Штучний інтелект під небом зірок і смуг: як Сполучені Штати створюють свою цифрову імперію.
Найжорсткіша у світі AI-доктрина "America's AI Action Plan" визначить не тільки майбутнє США, а й контури майбутнього глобального порядку
Світ швидко переходить у нову епоху технологій, де штучний інтелект (ШІ) визначає не лише економічну конкурентоспроможність, а й інформаційну безпеку та військову перевагу. Для того, щоб досягти успіху в цій новій реальності, провідні держави повинні встигнути розробити внутрішні правила, згідно з якими вони будуть діяти. Тому не дивно, що США, Європейський Союз і Китай, які займають лідируючі позиції в галузі ШІ, активно працюють над створенням і впровадженням глобальних стандартів, регуляторних механізмів та експортних стратегій.
У липні 2025 року США представили новаторську стратегію під назвою "America's AI Action Plan", яка прагне стати геополітичним документом нового покоління. У цьому плані Сполучені Штати заявили, що майбутнє світового панування визначатиметься не лише ядерними запасами та космічними ініціативами, а й тим, наскільки країни зможуть переважати в галузі штучного інтелекту.
Представлений влітку 2025 року стратегічний документ "План дій США в галузі штучного інтелекту" є наймасштабнішою та найрадикальнішою ініціативою, спрямованою на утвердження американського лідерства у сфері AI. Цей документ закладає основи концепції цифрового націоналізму, в якій "американський штучний інтелект" повинен бути позбавлений "ліберальних упереджень", відзначатися інноваційністю, відкритістю, мілітаризацією та, перш за все, забезпечувати національні інтереси.
У цій статті ми ретельно розглянемо, як Сполучені Штати сприймають штучний інтелект: хто є авторами стратегічних ініціатив, які аспекти вони охоплюють, а також як ці зміни можуть вплинути на внутрішню організацію, інфраструктуру та політичні курси країни в найближчому майбутньому.
MAKE AMERICA AIgain: ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СУЧАСНА НАЦІОНАЛЬНА КОНЦЕПЦІЯ США
America's AI Action Plan став логічним завершенням повороту США до технологічного реалізму. Його основою став Указ Президента Трампа №14179 від 23 січня 2025 року "Removing Barriers to American Leadership in Artificial Intelligence." Ним скасовано попередні регуляції часів адміністрації Байдена (Executive Order 14110, 2023) та доручено розробити протягом 180 днів новий план, в основі якого перегляд всіх підходів до розвитку AI в Америці.
Її авторами стала група радників на солі з тріумвіратом Майкл Кратсіос (науковий радник Трампа), Девід О. Сакс (технолог і підприємець, критик DEI-ідеології), а також державний секретар Марко Рубіо. У вступному слові Дональд Трамп стверджує:" Це гонка, яку Америка має виграти. Якщо ми не переможемо в гонці за AI, це зроблять Китай або інші авторитарні режими." Америка може досягнути технологічну гегемонію через нову індустріальну революція в основі якої внутрішні інновації та жорсткий зовнішній контроль.
Щоб реалізувати цю мету, була розроблена стратегія, що складається з трьох основних компонентів: інновацій, інфраструктурних рішень та зовнішньополітичних ініціатив.
СТОВП I: Прискорення інновацій у сфері штучного інтелекту
Сполучені Штати мають намір, завдяки зменшенню регуляцій, підтримці відкритих моделей та широкому інтегруванню штучного інтелекту в усі галузі економіки, перетворитися не лише на учасника, а на ключовий осередок для світової індустрії AI.
США планує фокусуватися на формуванні сприятливого середовища для інновацій, де штучний інтелект має стати не винятком, а стандартом у всіх сферах життя. На перше місце винесено дерегуляцію, коли держава відмовляється від централізованого нагляду й передає ініціативу ринку. Штати, які впроваджують надмірні обмеження щодо застосування AI, втрачають право на федеральне фінансування. Це створює чіткий сигнал: гнучкість і швидкість впровадження ключ до підтримки з боку Вашингтона.
Другим ключовим аспектом є ідеологічна нейтральність. Розробники стратегії наголошують, що системи штучного інтелекту повинні уникати "лівих упереджень", концепцій різноманітності, рівності та включення (DEI), питань зміни клімату та соціальної критики. Натомість акцент робиться на "об'єктивній істині", що позбавлена моральних навантажень і культурних наративів. Таким чином, штучний інтелект перетворюється на інструмент, що не підлягає політичному впливу, принаймні з боку тих ідей, які суперечать правому консервативному консенсусу та ідеології Республіканської партії, яку представляє Дональд Трамп.
Уряд офіційно підтвердив свою підтримку моделей з відкритим кодом. Вважається, що такі рішення не лише забезпечують економічні переваги, але й мають значний геополітичний вплив, оскільки виступають протиставленням закритим системам Китаю та європейським ініціативам "етичного" штучного інтелекту. Основна мета стратегії полягає в широкому впровадженні цих рішень у різні сфери, такі як бізнес, медицина, аграрний сектор та енергетика. Для тестування нових продуктів створюються спеціалізовані "пісочниці". Військові також отримали особливі зобов'язання, зокрема щоквартально звітувати про прогрес у впровадженні штучного інтелекту у своїй діяльності.
Для сприяння інноваційному розвитку необхідно сформувати нову хвилю спеціалістів. Отже, стратегічний план передбачає реалізацію системи професійно-технічної освіти, впровадження програм стажувань, а також запровадження податкових пільг для підприємств, які інвестують у підготовку кадрів у сфері штучного інтелекту. Всі ці заходи спрямовані на формування технологічного середнього класу, здатного ефективно обслуговувати, інтегрувати та розвивати AI-технології.
Індустріальна частина стратегії щодо створення нової хвилі виробництва в США повністю лягає у виборчу програму президента Трампа. Тут акценти робляться на безпілотниках, автономному транспорті, біотехнологіях та автоматизованих фабриках. Паралельно розвиваються програми DARPA, орієнтовані на пояснюваність і надійність AI у критично важливих сферах до яких відносяться оборона, охорона здоров'я та критична інфраструктура.
Насамкінець, за участю університетів, приватних корпорацій та державних структур створюється національна система оцінювання якості AI-моделей - testbed. Всі розробки, які впроваджуються в урядовому секторі, проходять єдину сертифікацію, а створені рішення мають бути взаємозамінними й сумісними між різними відомствами. Це дозволить централізувати закупівлі, знижуючи витрати і підвищуючи швидкість масштабування.
СТОВП II: Штучний інтелект у США та його інфраструктура
Третій розділ стратегії акцентує увагу на матеріальних основах, які є критично важливими для реалізації будь-яких нововведень у сфері штучного інтелекту. США вважають за необхідне зосередитися на масштабному розвитку інфраструктури, здатної забезпечити експоненційне зростання AI. Основна увага приділяється будівництву дата-центрів, заводів для виробництва чипів, нових електростанцій і високозахищених обчислювальних платформ для оборонних потреб. Це вкрай важливий акцент, адже Китай активно реалізує подібні проекти, розширюючи виробництво чипів і ведучи переговори з Росією щодо створення дата-центрів у Сибіру.
Одним із центральних пунктів є повернення виробництва чипів у межі Сполучених Штатів. Програма CHIPS Act, що фінансує виробничі кластери, відтепер очищується від "ідеологічних вимог" як то соціальних квот, екологічних стандартів, трудових норм. Замість цього уряд фокусується на швидкості, обсягах і повному суверенітеті над ланцюгами постачання. Причина не лише конкуренція з Китаєм, як ми зазначали вище. У Плані прямо вказано, що втручання "авторитарних держав" у постачання AI-компонентів може становити екзистенційну загрозу для США. Особливо наголошується на ризиках шпигунства, саботажу, викрадення IP та бекдорів у хардвері. Росія також згадується в контексті потенційних кібератак на ланцюги постачання напівпровідників, а також як приклад держави, яка активно шукає шляхи обходу санкцій і експлуатує слабкі місця глобального ринку технологій.
Кібербезпека критично важливої інфраструктури займає особливе місце в рамках доктрини штучного інтелекту. Оскільки для роботи AI необхідні величезні обсяги даних і потужні обчислювальні ресурси, дата-центри, енергетичні мережі та транспортно-логістичні вузли стають ціллю для складних кібератак. Саме з цією метою створюється спеціалізований центр AI-ISAC (Центр обміну інформацією та аналізу в сфері AI), який покликаний організувати обмін інформацією між приватним сектором, державними установами та операторами інфраструктури. У документі зазначено, що хакерські угруповання з Китаю (APT41, Volt Typhoon) та Росії (Sandworm, Fancy Bear) вже вчиняли атаки на американські енергетичні системи та телекомунікаційні мережі.
Окрім того, всі випадки, пов'язані з порушенням цілісності моделей штучного інтелекту, повинні бути зафіксовані в так званих сценаріях дій у сфері кібербезпеки. Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) переглядає процедури реагування, враховуючи особливості AI: від деструктивних підказок до саботажу моделей за допомогою "отруєних даних". Важливо, що в рамках цього плану держава зобов'язується оперативно координувати свої дії з приватним сектором. Для цього розробляються протоколи обміну інформацією про нові вразливості та їх потенційні загрози.
Цей підхід, хоча й ефективний, є дещо запізнілим реагуванням на уроки останніх років, коли урядові органи США виявляли кібератаки лише після того, як вони вже сталися. Натомість важливо запобігти цим інцидентам. Тому передбачається, що завдяки використанню спеціалізованих аналітичних інструментів у сфері штучного інтелекту координація дій стане миттєвою, злагодженою та підтримуватиметься командами, що займаються аналізом загроз.
СТОВП III: Глобальна дипломатія та безпека (Global Diplomacy and Security)
Фінальна складова американської стратегії в галузі штучного інтелекту акцентує увагу на зовнішніх аспектах. Для Сполучених Штатів AI виступає не лише як внутрішній інструмент для розвитку економіки та військових можливостей, але й як важливий елемент у глобальній геополітичній конкуренції. Тому третій стовп цієї стратегії спрямований на експорт технологій, боротьбу з Китаєм, контроль за витоком технологій та створення альянсів з партнерами.
По-перше, Сполучені Штати активно просувають політику експорту AI-рішень до союзницьких країн. Йдеться не лише про окремі продукти чи алгоритми, а про цілі технологічні комплекси, включаючи чіпи, алгоритми, стандарти, інтерфейси та методи захисту. Це має на меті створення "сфери технологічного впливу" США, де американські підходи до розробки та безпеки штучного інтелекту будуть визнані за еталон.
По-друге, План дій у сфері штучного інтелекту заявляє про відкриту боротьбу з авторитарними підходами до AI. США мають намір перешкодити спробам Китаю встановити стандарти для технологій розпізнавання облич, моніторингу поведінки та централізованої цензури в рамках міжнародних установ, таких як ООН, ISO та Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO). У документі акцентується увага на тому, що Пекін просуває "недемократичні протоколи", які можуть бути реалізовані як глобальні технічні норми. У відповідь на це США запускають кампанію з підтримки альтернативних стандартів, які є прозорими, етичними та відповідальними, приділяючи увагу приватності, правам людини та відкритості систем штучного інтелекту.
Третій пріоритет це контроль за експортом чипів і обчислювальних ресурсів. США не лише забороняють постачання передових AI-чипів до Китаю, Ірану, Північної Кореї та Росії, а й створюють систему перевірки GPS-локацій серверів, аби уникнути "реекспорту" через треті країни (наприклад, через Малайзію чи ОАЕ). Крім того, розроблено механізм "експортного слідкування" - постачальники мають надавати докази кінцевого використання, інакше ризикують втратити ліцензії. Документ також передбачає запровадження так званих "вторинних санкцій." Вони впроваджуватимуться якщо країна-союзник надає AI-технології ворогові США (навіть опосередковано). Тоді вона сама підпадає під обмеження, наприклад у доступі до американських ринків чи наукових проєктів.
Особливу увагу приділено "закриттю лазівок" у системі контролю. Відтепер коди, драйвери, інтерфейси також тепер підлягають регуляції. Уряд США планує у 2026 році створити Глобальну коаліцію з експортного контролю, яка координуватиме перелік заборонених технологій і впроваджуватиме обмеження на митному рівні.
Це багатогранний механізм, схожий на Угоду Вассенаар, але з акцентом на штучний інтелект, квантові обчислення та біотехнології. Основна концепція полягає в тому, щоб усі країни-учасники зобов'язалися утримуватися від постачання критичних технологій до держав, які використовують їх для репресій, кібератак або підриву демократичних інститутів. Окрім політичного тиску, США пропонують економічні інструменти, включаючи введення торгових обмежень, обмеження доступу до хмарних сервісів та сертифікаційних механізмів для країн, що співпрацюють із Росією чи Китаєм в області штучного інтелекту без належного контролю.
Не меншу роль відіграватиме аспект біобезпеки та застосування АІ у сфері CBRNE (хімічна, біологічна, радіологічна, ядерна й вибухова зброя). AI Action Plan прямо вказує на ризик використання генеративного ШІ для проєктування біозброї або симуляцій нових патогенів. Тому уряд запроваджує обов'язкові перевірки користувачів, які використовують біологічні інструменти на базі ШІ, та створює систему попереднього скринінгу.
ВІД КОНЦЕПЦІЇ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ - AI ЯК ГЛОБАЛЬНА ГЕОПОЛІТИЧНА СТРАТЕГІЯ
Документ містить численні детальні вказівки для федеральних агенцій, починаючи з Міністерства енергетики і закінчуючи Пентагоном та Міністерством торгівлі США. У багатьох ситуаціях вже визначено суворі терміни виконання. Наприклад, передбачено подання квартальних звітів про впровадження штучного інтелекту в оборонній галузі, а також встановлено шестимісячний термін для розробки національної системи оцінки моделей штучного інтелекту.
Впровадження Плану ґрунтується на концепції "Економіка АІ, орієнтована на місію", де штучний інтелект повинен служити національним інтересам. Для досягнення цієї мети документ містить:
Особливу увагу приділено створенню інституційної інфраструктури.
У документі детально викладено систему контролю за урядовими діями, яка включає в себе ініціативу щодо створення незалежного аудиту застосувань штучного інтелекту у федеральних установах.
Нарешті, центральною рисою цього Плану є активний політико-економічний націоналізм. Сполучені Штати усвідомлюють, що боротьба за штучний інтелект – це не лише змагання патентів та стартапів, але й конкуренція між політичними системами. Вони готові до цієї боротьби не тільки на технологічному рівні, але й через суворий контроль експорту, запровадження санкцій проти союзників, які порушують правила, а також формування глобальної коаліції проти авторитаризму в сфері AI.
Це є першою в історії цифровою стратегією, яка реалізується за принципами воєнної мобілізації, але не проти людей, а з метою контролю над інтелектом машин. Це не просто технологічна ініціатива, а спроба створити модель глобального контролю за поширенням технологій, здатних змінити розподіл сил у світі. Америка прагне не лише зайняти лідируючу позицію, а також зробити свою модель єдино прийнятною для "вільного світу".
Це намагання створити цифрову геополітику XXI століття, де не знаходять місця багатостороннім етичним нормам, правам людини чи глобальним угодам. Існує лише непохитна впевненість у тому, що технологія є потужним інструментом, і США повинні її контролювати.
Це найжорсткіша у світі AI-доктрина, яка передбачає дерегуляцію, внутрішню стандартизацію, масову мілітаризацію й агресивну зовнішню політику. Це перегони, де США чітко визначили: в них не буде "другого місця".
Її досягнення чи невдача встановить прецедент, що вплине не лише на майбутнє Сполучених Штатів, але й на формування світового порядку в цілому.
