Юридичний портал

Сирія знову опинилася в епіцентрі насильства: повстанці здобули контроль над багатьма населеними районами, в той час як Росія продовжує інтенсивні бомбардування.

Після досить тривалого періоду спокою в Сирії, в регіонах Алеппо та Ідліб знову спалахнули зіткнення між урядовими військовими формуваннями та опозиційними силами.

Причина активізації військових дій, як заявили повстанці - зростання частоти ударів по цивільних об'єктах з районів Алеппо. Остання атака відбулася 26 листопада, внаслідок якої загинули троє дітей і поранено 14 цивільних.

Операції тривають у напрямку Алеппо, яке є столицею однойменної провінції. До бомбардувань, здійснених російською авіацією, це місто славилось як важливий промисловий і культурний центр північного регіону Сирії. Проте, завдяки діям Росії та режиму Асада, Алеппо перетворилось на руїни.

У цій статті ми підготували огляд найновіших подій, що відбуваються в Сирії.

Атака, здійснена впливовою організацією Гаят Тахрір аш-Шам разом з іншими опозиційними групами, просувається з Ідлібу у бік Алеппо.

Згідно з інформацією, наданою Сирійською обсерваторією з прав людини, що розташована в Лондоні, протягом кількох днів опозиційні сили змогли захопити численні населені пункти та підійти до околиць столиці провінції. Вони перервали сполучення між автомагістралями М4 і М5 поблизу міста Саракеб, заблокувавши обидва шляхи, один з яких сполучає Дамаск, столицю країни, з Алеппо.

На момент підготовки цієї статті представники опозиційних сил заявили про встановлення контролю над селами Башантра і Башкатін, розташованими в західних сільських районах Алеппо, а також над Аль-Раххал і Аль-Кахраба Аль-Тані в південному сільському регіоні.

За інформацією, наданою джерелом в сирійській армії агентству Reuters, війська Гаят Тахрір аш-Шам разом із союзниками змогли просунутися на майже 10 км від околиць Алеппо та на кілька кілометрів до міст Нубль і Захра, які переважно населені шиїтами. У цих містах активно діє угруповання "Хезболла", що має потужну збройну присутність і підтримується Іраном. Крім того, бойовики здійснили напад на аеропорт Аль-Найраб, розташований на сході від Алеппо, де також дислоковані проіранські сили.

Все розвивається так швидко, що урядові сили не завжди можуть оперативно реагувати на ситуацію на фронті, хоча вже вступили в бій.

Опозиція ж у соціальних мережах публікує фото і відео із захопленою технікою, вбитими або захопленими проасадівськими солдатами.

Як зазначалося раніше, основною причиною наступу опозиційних сил стало зростання кількості авіаударів по територіях, контрольованих ними. Доказів цього факту чимало. У платформі X активно працює головний канал, що висвітлює наслідки бомбардувань, — Цивільна оборона Сирії. Представимо кілька даних за 28 листопада цього року, які, зокрема, пов’язані з авіаударами (проте їх верифікація ускладнена). Найбільше пошкоджень зазнало місто Атареб.

20:08 Вибух стався на вулицях міста Атареб, де розташовано численні магазини та житлові комплекси. Внаслідок інциденту загинуло 11 людей, ще 5 отримали травми.

19:33 Атака на місто Дарат-Азза.

18:52 Місто Сармін. Вибух вразив відомий ринок та сусідні житлові будівлі. Численні постраждалі були доправлені до медичних закладів. На місці події все ще діють рятувальні команди.

17:59 Місто Атареб зазнало обстрілу, внаслідок якого загинуло 15 цивільних осіб, серед яких 4 дитини та 2 жінки, а також 5 осіб отримали поранення, з них 2 - діти.

16:57 Дитина зазнала незначних травм внаслідок обстрілу житлових районів міста Філун, коли режим і російські війська атакували їх касетними бомбами.

Міжнародний комітет з порятунку оголосив, що не менше 7000 сімей були змушені залишити свої домівки внаслідок загострення конфлікту, в той час як деякі навчальні заклади та медичні установи були змушені припинити свою діяльність, включаючи власні польові операції IRC.

Світ наразі не надто активно реагує. Усі уважно стежать за перебігом подій.

Міноборони РФ не коментує активізацію військових дій, в яких безпосередньо бере участь.

Туреччина заявила, що уважно стежить за наступом опозиційних груп на півночі Сирії. Неназвані представники міністерства оборони, яких цитує державне агентство "Анадолу", заявили, що турецькі військові вжили "всіх можливих заходів" для захисту своїх військ у Сирії.

За інформацією видання Guardian, анонімні джерела з числа турецьких чиновників повідомили, що опозиційні сили в Ідлібі вже тривалий час готували наступальні дії з метою витіснення сирійських урядових військ і бойовиків з цього регіону, щоб захистити місцеве населення. Раніше Туреччина перешкоджала цим операціям, аби уникнути загострення конфлікту в регіоні, особливо на фоні військових дій Ізраїлю в Газі та Лівані.

Офіційні особи повідомили, що наступні дії почалися після невдачі дипломатичних зусиль Туреччини, які мали на меті запобігти атакам з боку уряду. Як зазначають турецькі чиновники, основною метою цих наступів стало відновлення меж зони деескалації.

27 листопада німецьке видання Deutsche Welle повідомило, що Європейський Союз планує призначити спеціального представника для аналізу своєї політики стосовно Сирії. Міхаель Онмахт, керівник Представництва ЄС у Сирії, записав відеозвернення на фоні сонячного Дамаску, що викликало негативну реакцію серед опозиційних сил.

"Мій перший візит до Дамаска в ролі Тимчасового повіреного ЄС по Сирії: ми повинні надалі підтримувати сирійців у їх прагненні до процвітаючого та мирного майбутнього", - зазначив Онмахт.

З моменту початку конфлікту в Україні Європейський Союз виділив приблизно 33,3 мільярда євро для підтримки сирійських потреб і прийняв близько 1,3 мільйона біженців із Сирії.

На початку листопада Європейська Комісія, що є керівним органом ЄС, оприлюднила так званий "неофіційний документ", який має конфіденційний характер. Мета цього документа полягала в досягненні консенсусу щодо певних спірних процедурних або політичних питань. Цей конкретний документ став відповіддю на лист, надісланий у липні восьмома країнами, в якому було запропоновано внести зміни в політику ЄС стосовно Сирії, враховуючи нові реалії, що виникли на місцях з початку громадянської війни в цій країні у 2011 році. Лист підписали Австрія, Кіпр, Італія, Греція, Чехія, Словаччина та Словенія — країни, які стикаються з проблемами нелегальної міграції або чиї праві уряди стають дедалі більш антиімміграційними, або поєднують обидва ці фактори.

Сирійська революція розпочалася 15 березня 2011 року, коли по всій країні прокотилася хвиля протестів проти режиму Башара аль-Асада. Він успадкував владу від свого батька Хафеза аль-Асада, який правив Сирією з 1971 року до своєї смерті у 2000 році. Клан Асадів контролює країну вже понад півстоліття. За цей час Сирія пережила численні трагедії, оскільки режим вів війни з Ізраїлем (сучасні удари по сирійських об'єктах все ще тривають), встановив контроль над сусіднім Ліваном та не зміг зупинити громадянську війну, яка охопила країну.

Отже, після втручання Москви у сирійський конфлікт, в якому опозиційні сили змогли захопити більшу частину території, ситуація почала зазнавати значних змін. Сили терористичної організації "Ісламська держава" зазнали нищівної поразки. Північ країни знаходиться під контролем курдів і турецьких військ, а опозиція утримує провінцію Ідліб, з якої стартував наступ наприкінці листопада цього року. Більшість міст, включаючи столицю Дамаск, залишаються під контролем клану Асада та підтримувані Росією, яка активно підтримує їхні зусилля.

Москва стала рятівною силою для режиму Башара Асада. Туди були направлені як регулярні підрозділи, так і найманці з групи "Вагнер", а також авіація, яка здійснювала бомбардування всього, що ворушилося, включаючи, як це часто буває, лікарні та школи.

"Ми маємо справу з проханням сирійського уряду про надання їм військово-технічної допомоги, що ми і робимо в рамках абсолютно легальних міжнародних контрактів", - сказав Володимир Путін в 2015 році, запросивши інші країни до свого альянсу.

Основна військово-повітряна база Росії, що носить назву "Хмеймім", була відновлена в сирійській провінції Латакія. Політичні переговори тривають на найвищому рівні. Путін здійснював візити до Сирії, в той час як Асад відвідував Росію.

15 березня 2023 року Сирія офіційно визнала російську окупацію українських земель. "Наше становище абсолютно ясне і рішуче. Ми переконані в цьому не лише через підтримку Росії, а й тому, що вважаємо ці території частиною Росії", - заявив Асад, у відповідь на санкції з боку Києва та фактичний розрив дипломатичних відносин.

"Санкції, накладені Україною, є частиною глобального тиску на російську федерацію. Всі ті, хто займається виробництвом зброї для тероризму проти України, хто сприяє розпалюванню агресії, зокрема шляхом постачання дронів "шахед", а також ті, хто підтримує порушення міжнародного права з боку росії, залишаться на узбіччі світової спільноти. Вони в кінцевому підсумку будуть притягнуті до відповідальності за свої дії проти українського народу, а також проти людства в цілому і міжнародних норм", - зазначив Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні 18 березня 2023 року.

Санкції були накладені на 300 фізичних осіб, серед яких – президент Сирії Башар Хафез аль-Асад та прем'єр-міністр Хусейн Арнус. Крім того, обмеження стосуються 141 юридичної особи, включаючи Fars Air Qeshm та компанію Shahed Aviation Industries тощо.

Читайте також