Піскові бурі Туреччини: опозиційні сили в складній ситуації, журналісти перебувають під цензурою, а права людини під загрозою.

Цю ілюстрацію розробила Арзу Гейбуллаєва з використанням Canva Pro.

Політична та громадянська ситуація в Туреччині залишається напруженою, оскільки тривожні події продовжують чинити тиск на демократичні інституції та основні права свободи. Оскарження дій керівництва провідної опозиційної партії, безперервне юридичне переслідування популярного мера Стамбула, затримання відомого журналіста та масові арешти під час заборонених ЛГБТК+ парадів - це лише деякі з недавніх прикладів посилення державного контролю.

30 червня в Анкарі відбулося засідання суду, на якому розглядалася справа щодо "mutlak butlan" (абсолютної нікчемності), що має на меті ліквідацію Республіканської народної партії (РНП), найбільшої опозиційної сили в Туреччині. Під час 38-го чергового з'їзду партії, що пройшов у листопаді 2023 року, новим керівником було обрано Озгюра Озеля, який змінив на цій посаді багаторічного голову Кемаля Киличдароглу.

Позов, ініційований членом партії, який, як повідомляється, пов'язаний з Киличдароглу, стверджує про процедурні порушення та можливий "підкуп виборців" під час з'їзду, що ставить під сумнів легітимність лідерства Озела. Тим часом, команда Озела стверджує, що справа має бути закрита, аргументуючи це тим, що позов є недійсним, термін подачі позову минув, а також тим, що з'їзди політичних партій підпадають під юрисдикцію виборчих комісій, а не цивільних судів.

Якщо суд визнає з'їзд 2023 року юридично недійсним, це може спричинити повномасштабну кризу в керівництві партії, що потенційно відкриє шлях до повернення Киличдароглу. Таке рішення також анулює всі рішення, ухвалені нинішнім керівництвом партії після з'їзду.

19 червня всі 81 провінційні голови РНП зустрілися в Анкарі, де вони одноголосно заявили, що не визнають ні рішення суду, ні призначення довіреної особи керівництва партії. Правляча партія раз за разом використовувала замовлені урядом механізми для призначення довірених осіб замість обраних мерів у прокурдських муніципалітетах, фактично зводячи нанівець результати виборів. За винятком політичних партій, уряд не може призначити зовнішнього лідера; це має бути хтось із членів політичної партії.

Розгляд справи було перенесено на 8 вересня, що залишило керівництво РНП в умовах тривалої невизначеності. Цей судовий процес відбувається на фоні ширших зусиль, які критики вважають спробами правлячої партії посіяти розбрат серед опозиції. Це особливо помітно після нещодавнього зростання РНП на місцевих виборах, а також підвищення популярності Екрема Імамоглу, тричі обраного мера Стамбульської міської ради, який має намір балотуватися на пост президента на майбутніх загальних виборах у 2028 році.

19 березня, під час масових репресій проти осіб, підозрюваних у корупційних злочинах та зв'язках з терористичними організаціями, Імамоглу був затриманий і згодом ув'язнений. Це сталося в той момент, коли його планували висунути кандидатом у президенти від РНП на виборах 2028 року. Відтоді в Туреччині триває безперервна кампанія арештів та розслідувань, націлена на РНП та інших представників громадянського суспільства, що ставить під загрозу як демократичні процеси в країні, так і принципи верховенства права.

Остання хвиля арештів відбулася 1 липня, цього разу проти муніципалітету Ізміра та його співробітників. Нинішній лідер РНП Озгюр Озель також перебуває під слідством за нібито "погрози" та "образи" на адресу головного прокурора Стамбула.

Фракція партії Озеля розглядає повернення Киличадароглу як спробу помсти - прагнення відновити своє лідерство. Вони висловлюють побоювання, що в разі його повернення він може усунути всіх внутрішніх конкурентів, включаючи популярного мера, що, на їхню думку, вигідно правлячій партії. Протягом 13 років свого правління Киличдароглу зазнав поразок на всіх загальнонаціональних виборах, зокрема і на виборах 2023 року.

16 червня Імамоглу знову опинився в суді, цього разу під звинуваченням у погрозах прокурору та образі представника держави. Ці звинувачення виникли через його критичні коментарі, які він зробив під час телевізійного інтерв'ю в 2022 році. Повідомляється, що прокурори вимагають для нього більше семи років позбавлення волі, а також можливу політичну заборону, що може позбавити його можливості участі у майбутніх виборах.

Інші обвинувачення, які були висунуті проти Імамоглу та ряду посадовців муніципалітету, включають "підтримку терористичної організації", зокрема забороненої Робітничої партії Курдистану (РПК). Ці звинувачення виникли у зв'язку зі співпрацею Республіканської народної партії (РНП) з прокурдською Партією рівності і демократії народів (ПРДН) під час останніх муніципальних виборів. Стратегія "міського консенсусу", згідно з якою ПРДН вирішила не висувати своїх кандидатів у деяких округах, а РНП адаптувала свій вибір, тепер трактуватиметься прокуратурою як ймовірно скоординована з РПК.

У цей час Імамоглу проходить через ще один судовий процес: 14 грудня 2024 року стамбульський суд виніс йому вирок у вигляді двох років і семи місяців позбавлення волі за нібито образу державних службовців у промові, яку він виголосив після своєї перемоги на муніципальних виборах у Стамбулі в 2019 році. На даний момент триває апеляційний процес, хоча багато критиків вважають, що вища судова інстанція може залишити рішення без змін.

Адвокат Імамоглу, Мехмет Пехліван, був затриманий 19 червня у зв'язку з розслідуванням проти його клієнта та інших муніципальних чиновників; Human Rights Watch зазначає, що його затримання, ймовірно, було помстою за його публічні заяви і за те, що він представляв інтереси Імамоглу.

Слухання у справі Імамоглу, призначене на 16 червня, було перенесено на 16 липня, а його акаунт в X більше не доступний в Туреччині. Влада заблокувала його ще в травні, посилаючись на пост, який, за їхніми словами, міг підбурювати до злочинної діяльності. Головна прокуратура Стамбула також заборонила використання зображень, відео та аудіозаписів Імамоглу в громадських місцях.

22 червня було затримано журналіста-ветерана і коментатора Фатіха Алтайли через нібито "погрози", які він висловив на адресу президента Ердогана у відео, опублікованому на своєму каналі YouTube.

На фоні історичних подій, коли турецький народ протестував проти авторитарного режиму, Алтайли зазначив: "Зверніть увагу на минуле цієї нації. Це народ, який усував своїх султанів, якщо ті переставали їх влаштовувати або ставали непотрібними. Багато османських султанів зазнали насильницької смерті, стали жертвами змов, були вбиті або ж їхні смерті були представлені як самогубства". Хоча Алтайли намагався пояснити, що його висловлювання базувалися на історичному контексті, прибічники влади та тролі почали розповсюджувати його слова в соціальних мережах без цього важливого контексту, що призвело до його арешту під час досудового розслідування.

Обвинувачення за статтею 310 Кримінального кодексу Туреччини, яка забороняє погрози на адресу президента, стало поширеним інструментом для придушення альтернативних думок. Захисники свободи слова, зокрема організації Article 19, Комітет захисту журналістів (КЗЖ), Асоціація з вивчення медіа та права (АВМП) та Міжнародний інститут преси (МІП), рішуче засудили арешт Алтайли як явну спробу заглушити критичні голоси та ще більше обмежити простір для вільного висловлення думок.

Попри своє ув'язнення, Алтайли залишається активним у мережі. На його YouTube-каналі, який раніше показував порожній стілець як символ протесту проти його арешту, тепер публікуються озвучені листи, що він надсилає з тюрми. Ці короткі відео відкривають завісу над його переживаннями, розкривають умови його утримання, а також деталізують зустрічі з адвокатами та близькими. Вражає те, що він продовжує ділитися своїми думками про важливі новини з Туреччини і за її межами, виконуючи роль "Щоденника Сіліврі" для своєї аудиторії.

До атмосфери репресій і занепокоєння щодо прав людини додалися масові арешти, які провела турецька поліція під час ЛГБТК+ Прайдів, що відбулись 29 червня у різних містах країни. У Стамбулі було затримано щонайменше 50 осіб, а згідно з інформацією правозахисних організацій, таких як Kaos GL, це число сягає 54, серед яких шестеро адвокатів і троє журналістів.

Учасники Прайд парадів, які нібито заборонені з 2015 року, стикаються з насильницьким втручанням поліції. Влада регулярно реагує на спроби проведення Прайд подій масовими арештами та застосуванням сили, ще більше обмежуючи права ЛГБТК+ на мирні зібрання та самовираження. Десятки членів правлячої партії, а також президент Реджеп Тайїп Ердоган роками заперечували існування та дегуманізували членів спільноти, описуючи їх як "вірус" та "отруту".

Поширений дискурс ненависті та дискримінації, націлений на членів ЛГБТК+ спільноти та їхніх прихильників, став однією з ключових тем обговорень під час останніх загальних виборів у Туреччині, які пройшли в травні 2023 року. Ердоган навіть звинуватив опозиційні сили у зв'язках з ЛГБТК+.

У своїй останній карті та індексі Rainbow Europe Map and Index Міжнародна асоціація лесбійок, геїв, бісексуалів, транссексуалів та інтерсексуалів (ILGA) поставила Туреччину на 47 місце з 49 країн, що свідчить про загальне несприятливе середовище для ЛГБТК+ людей в країні.

Ці останні події не можна вважати випадковими. Країна переживає етап постійних репресій, спрямованих проти політичних противників, активістів громадянського суспільства та незалежних медіа. Закони, такі як суперечливе законодавство у сфері кібербезпеки, часто сприймаються як нові засоби для запровадження цензури, а переслідування журналістів стало загальною проблемою.

Тривалі судові протистояння з такими особами, як Імамоглу, а також послідовне подавлення протестних акцій вказують на зростаючу нетерпимість уряду до альтернативних думок та критичних висловлювань у його прагненні до повного контролю над політичною ситуацією.