Шість груп і одна задача: яким чином проходять перемовини щодо вступу України до Європейського Союзу.
Що Україна зробила, що має зробити, і як вплинути на Угорщину після пострілу собі ж у ногу.
У контексті політичних подій, пов'язаних із НАБУ та САП, питання вступу України до Європейського Союзу знову стало актуальним. Проте, незважаючи на те, що антикорупційна діяльність є ключовим аспектом нашої євроінтеграції, цей процес охоплює значно ширші аспекти, включаючи державні закупівлі, наукові дослідження і статистичні дані.
У даному матеріалі ми представили хронологію важливих подій, зокрема реакцію Європейського Союзу на зміни в антикорупційному законодавстві, та дослідили, яким чином Україна веде переговори з ЄС. Зокрема, ми розглянули, на якій стадії перебуває цей процес в даний момент.
Процес приєднання до Європейського Союзу передбачає адаптацію законодавства й інституційної спроможності країни-кандидатки до стандартів ЄС, котра і складає основу етапу, названого "переговорами про вступ". Для ефективного управління цим процесом переговори структуровані за допомогою 35 розділів, які охоплюють різні сфери Acquis communautaire ЄС. А з метою спрощення та оптимізації переговорного процесу ці 35 розділів об'єднані у тематичні кластери:
Інформаційна графіка на урядовому порталі з питань євроінтеграції.
Переговори з Європейським Союзом розпочинаються з обговорення кластера "Фундаментальні сфери" і завершуються вони також ним. Адже цей кластер охоплює найважливіші принципи та базові вимоги, на яких ґрунтується вся структура ЄС. Мова про верховенство права, демократичні інститути, захист прав людини та ефективність державних установ.
Що встановлює законодавство Європейського Союзу та коли необхідно запускати кластери?
У процесі приєднання до ЄС переговорні розділи acquis об'єднані в шість тематичних кластерів, які відкривають не поодинці, а блоками -- якщо країна-кандидатка виконала низку чітко визначених критеріїв. Аби почати переговори щодо кожного з кластерів, потрібне одностайне рішення усіх урядів країн-членів ЄС, яке ухвалюється в Раді ЄС у формі рамкового мандату на переговори з країною-кандидатом. Самі переговори відбуваються у форматі міжурядових конференцій за участі міністрів і послів країн ЄС і країни-кандидатки.
Для відкриття переговорів за кожним кластером передбачені кілька обов'язкових кроків:
Скринінг — це процес, який полягає в оцінці українського законодавства щодо його відповідності нормам права Європейського Союзу в рамках 35 переговорних розділів. Європейська комісія, співпрацюючи з країною-кандидаткою, проводить ретельний аналіз кожного з цих розділів, щоб визначити ступінь готовності до переговорів. На основі отриманих результатів складається звіт (screening report), в якому Комісія може або рекомендувати розпочати переговори, або висувати певні умови — так звані відкривальні критерії (opening benchmarks), які необхідно виконати перед початком переговорного процесу.
Перед початком переговорів країна-кандидатка подає свою переговорну позицію, яку готує уряд України. Натомість ЄС погоджує спільну позицію, яку готує Єврокомісія та затверджує Європейська Рада.У більшості випадків ця позиція містить закривальні критерії (closing benchmarks), які мають бути виконані перед закриттям розділу. Окрім закривальних критеріїв, Єврокомісія визначає проміжні критерії (interim benchmarks), за якими відстежують прогрес адаптації законодавства.
Тож відкриття кластера переговорів -- не лише наслідок технічної готовності країни та виконання необхідних реформ, а й результат політичного рішення всіх країн-членів ЄС.
На якому етапі зараз Україна
У квітні 2025 року тогочасний прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Ukraine's EUmembership: not if, but when сказав, що Україна на той момент уже завершила двосторонній скринінг у межах трьох кластерів: Фундаментальні сфери; Внутрішній ринок; Зовнішні відносини.
За два місяці потому, 31 травня, у коментарі Суспільному представник України при Європейському Союзі Всеволод Ченцов сказав таке:
"Україна готова з технічної точки зору до запуску переговорних кластерів, зокрема Кластера 1 "Фундаментальні сфери", адже завершує аналіз законодавства по всіх шести кластерах."
Цю інформацію також підтвердили представники Європейського Союзу. 3 червня 2025 року, під час свого виступу в комітеті з міжнародних справ Європарламенту, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос зазначила, що Україна та Молдова готові до запуску першого кластера, а для початку цього процесу необхідне рішення Ради ЄС.
Технічно Україна готова до відкриття першого переговорного кластера, але одностайного рішення Рада ЄС досі не прийняла.
Ще в січні з’явилася інформація про можливі труднощі, які можуть виникнути на етапі початку переговорів щодо кластерів, оскільки для їх запуску буде недостатньо лише одностайного рішення Європейського Союзу.
Тоді, 8 січня 2025 року, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто на своїй сторінці відреагував на інформацію про те, що Україна припиняє транзит газу з Росії та додав: "Реальність полягає в тому, що в ЄС країни-члени колективно й одноголосно приймають рішення про прийняття нових членів. Іншими словами, кожна країна-член повинна проголосувати "за". Права: кожна країна має суверенне право вирішувати, звідки і яким шляхом вона купує енергоносії, необхідні їй для функціонування. Ніхто ззовні не має права впливати на це".
Медіа розцінили це як потенційний натяк на плани Угорщини блокувати вступ України до ЄС, хоч чітких доказів цій інформації не було.
7 березня 2025 року премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив свою думку журналістам, зазначивши: "Ми повинні серйозно розглянути питання щодо можливого членства України в Європейському Союзі. Наразі ухвалити зважене рішення неможливо, і я не хочу, щоб це рішення ухвалювалося без відома народу. Тому я дійшов висновку, що нам слід організувати референдум стосовно членства України в ЄС. Ми зробимо це швидко і без зайвих ускладнень," -- повідомляє "Радіо Свобода".
Результати референдуму, що відбувся в Угорщині, не мають юридичної сили при ухваленні рішення про підтримку вступу України до Європейського Союзу. У Раді ЄС голосують уповноважені представники від урядів країн, які керуються офіційною позицією своїх держав. Заяви прем'єра Орбана стосовно референдуму були сприйняті більше як політичний сигнал, що може свідчити про намір заблокувати початок переговорів з Україною.
Слід відзначити, що в Угорщині було проведено голосування під назвою Voks2025, яке тривало до 20 червня. За інформацією, опублікованою на сторінці офісу угорського прем'єра, 95% опитаних висловилися проти вступу України до ЄС. Як повідомляє угорське видання Telex, лише 29% виборців взяли участь у цьому голосуванні, тоді як понад 5 мільйонів дорослих громадян Угорщини не висловили свою позицію.
З січня 2025 року Польща взяла на себе головування в Раді Європейського Союзу. 17 березня 2025 року Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що основною метою їхнього головування є ініціювання одного або навіть двох переговорних кластерів. Проте, це рішення стримує Угорщина, як повідомляє видання Onet. Його висловлювання підтвердили, що дії Угорщини в ЄС сприймаються як спроба перешкодити вступу України до Європейського Союзу.
Від того моменту і до липня 2025 року в медіа час від часу з'являлася інформація про дипломатичні ініціативи європейських чиновників, урядів окремих держав та українських дипломатів, спрямовані на подолання вето Угорщини щодо відкриття переговорних кластерів для України. Однак чіткого механізму для усунення бар'єрів, що їх встановив уряд Орбана, досі не було запропоновано.
Офіційним підтвердженням наміру блокувати переговори про вступ України до ЄС стало те, що 26 червня на саміті ЄС у Брюсселі 26 із 27 країн-членів ЄС (окрім Угорщини) погодили спільну заяву щодо підтримки України.
Нове інформаційне підґрунтя в цьому процесі виникло з початку головування Данії в Європейському Союзі, яке стартувало 1 липня.
Вже наступного дня після подій, Ольга Стефанішина, яка на той час обіймала посаду віцепрем'єрки з питань євроінтеграції та міністерки юстиції України, у коментарі для "Укрінформ" підкреслила, що Україна сподівається на рішучі дії стосовно свого членства, а також на оновлення методів переговорів у межах Європейського Союзу. Вона зазначила важливість створення нових механізмів, які б сприяли пришвидшенню процесу, а також можливості адекватно реагувати на не конструктивні позиції окремих держав, оскільки Данія визначила розширення як один із своїх пріоритетів.
Імовірно, першим кроком у цьому напрямку стане пропозиція Данії застосувати до Угорщини процедуру, передбачену у статті 7 Договору про ЄС. Про це 3 липня 2025 року сказала Міністерка Данії у справах Європи Марі Бʼєрре.
Процедура 7-ї статті передбачає позбавлення певної країни-члена ЄС права голосу в Раді ЄС у випадку, якщо ця країна серйозно та постійно порушує цінності Союзу, такі як: повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство права, повага до прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин.
Наразі неясно, як саме буде реалізовано цю статтю та якою буде реакція Угорщини.
Необхідно зазначити, що навесні 2026 року в Угорщині плануються парламентські вибори. Згідно з електоральним опитуванням, яке провела компанія Publicus з 23 по 25 червня 2025 року, опозиційна партія "Тиса" отримала 31% підтримки серед усіх виборців, тоді як чинна влада, партія "Фідес", набрала лише 25%.
Якими будуть стосунки між Україною та Угорщиною у випадку перемоги опозиційних сил на виборах – це питання залишається відкритим. Проте 7 травня керівник "Тиси" Петер Мадяр висловив свою позицію, зазначивши, що не підтримує політику партії "Фідес" щодо європейської інтеграції України. Він закликав Угорщину підійти до цього питання з необхідною об'єктивністю. Водночас Мадяр висловив незгоду з ідеєю прискореного вступу України до Євросоюзу, підкресливши, що ЄС наразі не має таких планів. Основними причинами його висловлювань стали серйозні виклики, з якими стикається Україна у сферах управління, верховенства права та економічної стабільності через війну, а також необхідність дотримуватися однакових умов для всіх потенційних кандидатів на вступ до ЄС.
18 липня "Європейська правда" опублікувала інтерв'ю з Ольгою Стефанішиною, яка на той момент вже не обіймала посаду віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Одне з питань, на яке вона відповідала, стосувалося початку роботи над кластерами переговорів. Стефанішина зазначила, що українська делегація активно працювала над тим, щоб у п'ятницю, 18 липня, було прийнято рішення про старт переговорів за першим кластером.
"Ми вели інтенсивну роботу з кабінетами лідерів ЄС, Єврокомісією, міністрами країн-членів. У цьому були задіяні не лише я, а й Андрій Сибіга й Андрій Єрмак. Ми розуміли, що рішення (про відкриття кластера) можливе, й зробили все від нас залежне. Але зрештою стало очевидно, що його не буде, вочевидь, через відсутність ключового політичного елементу всередині ЄС", -- сказала Ольга Стефанішина.
"Європейська правда", посилаючись на свої джерела, інформує, що, незважаючи на попередні угоди між Єврокомісією, Єврорадою та країнами-членами ЄС щодо технічного відкриття першого переговорного кластера з Україною 18 липня без голосування, Данія не включила це питання до порядку денного. Причинами цього можуть бути як відсутність остаточно погодженого рішення в рамках ЄС, так і дії українського уряду, зокрема, відмова призначити голову БЕБ, який виграв конкурс, а також обшуки у антикорупційних активістів, що викликали занепокоєння серед європейських партнерів.
Ба більше, подальші події липня не додали оптимізму щодо перспектив швидкого відкриття найближчим часом кластера переговорів.
22 липня президент Володимир Зеленський затвердив закон №12414, який, за думкою європейських союзників, знижував ступінь автономії Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, підпорядковуючи їхнім рішенням генерального прокурора.
Європейські партнери висловили своє занепокоєння, а єврокомісарка Марта Кос передала Україні чітку позицію Брюсселя: закон суперечить зобов'язанням, узгодженим у Дорожніх картах до переговорів про вступ до ЄС, та вважається відкатом у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії. Того ж 22 липня в Україні розпочалися акції протесту.
В результаті, 24 липня глава Української держави подав новий законопроект №13533, що має на меті відновлення автономності НАБУ та САП. 31 липня цей законопроект був ухвалений Верховною Радою, після чого президент оперативно підписав його.
Європейська комісія позитивно оцінила ухвалення цього законопроєкту, про що повідомила кореспондентка "Європейської правди". Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє зазначив, що новий закон вирішує ключові проблеми, пов'язані з незалежністю НАБУ та САП, однак це лише початок шляху. Для вступу України до ЄС знадобляться постійні зусилля в сфері боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права.
Водночас новий закон має істотні недоліки -- зокрема, лишається загроза незалежності прокурорів. Тож для повноцінного відновлення антикорупційної архітектури та покращення показників виконання Дорожньої карти з верховенства права парламент повинен буде вносити нові зміни. Втім, завдяки тиску громадськості внутрішня загроза євроінтеграційному курсу України була усунена. Залишилася загроза міжнародного рівня.
Ясно, що Угорщина продовжить перешкоджати початку переговорів за кластерами. Її позиція може зазнати змін або під впливом Європейського Союзу, або ж через результати виборів в самій Угорщині. У другому випадку зняття фактичного вето з боку Угорщини не відбудеться раніше травня 2026 року. Тим часом шанси на застосування процедури за статтею 7, які раніше були обмеженими, стали ще меншими внаслідок дій української влади. Позбавлення права голосу країни-члена ЄС для розблокування переговорів з Україною виглядає малоймовірним, особливо після прийняття в Верховній Раді України закону, що явно суперечить європейським цінностям.
Також залишається можливим ухвалити рішення про відкриття переговорів без голосування країн-членів. Та на такий крок ЄС може наважитись, якщо точно знатиме, що це не викличе активних протестів, зокрема з боку тієї ж Угорщини.
