мешканців або адміністративні складнощі, сама спроба свідчить про серйозні наміри окупантів.
Літні місяці та осінь 2024 року стали періодом активізації колаборантських структур у регіоні, які почали запроваджувати нові "правила" для ведення реєстрів безхазяйного майна. Вони організували збір і публікацію списків об'єктів, включаючи конкретні адреси у Бердянську та його околицях. Наші журналісти задокументували численні оголошення, випадки опечатування житлових приміщень та рішення про взяття на облік квартир, в яких, за словами влади, ніхто не проживає.
2024 – 2025. Після впровадження місцевих "реєстрів" розпочалася перереєстрація та розподіл житлових приміщень. У деяких випадках приватна власність передавалася для поселення військових або "російських спеціалістів", а в інших – для "соціального" розподілу серед осіб, що підтримують окупаційну адміністрацію. Журналісти також фіксували ситуації, коли квартири, які були визнані "безхазяйними", оформлялися на нових власників або на "державні" структури окупантів. Таким чином, на відібраних житлах наживалися російські прислужники.
Точна інформація про кількість квартир у Бердянську, які з 2022 року були передані до безхозного фонду, не доступна в публічних джерелах. Окупаційні органи публікують лише часткові списки, а частину даних зберігають у внутрішніх реєстрах, до яких немає доступу. Переліки адрес були оприлюднені в кілька етапів — від липня 2024 року до вересня 2025 року. Вони містили як житлові, так і нежитлові приміщення, що включає сотні адрес.
Зокрема, у чотирьох списках, оприлюднених у червні та липні 2025 року, фігурують понад 60 квартир або домівок. Більшість із них розташовані у самому центрі міста -- на Азовському проспекті або вулиці Горького. У вересневому списку того ж року зазначено 50 квартир у дев'яти будинках, переважно в нагірній частині міста.
Для багатьох жителів Бердянська, які покинули місто через війну, повернення навіть на короткий період стало неможливим або небезпечним. Це призводить до того, що вони втрачають можливість захистити своє майно. Користуючись умовною "відсутністю власника", російські військові почали надавати ці квартири військовим, переселенцям з Росії та цивільним, які погоджувалися на "тимчасове" проживання.
Один із нещодавно задокументованих випадків описали журналісти "Приморка.City": бердянка, яка стала власницею квартири у 2004 році й мала всі необхідні документи, звернулася до так званого окупаційного суду з метою зареєструвати свою власність. Однак, суд, що перебуває під контролем окупаційних сил, відмовив їй у цьому, тоді як "Росреєстр" вже переписав квартиру на інших осіб, стверджуючи, що вона визнана "безхазяйною". Навіть після подачі апеляції суд не став на бік законної власниці.
Унаслідок змін у російському законодавстві, які фактично узаконили існуючу практику "віджиму" житла на територіях, що опинилися під окупацією, можливості для біженців захистити свою власність стають вкрай обмеженими. Юристи, що спеціалізуються на питаннях оформлення прав на нерухомість у "Росреєстрі", повідомляють, що цей орган відмовляється приймати довіреності від українських громадян, навіть якщо вони завірені нотаріусами в Росії.
Попри існування окремих судових рішень, які підтверджують права законних власників, ці рішення не стали загальною практикою при оформленні документів. Крім того, новий закон, запроваджений окупантами, не покращив роботу їхніх так званих "багатофункціональних центрів" на тимчасово окупованих територіях. Без допомоги юридичних компаній здійснити реєстрацію свого житла в стислі терміни практично неможливо, а їхні послуги коштують від 30 до 50 тисяч рублів.
У Мелітополі жителів примусово виселили з їхніх осель, а будівлю офіційно передали під контроль окупаційної влади. Ілюстрація до теми.
Питання "націоналізації безхазяйного житла" в захопленій частині Херсонської області російські влади піднімали вже в перші місяці окупації. Ще у вересні 2022 року вони почали видавати "накази" та "постанови", які дозволяли їм безперешкодно привласнювати власність інших людей.
Зокрема, 28 вересня 2022 року був опублікований "документ" №39-пп, що стосується "націоналізації та повернення майна, що належало особам, які брали участь в агресії проти населення Херсонської області", до власності Херсонської області.
Окупантські сили вдаються до "націоналізації" активів юридичних і фізичних осіб, які нібито "брали участь в агресії проти населення Херсонщини", зокрема:
В окремому положенні зазначено, що окупанти мають право конфіскувати майно родин загиблих військових, якщо воно "здобуте внаслідок участі в бойових діях", що фактично охоплює будь-які активи. Це є безпосереднім інструментом для покарання сімей захисників.
"Документ" також передбачає відчуження земель, що раніше планувалися для передачі українським громадянам, а також перепогодження або скасування землевпорядної документації. Це можна розглядати як легалізацію мародерства та рейдерських дій.
Окупантам вдалося розпочати створення реєстру "конфіскованого" майна з метою оформлення його як власність окупаційної адміністрації, що дозволило б їм використовувати або передавати це як "державне майно Російської Федерації". Проте, з електронними реєстрами виникли проблеми, і вся робота наразі виконується вручну.
Документ виписаний так, щоб будь-яку людину з проукраїнською позицією можна було назвати причетною до "агресії", будь-яку власність -- описати як таку, що підлягає "націоналізації", та ліквідувати юридичні права українців на їхнє майно.
Перші спроби захоплення майна в окупованій Херсонщині почалися, коли російським військовим знадобилося житло. Вони розміщувалися на базах відпочинку, в санаторіях та інших установах, власники яких здебільшого покинули свої домівки. З часом ці дії поширилися і на власність інших громадян.
У 2024 році окупаційна влада прийняла так званий "закон", що дає можливість здійснювати операції з "безхазяйними активами" на нерухомості.
Згідно з цим "законом" формується фіктивний правовий механізм, який надає можливість окупаційній владі РФ виявляти, оформляти, передавати у власність Росії, реалізовувати або передавати третім особам будь-яке рухоме майно на захопленій території Херсонщини, яке було оголошено "безхазяйним".
Під терміном "безхазяйний" розуміють:
На практиці будь-яке майно, до якого власник не має оперативного доступу, вважається "покинутим" без додаткових умов.
Процедура спеціально побудована так, щоб спростити вилучення будь-якого об'єкта:
Гроші, отримані від продажу, спрямовуються до фінансування бюджету окупаційної влади.
Російські міністерства можуть вимагати передати їм будь-яке вилучене майно поза торгами, якщо воно потрібно "для оборони, евакуації, безпеки або СВО". Майно можуть передавати безкоштовно. Навіть якщо власник згодом з'являється, він має доводити свої права за російськими правилами. Якщо майно вже продано, компенсацію можна отримати лише через суд РФ із вирахуванням витрат "на зберігання, оцінку та реалізацію". Тобто фактично компенсацію не отримує ніхто.
Це не закон у традиційному розумінні, а швидше інструмент для привласнення українських активів, захоплення бізнесу, легалізації вже викраденого обладнання та передачі власності російським компаніям, військовим і спецслужбам.
Не існує чіткого алгоритму для виявлення покинутого житла, яке в Росії називають безхазяйним. Проте, з 2014 року склалася певна схема, що була апробована на окупованих територіях Донеччини, Луганщини та Криму, і вона функціонує.
Ця схема охоплює такі етапи:
Міністерство закордонних справ України висловило свою офіційну реакцію на рішення російської дми, яка ухвалила законодавство, що фактично дозволяє легалізацію привласнення українських активів у Росії.
Міністерство закордонних справ України категорично засуджує рішення Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації про ухвалення чергового незаконного акту, що має на меті масове позбавлення українських громадян їхнього майна на тимчасово окупованих територіях. В МЗС підкреслюють, що Росія фактично визнала себе країною, яка займається крадіжкою.
Прийняття так званого "закону" щодо "визнання житла безхазяйним" серйозно порушує основні принципи міжнародного гуманітарного права та права людини, підкреслюють у Міністерстві.
Російська Федерація, виступаючи в ролі держави-окупанта, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, повинна дотримуватися прав на приватну власність і утримуватися від її вилучення. Згідно зі статтею 46 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, що є частиною IV Гаазької конвенції 1907 року, категорично заборонено привласнення приватної власності на територіях, що знаходяться під окупацією.
Застосування окупаційними структурами РФ фальшивих процедур, що стосуються "неможливості визначення власника", а також спроби узаконити відверте мародерство через федеральні закони, не матимуть жодних наслідків з точки зору міжнародного права. Подібні дії є юридично недійсними, не змінюють статусу українських територій і не впливають на права законних власників майна.
МЗС України вважає такі дії частиною цілеспрямованої політики РФ зі зміни демографічного складу окупованих територій, витіснення місцевого населення та заселення громадян Росії, що є додатковим порушенням статті 49 IV Женевської конвенції, яка забороняє переміщення населення держави-окупанта на окуповану територію.
Міністерство закордонних справ України звертається до світової спільноти з закликом засудити нові серйозні порушення Росією норм міжнародного гуманітарного права. Українська сторона наполегливо закликає продовжити підтримку міжнародних механізмів, що сприяють притягненню РФ та її військово-політичного керівництва до відповідальності, зокрема розглядати ці дії як воєнні злочини відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
Україна візьме на себе відповідальність за фіксацію всіх випадків незаконного захоплення майна та гарантує відновлення прав законних власників після звільнення українських територій. Жодні неправомірні рішення країни-агресора не матимуть юридичної сили і будуть анульовані, підкреслюють у міністерстві.
